Рішення № 139863828, 18.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з: - житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.2001 року, виданого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1492; - земельної ділянки площею 0,0733 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 5122310100:02:004:0396, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 203825797.

При зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа та рекомендовано звернутися до суду. Окрім позивача інші спадкоємці відсутні.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

-визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» житлового будинку (загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м), літ. «Б» кухня, літ. «В» літня кухня, літ. «Г» лазня, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» вбиральня, № 16 надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0733 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 5122310100:02:004:0396, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Уч-Аральської с/ради Джамбовської області, вбачається, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_4 (відомості про батька відсутні).

Шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований 23.10.1976 року Кілійським райЗАГС Кілійського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 09.09.1961 року, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 203825797 від 12.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0733 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0396.

Відповідно до технічного паспорта від 12.06.2026 року, складеного ФОП ОСОБА_9 , вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» житлового будинку (загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м), літ. «Б» кухня, літ. «В» літня кухня, літ. «Г» лазня, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» вбиральня, № 16 надвірні споруди.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 10.12.2025 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 957/01-16 від 10.08.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 86222530 від 04.08.2026 року.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмета доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документа, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що у зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа, вона позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 7681, 259, 263265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» житлового будинку (загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м), літ. «Б» кухня, літ. «В» літня кухня, літ. «Г» лазня, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» вбиральня, № 16 надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0733 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 5122310100:02:004:0396, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков