Ухвала суду № 139861478, 16.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17883/18 6/760/119/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.

при секретарі Омельяненко С.В.,

представник позивача Малий В.В.,

представник відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення в межах цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про поворот виконання рішення.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 760/17883/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у справі № 760/17883/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.

На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист від 27.04.2021, на підставі якого 10.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком В.Г. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Заявник зазначає, що 11.06.2021 заборгованість за вказаним виконавчим провадженням була повністю погашена, а також сплачено на користь приватного виконавця відповідні витрати виконавчого провадження, що підтверджується квитанцією від 11.06.2021. У зв`язку з повним виконанням рішення суду 15.06.2021 виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено.

Разом з тим ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2022 заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2020 скасовано, а справу призначено до розгляду.

За результатами нового розгляду справи рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30.05.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги залишено без задоволення.

Заявник вказує, що питання про поворот виконання скасованого заочного рішення судом під час нового розгляду справи не вирішувалося.

Крім того, у заяві зазначено, що повний текст рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30.05.2023 було складено лише 11.05.2025, а його копію заявник отримав 29.07.2025 після неодноразових звернень до суду щодо отримання повного тексту рішення, зокрема 20.03.2024, 10.09.2024 та 14.10.2024.

Посилаючись на те, що про необхідність звернення із заявою про поворот виконання рішення заявнику стало можливим реалізувати своє право лише після отримання повного тексту рішення, заявник просить поновити строк на подання заяви про поворот виконання рішення.

Також заявник зазначає, що заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2020 було фактично виконано, а з огляду на його подальше скасування та ухвалення за результатами нового розгляду справи рішення про відмову у задоволенні позову наявні підстави для повороту виконання судового рішення.

У зв`язку з викладеним заявник просить поновити пропущений строк на подання заяви про поворот виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 760/17883/18 та допустити поворот його виконання шляхом стягнення з ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 48329,15 грн.

У судовому засідання представник відповідача просив задовольнити вимоги, викладені в заяві.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні заяви.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини десятої статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Аналогічне положення наведено Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 року у справі № 216/5506/14-ц, у якій зазначено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року саме з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 760/17883/18, яким з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» було стягнуто заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, було скасовано ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2022, після чого справу призначено до нового розгляду.

За результатами нового розгляду справи 30.05.2023 Солом`янським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відмовлено.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, судове засідання 30.05.2023 відбулося за участю представників обох сторін - позивача та відповідача. У зазначеному судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави вважати, що рішення від 30.05.2023 було ухвалено за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 268 ЦПК України судове рішення проголошується у судовому засіданні, а суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. Частиною п`ятою статті 268 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення, незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, з огляду на те, що 30.05.2023 у судовому засіданні були присутні представники позивача та відповідача і саме в цьому судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, датою ухвалення рішення при новому розгляді справи є 30.05.2023.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, відповідно до якої датою ухвалення рішення є дата його проголошення незалежно від того, повне чи скорочене рішення проголошено, тоді як дата складення повного рішення є датою ухвалення лише рішення, ухваленого за відсутності учасників справи.

При цьому суд бере до уваги, що представник відповідача був присутній у судовому засіданні 30.05.2023, що підтверджується протоколом судового засідання, та безпосередньо був присутній під час проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення. Отже, заявнику через його представника було відомо про результат розгляду справи та про те, що за результатами нового розгляду у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно, передбачений частиною десятою статті 444 ЦПК України річний строк на звернення із заявою про поворот виконання рішення почав перебіг 30.05.2023 та закінчився 30.05.2024.

Із заявою про поворот виконання судового рішення ОСОБА_2 звернулася до суду 31.07.2025, тобто після закінчення встановленого законом річного строку.

Суд також враховує, що апеляційна скарга на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30.05.2023 сторонами не подавалася. Таким чином, зазначене рішення не переглядалося судом апеляційної інстанції, а тому відсутні будь-які обставини, пов`язані з апеляційним переглядом справи, які могли б вплинути на визначення строку, передбаченого частиною десятою статті 444 ЦПК України.

Суд зазначає, що момент отримання повного тексту судового рішення та дата його ухвалення є різними юридичними категоріями.

Невручення повного тексту рішення у день його проголошення може мати юридичне значення, зокрема, для визначення права учасника справи на поновлення строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених статтею 354 ЦПК України. Водночас частина десята статті 444 ЦПК України встановлює спеціальний строк саме для звернення із заявою про поворот виконання та пов`язує його початок із днем ухвалення рішення при новому розгляді справи, а не з днем отримання його повного тексту.

При цьому суд враховує доводи заявника про те, що він звертався до суду щодо отримання повного тексту рішення 20.03.2024, 10.09.2024 та 14.10.2024.

Однак наведені обставини не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які позбавляли заявника можливості звернутися із заявою про поворот виконання до закінчення встановленого законом строку.

Зокрема, станом на 20.03.2024, коли заявник, за його твердженням, вперше звернувся до суду з приводу отримання повного тексту рішення, річний строк, передбачений частиною десятою статті 444 ЦПК України, ще не закінчився, оскільки до його спливу залишалося більше двох місяців.

Тому сама по собі відсутність у заявника на той момент повного тексту судового рішення не позбавляла його можливості вчинити необхідну процесуальну дію, якщо він вважав за необхідне звернутися із заявою про поворот виконання.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що заявник звертався із відповідними заявами щодо отримання копії рішення, тобто був обізнаний про необхідність отримання його повного тексту, однак після першого такого звернення 20.03.2024 не звернувся до суду із заявою про поворот виконання до закінчення строку 30.05.2024.

Натомість після закінчення встановленого законом строку заявник продовжував звертатися за отриманням повного тексту рішення, а із заявою про поворот виконання звернувся лише 31.07.2025.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений законом процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку суд має оцінити, чи були наведені заявником обставини такими, що об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, та чи підтверджені вони належними доказами.

При цьому сама по собі обізнаність особи про необхідність отримання судового рішення та подальше звернення за його копією не є достатньою підставою для автоматичного поновлення пропущеного процесуального строку.

У цій справі судом не встановлено обставин, які б об`єктивно унеможливлювали звернення заявника із заявою про поворот виконання протягом року з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Навпаки, заявник був належним чином представлений у судовому засіданні 30.05.2023, його представник був присутній під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення, а отже, заявнику було відомо про юридично значущий результат нового розгляду справи - відмову у задоволенні позову.

Такий підхід узгоджується із загальним висновком Верховного Суду про те, що процесуальний строк може бути поновлений лише за наявності поважних причин його пропуску, а суд має встановити наявність об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії.

Окремо суд враховує правову природу інституту повороту виконання. Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18) зазначив, що поворот виконання є процесуальною формою захисту прав боржника та полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Разом із тим право особи на поворот виконання реалізується у встановленому процесуальним законом порядку та з дотриманням установлених законом процесуальних строків.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявником пропущено встановлений частиною десятою статті 444 ЦПК України строк на подання заяви про поворот виконання судового рішення, а наведені ним причини такого пропуску не є поважними.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо судом не поновлено або не продовжено відповідний строк.

За таких обставин, оскільки суд не знаходить підстав для поновлення заявнику строку на подання заяви про поворот виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30.05.2023, сама заява про поворот виконання, подана після закінчення встановленого законом строку, підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд не вдається до оцінки наявності чи відсутності підстав для повороту виконання по суті, оскільки пропуск установленого законом строку та відсутність поважних причин для його поновлення є самостійною процесуальною підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. 444 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.А. Усатова