Рішення № 139860673, 08.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18466/25

провадження № 2/753/7224/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Розумієнком І. П., Овчар В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «Кано», представник позивача: Гримальський А. Ю., до ОСОБА_1 , представник відповідача: Косогова Л. О., про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги, пені та трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У вересні 2025 р. Адвокатське об`єднання «Кано» (далі також - АО «Кано», адвокатське об`єднання, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - до ОСОБА_1 , відповідач, клієнт) про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги (основного боргу) в розмірі 121 500 грн, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2025 по 01.09.2025 в розмірі 3 921,28 грн та трьох процентів річних від простроченої суми за цей же період в розмірі 379,47 грн. Також позивач просить вказати в рішенні суду про нарахування трьох процентів річних до моменту виконання рішення.

Позов обґрунтований такими обставинами. 24.12.2024 між сторонами було укладено договір про надання правничої допомоги № Ф-16 та додаткову угоду № 1 до цього договору, згідно з умовами яких адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання по оскарженню в судовому порядку постанов Укртрансбезпеки, винесених щодо клієнта. З грудня 2024 р. по липень 2025 р. адвокати адвокатського об`єднання супроводжували в суді та в органах державної виконавчої служби справи клієнта щодо оскарження постанов, направляли клієнту таблицю із повним описом стану існуючих справ. 15.07.2025 позивач надіслав на адресу клієнта звіт/рахунок на загальну суму 121 500 грн (з урахуванням часткової оплати в розмірі 5 000 грн), рахунок-фактуру та акти приймання-передачі наданих послуг, а 04.08.2025 - претензію та повідомлення про дострокове розірвання договору, яка була повернута без вручення 22.08.2025. Відповідно до умов договору акти вважаються отриманими клієнтом на третій робочий день з дати надходження повідомлення про їх доставку у відповідне поштове відділення, а звіт/рахунок - підписаним, якщо протягом п`яти календарних днів дня його отримання клієнт не надав адвокатському об`єднанню аргументовані заперечення проти нього. Таким чином, починаючи з 26.07.2025 у відповідача виникло прострочення зобов`язання з оплати за надані послуги, у зв`язку з чим він має також сплатити передбачену пунктом 9.11. договору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та відповідно до частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми. Вимоги щодо нарахування трьох процентів річних до моменту виконання рішення суду позивач мотивував посиланням на норму частини десятої статті 265 ЦПК України.

Відповідач позов визнав частково, вважав обґрунтованими вимоги про стягнення з нього основного боргу в розмірі 12 500 грн згідно з наданим ним контррозрахунком заборгованості. Заперечення проти решти позовних вимог мотивовані тим, що зазначені в актах приймання-передачі обсяг, види та вартість усіх правових послуг з відповідачем не узгоджувались, акти ним не підписувались, а строк оплати за надані послуги у договорі не встановлений та не визначений моментом пред`явлення вимоги.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

06.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.10.2025 суд постановив ухвалу про участь представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

21.10.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.10.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 28.10.2025 суд встановив строк на подання заперечень на відповідь на відзив, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні 25.11.2025.

10.11.2025 від представника відповідача надійшли заперечення.

17.11.2025 від представника позивача надійшла відповідь на заперечення.

25.11.2025 від представника відповідача надійшла копія письмової заяви-згоди на розкриття інформації, що становить адвокатську таємницю.

В судовому засіданні 25.11.2025 суд відмовив у прийнятті до розгляду відповіді на заперечення з тих підстав, що подання такої заяви по суті справи не передбачено процесуальним законом, прийняв до розгляду заяву-згоду відповідача на розкриття інформації, що становить адвокатську таємницю, з наведеної підстави дозволив позивачу надати докази, які становлять адвокатську таємницю і стосуються предмета доказування у справі, встановив строк на подання таких доказів, дозволив стороні відповідача надати пояснення щодо додаткових доказів та відклав розгляд справи на 15.01.2026.

10.12.2025 від представника позивача надійшли докази, що становлять адвокатську таємницю.

15.01.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.01.2026 у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду елекропостачання судове засідання не відбулося та було перенесене на 16.02.2026.

16.02.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення контррозрахунку заборгованості.

В судовому засіданні 16.02.2026 суд прийняв до розгляду докази, що становлять адвокатську таємницю, та контррозрахунок заборгованості.

26.02.2026 від представника позивача надійшли заперечення щодо наданого представником відповідача контррозрахунку заборгованості.

Розгляд справи по суті відбувся в судових засіданнях 16.02.2026, 22.04.2026 та 19.05.2026, після чого суд перейшов на стадію ухвалення рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

24.12.2024 між АО «Кано» та клієнтом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № Ф-16 (далі також - договір про надання правничої допомоги, договір).

Предметом цього договору є зобов`язання адвокатського об`єднання за дорученням клієнта надавати йому правничу допомогу (послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього, та зобов`язання клієнта прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі.

Послуги за цим договором можуть включати: надання юридичних консультацій; підготовку проектів документів; надання правничої допомоги у кримінальних провадженнях; представництво інтересів клієнта у правоохоронних органах, в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів клієнта в судах всіх інстанцій незалежно від юрисдикції та категорії справи (цивільна/кримінальна/адміністративна/господарська); інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконання умов договору (пункт 1.2.).

Згідно з умовами, визначеними пунктом 4.1. договору, загальна вартість послуг за цим договором складається із суми всіх виставлених клієнту рахунків-фактур, гонорару успіху, вступу у справу та фактичних витрат.

Види робіт та вартість послуг, вступ, гонорар успіху адвоката, адвокатського об`єднання вказуються в додаткових угодах до цього договору і є його невід`ємними частинами. Види робіт та вартість, вказані у додатках, не є вичерпними та остаточними і можуть корегуватися та доповнюватися в залежності від конкретної ситуації клієнта та будуть деталізовані в звіті/рахунку та/або в акті виконаних фактично робіт/наданих послуг (пункт 4.2.).

Підписанням даного договору клієнт підтверджує, що ознайомлений із тарифною сіткою адвокатського об`єднання (пункт 4.3.)

Згідно з пунктами 4.5., 4.9. договору оплата поточного супроводження здійснюється клієнтом не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури; за результатами надання правничої допомоги складається звіт/рахунок, що виставляється адвокатським об`єднанням клієнту, і у якому вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги та її вартість.

Договором передбачено, що факт надання послуг підтверджується відповідним актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, який складається адвокатським об`єднанням та направляється (передається) клієнту будь-яким доступним засобом зв`язку, визначеним договором; клієнт зобов`язується підписати такий акт протягом трьох робочих днів з дати отримання; якщо клієнт ухиляться від отримання такого акту, акт вважається отриманим клієнтом на третій робочий день після його направлення адвокатським об`єднанням клієнту, а у випадку направлення акту операторами поштового зв`язку - на третій робочий день з дати надходження адвокатському об`єднанню повідомлення про доставку акту на відповідне відділення/точку видачі поштового оператора; клієнт має право висунути свої обґрунтовані заперечення проти акту приймання-передачі наданої правничої допомоги протягом трьох робочих днів з дати його отримання; у випадку, якщо клієнт не підписує такий акт та не висуває зауважень до акту протягом трьох робочих днів з дати його отримання, такий акт вважається підписаним клієнтом, а послуги, вказані в ньому, прийняті клієнтом без заперечень; звіт/рахунок про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом п`яти календарних днів з моменту його отримання клієнтом останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення проти нього (пункти 4.11., 4.12.).

Пунктом 4.15. договору визначені способи передачі (направлення) адвокатським об`єднанням клієнту звіту/рахунку, серед яких передача письмових документів в установу поштового зв`язку для відправлення на адресу, зазначену у договорі, або на ту адресу, яку письмово повідомив клієнт.

Клієнт вважається повідомленим навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена у договорі та/або повідомлена клієнтом письмово) не було йому доставлене (вручене) незалежно від причин (пункт 4.16.).

Відповідальність сторін за порушення умов договору встановлена пунктом 9.11., яким передбачено, що у випадку порушення пункту 4.5. договору клієнт має сплатити адвокатському об`єднанню додатково неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення строків оплати.

У цей же день (24.12.2024) АО «Кано» та клієнт ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги, якою погодили приблизний та невичерпний перелік робіт за договором та тарифну сітку, а саме: адвокатський запит щодо наявних постанов, кількість - 1-2, вартість - 3 000 (тут і далі грн); підготовка та подання скарги/позовної заяви - 1, вартість - від 4 000; участь у судових засіданнях - 1-2, - 2 500; заяви про зупинення ВП - 1 - від 2 000; гонорар успіху (неоплачені суми, відсуджені) - 25% (пункт 1), та домовились, що аванс за договором складатиме 5 000 грн (пункт 2).

У пункті 3 додаткової угоди також визначено перелік та вартість окремих послуг правового характеру (участь в судовому засіданні - 50 дол США; підготовка та подання апеляційної/касаційної скарги - від 12 000 грн; підготовка та подача цивільного позову - від 8 000 грн; консультація адвоката по телефону до 30 хв - 1 000 грн тощо), проте ці умови суд не досліджував, оскільки позивач не поклав їх в основу розрахунку заявлених до стягнення сум.

Суму авансу позивач сплатив 25.12.2024, після чого жодних оплат на користь позивача не здійснював.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього в період з грудня 2024 р. по лютий 2025 р. адвокати позивача підготували та подали до Дарницького районного суду м. Києва п`ять позовних заяв про скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі поданих позивачем позовних заяв було відкрито провадження в адміністративних справах № 753/25456/24, № 753/748/25, № 753/2820/25, № 753/2918/25, № 753/746/25.

На даний час судом розглянуто по суті чотири адміністративні справи, з яких у трьох справах відмовлено у задоволенні позову (справи № 753/25456/24, 753/748/25, 753/2918/25), в одній - позов задоволено (справа № 753/2820/25), а у справі № 753/746/25 рішення ще не ухвалене.

Дослідженням наданих позивачем на підтримання вимог позову копій документів отримано такі дані про фактичний обсяг та зміст наданої відповідачу правничої допомоги у зазначених справах.

По справі № 753/25456/24 адвокатами позивача було складено 15 процесуальних документів (тут і далі - з урахуванням заяв до органу державної виконавчої служби, адвокатських запитів, позовних заяв, заяв про забезпечення позову, клопотань, пояснень), а розгляд справи відбувся за участі адвоката Бондюка Б. В. у двох судових засіданнях - одному у суді першої інстанції та одному в суді апеляційної інстанції.

По справі № 753/748/25 адвокатами позивача було складено 3 процесуальних документи, а розгляд справи відбувся за участі адвоката Бондюка Б. В. у двох судових засіданнях у суді першої інстанції.

По справі № 753/2820/25 адвокатами позивача було складено 5 процесуальних документів, а розгляд справи відбувся за участі адвоката Бондюка Б. В. в одному судовому засіданні у суді першої інстанції.

По справі № 753/2918/25 адвокатами позивача було складено 1 процесуальний документ, а розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання.

По справі № 753/746/25, яка не розглянута по суті, адвокатами позивача було складено 2 процесуальні документи.

15.07.2025 позивач склав акти приймання-передачі наданих послуг, а саме: по справі № 753/25456/24 на суму 51 000 грн; по справі № 753/748/25 на суму 12 500 грн; по справі № 753/2820/25 на суму 49 000 грн; по справі № 753/2918/25 на суму 6 000 грн; по справі № 753/746/25 на суму 8 000 грн, загальний звіт-рахунок щодо наданої відповідачу правничої допомоги на загальну суму 126 500 грн та рахунок-фактуру на суму 121 500 грн (з урахуванням часткової оплати в розмірі 5 000 грн).

Вказані документи позивач надіслав засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення на зазначену у договорі адресу відповідача.

17.07.2025 поштове відправлення надійшло на відповідне поштове відділення (02141) та у подальшому було повернуте без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

04.08.2025 у такий же спосіб позивач надіслав відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору та претензію про оплату заборгованості за надані правничі послуги, проте і це поштове відправлення повернулось без вручення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

IV. Норми права і мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальною умовою виконання зобов`язання є виконання його належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України установлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина перша статті 628, частина перша статті 632 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями частини першої статті 901 цього Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також - Закон № 5076-VI) - спеціального нормативно-правового акту, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У частині першій статті 19 Закону № 5076-VI наведений перелік видів адвокатської діяльності, до яких, зокрема, належить: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частиною другою цієї норми адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом, тобто визначений законодавцем перелік видів адвокатської діяльності не є вичерпним.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Незважаючи на те, що поняття «гонорар успіху»у законодавстві України відсутнє, Верховний Суду низці своїх рішень, зокрема, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, визнав законним визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди адвоката вказуючи, що умова договору про сплату «гонорару успіху»цілком відповідає принципу свободи договору.

Зміст укладеного сторонами договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього доводять виникнення між ними зобов`язального правовідношення, в силу якого у позивача виник обов`язок надавати відповідачу всі види правової допомоги, а у відповідача - оплатити надання такої допомоги на умовах, визначених договором.

Підписання відповідачем зазначених документів є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. договору окремих обмежень щодо повноважень адвоката клієнт не встановлює, адвокатське об`єднання надає правничу допомогу на підставі інформації та матеріалів, наданих клієнтом та/або отриманих адвокатським об`єднанням самостійно відповідно до умов цього договору.

З огляду на зазначене є необґрунтованими доводи відповідача про непогодження з ним усього обсягу правових послуг згідно наведеним з актах приймання-передачі наданих послуг переліком.

Всупереч твердженням відповідача договір містить умову про строк оплати за надану правову допомогу, а саме: за поточне супроводження - не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури (пункт 4.5.); гонорару успіху - протягом 3-х робочих днів з моменту отримання звіту/рахунку (пункт 4.10.).

Договором також встановлено право адвокатського об`єднання достроково розірвати договір за певних умов, зокрема, у разі прострочення оплати до договору більше ніж на 10 календарних днів або якщо сума боргу перевищує 30 000 грн (пункт 7.3.8.), якому кореспондує обов`язок клієнта відшкодувати вартість юридичної допомоги та фактичні витрати на дату розірвання договору у порядку, що передбачений розділом 4 цього договору (пункт 7.5.).

Отже у спірних правовідносинах строк виконання клієнтом зобов`язань з оплати правової допомоги поставлений в залежність від конкретної події - отримання ним від адвокатського об`єднання рахунку-фактури та/або звіту/рахунку.

Надані позивачем докази підтверджують факт направлення відповідачу звіту-рахунку, рахунку-фактури та актів приймання-передачі наданих послуг у спосіб, передбачений пунктом 4.15. договору.

Акти приймання-передачі наданих послуг та інші документи, складені позивачем за результатами виконання договору, відповідач не отримав і не підписав, проте вказана обставина не впливає на вирішення справи, оскільки за умовами договору акт вважається отриманим клієнтом на третій робочий день з дати надходження повідомлення про його доставку у відповідне поштове відділення, а звіт/рахунок - підписаним, якщо протягом п`яти календарних днів з дня його отримання клієнт не надав адвокатському об`єднанню аргументовані заперечення проти нього (пункти 4.11., 4.12.).

Разом з тим ключовим у цій справі є питання, чи відповідає зазначена в актах приймання-передачі наданих послуг та інших складених позивачем документах вартість правових послуг умовам договору (додаткової угоди).

Суд зіставив дані актів приймання-передачі наданих послуг і звіту-рахунку зі змістом пункту 1 додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги та установив, що визначений цим пунктом порядок обчислення вартості правових послуг (гонорару) не є чітким, не дозволяє дійти до однозначного висновку про погодження сторонами погодинної оплати чи фіксованої вартості кожної послуги, не містить даних про вартість усіх видів правової допомоги, включених до актів, а в частині вартості окремих видів правової допомоги, таких як підготовка і подання позовної заяви та заяви про зупинення ВП, визначена лише їх нижня межа.

Зазначені недоліки додаткової угоди унеможливлюють розуміння дійсної волі сторін на встановлення порядку обчислення гонорару адвоката, його розміру та суттєво ускладнюють оцінку доводів відповідача про непогодження з ним вартості правових послуг, у зв`язку з чим є необхідність у тлумаченні відповідних умов цієї угоди.

Згідно зі статтею 637 ЦК України таке тлумачення має здійснюватись відповідно до статті 213 цього Кодексу.

За положеннями частини третьої цієї норми при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).

Як зазначено вище, жодних обмежень права сторін договору про надання правової допомоги на встановлення порядку обчислення гонорару адвоката і його розміру закон не передбачає, а дослідженням змісту договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього не виявлено жодних фактичних даних, які б дозволяли визначити справжній зміст умов додаткової угоди в цій частині відповідно до загальних правил, встановлених частиною третьою статтею 213 ЦК України.

Водночас суд порівняв зміст пункту 1 додаткової угоди зі змістом звітів-рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг, які не містять жодних даних про витрати робочого часу адвоката на виконання зазначених у них робіт (наданих послуг), і на цій підставі дійшов висновку, що сторони домовились про фіксовану вартість кожного виду послуги.

Щодо конкретної ціни послуг, то тут взагалі неможливо застосувати передбачені статтею 213 ЦК України способи тлумачення, що є підставою для застосування у спірних правовідносинах правила contra proferentem (тлумачення слів договору проти того, хто їх написав).

За цим правилом особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (Постанова Верхового Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц).

Проект договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього були підготовлені адвокатським об`єднанням, а відтак при тлумаченні умов пункту 1 додаткової угоди слід виходити з визначеної у ній нижньої межі ціни окремих видів робіт, а саме: підготовка адвокатських запитів щодо наявних постанов (одного-двох) - 3 000 грн; підготовка та подання позовної заяви - 4 000 грн; участь у двох судових засіданнях (в межах однієї справи) - 2 500 грн; підготовка однієї заяви про зупинення виконавчого провадження - 2 000 грн.

Що стосується інших видів робіт, включених до актів приймання-передачі наданих послуг та до звіту-рахунку (ознайомлення з матеріалами справ, складання заяв до ВДВС щодо визначення поточного рахунку боржника, заяв про забезпечення позову, відповіді на відзив, клопотань, пояснень, апеляційних скарг тощо), які відсутні у наведеному у пункті 1 додаткової угоди переліку, то позивачем не доведено погодження з відповідачем умов договору в цій частині, а отже не доведено і право вимагати від відповідача сплати вартості зазначених робіт на умовах, які не були погоджені.

За погодженими сторонами умовами позивач надав відповідачу правничі послуги з підготовки та подання до суду п`яти позовних заяв, участі у двох судових засіданнях по справі № 753/25456/24, участі у двох судових засіданнях по справі № 753/748/25, підготовці адвокатського запиту та участі в одному судовому засіданні по справі № 753/2820/25 на загальну суму 29 250 грн (4000х5)+2500+2500+3000+1250).

Окрім того, за фактом набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову (справа № 753/2820/25) у відповідача виник обов`язок сплатити на користь позивача гонорар успіху.

Правовим наслідком скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є припинення її виконання, відносно боржника ОСОБА_1 здійснювалось виконавче провадження зі стягнення штрафу в сумі 102 000 грн (подвійний розмір штрафу, зазначений у скасованій судом постанові про накладення адміністративного стягнення), 25% від цієї суми складає 25 500 грн, що і є розміром гонорару успіху.

