Ухвала суду № 139866438, 18.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1149/26

Провадження №4-с/548/16/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

представника суб`єкта оскарження - Караулова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорола у режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , представник скаржниці Плахтій Олена Володимирівна, за участі стягувача - Акціонерного товариства "Універсал банк" та суб`єкта оскарження - приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, представник суб`єкта оскарження ОСОБА_2 , на дії органу примусового виконання,

установив:

Представник скаржниці адвокат Плахтій О.В. 15.05.2026, діючи в інтересах своєї довірительки ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернулася до Хорольського районного суду із скаргою на дії органу примусового виконання, а саме приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. у виконавчому провадженні № 80352549 щодо звернення стягнення в порушення п. 5 ч. 1 ст. 73 Закону України ''Про виконавче провадження'' на грошові кошти у розмірі 28903,59 грн, які надійшли 04.05.2026 на рахунок приватного виконавця № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ''Приватбанк'', від боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом переказу на підставі електронного розпорядження 80352549 від 04.05.2026 суми 26276,00 грн стягувачу - Акціонерному товариству "УНІВЕРСАЛ БАНК", та з утриманням зі стягнутої суми основної винагороди приватного виконавця у сумі 2627,59 грн. Прохала зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніну Вікторівну (РНОКПП НОМЕР_3 ) усунути допущене у виконавчому провадженні № 80352549 порушення прав боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на отримання від держави допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, шляхом повернення за рахунок власних коштів на підставі банківського переказу суми 28903,59 грн на рахунок зазначеного боржника № НОМЕР_4 в АТ КБ Приватбанк.

Скаргу обгрунтувала тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. перебуває виконавче провадження № 80352549, відкрите на підставі виконавчого листа № 539/3822/25, виданого 24.12.2025 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - Акціонерного товариства "Універсал банк'' боргу у сумі 27334,65 грн та винагороди приватного виконавця у розмірі 2733,47 грн, загалом 30068,12 грн.

30.03.2026 приватний виконавець винесла постанову про арешт коштів боржника ВП № 80352549, згідно з якою наклала арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 30568,12 гривня.

30.04.2026 під номером "22" внесена до системи платіжна інструкція № 13605 від 30 квітня 2026 року на суму 30492,24 грн, у якій платник: ОСОБА_1 ; код платника: НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг платника: АТ КБ Приватбанк; рахунок платника: НОМЕР_4 ; стягувач: Приватний виконавець Лавріненко Я.В., код стягувача: 3087624566, банк стягувача: АТ КБ "ПриватБанк", Рахунок стягувача: НОМЕР_1 ; призначення платежу: "стягнення; за ВП № 80352549; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; № 539/3822/25; виданий; 24.12.2025; документ видав; Хорольський районний суд Полтавської областi, суддя Миркушiна Н.С.". Зазначення в платіжній інструкції №13605 від 30 квітня 2026 року стягувачем приватного виконавця Лавріненко Я.В. та відкритого на її ім`я рахунку в АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_1 повністю узгоджується з ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", згідно до якої грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

На виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 30.03.2026 ВП № 80352549 були арештовані цільові соціальні кошти у розмірі 28903,22 грн, що надійшли 24.04.2026 на відкритий в АТ КБ ''ПриватБанк'' на ім`я ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_4 у якості допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами.

01.05.2026 адвокат Плахтій О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , надіслала на офіційну електронну пошту приватного виконавця заяву про зняття арешту з рахунку (допомога у зв`язку з вагітністю та пологами), оскільки згідно з п. 5 ч. 1 ст. 73 Закону України ''Про виконавче провадження'', стягнення не може бути звернене на допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами. До цієї заяви нею були одані підтверджуючі документи: довідку Відділу обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 348 від 01.05.2026 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує допомогу у зв`язку вагітністю та пологами на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Приватбанк»; виписку АТ КБ «Приватбанк» від 01.05.2026 № S0BHQILUTN66HCQU, яка містить інформацію про те, що власнику рахунку: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на рахунок № НОМЕР_4 у квітні 2026 року надійшли кошти цільового призначення - 28903,22 грн. Заява адвоката від 01.05.2026 разом з доданими до неї документами зареєстрована приватним виконавцем в системі.

04.05.2026 о 8.35 грошові кошти в сумі 28903,59 грн на виконання платіжної інструкції № 13605 від 30 квітня 2026 року були списані з боржниці та переказані з рахунку платника - ОСОБА_1 № НОМЕР_4 на рахунок отримувача (код: 3087624566) № НОМЕР_1 , тобто 04.05.2026 стягнуті грошові кошти в межах ВП № 80352549 надійшли на рахунок приватного виконавця Лавріненко Я.В. Так, кошти, стягнуті із скаржниці 04.05.2026 надійшли не на рахунок стягувача, а на рахунок приватного виконавця.

Після списання коштів адвокат Плахтій О.В. зателефонувала на оприлюднений в системі АСВП телефон приватного виконавця Лавріненко Я.В. НОМЕР_5 . У зв`язку з відсутністю приватного виконавця адвокат Плахтій О.В. інформувала по ВП № 80352549 діловода ОСОБА_3 про зняття коштів з рахунку її довірительки, на що останній повідомив, що надходження грошових коштів на рахунок приватного виконавця у розмірі 28903,22 грн він не бачить, вірогідно, вони заблоковані банком, але не списані.

04.05.2026 адвокат Плахтій О.В. після розмови із вказаним співробітником, додатково надіслала на електронну адресу приватного виконавця ще одну виписку по картці ОСОБА_1 та 05.05.2026 - вимогу про усунення порушення, в якій прохала: усунути порушення прав боржника ОСОБА_1 по ВП № 80352549, а саме винести відповідну постанову про зняття арешту з цільових коштів - допомога у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 28 903,22 грн; повернути боржнику ОСОБА_1 на рахунок в АТ "Приватбанк" № НОМЕР_4 незаконно списану суму соціальної виплати у розмірі 28 903,22 грн. Ця вимога належно зареєстрована у системі.

05.05.2026 приватний виконавець Лавріненко Г.А. винесла постанову про зняття арешту з коштів, згідно з якою зняла арешт з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , відкритий в АТ ''Приватбанк''.

У відповідь на вимогу адвоката про усунення порушення від 05.05.2026 приватний виконавець надіслала лист від 06.05.2026 № 31026, у якому вимогу про повернення коштів залишила без задоволення та повідомила, що залишок боргу за виконавчим листом становить 808,65 грн. Повідомлення про залишок боргу у сумі 808,65 грн свідчить, що приватний виконавець із незаконно списаної суми 28903,22 грн утримала у першу чергу 2733,47 грн як основну винагороду за виконавчим провадженням.

06.05.2026 адвокат Плахтій О.В. надіслала приватному виконавцю на електронну адресу два документа, а саме: адвокатський запит по ВП № 80352549, в якому просила надіслати копію постанови про розподіл коштів та відповідне розпорядження про розподіл коштів та копію платіжної інструкції про перерахування коштів стягувачу; вимогу про повернення суми 2733,47 грн, у якій з огляду на утримання приватним виконавцем зі стягнутої суми на власну користь основної винагороди за виконавчим провадженням у розмірі 2733,47 грн, вимагала повернути суму 2733,47 грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в АТ КБ ''Приватбанк".

З розділу АСВП "Інші документи" вбачається, що 06.05.2026 під номером "31" адвокатський запит по ВП №80352549 зареєстрований в системі, вимога про повернення суми 2733,47 грн станом на дату звернення з цією скаргою у системі АСВП не зареєстрована і відповідь на неї приватний виконавець не дала.

Адвокат Плахтій О.В. декілька разів на протязі 04.05.2026 та 05.05.2026 телефонувала на номер приватного виконавця з метою вирішити у позасудовому порядку повернення Отченашенко Г.А. допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 28903,59 грн, яка була списана з її рахунку всупереч чинній прямій забороні закону, а саме: п. 5 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому співробітники офісу приватного виконавця повідомили, що кошти в сумі 28903,59 грн не можуть бути повернуті боржнику, оскільки вже перераховані стягувачу - АТ "Універсал банк", у телефонній розмові приватний виконавець 06.05.2026 відмовилась їх повертати з огляду на те, що повернення списаних з боржника сум не передбачено законом.

11.05.2026 у відповідь на адвокатський запит від 06.05.2026 приватний виконавець Лавріненко Я.В. надіслала лист № 31812 з додатком, у якому зазначила, що надає з автоматизованої системи виконавчого провадження копію електронного розпорядження 80352549 від 04.05.2026 про переказ суми 26276,00 грн стягувачу - Акціонерному товариству "Універсал банк".

