Ухвала суду № 139861413, 09.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №761/38036/23 1-кп/760/1540/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва

в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -

прокурора - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

встановив :

На розгляді Солом`янського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №22023000000000773 від 31.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.3 ст.27,ч.2 ст.28, ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.09.2026 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 160 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

28.08.2026 року захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_7 було подано клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний період часу у зв`язку з новими обставинами,які не розглядались судом.

Захисник ОСОБА_7 у своєму клопотання вказав, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2026 року було відмовлено в задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .

Він вважає, що наявні нові обставини, які не були враховані судом і тому він має право звернутись із новим клопотанням.

Так, захисник просив врахувати суд,що нові обставини стосуються стану здоров`я ОСОБА_5 , якому рекомендовано після стаціонарного лікування в ДНП «Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України» контрольні ЕХо-КГ на холтерівське монітурорування ЕКГ,однак які не проводяться через обмежені можливості Київської медичної частини.

Також на запит сторони захисту до керівництва Київського СІЗО про необхідність проведення комісійного медичного огляду , йому було відмовлено.

Також, захисник вказав,що в минулому клопотання не було зазначено хто саме буде здійснювати утримування обвинуваченого ОСОБА_5 в разі обрання йому цілодобового домашнього арешту, а тому він як адвокат бере на себе обов`язок за власні кошти здійснювати повне забезпечення матеріально - побутового забезпечення обвинуваченого, в тому числі і медичного.

При цьому, захисник просить суд змінити запобіжний захід обвинуваченому на нічний домашній арешт, для проведення необхідного планового огляду обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_8 підтримали позицію захисника ОСОБА_7 .

Також, прокурор заперечуючи проти клопотання захисника ,звернувся до суду із клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та визначеним раніше в якості альтернативного запобіжного заходу застави в сумі 160 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки визначений судом раніше строк закінчується .

Прокурор при цьому посилалась на те,що обвинувачується ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжких злочинів, доказів, які викривають саме його у їх вчиненні зібрано органом досудового розслідування достатньо.

Для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 прокурор просила врахувати ризики, передбачені ст.177 КПК України,які суттєво не зменшились. Ризиками прокурор вказала : можливість обвинуваченого переховуватись від суду та можливість залишити територію України, враховуючи його вік, що дає можливість вільно перетинати кордон України;наявність у обвинуваченого громадянства російської федерації і зв`язки з співзасновниками ряду юридичних осіб, розташованих в м. москві рф ;здійснення незаконного впливу на тих свідків, які не були опитані ще судом, оскільки при допиті попередніх свідків в суді, ОСОБА_5 , психологічно впливав на них, при спілкуванні з ними користувався своїм особистим авторитетом ; продовження вчинення нових злочинів, враховуючи що ОСОБА_5 , пред`явлено ще одну підозру за ч.3 ст.209, ч.5 ст.191 КК України в іншому кримінальному провадженні, не зважаючи навіть на зупинення даного провадження.

Отже, прокурор категорично заперечувала проти зміні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на клопотання прокурора.

Суд,заслухавши клопотання захисту та прокурора, думку обвинуваченого та захисників, дослідивши матеріали справи , прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом,який застосовується виключно у разі,якщо прокурор доведе,що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Крім того, ч.ч.3 і 5 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд, вважає,що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою - на нічний домашній арешт не підлягає задоволенню.

Суд, вважає, що доводи які захист називає новими такими не є.

По - перше, захист змінив свої вимоги у своєму клопотання від 28.08.2026 року по відношенню до його клопотання, яке було розглянуто судом 19.08.2026 року, оскільки фактично просив змінити домашній арешт на нічний.

Це не нові обставини, а нові вимоги.

Щодо його тверджень захисника про погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , то як сам адвокат ОСОБА_7 вказує у своєму клопотанні, ці обставини виникли не після 19 серпня 2026 року, а протягом останнього року, коли керівництво СІЗО не задовольняє його клопотання про комісійне обстеження його підзахисного.

Також захисник не вказує, чи можливо проведення контрольних Ехо-КГ за межами СІЗО і якщо так, то при наявності дозволу суду на тимчасове поміщення обвинуваченого до іншого лікувального закладу, проведення цих процедур.

Крім того, всі подальші нові обставини ,на які вказує захисник,є нічим іншим як обговорення змісту ухвали суду від 19.08.2026 року, з намаганням суду роз`яснити подальші свої дії, в разі обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому.

Отже, суд не вбачає жодних нових обставин, які б потягли за собою задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Зокрема, оцінивши в сукупності всі ризики,на які посилається сторона обвинувачення, суд приходить до висновку що ризик переховування обвинуваченого від суду існує, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень,у вчиненні якого він обвинувачується.

Враховується судом і інші обставини.

Залишається позиція суду, що підлягає врахуванню відомості про те. що обвинувачений ОСОБА_5 має громадянство країни - агресора та значну кількість і матеріальних активів на цій території.

Не залишається поза увагою суду і те,що обвинувачений до моменту арешту мав певний статус у суспільстві, зв`язки, що є підтвердженням існування ризику переховування від суду.

Оскільки суд перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, а саме проводить допит свідків, то ризик впливу обвинуваченого на свідків,які ще не допитані, то у даному кримінальному провадженні наявний, враховуючи позицію сторони захисту, яка неодноразово подавала заяви із запереченнями про допит свідків, показання яких наперед вже вважають недопустимими .

Суд вважає,що залишаються саме ці ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і вони є актуальними та не можуть бути проігноровані судом і виправдовують подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд вже висказав свою думку щодо відсутності такого ризику як пред`явлення нової підозри обвинуваченому ОСОБА_5 за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.3 КК України, залишається на тій же позиції.

Суд вважає,що при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ще на 60 днів, дотримуються вимоги кримінального процесуального закону, при цьому досліджуються всі обставини,з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу.

На думку суду застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, такого як домашній арешт,на даний час не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Суд вважає,що стороною захисту також не надано нових даних,які б не було предметом огляду судом в сьогоднішньому та попередніх судових засіданнях.

Суд також ураховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Також всі попередні ухвали Солом`янського районного суду м.Києва про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою були оскаржені до Київського апеляційного суду стороною захисту, отже проходять певний контроль, остання ухвала винесена 07.09.20206 року, даних про порушення першою інстанцій прав обвинуваченого при вирішенні цих питань не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає можливим у зв`язку із сплином деякого часу, зменшити ОСОБА_5 розмір застави до 150 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб і розцінює як пом`якшення положення обвинуваченого, оскільки суми на які зменшується застава , досить великі.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.331 ч.3 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою - на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 07 листопада 2026 року включно,з визначенням розміру заставив межах 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 000 гривень ( чотириста дев`яносто дев`ять мільйонів двісті тисяч), які можуть бути внесені як самим обвинуваченим так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави, а саме: не відлучатися з міста Києва без дозволу суду;прибувати на першу вимогу до суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; заборонити спілкуватись зі свідками, які на даний час не допитані судом, щодо обставин даного кримінального провадження.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку,встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Офіс Генерального прокурора.

Відкласти судове засідання на 21 жовтня 2026 року 14.00.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення .

Головуючий суддя:

Судді: