Рішення № 139860579, 14.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9160/25

Провадження № 2/752/2964/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді: Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М., у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

в с т а н о в и в:

14.04.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Селівакін І.О. звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної за наслідками залиття квартири, яким позивався до ОСОБА_2 , третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Селівакін І.О. послався на те, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . 04.11.2024 року ОСОБА_1 виявила факт залиття її квартири після чого звернулася до ЖЕД-106, яка є структурним підрозділом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» для фіксації факту залиття та складання відповідного акту.

Акт про залиття квартири позивачки було складено 29.11.2024 року комісією у складі працівників ЖЕД - 106, відповідно до змісту якого, за результатами візуального обстеження комісією квартири АДРЕСА_1 було встановлено, що в коридорі на стелі, а також кухні, та кімнатах мали місце плями від затікання. Причина залиття є пошкодження радіатора у квартирі АДРЕСА_2 поверхом вище цього ж будинку.

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником квартири АДРЕСА_2 , з якої відбулося залиття є відповідачка ОСОБА_2 ..

Позивачка вживала заходи для вирішення питання відшкодування ОСОБА_2 шкоди завданої залиттям її квартири, однак всі усні та письмові пропозиції були проігноровані відповідачкою. При цьому ОСОБА_2 не заперечувала факт залиття квартири позивачки з її вини, та погоджувалася компенсувати 120 000 гривень з чим не погодилася ОСОБА_1 .

Для визначення розміру майнової шкоди позивачкою було залучено судового експерта, яким за результатами обстеження пошкодженої квартири 11.03.2025 року складено висновок, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 , на момент складення висновку становив 246 610, 00 гривень. З питання щодо визначення технічної причини залиття цієї ж квартири не надалось можливості надати відповідь через неможливість оглянути квартиру АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище над квартирою позивачки.

Представник позивачки також вказав, що за наслідками залиття квартири, позивачка зазнала і продовжує зазнавати душевних страждань та переживань у зв`язку з погіршенням стану належного їй майна та необхідністю вжиття заходів щодо його відновлення, які погіршили умови її звичної життєдіяльності та викликали необхідність докладання зусиль для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття. Недобросовісна поведінка відповідачки проявилася в її ж ухиленні від прибуття для складання акту від 29.11.2024 року, а також тривалим не вчиненням відповідачем жодних дій щодо компенсації завданої шкоди позивачці.

Просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, спричиненої залиттям квартири 246 610 гривень, на відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень, а також судові витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких вказав 50 000 гривень, а також 25 000 витрат пов`язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, витрати по сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом у розмірі 5 491,1 гривень.

Провадження у справі було відкрито 18 червня 2025 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30.06.2025 року третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» подала до суду письмові пояснення на позов ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких третя особа підтвердила, що за даними акту від 29.11.2024 року обстеження квартири позивачки з причин залиття, що був затверджений начальником ЖЕД 106, залиття квартири АДРЕСА_1 виникло з вини мешканців розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_2 з причин порушення ними «Правил користування житловими приміщенням» в частині забезпечення збереження житлових приміщень та технічного обладнання, внаслідок пошкодження радіатора. На виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не покладено обов`язку проводити огляд приватних житлових квартир багатоквартирних будинків. Інформація про звернення власника квартири АДРЕСА_2 щодо роботи інженерних мереж, систем водопостачання/водовідведення, систем теплопостачання, починаючи з 01.01.2020 року буде надана суду додатково, після направлення запиту до диспетчерської служби.

Відповідно до чинного законодавства, громадяни які мають у приватній власності житло зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за власний рахунок ремонтні роботи, а тому вважає третя особа, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири підлягають задоволенню.

10.12.2025 року представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Солдаткін О.С. подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні заявленого позову. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що наданий позивачем доказ на підтвердження причин залиття - акт обстеження ЖЕД - 106 від 29.11.2024 року не є належним та допустимим доказом. Зі змісту акту від 29.11.2024 року не вбачається що його складено за фактом залиття, яке відбулося 04.11.2024 року. Також стверджував, що зазначений акт не містить причин залиття, оскільки в ньому не зазначено, які саме порушення були допущені мешканцями квартири АДРЕСА_2 , не вказано характер несправності або пошкодження обладнання, що призвело до залиття, не наведено жодних конкретних фактів щодо технічного стану інженерних мереж, що є підставою для висновку про відсутність вини відповідачки ОСОБА_2 у залитті квартири позивачки ОСОБА_1 ..