З цього документа вбачається, що кошти за ВД стягнуті на користь стягувача - Акціонерного товариства "Універсал банк" у сумі 26276,00 грн, основна винагорода приватного виконавця - 2627,59 грн. Однак, станом на дату подання цієї скарги до суду електронне розпорядження 80352549 від 04.05.2026 про перерахування суми 26276,00 грн стягувачу Акціонерному товариству "Універсал банк'', разом з основною винагородою приватного виконавця 2627,59 грн у системі АСВП приватним виконавцем не оприлюднене.

Окрім того, у відповідь на адвокатський запит приватний виконавець не надала платіжну інструкцію: документ (паперовий або електронний), який містить відмітку банку (штамп, підпис працівника або електронний підпис) про прийняття та виконання 04.05.2026 переказу на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" у сумі 26276,00 грн.

З огляду на викладене, приватний виконавець Лавріненко Я.В., діючи умисно, за умови обізнаності, що кошти боржника ОСОБА_1 у розмірі 28903,59 грн, які надійшли 04.05.2026 на її рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ ''Приватбанк'', є допомогою у зв`язку з вагітністю та пологами, на які не може бути звернено стягнення в силу прямої вказівки Закону, здійснила по ВП № 80352549 переказ коштів стягувачу - Акціонерному товариству "Універса банк" на підставі електронного розпорядження № 80352549 від 04.05.2026 у сумі 26276,00 грн, при основній винагороді приватного виконавця у сумі 2627,59 грн.

Частина 1 ст. 88 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX зобов`язує неналежного отримувача повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції. Якщо кошти не повернуто добровільно, списання здійснюється у судовому порядку. Загальний строк виконання зобов`язання, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦКУ - 7 календарних днів з дня пред`явлення вимоги, отже, отримавши від адвоката вимогу про усунення порушення від 05.05.2026 приватний виконавець Лавріненко Я.В. була зобов`язана не пізніше 12.05.2026 повернути кошти у сумі 28903,22 грн боржнику ОСОБА_1 на відповідний належний їй рахунок, однак цього не зробила.

У зв`язку із вищевикладеним представник скаржниці, діючи в інтересах своєї довірительки, звернулася до суду із цією скаргою.

Ухвалою від 15.05.2026 суддя відкрив провадження у справі за зазначеною скаргою, призначив судове засідання із її розгляду.

25.05.2026 суб`єкт оскарження ОСОБА_4 за допомогою підсистеми "Електронний суд" надіслала до суду заперечення на скаргу, у якій підтвердила обставини, викладені у скарзі щодо перебування на виконанні у неї як приватного виконавця ВП № 80352549, відкритого на підставі виконавчого листа № 539/3822/25, виданого 24.12.2025 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" боргу у сумі 27334,65 грн та винагороди приватного виконавця у розмірі 2733,47 грн, загалом 30068,12 грн. Не заперечувала факту накладення нею арешту на рахунок скаржниці ОСОБА_1 № НОМЕР_4 у АТ КБ "Приватбанк" у межах цього виконавчого провадження 30.03.2026 на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Вказувала, що відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ ''Про виконавче провадження'' не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. З огляду на вищевказану норму банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом.

Її постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 30.03.2026 у межах вказаного ВП, що була надісла АТ КБ "Приватбанк" містила припис про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонене законом.

Водночас, банки, до яких нею було надіслано копію вказаної постанови для виконання, зокрема, АТ КБ "Приватбанк", прийняли її до виконання, однак повідомлень про те, що рахунки боржниці мають спеціальний режим використання, її, як приватного виконавця, не повідомили.

Будь-які її дії як приватного виконавця боржницею у цьому ВП не оскаржувалися.

30.04.2026 на рахунку боржника у автоматизованій системі виконавчого провадження були виявлені кошти у сумі 28903,59 грн. На підставі вищевказаної норми, ч. 3 ст. 13 ЗУ ''Про виконавче провадження'', 30.04.2026 виконавець надіслала платіжну інструкцію № 13605, яка виконана АТ КБ ''Приватбанк'' у повному обсязі. Було примусово списано з рахунку боржника 28903,59 грн та 04.05.2026 кошти розподілені у відповідності до приписів розділу VI ЗУ ''Про виконавче провадження'', їх було перераховано на користь стягувача - АТ "Універсал банк". Кошти розподілені так: 26276,00 грн перераховано стягувачу, 2627,59 грн - як основна винагорода приватного виконавця.

