Постанова № 139865882, 14.09.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1697/26

Провадження № 3/382/631/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Бурзель Ю. В., при секретарі Захарук Є. О., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Вак О. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року об 01 год 10 хв в м. Яготин, вул. Каштанова Алея, 2Б, водій ОСОБА_1 , керував тз ВАЗ н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, в найближчому закладі охорони здоров`я категорично відмовився під час безперервної відеофіксації бодікамери 475278, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Разом із тим у судовому засіданні ОСОБА_1 був представлений захисником Вак О. В.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Вак О. В. подала письмові пояснення по справі, які підтримала у судовому засіданні.

Так, адвокат Вак О. В. зазначила, що ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає, оскільки алкогольних напоїв у день зупинки транспортного засобу не вживав. При цьому, ОСОБА_1 вважає, що провадження у справі підлягає до закриття. Та зі складеним протоколом не погоджується.

У день зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 алкоголю не вживав, оскільки є свідомим громадянином, розуміє наслідки такого вживання під час керування транспортного засобу. Ситуація, яка склалася із працівниками поліції для нього за 62 років є першою. Відтак, ОСОБА_1 не розумів в повній мірі ні як себе поводити, ні які можуть бути наслідки за фактом його відмови від проходження огляду. Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 фактично довірився їх натякам щодо відмови від проходження огляду.

Так, ОСОБА_1 є охоронцем у ЗОШ № 2 та щодня зустрічається із працівниками поліції та враховуючи те, що останні під час зупинки здійснювали фіксацію всього процесу розмови, вбачав у діях працівників поліції схиляння останніх для його відмови від проходження огляду. При цьому, в процесі даної розмови працівник поліції зробив хитання головою, що розцінилося ОСОБА_1 як «відмовляйся». Відтак, саме за вказаних обставин ОСОБА_1 фактично відмовився від огляду. Такі дії працівників поліції сторона захисту вважає провокативними.

Крім того, у даному випадку поліцейськими не дотримано певного алгоритму проведення огляду, передбаченого Порядком направлення водіїв транспортних засобів, оскільки ОСОБА_1 одразу запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, проінформовано про можливість пройти огляд як за допомогою газоналізатора, так і у медичному закладі, у подальшому неодноразово висунуто вимогу пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу та через отримання відповіді «Не готовий» констатовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння без висунення вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров?я, яка має слідувати виключно після відмови водія пройти огляд на місці зупинки автомобіля або у разі незгоди з результатами проведеного огляду. Більше того, для твердження про порушення п. 2.5 ПДР України необхідна наявність беззаперечної відмови водія від проходження огляду на стан сп?яніння саме у медичному закладі. Натомість, слід наголосити, що від проходження огляду на стан сп?яніння у медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся.

До того ж, матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, слід вказати, що ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонено не було, що додатково свідчить про відсутність ознак алкогольного сп?яніння. Зазначена обставина підтверджується долученим відеозаписом.

Отже з огляду на вищевказане, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не зважаючи на захисну правову позицію, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення, картою обліку адміністративного правопорушення, рапортом працівника поліції, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення мови; також вказано, що огляд не проводився, на огляд у заклад охорони здоров`я особа не доставлялась; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, з якого вбачається, що огляд на стан сп`яніння не проводився і ОСОБА_1 від підпису відмовився, довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення; а також даними відеофіксації цих подій на камери поліцейськими (файл 130 ч. 1 ОСОБА_1 , 15.04.1964) надолученому поліцейськими на ДВД-диску.

Як вбачається із запису відеофіксації з перших секунд відео - автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 рухається в комендантську годину.Після зупинки транспортного засобу працівник поліції поліції повідомив причину зупинки, а саме, що зараз комендантська година та дуже пізня година (00:04:45). Поліцейський протягом запису запитував, чи вживав водій алкоголь (00:14:47), на, що водій повідомив, що не вживав і зазначив, що " в нас був банкет, там сиділи люди, надихався може (00:15:04)" поліцейський також оголосив, що у ОСОБА_1 є однаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя (00:15:20), кілька разів пропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і в медичному закладі (00:15:39, 00:15:57, 00:16:33, 00:16:59, 00:21:09). Також працівник поліції оголосив водієві про відповідальність за відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (00:17:35) водій чіткої відповіді не надавав, і на пропозиції пройти огляд відповідав "не згоден (00:15:57)", "ну хлопці ви ж свої вроді (00:16:02)", "давайте хлопці рішим це питання та й усе (00:16:40)", "ні, ну чого, я не відмовляюсь, ну хлопці, ну позориться (00:16:45)", "а як лутше, хлопці я ж вас питаю ( 00:17:28)", "не готов (00:21:13). У подальшому працівник поліції повідомляє, що відносно водія буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив ці вимоги Правил, а саме: відмовився на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисту про незаконність зупинки ТЗ, порушення порядку огляду, та невідсторонення водія, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, відеозаписом події, з якого вбачається, що водієві кілька разів працівник поліції пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, та водій неодноразово відмовлявся. Ознаки алкогольного сп`яніння також були доведені до відома водія, при цьому водій відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Водію було заборонене подальше керування ТЗ. Посилання на практику інших судів, наведену захисником, суд не приймає до уваги, оскільки наведена практика є нерелевантною.

Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд приходить до висновку, що саме адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобом буде сприяти вихованню ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Повний текст виготовлено 18.09.2026 року.

Суддя Ю. В. Бурзель