Висновок експерта №2-1203 від 11.03.2025 року, на думку представника відповідачки, також не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки він складений через чотири місяці після події залиття, не встановлює причин та винуватців залиття не визначає розмір завданої матеріальної шкоди, грунтується на недопустимому доказі, яким є акт ЖЕД-106, а відтак викликає сумніви у відповідачки. Крім того, проведення експертизи мало бути проведено виключно в межах судового процесу, а враховуючи те, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивачки ОСОБА_1 до її звернення до суду з позовом то підстави для відшкодування витрат за складення такого експертного висновку відсутні.

Представник відповідачки також стверджував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог й у частині відшкодування моральної шкоди через їх недоведеність належними та допустимими доказами.

22.12.2025 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Селівакін О.О. подав до суду відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивачки не погодився з твердженням представника відповідачки, що акт ЖЕД-106 від 29.11.2024 року є недопустимим доказом, оскільки він був складений за формою, передбаченою Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76. Зазначений акт є типовим первинним документом технічної фіксації наслідків залиття і має прямий зв`язок із предметом доказування у цій справі. Твердження сторони відповідача, що акт складений з порушеннями , оскільки складався за відсутності відповідачки та не відповідає формі є безпідставними, оскільки участь останньої при складанні акту не була обов`язковою, а недотримання форми акту не спростовує його зміст.

Крім того, не погодився з запереченнями сторони відповідачки, що висновок експерта №2-1203.25 від 11.03.2025 є неналежним і недопустимим доказом, оскільки такі заперечення зводяться до незгоди відповідачки з таким висновком, а зазначені процесуальні порушення не ґрунтуються на законі.

Ухвалами суду від 21.01.2026 року у справі №752/9160/25:

залишено без задоволення клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Солдаткіна О.С. про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи;

витребувано інформацію про дату підключення системи центрального опалення в будинку за адресою - АДРЕСА_1 в опалювальному сезоні 2024 - 2025 року.

Підготовче провадження закрито 21.04.2026 року.

Будучи присутніми у судовому засіданні 26.08.2026 року представник позивачки підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог не є допустимими і належними.

Третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» звернулося до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник позивачки ОСОБА_1 повідомив суду про можливість завершення судового розгляду справи зі стадії судових дебатів за його відсутності, а також подання ним доказів на підтвердження витрат позивачки на правничу допомогу після ухвалення судом рішення.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Солдаткін О.С. подав до суду у письмовому вигляді його промову у судових дебатах.

Приймаючи до уваги, що представники сторін у справі прийняли участь у судовому засіданні, що було призначено на 26.08.2026 року, для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, суд вважає за можливе завершити судовий розгляд цієї ж справи зі стадії судових дебатів за відсутності представників сторін та третьої особи.

Заслухавши у судовому засіданні 26.08.2026 року, представників позивачки та відповідачки , дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правилами статті 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що за даними інформації з Державного реєстру речових прав та нерухомого майна та Реєстру прав власності, сформованої 25.03.2025 року, ОСОБА_3 30.03.2013 року на підставі договору дарування від 30.03.2013 року зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 31191980361 (а.с.140-141 тому №1).

24.11.2017 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу її прізвище - « ОСОБА_1 » (а.с. 104 тому №2).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна №419443803 сформованої 25.03.2025 року ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 (а.с. 127 тому №1).

29 листопада 2024 року комісією у складі провідного інженера - ОСОБА_6 , старшого майстра ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 , представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання складено акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі, відповідно до якого в будинку АДРЕСА_2 трапилось залиття.

Зі змісту зазначеного вище акту також встановлено, що згідно заяви мешканця квартири АДРЕСА_1 від 07.11.2024 року №235 було проведено візуальне обстеження вказаної квартири та встановлено: в коридорі на стелі (підвісна, гіпсокартон) спостерігається пляма від затікання площею приблизно 0,36 м.кв.; у кухні стеля (підвісна, гіпсокартон) спостерігаються плями від затікання площею приблизно 1,08 м.кв.; у кімнаті стеля (підвісна, гіпсокартон), спостерігаються плями від затікання площею приблизно 2,88 м.кв.; у кімнаті стеля (підвісна, гіпсокартон) спостерігаються плями від затікання площею приблизно 3,6 м.кв.. Причина залиття : пошкодження радіатора у квартирі АДРЕСА_2 . Висновки і рекомендації комісії: залиття квартири АДРЕСА_1 виникло з вини мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_2 через порушення ними «Правил користування житловими приміщеннями» в частині забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання квартири. Рекомендовано власникам квартири АДРЕСА_2 власними силами і за власний рахунок замінити радіатор опалення, та відшкодувати власникам нижче розташованої квартири АДРЕСА_1 збитки, нанесені залиттям. (а.с.105 тому №2).

