Рішення № 139863712, 18.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 947/37828/26

Провадження № 2-о/947/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інша особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування заяви

До Київського районного суду м. Одеси 11.09.2026 надійшла заява ОСОБА_1 , інша особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тавричанка, Каховського району, Херсонської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Тавричанка, Каховського району, Херсонської області, помер її батько ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть російського зразка серії НОМЕР_1 від 05.08.2026 року.

Заявниця у заяві зазначила, що вона разом з батьком, ще до часів окупації постійно мешкали та були зареєстровані по АДРЕСА_1 . Наразі вона проживає у місті Одесі. ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданного «22.01.2025 99500006 Чаплынским районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области». Місце смерті батька «Російська Федерація, Херсонська область, Каховський район, село Тавричанка». Однак, у зв`язку з визнанням села Тавричанка Каховського району Херсонської області тимчасово окупованою територією, в Україні не визнається легітимність документів, виданих на окупованій території незаконно сформованими державними органами, в тому числі і свідоцтва про смерть батька. Заявниця стверджує, що отримати свідоцтво про смерть батька у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть виданого державним органом України та в подальшому для реалізації своїх спадкових прав після смерті батька. Тому встановити факт смерті можливо лише у судовому порядку.

До заяви про розгляд справи за вісдутності заявниці та її предстанвика, остання надала копію "Медицинское свидетельство о смерти", відповідно до якогопричина смерті не встановлена внаслідок гнильних змін.

Процесуальні дії та рух справи

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Скриль Ю.А.

Ухвалою від 14.09.2026 заяву залишено без руху для усунення недоліків - сплати судового збору.

16.09.2026 представник заявниці адвокат Гіріч Ю.П. надала заяву на усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження. Призначене судове засідання на 18.09.2026.

Заявниця, її представник та заінтересована особа в судове засідання 18.03.2026 не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

18.09.2026 до суду від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявниці та її представника, вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Також у заяві представник заявниці просить долучити до матеріалів справи копію медичної довідки про смерть.

Фіксування судового процесу не здійснювалось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області від 12.04.1980 року, актовий запис 18.

Заявниця у заяві зазначила, що вони з батьком постійно мешкали та зареєстровані по АДРЕСА_1 . Після окупації заявник переїхала мешкати до міста Одеси, її батько залишився проживати у селі Тавричанка, Каховського району, Херсонської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданного «22.01.2025 99500006 Чаплынским районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области». Місце смерті батька «Російська Федерація, Херсонська область, Каховський район, село Тавричанка».

Відповідно до копії "Медицинское свидетельство о смерти" причина смерті не встановлена внаслідок гнильних змін.

Однак, у зв`язку з визнанням села Тавричанка Каховського району Херсонської області тимчасово окупованою територією, в Україні не визнається легітимність документів, виданих на окупованій території незаконно сформованими державними органами, в тому числі і свідоцтва про смерть батька, тому ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадщину.

Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі ПМУМЮ (м.Одеса) відмовив у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки надана копія свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданного «22.01.2025 99500006 Чаплынским районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области». Місце смерті «Російська Федерація, Херсонська область, Каховський район, село Тавричанка», не є підставою для реєстрації факту смерті - документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до частини 3 статті 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.

Встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть виданого державним органом України та в подальшому для реалізації своїх спадкових прав після смерті батька.

У зв`язку з тим, що отримати свідоцтво про смерть батька у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ та свідоцтво про смерть, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», встановити факт смерті можливо лише у судовому порядку, що і стало підставою для звернення до суду.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 село Тавричанка Каховського району Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією.

Метою встановлення факту смерті є необхідність державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2 та отримання Свідоцтва про смерть для подальшої реалізації спадкових прав ОСОБА_1 оскільки вона є донькою померлого.

Оскільки, реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті останнього.

Також Верховний Суд у своїї постанові від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22 зазначив, що частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно з частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п.5 ч.3 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

За таких обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення для послідуючого отримання документів для прийняття спадщини, отримання належних соціальних виплат на поховання.

У відповідності з ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Місто Севастополь на сьогодні є тимчасово окупованою територією.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 05.04.2015 року), підставою для проведення державної реєстрації документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 05.04.2015 року) про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.

Пунктом а статті 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є зокрема лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

При відсутності підстав для державної реєстрації смерті, визначених у цьому пункті державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), зазначає, що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для задоволення заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для реєстрації смерті в єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України, тому, суд вважає, що заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України слід задовольнити, що надасть можливість отримати заявниці свідоцтво про смерть особи, видане державним органом України та реалізувати свої спадкові та майнові права.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведено норму Закону, судовий збір необхідно залишити за заявницею.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інша особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тавричанка, Каховського району, Херсонської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Тавричанка, Каховського району, Херсонської області, Україна, у віці 76 років.

Допустити негайне виконання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інша особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 37946529, м. Одеса, вулиця Інглезі, 5.

Рішення суду підписане 18.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль