Ухвала суду № 139859837, 17.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3784/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" (код ЄДРПОУ 43838503, 08290, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Гостомель, вул. Чкалова, буд. 37Б, оф. 318)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагропромтранс" (код ЄДРПОУ 40657692, 68803, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Шевченка, буд. 33, кв. 3)

про стягнення 618000,00 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" 14.09.2026 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагропромтранс" про стягнення 618000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 ГПК України, у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з ч. 7 ст. 164 ГПК України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; до позовної заяви не додано докази, що підтверджують наявність такого рахунку.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг (з підтверджуючими доказами про наявність такого рахунку).

Згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, на підтвердження заявлених вимог позивачем надано, зокрема, заявку № 12 від 24.12.2025 (додаток №4 до позову) та митну декларацію з деякими товаросупровідними документами (додаток №5 до позову), які складені іноземною мовою.

Суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Так, ч.ч.3, 4 ст.10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином, докази, не перекладені з іноземної мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №751/1620/23.

Отже, позивач мав подати до суду заявку №12 від 24.12.2025 (додаток №4 до позову), митну декларацію, товаросупровідні документи (які складені іноземною мовою) (додаток №5 до позову) з офіційним перекладом на українську мову, який посвідчений нотаріусом.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати копію заявки № 12 від 24.12.2025 (додаток №4 до позову), митну декларацію, товаросупровідні документи (які складені іноземною мовою) (додаток №5 до позову) з офіційним нотаріально посвідченим перекладом на українську мову.

Окрім того, позивач у додатках зазначає про долучення витягів з ЄДР щодо позивача та відповідача (додаток № 7 та №8 до позову), проте фактично їх не долучає.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати копію витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Драйв систем логістик" та ТОВ "Фінагропромтранс".

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" залишити без руху.

2. Позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 17.09.2026, оскарженню не підлягає.