За даними висновку експерта №2-12-03.25 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи відповідно до статті 106 ЦПК України складеного 11.03.2025 року судовим експертом Кріві К.В. ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» за зверненням фізичної особи ОСОБА_9 з питань: визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 та визначення технічної причини залиття цієї ж квартири: розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на момент складання висновку, становить 246 610 гривень; враховуючи те, що обстежити квартиру АДРЕСА_2 не надалось можливості - визначити технічну причину залиття квартири АДРЕСА_1 не надалось можливості При цьому відповідно до Акту про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі від 29.11.2024 року «причиною залиття є пошкодження радіатора у квартирі АДРЕСА_2 ». (а.с.166-187 тому №2).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Актом від 29.11.2024 року підтверджується факт залиття квартири АДРЕСА_1 з вини власниці квартири АДРЕСА_2 за цією ж адресою, якою є відповідачка ОСОБА_2 ..

У висновку комісії, зробленому в зазначеному вище акті, залиття квартири АДРЕСА_1 сталося через те, що в квартирі АДРЕСА_2 пошкоджено радіатор опалення.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 (далі - Правила), у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.».

Дослідивши акт про залиття, який міститься у цій справі як письмовий доказ, суд встановив, що акт складено за відсутності заінтересованих осіб, а саме ОСОБА_1 , власниці пошкодженої квартири, так само і за відсутності ОСОБА_2 власниці квартири з якої було залито квартиру позивачки.

На думку суду, такі порушення не є такими, щоб суд дійшов висновку, що акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі, не є допустимим та належним доказом з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири на підтвердження вини відповідачки позивачкою надано суду зазначений вище акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі від 29.11.2024 року, а також скріншоти переписки її та її ж представника з відповідачкою ОСОБА_2 , лист щодо досудового врегулювання спору.

Як видно зі змісту скріншотів переписки сторони позивачки та відповідачки, остання не заперечувала свого обов`язку відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, однак не погодилася з розміром відшкодування (а.с.124-126 тому №1).

Заперечуючи проти позову, у додатку до відзиву представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Солдаткін О.С. подав копію заяви ОСОБА_2 від 19.11.2024 року до ЖЕД-106, в якій ОСОБА_2 просила провести обстеження її квартири ( АДРЕСА_2 ) після прориву труби опалення та зафіксувати причини, які привели до затоплення приміщень у її присутності. Додатково повідомила, що аварійна ситуація відбулась 04.11.2024 року. (а.с. 44 тому №2).

Крім того, в додатку до пояснень третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» на позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири було додано інформаційний лист №15/12-2025-01 від 15.12.2025 року ТОВ «Нью Сістемс», надавача послуг КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» операційно-диспетчерського обслуговування об`єднаних диспетчерських систем (особових рахунків будинків комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва, до яких під`єднане інженерне устаткування будинків та інженерних споруд для забезпечення прямого оперативного зв`язку з аварійними службами ремонтно-обслуговуючого персоналу та іншим інженерним устаткуванням), а також додані до цього ж листа додатки №1 та №2. (а.с.24-38).

За даними інформації, що міститься у зазначеному вище листі ТОВ «Нью Сістемс» на звернення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва», 04.11.2024 року операційно-диспетчерською службою товариства було зареєстроване звернення від мешканців квартири АДРЕСА_2 щодо неможливості перекриття вентиля для зупинення протічки батареї, а звернення щодо складання акту залиття квартири АДРЕСА_1 та 19 листопада звернення щодо залиття квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку не надходили.