Також, 04.05.2026 була зареєстрована заява адвоката Плахтій О.В., що надійшла засобом електронного зв`язку (електронною поштою), про зняття арешту з рахунку (допомога у зв`язку з вагітністю та пологами) з додатками, яка 05.05.2026 була розглянута та задоволена, винесена постанова у межах ВП № 80352549 про зняття арешту з коштів з рахунку НОМЕР_4 .

06.05.2026 зареєстрована вимога адвоката Плахтій О.В. про усунення порушення, у якій адвокат ставила питання та просила винести постанову про зняття арешту з цільових коштів та повернути боржнику списану суму соціальної виплати у розмірі 28 903,22 грн.

06.05.2026 надана відповідь адвокату Плахтій О.В. про те, ще 05.05.2026 року з рахунку НОМЕР_4 боржниці арешт знято, кошти що списані на платіжну інструкцію від 30.04.2026 розподілені у відповідності до приписів розділу VI ЗУ ''Про виконавче провадження'' та перераховані на користь стягувача - АТ "Універсал банк". Звернено увагу на те, що виконавець (державний або приватний) у виконавчому провадженні не є набувачем майна чи коштів боржника. Його функція полягає виключно у примусовому виконанні рішення суду, набувачем коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом, що виданий на виконання судового рішення є стягувач. З огляду на викладене у виконавця відсутні законні підстави та практичні можливості повернення коштів оскільки набувачем та подальшим розпорядником таких коштів є стягувач - АТ "Універсал банк".

З урахуванням вищенаведеного, суб`єкт оскарження вказала, що твердження скаржниці про протиправність її дій вважає помилковими. У межах виконавчого провадження були дотримані вимоги законодавства, арешт з соціального рахунку (допомога у зв`язку з вагітністю та пологами) не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви з додатками (документами) 05.05.2026 був знятий за результатами розгляду заяви, проте у виконавця були відсутні законні підстави та практичні можливості повернення коштів списаних на платіжну інструкцію від 30.04.2026, оскільки такі кошти перераховані стягувачу, а виконавець (державний або приватний) у виконавчому провадженні не є набувачем майна чи коштів боржника.

Прохала у задоволенні скарги відмовити повністю.

20.05.2026 за допомогою підсистем "Електронний суд" до суду надійшла відповідь представника скаржниці на вказані заперечення приватного виконавця Лавріненко Я.В., у якій вона не погоджувалася із аргументами останньої. Окремо зазначила, що бувши обізнаною з документів, які надійшли на електронну пошту 01.05.2026 про встановлену законом заборону звертати стягнення на допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, на підставі електронного розпорядження № 80352549 від 04.05.2026 приватний виконавець Лавріненко Я.В. здійснила переказ АТ "Універсал банк" коштів у сумі 26276,00 грн та утримала на власну користь винагороду приватного виконавця у сумі 2627,59 грн.

Ухвалами від 25.05.2026 та 22.07.2026 за клопотанням суб`єкта оскарження відкладені судові засідання по справі та продовжено розгляд скарги.

11.08.2026 суб`єкт оскарження ОСОБА_4 за допомогою підсистеми "Елетронний суд" на вимогу суду надіслала докази надіслання скаржниці (боржниці) постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов у вказаному виконавчому проввадженні.

У судове засідання 16.09.2026 скаржниця та її представник не з`явилися, належно були повідомлені про час та місце його проведення, надіслали до суду заяву про розгляд скарги за їхньої відсутності.

Представник стягувача - АТ "Універсал банк" у судове засідання не з`явився, належно був повідомлений про час та місце його проведення, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судове засідання суб`єкт оскарження ОСОБА_4 не з`явилася, належно була повідомлена про час та місце його проведення, про причини своєї неявки суд не повідомила.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції представник суб`єкта оскарження - адвокат Караулов О.О. проти задоволення скарги заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, наділаних до суду приватним виконавцем Лавріненко Я.В. Зазначив, що його довірителька у межах виконавчого провадження № 80352549, у якому боржницею є скаржниця, діяла відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", своєчасно реагувала на заяви та клопотання представника скаржниці, жодних протиправних дій щодо ОСОБА_1 не вчиняла. Списання коштів з відповідного рахунку останньої у вказаному у скарзі розмірі мало місце у зв`язку із неповідомленням банком приватного виконавця про те, що цей рахунок має спеціальний режим використання, а саме на нього надходить допомога у зв`язку із вагітністю та пологами. Прохав у задоволенні скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов висновку про таке.

