Рішення № 139860246, 16.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

16 вересня 2026 року Справа № 926/2020/26

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінцес Фуд» про ухвалення додаткового рішення від 15.09.2026, вих. № 12/03/25,

в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінцес Фуд» (02002, місто Київ, вул. Маланюка Євгена, 114-А, код ЄДРПОУ 44676840)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грін Рей» (60300, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Новоселиця, пров. Бесарабський, 12, код ЄДРПОУ 41521597)

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2 297 646,51 грн,

представники:

від позивача адвокат Гніздовська Г.М.;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінцес Фуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грін Рей» про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 164 від 02.01.2023 в сумі 2 297 646,51 грн, з яких 1 865 433,78 грн основний борг, 373 086,76 грн штраф, 36 791,87 грн пеня, 3 679,76 грн 3 % річних, 18 654,34 грн інфляційні втрати.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу складають 25 000,00 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявила, що після прийняття судом рішення нею будуть надані докази понесених позивачем витрат на правову допомогу, а саме акт надання правничої допомоги № 1 від 10.09.2026 на підтвердження обсягу наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги та її вартість.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2026 в справі № 926/2020/26 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Торговий Дім «Грін Рей» на користь ТОВ «Прінцес Фуд» заборгованість за договором поставки товару № 164 від 02.01.2023 року в сумі 1 365 433,78 грн, 81 926,02 грн пені, 273 086,76 грн штрафу, 3 % річних в сумі 8 192,60 грн та 13 654,34 грн інфляційних втрат, а також 20 907,52 грн витрат зі сплати судового збору. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правову допомогу на 16.09.2026. Повернуто з Державного бюджету України ТОВ «Прінцес Фуд» судовий збір в сумі 6 664,30 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 1411 від 13.05.2026 року.

15.09.2026 представником позивача адвокатом Гніздовською Г.М. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, долучення доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та поновлення процесуального строку, вих. № 12-03/25, в якій просить поновити строк на подачу додаткових доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, прийняти та долучити до матеріалів справи № 926/2020/26 належним чином засвідчену копію Акта надання правничої допомоги № 1 від 10.09.2026 як доказ обсягу та вартості наданої позивачу професійної правничої допомоги, стягнути з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. До заяви додано Акт надання правничої допомоги № 1 від 10.09.2026 та докази направлення заяви учасникам справи.

Щодо поновлення строку для надання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу зазначає, що 02.09.2026 року судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст судового рішення складено, підписано та отримано позивачем 08.09.2026, відтак вважає, що докази на підтвердження розміру понесених судових витрат подаються ним із дотриманням установленого процесуальним законом строку. Крім того, Акт надання правничої допомоги № 1, який підтверджує остаточний обсяг фактично наданої позивачу професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, складено та підписано сторонами 10.09.2026, тобто після складення повного тексту рішення суду. Вказаний Акт подається позивачем до суду як додатковий доказ на підтвердження обсягу та вартості фактично наданої професійної правничої допомоги.

Водночас, у разі якщо суд дійде висновку про те, що передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк на подання зазначеного доказу підлягає обчисленню з дати ухвалення рішення суду 02.09.2026 року та, відповідно, був пропущений позивачем, просить суд поновити такий строк. У такому випадку поважність причин пропуску строку обумовлена тим, що станом на момент проголошення вступної та резолютивної частин рішення 02.09.2026 року повний текст судового рішення ще не був складений; повний текст рішення було складено та отримано позивачем лише 08.09.2026, після чого було завершено оформлення документів щодо фактично наданої професійної правничої допомоги, а Акт надання правничої допомоги № 1 складено та підписано 10.09.2026.

Таким чином, позивач вчинив усі необхідні процесуальні дії без невиправданого зволікання після складення та отримання повного тексту судового рішення, а подання Акта надання правничої допомоги № 1 від 10.09.2026 року спрямоване виключно на належне документальне підтвердження розміру та обсягу судових витрат. За таких обставин позивач вважає, що строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу ним не пропущено, а у разі іншої оцінки судом порядку обчислення такого строку наявні підстави для його поновлення відповідно до ст. 119 ГПК України.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 16.09.2026 не забезпечив, хоча були належним чином повідомлений про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом направлення повного тексту рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2026 в його електронний кабінет.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Присутня в засіданні представник позивача просила поновити процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Розглянувши заяву про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів понесення витрат на правову допомогу, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому згідно з частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Зазначені положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат.

Аналіз статті 129 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що чинне законодавство обмежує строки, протягом яких можливе звернення до суду з заявою про розподіл судових витрат, а ч. 8 ст. 129 ГПК України імперативно визначає наслідки пропуску такого строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн, що є фіксованим гонораром адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, та зазначено, що інші докази понесених позивачем витрат на правову допомогу, а саме акт надання правничої допомоги № 1 від 10.09.2026 на підтвердження обсягу наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги та її вартість, будуть додатково надані суду в строки і в порядку, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

02.09.2026 Господарським судом Чернівецької області в судовому засіданні проголошено скорочене рішення у справі № 926/2020/26.

Про ухвалення Господарським судом Чернівецької області рішення від 02.09.2026 у справі № 926/2020/26 представник ТОВ «Прінцес Фуд» була обізнана, оскільки була присутня в судовому засіданні 02.09.2026.