Як видно зі змісту додатку 1 до листа ТОВ «Нью Сістемс» №15/12-2025-01 від 15.12.2025 по Голосіївському району операційно-диспетчерською службою ТОВ «Нью Сістемс» було зареєстровано заявку №10465446, тип заявки - прорив труби не перекривається (аварійний), напрямок робіт - сантехніка, опис заявки - 1557. Тече батарея на кухні, вентиль перекрити не можуть прикипів, заливають сусідів знизу, місце - АДРЕСА_2 , дата початку задачі 2024-11-04 14:20:00, планове виконання - 2024-11-04.16:35:00, дата оновлення задачі - 2024-11.04. 14:51:04, дата закриття заявки - 2024-11-04, 14:51:04, статус задачі - закрити, коментар по задачі - перекрито вентиль на батареї, організація виконавець - ЖЕД-106, балансоутримувач - ЖЕД-106 (а.с. 26 тому №2).

Витяг з журналу звернень мешканців будинку АДРЕСА_1 за жовтень-листопад 2024 року, що є додатком 2 листа ТОВ «Нью Сістемс» №15/12-2025-01 від 15.12. також містить зареєстровану операційно-диспетчерською службою ТОВ «Нью Сістемс» заявку по Голосіївському району під №10465446, 1557. тече батарея на кухні, вентиль перекрити не можуть, прикипів, заливають сусідів знизу, місце - АДРЕСА_2 . (а.с. 27-38 тому №2).

На вимогу суду третя особа КП «Керуюча компанія з утримання житлового фонду Голосіївського району міста Києва» надала суду підтвердження про готовність до опалювального періоду станом на 26.08.2024 року об`єкта, яким є будинок АДРЕСА_1 , а саме акт № Ж/1069 готовності до опалювального періоду складений представником КП «Київтеплоенерго» РТМ «Печерськ» в особі слюсаря з обслуговування теплових пунктів ОСОБА_10 у присутності представника споживача в особі провідного інженера ЖЕД-106 ОСОБА_6., а також наряд №1416 від 30.10.2024 для проведення включення постачання тепла до житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 81-84 тому №2).

Отже, незважаючи на те, що за даними акту про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі від 29.11.2024 року комісією ЖЕД-106 було обстежено тільки квартиру АДРЕСА_1 та за відсутності власників квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 цього ж будинку суд не може погодитися з твердженням представника відповідача, що такий акт не є допустимим та належним доказом з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 , як власниця та мешканка квартири з якої сталося залиття квартири позивачки була обізнана про те, що 04.11.2024 року в її квартирі вийшов з ладу радіатор опалення та мало місце залиття квартири сусідів розташованої поверхом нижче, правом надання пояснень на акт скористалася у відзиві на позов ОСОБА_1 , висновок експерта щодо визначення розміру майнової шкоди, завданої за наслідками залиття квартири не спростувала належними та допустимими доказами.

Встановлена в акті про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі від 29.11.2024 року комісією ЖЕД-106 причина залиття квартири позивачки ОСОБА_1 узгоджується з іншими дослідженими судом доказами, а саме змістом скріншотів переписки в програмі «Вайбер» учасників справи, заяви відповідачки ОСОБА_11 до ЖЕД-106 з приводу залиття її ж квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявки ОСОБА_12 до операційно-диспетчерської служби ТОВ «Нью Сістемс» щодо аварії пов`язаної з протіканням батареї на кухні її ж квартири та залиттям сусідів знизу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що представник відповідачки, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , будь-яких відомостей суду на спростування наявних у матеріалах справи доказів щодо вини у залитті квартири позивачки власниці квартири розташованої поверхом вище ОСОБА_12 , а також розміру завданої таким залиттям майнової шкоди не надав, хоча це є процесуальним обов`язком відповідачки, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Відповідно до частин 4 - 5 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Таким чином, у цій справі позивачка довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачки та причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття її квартири.

З урахуванням цього суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивачки в цій частині.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка також заявила вимогу про відшкодування їй моральної шкоди, розмір якої визначила у 100 000 гривень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Згідно статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачці квартири, що є наслідком її залиття.

Так, за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи за зверненням позивачки, судовим експертом було виявлено пошкодження, що характерні для дії рідини на конструктивні елементи та опоряджувальні матеріали в приміщеннях: коридорі фактичною площею 2,70 м.кв., кухні-їдальні фактичною площею 14,20 м.кв., житловій кімнаті фактичною площею 13,30 кв.м., житловій кімнаті фактичною площею 11,70 м.кв., зафіксований на час обстеження стан у якому перебувала квартира позивачки є підставою для висновку суду, що до залиття квартира утримувалася власницею у належному технічному та естетичному стані, оскільки у квартирі були виконані ремонтні та оздоблювальні роботи, на момент залиття квартира була затишною та охайною.