Однією з фундаментальних засад судочинства та конституційних цінностей закріплених в Конституції України визначено обов`язковість судових рішень (пункт 9 статті 129 Конституції України).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що ''право на суд'' було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (частина перша статті 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що ''завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим''.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16 зазначено, що ''принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України ''Про виконавче провадження''). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення''.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України ''Про виконавче провадження'').

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України ''Про виконавче провадження'' виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта статті 24 Закону України ''Про виконавче провадження'').

За змістом частини другої статті 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України ''Про виконавче провадження'' не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 73 Закону України ''Про виконавче провадження'', стягнення не може бути звернено на допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) зазначено, що:

«7.13. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

7.14. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України ''Про виконавче провадження'' повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження''.

7.15. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'').

7.16. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

7.17. Також ПАТ «ПУМБ», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення''.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У справі, що розглядається за скаргою ОСОБА_1 , суд з наданих письмових доказів встановив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни перебуває виконавче провадження № 80352549, відкрите на підставі виконавчого листа № 539/3822/25, виданого 24.12.2025 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - Акціонерного товариства "Універсал банк" боргу у сумі 27334,65 грн та винагороди приватного виконавця у розмірі 2733,47 грн, загалом 30068,12 грн.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і отримує допомогу у зв`язку із вагітністю та пологами на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у АТ "Приватбанк'', що підтверджується копією довідки за підписом начальника відділу обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) Мінюк Т. вих. № 348 від 01.05.2026.

Згідно з копією виписки із вказаного банківського рахунку скаржниці за період з 01.11.2025 по 01.05.2026, 24.04.2026 на цей рахунок надійшли кошти в сумі 28903,22 грн - соціальна допомога.

Відповідно до копії платіжної інструкції АТ КБ "Приватбанк" від 04.05.2026 з банківського рахунку НОМЕР_4 на банківський рахунок НОМЕР_1 було стягнуто кошти в сумі 28903,59 грн за ВП № 80352549 з виконання виконавчого документу - виконавчий лист № 539/3822/25, виданого 24.12.2025 Хорольським районним судом Полтавської області, суддя Миркушіна Н.С., зал. 1588.65-на осн. док. № 260501PBNKI000000048042.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 07.05.2026 щодо надіслання приватному виконавцю Лавріненко Я.В., яка є отримувачем вищевказаних коштів у розмірі 28903,22 грн повідомлення про необхідність повернення суми помилкової платіжної операції для подальшого її зарахування на рахунок ОСОБА_1 та надання належно завірених копій документів, АТ КБ "Приватбанк" листом від 26.05.2026 повідомила останню, що після отримання банком 01.05.2026 платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з рахунку заявниці у сумі 30492,24 грн (стягнення за ВП № 80352549 з виконання виконавчого документу - виконавчий лист № 539/3822/25, виданого 24.12.2025 Хорольським районним судом Полтавської області, суддя Миркушіна Н.С.), він був зобов`язаний прийняти його до виконання та списати кошти з її рахунку на підставі п. 66, 68 Інструкції про безготівкові розрахунки у національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління національного банку України від 29.07.2022 за № 163. З питання повернення коштів ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до приватного виконавця.

На вимогу представника ОСОБА_1 адвоката Плахтій О.В. від 05.05.2026, надісланої засобами електронної пошти приватному виконавцю Лавріненко Я.В. про усунення порушення, а саме повернення на рахунок скаржниці стягнутих грошових коштів в сумі 28903,22 грн, остання 06.05.2026 надала заявниці відповідь. У ній вказала, що стягнення цих коштів відбулося, оскільки банк на виконання постанови приватного виконавця у вищевказаному виконавчому провадженні про арешт банківського рахунку ОСОБА_1 не повернув цієї постанови без виконання та не повідомив, що він є рахунком із спеціальним режимом використання та/або рахунком для отримання соціальної допомоги. За таких обставин приватний виконавець здійснила дії по примусовому виконанню судового рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в наслідок чого було списано вказані кошти. За результатом письмового звернення представника боржниці арешт із вказаного рахнку ОСОБА_1 нею був знятий. Механізм повернення цих стягнутих коштів законодавчо не передбачений.