Таким чином, п`ятиденний строк на подання доказів понесених судових витрат згідно із частиною 8 статті 129 ГПК України закінчується 07.09.2026.

Втім, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, до якої надано докази понесення судових витрат, сформовано відповідачем у системі «Електронний суд» 15.09.2026, тобто поза межами п`ятиденного строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України на подання таких доказів.

Як неодноразово та послідовно вказує Верховний Суд, потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи не з`явлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно із частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Процесуальний закон не зобов`язує суд самостійно досліджувати наявність чи відсутність підстав пропущення процесуального строку. Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2026 у справі № 371/228/17.

Пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об`єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального строку України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У поданій заяві представник позивача поважною причиною пропуску строку на подання заяви та доказів понесення витрат на правову допомогу зазначає, що повний текст рішення було складено та отримано позивачем лише 08.09.2026, після чого було завершено оформлення документів щодо фактично наданої професійної правничої допомоги, а акт надання правничої допомоги № 1 складено та підписано 10.09.2026.

Враховуючи зазначені заявником причини неподання доказів понесення витрат на правову допомогу, які суд визнає поважними, а також те, що гонорар адвокатського об`єднання є фіксованим в розмірі 25 000,00 грн, що передбачено договором про надання правничої допомоги № 05-05/26 від 05.05.2026, суд вирішив поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи акт надання правничої допомоги № від 10.09.2026.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до ч. 5 ст. 129 ГПК України суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Інтереси позивача в суді представляв адвокат Гніздовська Ганна Михайлівна на підставі ордеру серії ВН № 1710377 від 15.05.2026 та договору про надання правничої допомоги № 05-05/26 від 05 травня 2026 року, укладеного між позивачем та АО «ЮРІС ФЕРРУМ».

Предметом Договору № 05-05/26 від 05.05.2026 є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, по господарській справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Торговий Дім «Грін Рей» (код ЄДРПОУ 41521597) на користь Клієнта за договором поставки товару, що розглядатиметься у Господарському суді Чернівецької області та може розглядатися у Північно-західному апеляційному господарському суді за участі Клієнта в якості Позивача (до отримання адвокатським об`єднанням судового рішення (постанови, ухвали), що набрало законної сили) (пункт 1.1 Договору).

Сторони домовились, що від адвокатського об`єднання на виконання доручення за цим Договором призначено адвокатів, зокрема, Гніздовську Ганну Михайлівну (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1.1 Договору, гонорар адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги у суді першої інстанції становить 25 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.5 Договору, за результатами надання правничої допомоги складається акт, який підписує кожна Сторона. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги та її вартість. Акт надсилається Клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком, поштою або надається Клієнту особисто.

У пункті 4.2 Договору сторони узгодили, що Клієнт зобов`язаний виплатити гонорар за надання правничої допомоги у суді першої інстанції у вигляді авансу продовж 10 робочих днів з дня укладення цього Договору на підставі наданого адвокатським об`єднанням рахунку на оплату. Сума авансу становить 25 000,00 грн.

ТОВ «Торговий Дім «Грін Рей» повністю сплатив суму гонорару у вигляді авансу за Договором № 05-05/26 від 05.05.2026, що підтверджується випискою по рахунку АО «ЮРІС ФЕРРУМ».

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення додано акт надання правничої допомоги №1 від 10.09.2026 до договору про надання правничої допомоги № 05-05/26 від 05.05.2026, відповідно до якого у період з 05.05.2026 по 10.09.2026 адвокатами адвокатського об`єднання була надана правнича допомога позивачу: здійснення аналізу судових справ, однією зі сторін яких є ТОВ «Торговий Дім «Грін Рей»; підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки товару; здійснення представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Чернівецької області у межах судової справи № 926/2020/26, у тому числі участь у судових засіданнях 17.06.2026, 30.06.2026, 30.07.2026, 02.09.2026; підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області позовної заяви про зменшення позовних вимог у межах судової справи № 926/2020/26; підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 926/2020/26; підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області процесуальних заяв та клопотань у межах судової справи № 926/2020/26, зокрема заяви про закриття підготовчого провадження, заяви про повернення судового збору, клопотань про проведення судових засідань у режимі відеоконференції; підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області заяви про ухвалення додаткового рішення у межах судової справи № 926/2020/26; загальний правовий супровід справи, включаючи координацію дій, консультування Клієнта та визначення подальшої стратегії захисту.

Гонорар за зазначену правничу допомогу, що була надана адвокатським об`єднанням, становить 25 000,00 грн. Сторони підтверджують, що Клієнт виплатив вказаний гонорар у вигляді суми авансу у сумі 25 000,00 грн у повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що адвокатський гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Велика Палата Верховного Суду виснувала таке.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципуsunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Суд зауважує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не заперечував факт їх надання.

Своєю чергою суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.

Таким чином, позивач у зв`язку із розглядом цієї справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

У відповідності до статті 129 ГПК України зазначені витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 126, 129, 130, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінцес Фуд» про ухвалення додаткового рішення від 15.09.2026, вих. № 12/03/25 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грін Рей» (60300, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Новоселиця, пров. Бесарабський, 12, код ЄДРПОУ 41521597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінцес Фуд» (02002, місто Київ, вул. Маланюка Євгена, 114-А, код ЄДРПОУ 44676840) 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18 вересня 2026 року.

Суддя І.В. Марущак