З 04 листопада 2024 року позивачка вже тривалий період часу позбавлена можливості у належний спосіб використовувати своє майно, вести звичайний спосіб життя, вільно використовувати за призначенням житлове приміщення, у якому за наслідками залиття було пошкоджено обидві житлові кімнати, коридор та кухня-їдальня, а залиття сталося саме з причин неналежного утримання відповідачкою, як власницею вище розташованої квартири обладнання для постачання тепла, зокрема радіатора опалення, що свідчить про вчинення ОСОБА_2 протиправної бездіяльності та ухилилася від добровільного вирішення спору.

Тому, відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка була визнана винною в спричиненні шкоди, тобто відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень ст. ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди, в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи, незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».

Незважаючи на обсяг пошкоджень та наслідки від залиття квартири позивачки, а також приймаючи до уваги бездіяльність відповідачки щодо усунення наслідків залиття, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачкою до відшкодування у 100 000,00 грн., не є обґрунтованим, а тому з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, доходить висновку, що з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування моральної шкоди 20 000 гривень, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири підлягають задоволенню судом у повному обсязі в частині відшкодування майнової шкоди та частково в частині відшкодування моральної шкоди.

Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведення експертизи (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За даними матеріалів справи, позивачка звертаючись до суду з позовом сплатила судовий збір у розмірі 5 494, 10 гривень з яких 2 466, 1 гривень за подачу позовної заяви про стягнення завданої майнової шкоди та 3 028 гривень за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України та з огляду на висновки суду про задоволення позовної вимоги у частині відшкодування майнової шкоди, то сплачений позивачкою судовий збір 2 466,1 гривень, підлягає відшкодуванню відповідачкою у повному обсязі, а судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди пропорційно до розміру задоволеної вимоги 20 000 гривень, що складає 605, 60 гривень.

Щодо заяви позивачки, про відшкодування судових витрат у розмірі 25 000, 00 гривень пов`язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, то така вимога не може бути задоволена судом з огляду на наступне.

Зі змісту договору № 2502-16 від 14.02.2025 року укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», його предметом було проведення судової будівельно-технічної експертизи згідно питань викладених в додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору, вартість послуг за даним договором складає 25 000, 00 гривень (а.с.23-25 тому №1).

ОСОБА_1 , звертаючись до ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» з заявою на проведення судової будівельно-технічної експертизи просила провести судову будівельно-технічну експертизу відповідно до статті 106 ЦПК України для подання висновку до суду з двох питань: визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 та визначення технічної причини залиття цієї ж квартири АДРЕСА_1 . (а.с.26-27 тому №1).

Як видно зі змісту висновку експерта №2-1203.25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи відповідно до статті 106 ЦПК України, складеного 11.03.2025 року згідно укладеного 14.02.2025 року договору №2502-16 за зверненням ОСОБА_1 , судовим експертом складено висновок тільки щодо першого питання про розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири позивачки, а надати відповідь з другого питання щодо визначення технічної причини залиття квартири АДРЕСА_1 не було можливості через неможливість обстежити квартиру АДРЕСА_2 . (а.с. 106-169 тому №2).

За даними акту наданих послуг згідно договору №2502-16 від 14.02.2025 року складеного 11.03.2025 року фізичною особою ОСОБА_1 , як замовником та ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», як виконавцем, виконавець надав послуги по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, загальна сума виконаних робіт складає 25 000 гривень.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості самостійно визначити вартість виконаної судовим експертом роботи в частині складення висновку щодо вартості майнової шкоди завданої ОСОБА_1 за наслідками залиття її квартири, а відтак судові витрати понесені позивачкою у зв`язку з необхідністю подання до суду доказу - висновку судової будівельно-технічної експертизи не можуть бути відшкодовані судом за рахунок відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 319, 386, 1166 ЦК України, ст.ст 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 266, 268, 273, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди , - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 246 610, 00 гривень, на відшкодування моральної шкоди 20 000, 00 гривень, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 466, 10 гривень та 605, 60 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 269 681 ( двісті шістдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва», адреса місця знаходження - місто Київ, проспект Голосіївський, будинок №17-Б, код ЄДРПОУ 32375554.

Суддя К.Г. Плахотнюк