Із вищевказаних письмових доказів суд встановив, що саме на банк, який виконує постанову про арешт коштів боржника, з огляду на положення частини третьої статті 52 Закону України ''Про виконавче провадження'' покладений обов`язок визначення статусу коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку.

Разом з тим, на кошти, які зараховуються як соціальна виплата, та знаходяться на рахунку боржника, не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Приватний виконавець Лавріненко Я.В. після отримання повідомлення сторони боржниці з відповідними доказами про те, що на вказаний належний їй банківський рахунок надходять кошти, які є соціальною допомогою у зв`язку із вагітністю та пологами, такий арешт зняла своєю постановою. Повторно він останньою накладений не був.

За таких обставин, з урахуванням того, що приватний виконавець Лавріненко Я.В. не була своєчасно повідомлена ні банком-емітентом - АТ КБ "Приватбанк", ні боржницею про те, що на рахунок ОСОБА_1 , на який вона наклала арешт, надходять кошти, які зараховуються як соціальна допомога чи цей рахунок належить до числа рахунків із спеціальним режимом використання, твердження скаржниці про протиправність дій приватного виконавця щодо звернення стягнення у виконавчому провадженні № 80352549 на грошові кошти у розмірі 28903,59 грн, які надійшли 04.05.2026 на рахунок приватного виконавця № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Приватбанк», від боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом переказу на підставі електронного розпорядження 80352549 від 04.05.2026 року суми 26276,00 грн стягувачу - Акціонерному товариству "УНІВЕРСАЛ БАНК", та з утриманням зі стягнутої суми основної винагороди приватного виконавця у сумі 2627,59 грн, на переконання суду, не знайшло свого підтвердження під час здійснення судового розгляду її скарги.

Суд підкреслює, що приватний виконавець звернула стягнення на кошти, які перебували на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , відкритому у АТ "Приватбанк'', оскільки банківська установа, на яку ст. 52 Закону України ''Про виконавче провадження'' покладений обов`язок визначати можливість накладення арешту на кошти на рахунку або списання коштів в примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконала, тобто не визначила кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Державний (приватний) виконавець є учасником виконавчого провадження (частина перша статті 14 Закону України "Про виконавче провадження"), діяльність якого полягає у вжитті передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Тобто зарахування коштів на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця має тимчасової характер, після чого зараховані кошти підлягають перерахуванню на рахунок стягувача, який набуває право власності на відповідне майно.

Виконавча служба не набуває майно під час примусового виконання рішень, окрім стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (стаття 42 Закону України "Про виконавче провадження"). Відповідно, виконавча служба не є набувачем коштів, які стягуються під час примусового виконання судового рішення (крім зазначених витрат).

Отже, поворот виконання рішення не може бути допущено за рахунок виконавця (за винятком випадків, коли він є стороною виконавчого провадження), оскільки, по-перше, поворот виконання рішення може бути здійснено за рахунок повернення стягувачем одержаного за скасованим рішенням; по-друге, виконавець не набуває права власності на майно (кошти), яке стягується під час вчинення виконавчих дій.

При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України ''Про виконавче провадження'').

Суд наголошує, що за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Як встановив суд під час здійснення розгляду скарги ОСОБА_1 , перелічені у скарзі дії приватного виконавця Лавріненко Я.В., на переконання суду, були спрямовані виключно на забезпечення виконання остаточного судового рішення, не мали характеру особистої зацікавленості чи упередженості. Стягнення витрат виконавчого провадження - винагороди приватного виконавця у сумі 2627,59 грн здійснене нею відповідно до ст. 45 Розділ VI Закону України "Про виконавче провадження". Щодо правомірності списання коштів з рахунку скаржниці, судом вже наведені обгрунтування у тексті цієї ухвали.

У зв`язку із встановленням судом правомірності такого списання коштів з боку приватного виконавця Лавріненко Я.В., скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у жодній частині.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 259-261, 352-355, 447- 451 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , представник скаржниці Плахтій Олена Володимирівна, за участі стягувача - Акціонерного товариства "Універсал банк" та суб`єкта оскарження - приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, на дії органу примусового виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Скаржниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник скаржниці: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5537 від 01.07.2019.

Стягувач: Акціонерне товариство "Універсал банк", адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352.

Суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніна Вікторівна, адреса: м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 56-а,РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник суб`єкта оскарження: Караулов Олександр Олександрович, адреса: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3964 від 11.01.2022.

Головуючий