На виконання умов договору відповідач сплатив авансовий платіж в сумі 5 000 грн, а відтак загальний розмір невиконаного ним зобов`язання з оплати правової допомоги становить 49 750 грн (24250+25500) - 5000).

Згідно з положеннями статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання,якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства(частина перша статті 549, частина друга статті 551 ЦК України).

За умовами укладеного сторонами договору наслідком прострочення виконання клієнтом зобов`язання зі сплати поточного супроводження є сплата ним неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення строків оплати (пункти 4.5., 9.11.1.).

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ розраховується по формулі: С (сума боргу) х 2О (подвійна облікова ставка НБУ у відповідний період часу) : 100 : 365 х Д (кількість кількість днів прострочення платежу).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

За обставинами справи установлено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданої йому правової допомоги на суму 49 750 грн, яка і має бути базою для нарахування встановленої договором пені та трьох процентів річних.

За умовами договору оплату наданих послуг та гонорару успіху відповідач повинен був здійснити впродовж трьох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури (звіту/рахунку), акт приймання-передачі наданої правничої допомоги вважається отриманим клієнтом на третій робочий день з дати надходження адвокатському об`єднанню повідомлення про його доставку на відповідне відділення поштового оператора, звіт/рахунок про надання правничої допомоги вважається підписаним клієнтом за умови ненадходження протягом п`яти календарних днів аргументованих заперечень проти нього, при цьому клієнт вважається повідомленим навіть у тому випадку неотримання письмового повідомлення незалежно від причин.

Акти приймання-передачі наданих послуг та інші документи щодо виконання договору (звіт-рахунок та рахунок-фактура) надійшли на поштове відділення відповідача 17.07.2025, третім робочим днем після цієї дати було 22.07.2025, а тому початок відліку часу прострочення слід рахувати з 26.07.2025.

За період з 26.07.2025 по 01.09.2025 (визначену позивачем дату) прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання склало 38 днів.

Здійсненими судом за наведеними вище формулами математичними розрахунками установлено, що за вказаний період прострочення сума належної позивачу від відповідача пені склала 1 605,63 грн, а трьох процентів річних - 155,38 грн.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги АО «Кано» про стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 49 750 грн, пені в розмірі 1 605,63 грн та трьох процентів річних в розмірі - 155,38 грн, а усього 51 511,01 грн.

Частиною десятою статті 265 ЦПК України передбачено право суду, який приймає рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Предметом розглядуваного позову, серед іншого, була вимога про стягнення трьох процентів річних і суд частково її задовольнив, а відтак не існує жодних перешкод для зазначення у рішенні суду про нарахування трьох процентів річних до моменту виконання рішення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову АО «Кано» сплатило судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Загальний розмір заявлених ним позовних вимог становив 125 800,75 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 51 511,01 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 41/100 частин (51511,01х100/125800,75), на відповідача слід покласти 41/100 частин судового збору, що у грошовому виразі становить 993,18 (2422,40 х 41%).

До закінчення судових дебатів представник позивача заявив про намір подати докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим питання про розподіл цих витрат буде вирішуватись в іншому судовому засіданні шляхом ухвалення додаткового рішення (частина восьма статті 137, статті 246, 270 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Адвокатського об`єднання «Кано» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Кано» заборгованість за договором про надання правничої допомоги в розмірі 49 750 грн, пеню в розмірі 1 605,63 грн, три проценти річних в розмірі 155,38 грн та судовий збір в розмірі 993,18 грн, а усього 52 504 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот чотири)) гривні 19 копійок.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення суду, нараховувати на суму основного боргу 49 750 (сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень три проценти річних до моменту виконання рішення суду, та стягнути вказану суму на користь Адвокатського об`єднання «Кано». Нарахування здійснювати за формулою: С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума боргу, Д - кількість днів прострочення платежу.

Позивач: Адвокатське об`єднання «Кано», код юридичної особи: 45544948, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 15, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 18.09.2026.