Постанова № 139864645, 18.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5842/26

Категорія 139

2-а/295/90/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.03.2026 серії ЕНА №6910816, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Мельником А. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Житомирській області на свою користь судовий збір.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що він не порушував правил дорожнього руху, основною підставою (обґрунтуванням) притягнення інспектором УПП позивача до адміністративної відповідальності стало те, що під час перевірки документів останній виявив, що до митної декларації внесено номерний знак транспортного засобу від руки.

ОСОБА_1 зазначив, що контроль за оформленням митної декларації, правильність її заповнення, а також відповідністю заявлених відомостей фактичним товарам здійснюють виключно митні органи, а у визначених випадках суд.

Інспектор УПП, перевіряючи документи та розуміючи, що останні відповідають визначеному переліку, які надають право на продовження руху, продовжуючи свої незаконні дії, спрямовані на досягнення своєї мети (накладення будь-якого стягнення), вийшов за межі своїх повноважень та фактично надав оцінку митному документу, повідомивши, що останній заповнений невірно.

Такі дії інспектора УПП позивач вважає незаконними та неприпустимими, оскільки підстав вважати, що документи, пред`явлені поліцейському, є незаконними чи нікчемними немає.

Крім цього, позивач вважає дії поліцейського непрофесійними, оскільки останнім не надано жодних пояснень, підтверджень, посилань на нормативно-правовий акт з приводу заборони внесення до митної декларації номерних знаків від руки.

Митна декларація №26UA205140003845U4 від 26.01.2026, в якій зазначено тимчасовий реєстраційний номер автомобіля є законною.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 19).

16.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача вказав, що доводи адміністративного позову є необґрунтованими, вимоги позову є безпідставними та до задоволення не підлягають, інспектором поліції при винесенні спірної постанови дотримано всіх вимог законодавства, а обставини, якими обґрунтовано позов, спростовуються долученими до відзиву відео матеріалами, а також іншими доказами.

У відзиві зазначено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення фіксувався на портативні відеореєстратори поліцейських Моторола ВБ-400, номери 475817, 475684, що зазначено в пункті 5 оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові зазначено технічний засіб на який здійснювалась відео та фотофіксація правопорушення, а отже фото та відеозаписи з даного технічного засобу є належними, достовірними, допустими та достатніми доказами по даній справі.

У відзиві представник відповідача детально описав правові підстави зупинки транспортного засобу NISSAN QASHQAI 2016 року випуску, N? шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 під керуванням позивача.

Під час перевірки документів було встановлено, що вказаний транспортний засіб рухався з номерними знаками для разових поїздок 03НТ5798. Представник відповідача зазначив, що у водія були відсутні документи, які підтверджують факт видачі зазначених номерних знаків для разових поїздок на вказаний транспортний засіб. Зокрема, у митній декларації N? 26UA20514000384504, всупереч наявності штампа «Видано номерний знак для разових поїздок N? - », відповідний номерний знак вписаний не був, що чітко зафіксовано на портативні відеореєстратори (з 14:10:25 по 14:10:35 відеозапису відеофайлу export-0hxoq). На запитання поліцейського, чому номерний знак не вписаний у митну декларацію, позивач відповів: «Не знаю, давайте ручку - впишемо». У довіреності на право керування транспортним засобом, виданій ОСОБА_1 ПП «Автомайстер Трейд», також не було зазначено номерного знака для разових поїздок ОЗНТ5798, що зафіксовано на відеозаписі, починаючи з 14:10:46. Поліцейський повідомив водію, що в жодному з наданих документів не зазначено номерного знака, що позивач не заперечував. Більше того, поліцейський продемонстрував позивачу, що в жодному документі не зазначено номерного знака 03НТ5798, що підтверджується відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора, починаючи з 14:12:16. Поліцейський, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.9 «в» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, роз?яснив водію права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (що підтверджується відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора починаючи з 14:17:55 відеофайлу export-Ohxoq, а також підписом позивача в графі 8 оскаржуваної постанови), при цьому жодних клопотань зауважень чи заперечень щодо вчиненого порушення від позивача не надходило. В подальшому, встановивши факт вчинення правопорушення, поліцейський прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121- 3 КУпАП, виніс оскаржувану постанову. Доводи позивача про те, що ним було надано поліцейському документи - митну декларацію та договір купівлі-продажу транспортного засобу, в яких зазначений номерний знак для разових поїздок 03НТ5798, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, на момент зупинки транспортного засобу поліцейському були пред?явлені документи, які не містили відомостей про зазначений номерний знак, що чітко підтверджується відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора, а також стоп-кадром, долученим на диску до відзиву. На пред?явленій поліцейському митній декларації у графі «Видано номерний знак для разових поїздок N?_» відповідний номерний знак відсутній (не вписаний). Представник відповідача наголосив, що до позовної заяви позивач долучає митну декларацію, в якій зазначений номерний знак уже вписаний, що свідчить про те, що відповідні відомості були внесені після винесення постанови, що в свою чергу має очевидні ознаки штучного створення доказів з метою обґрунтування нібито неправомірності дій поліцейського. Відповідно до пункту 34 зазначеного Порядку на проданий транспортний засіб продавець зобов?язаний видати номерний знак для разових поїздок та номерний знак «Транзит», відомості про які обов?язково зазначаються в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі. Однак, як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, у акті приймання-передачі № 1092 відсутні будь-які відомості про видачу номерного знака для разових поїздок. Крім того, акт огляду реалізованого транспортного засобу, який є обов?язковим документом та в якому фіксується факт видачі такого номерного знака, взагалі не поданий до суду.

У разі фактичного оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу та видачі номерного знака для разових поїздок, відповідна інформація повинна бути невідкладно внесена до бази даних Головного сервісного центру МВС. З відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях № 31/35-12-2026 від 13.04.2026, зазначено, що станом як на 26.03.2026 (дату винесення постанови), так і на 12.04.2026, суб?єктом господарювання приватним підприємством «Автомайстер трейд» (код ЄДРПОУ 45546154) відомості щодо реалізації транспортного засобу марки NISSAN QASHQAI 2016 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 ОСОБА_1 до бази даних про субєктів господарювання, яка є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не вносились, номерний знак для разових поїздок не видавався, що свідчить про відсутність законних підстав для використання позивачем номерного знака для разових поїздок 03НТ5798. Долучені позивачем документи викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності, оскільки вони не лише суперечать іншим доказам у справі, але й мають очевидні ознаки формування з порушенням встановленого порядку вже після винесення оскаржуваної постанови, що прямо суперечить вимогам статей 72-76 КАС України. Офіційні відомості від Регіонального сервісного центру спростовують викладену позивачем версію подій та виключають можливість існування обставин, на які він посилається.

Відповіді на відзив від позивача не надходило.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані сторонами докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 26.03.2026 року інспектором 2 взводу батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Мельником А.А. винесено постанову серії ЕНА №6910816 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190, 00 грн (а.с. 8).

Зі змісту постанови слідує, що 26.03.2026 о 14 год. 09 хв. на трасі М-07 (Київ-Ковель-Ягодин) 160 км позивач керував транспортним засобом марки NISSAN QASHQAI з номерними знаками для разових поїздок НОМЕР_2 , що не належить даному транспортному засобу, тобто не має відповідних документів, у яких він зазначений, чим порушив вимоги п.2.9. в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Частиною першою ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2.9. в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, серед іншого, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі MBC, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов?язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.

Згідно з 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 N? 1200, на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб?єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб?єкта господарювання, акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації.

При цьому відповідно до пункту 34 зазначеного Порядку на проданий транспортний засіб продавець зобов?язаний видати номерний знак для разових поїздок та номерний знак «Транзит», відомості про які обов?язково зазначаються в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі.

Однак, як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, у акті приймання-передачі N? 1092 відсутні будь-які відомості про видачу номерного знака для разових поїздок (а.с. 14).

Акт огляду реалізованого транспортного засобу, який є обов?язковим документом та в якому фіксується факт видачі такого номерного знака, суду не наданий.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Наказу МВС України від 06.05.2022 N? 279 Про затвердження Порядку обліку суб?єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами, мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» суб?єкти господарювання зобов?язані невідкладно вносити до відповідної бази даних інформацію про надходження, реалізацію транспортних засобів, а також про видачу та використання спеціальної продукції, зокрема номерних знаків для разових поїздок.

Згідно з пунктом 3 цього ж Порядку, під час оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу (біржової угоди) відповідальна особа суб?єкта господарювання вносить до бази даних про суб?єктів господарювання інформацію, що міститься в акті огляду реалізованого транспортного засобу.

Отже, у разі фактичного оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу та видачі номерного знака для разових поїздок, відповідна інформація повинна бути невідкладно внесена до бази даних Головного сервісного центру МВС.

Проте, як вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях N? 31/35-12-2026 від 13.04.2026, долученої до відзиву на позовну заяву, станом як на 26.03.2026 (дату винесення постанови), так і на 12.04.2026 суб?єктом господарювання приватним підприємством «Автомайстер трейд» (код ЄДРПОУ 45546154) відомості щодо реалізації транспортного засобу марки NISSAN QASHQAI 2016 року випуску, N? шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 ОСОБА_1 до бази даних про суб`єктів господарювання, яка є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не вносились, номерний знак для розових поїздок не видавався.

Крім цього, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено диск з відеофіксацією з місця події, з якого вбачається, що при винесенні спірної постанови відповідачем не порушено норм закону, які були б підставою для скасування такої постанови.

Під час оформлення адміністративних матеріалів позивач не заперечував факту відсутності номерного знака для разових поїздок 03НТ5798 в жодному з пред`явлених ним поліцейському документів.

Факт відсутності номерного знака для разових поїздок 03НТ5798 в жодному з пред`явлених позивачем поліцейському документів підтверджується також фото (стоп-кадрами), долученими до відзиву на позовну заяву.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 1 ст. 99 КАС України долучені до відзиву на позовну заяву відео та фото є електронним доказом.

Зазначаючи в позовній заяві про те, що у відповідності до ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення у даній категорії справ покладається на відповідача, позивач не спростував обставин, якими обґрунтований відзив на позовну заяву та долучені до нього відео з фото.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19 вказала, що визначений ст. 77 КАС обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не наведено жодних посилань на підтвердження того, що поліцейським порушено порядок розгляду справи, під час розгляду якої позивач опосередковано визнав свою вину, зазначивши при наданні пояснень, що не знає про необхідність зазначення номерного знака для разових поїздок 03НТ5798 у відповідних документах та пропонуючи поліцейському вписати від руки в такі документи номерний знак, під час оформлення адміністративних матеріалів не заперечував факту вчинення адміністративного правопорушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувався в суворій відповідності до норм чинного законодавства.

Позивачу при винесенні спірної постанови було роз`яснено права, матеріали справи не містять доказів про те, що позивачем заявлялися будь-які клопотання, ОСОБА_1 поставив особисті підписи у пунктах 8 та 9 постанови, що свідчить про йому було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП, отримав копію постанови.

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 6 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 6 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи позивача, викладені ним в адміністративному позові про те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, суд розцінює як версію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, що спростовуються дослідженими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а також відсутністю доказів зі сторони позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними та свідчать про законність прийнятого ним рішення стосовно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, за вчинене останнім адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 76, 242-246 КАС України, ст.ст. 126, 268, 280 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, набирає законної сили з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646.

Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Суддя Л.М. Чішман