Постанова № 139865510, 18.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7013/26 Провадження № 3/591/1735/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності Маховика Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 27 травня 2026 року о 22 год 21 хв в м. Суми по площі Покровській, 2, керував транспортним засобом автомобілем ГАЗ 32213-418, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1352 від 28 травня 2026 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом 04 червня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683529.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений по телефону (а.с. 19), про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, зауважень, а також доказів поважності причин неприбуття суду не надав. Захисник не заперечив проти того, щоб розпочати розгляд справи, але просив просив не завершувати розгляд без його участі, щоб ОСОБА_1 свідок мали можливість дати пояснення.

Проте, оскільки суду не надано доказів поважності причин неприбуття ОСОБА_1 , врахувавши тривалість провадження, участь захисника в справі, який надав письмовій заперечення, які є погодженою позицію з підзахисним, наявність в справі відеозаписів події, згідно ст. 268 КпАП України, вважаю за можливе справу розглянути без його участі.

Згідно з позицією сторони захисту, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки протокол та долучені до нього матеріали містять неточності, ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на момент зупинення виконував нагальні військові обов`язки та діяв в умовах крайньої необхідності, порядок проведення огляду військових визначено в ст. 266-1 КУпАП, вважає, що поліція не уповноважена проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 04 червня 2026 року серії ЕПР1 № 683529 (а.с.1);

- висновком приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0.36% проміле (а.с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4);

- розпискою ОСОБА_2 (а.с. 6);

- висновком КНП СОР ОКМЦСНЗ, № 1352 від 28 травня 2026 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за результатами якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 5);

- довідкою відділу АП УПП в Сумській області від 05 червня 2026 року, з якої вбачається, що відповідно до відомостей «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 10.10.2024 (а.с. 7);

- відеозаписом.

Підстави для недовіри вказаним доказам суду не наведені, ними підтверджено проведення огляду на визначення стану сп`яніння водія згідно встановленого порядку, а наданим суду відеозаписом підтверджено рух автомобіля та керування ним ОСОБА_1 за наведених обставин (водій керував транспортом, в цивільному одязі, посеред населеного пункту, де безпосередньо не ведуться бойові дії, а нагальність керування транспортом в зв`язку з потребами служби у суду викликає сумніви, про що буде вестись мова згодом), наявність у нього очевидних ознак сп`яніння, а також складання протоколу відносно нього та проведення зазначеного огляду працівниками поліції з дотриманням вимог закону (як на місці, так і в медичному закладі).

При цьому, суд зважає і на той факт, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після створення очевидної небезпечної ситуації для інших учасників дорожнього руху, з моменту зупинки і до кінця наведених в протоколі подій, ані він, ані пасажири керованого ним автомобіля жодного разу не зазначили про те, що їхали в справах служби (лише повсякчас вмовляли не оформляти матеріали), а сам водій мав достатньо часу для проходження огляду на місці та в медичному закладі і не виявляв при цьому поспіху, тому суд критично відноситься до позиції сторони захисту стосовно дій ОСОБА_1 в умовах крайньої необхідності, яка змусила його керувати автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння.

Крім того, письмова позиція сторони захисту в цьому розумінні не містить обґрунтування тому, що термінове прибуття до місця призначення було пов`язане саме з усуненням небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, окрім як керувати автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

До того ж, на переконання суду, в цій ситуації ймовірна необхідність в виконанні наказу стосовно прибуття в певне місце є менш значущим фактором, ніж створення небезпеки для громадян при керуванні особою джерелом підвищеної небезпеки (навіть не в комендантську годину) в стані алкогольного сп`яніння, що могло спричинити не тільки пошкодження майна інших осіб, а й могло загрожувати життю та здоров`ю громадян.

Отже, в цій ситуації керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, рівень якого визначено навіть не в районі похибки роботи приладу, жодним чином не може бути розцінено як дія в стані крайньої необхідності, оскільки не наведено достатніх та беззаперечних тверджень про виникнення обставин, які б підпадали під ознаки ст.ст. 17, 18 КУпАП.

Крім цього, присутність свідків при проведенні огляду для визначення стану сп`яніння не є обов`язковою, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП, оскільки проводився відеозапис.

Також суд вважає за необхідне зауважити і про те, що повноваження працівників поліції на проведення огляду для визначення стану сп`яніння водіїв, в тому числі військовослужбовців, передбачені в ст. 266 КУпАП, а ст. 266-1 КУпАП визначено компетенцію на проведення огляду на стан сп`яніння представниками ВСП всіх інших військовослужбовців, які не мають в конкретній ситуації статусу водія.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 цього правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, всупереч п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом автомобілем ГАЗ 32213-418, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по площі Покровській, 2, в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суду не зазначені.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи характер скоєного правопорушення та особу винного, вважає за необхідне накласти на особу, що притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ч. 1 ст. 130, ст.ст. 40-1, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Сибільов