Рішення № 139859836, 17.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2794/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши справу № 916/2794/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Проект /ЄДРПОУ 42074132, адреса 65017, м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 20/

до відповідача: Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеса /ЄДРПОУ 34674102, адреса 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б/;

про стягнення заборгованості у розмірі 150 027, 66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Проект звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№ 2864/26 від 06.07.2026/ до Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеса, в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 150 027, 66 грн за виконані проєктні роботи за договором №ТМО-308/25 від 22.08.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань Договору №ТМО-308/25 від 22.08.2025 року про виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації.

ТОВ «ТК Проект» вказує, що позивач належним чином виконав передбачені договором зобов`язання з розробки проєктно-кошторисної документації, отримання позитивного експертного звіту, передачі замовнику відповідного комплекту документації, згідно із пунктом 3.2 Договору та акту приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому замовником, відповідно до п.3.5. Договору, прийнято виконані Підрядником проєктні Роботи без зауважень щодо обсягу, якості чи строків виконання робіт. Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт підписано директором КП «Теплопостачання міста Одеси» Валерієм Івановим. Відсутність календарної дати не змінює факту прийняття виконаних робіт та не спростовує виникнення у Замовника обов`язку оплатити їх вартість.

Позивач звертає увагу на те, що відповідач не направив ТОВ «ТК Проект» жодних письмових заперечень, зауважень чи вимог щодо усунення недоліків проєктної документації. Відсутність будь-яких заперечень свідчить про належне прийняття результату виконаних робіт та підтверджує відсутність спору щодо їх обсягу, якості і відповідності умовам Договору.

Таким чином, на думку позивача, відповідач фактично визнав належне виконання позивачем договору, прийняв проєктну документацію, підписав акт приймання-передачі виконаних робіт, не заявив жодних претензій щодо якості чи обсягу виконаних робіт, однак безпідставно ухиляється від виконання єдиного зустрічного обов`язку щодо їх оплати.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 4, 12, 162, 163, 164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2794/26; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 257-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 13.07.2026 по справі №916/2794/26 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 14.07.2026 о 15:15.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

29.07.2026 судом від КП «Теплопостачання міста Одеси» отримано відзив на позовну заяву /вх.№26495/26 від 29.07.2026/, в якому відповідач зазначає, що з 01.01.2026 строк дії Договору скінчився. Також відповідач наголошує на тому, що наявний в матеріалах справи Акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт за Договором не містить обов`язкового реквізиту первинного документу, а саме дати його складання. Позивач у поданому позові також визнає відсутність календарної дати складання означеного акту. Таким чином, відсутність дати на вказаному Акті прийому-передачі робіт фактично позбавляє його статусу повноцінного первинного документа та утруднює належне підтвердження виконання зобов`язань за Договором. Що ж до здійснення бухгалтерського обліку, то первинний документ без дати не може бути підставою для відображення господарської операції, оскільки неможливо встановити період її здійснення. Враховуючи невизначеність дати здачі-приймання виконаних проєктних робіт, а також закінчення строку дії Договору, у відповідача не було законних підстав для здійснення розрахунків за цим правочином.

03.08.2026 судом від ТОВ «ТК Проект» отримано відповідь на відзив /вх.№26754/26 від 03.08.2026/, в якій позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність календарної дати в Акті №1 приймання-передачі виконаних проєктних робіт як на підставу для відмови у задоволенні позову є безпідставним, суперечить фактичним обставинам справи, умовам Договору та принципу добросовісності виконання господарських зобов`язань.

На думку позивача, матеріалами справи підтверджується, що позивач після завершення виконання проєктних робіт передав відповідачу повний комплект проєктно-кошторисної документації, позитивний експертний звіт, рахунок на оплату та два примірники Акта №1 приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджується накладною №1 від 10.11.2025.

При цьому акт був оформлений позивачем та переданий відповідачу для його підписання. Саме на відповідача, як на сторону, яка здійснювала прийняття результату робіт, відповідно до пункту 3.5 Договору покладався обов`язок після перевірки результатів робіт підписати акт приймання-передачі або надати мотивовані заперечення.

Позивач наголошує на тому, що Акт підписаний директором КП «Теплопостачання міста Одеси» Валерієм Івановим, що самим відповідачем не заперечується. Водночас саме відповідач, підписуючи акт приймання-передачі виконаних робіт, не зазначив календарну дату його підписання, хоча така дата повинна ставитися саме під час його підписання особою, яка приймає роботи. Відсутність календарної дати є наслідком бездіяльності самого відповідача, який власноруч підписав документ без зазначення відповідного реквізиту.

Більше того, позивач вказує, що факт передачі результату виконаних робіт підтверджується накладною №1 від 10.11.2025. Саме з моменту отримання відповідачем зазначеної документації, у нього виникло право перевірити результат виконаних робіт, підписати акт або, відповідно до пункту 3.5 Договору, протягом п`яти календарних днів надати письмові мотивовані зауваження. Проте зауважень, вимог щодо усунення недоліків чи відмови від прийняття виконаних робіт Відповідачем не заявлялось. Навпаки, відповідач підписав Акт приймання-передачі виконаних робіт, чим підтвердив прийняття результату виконаних позивачем робіт без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи строків виконання, залишив один примірник Акта у себе та не висловлював жодних заперечень.

Позивач зазначає, що доводи відповідача фактично зводяться до спроби уникнути виконання власного грошового зобов`язання шляхом посилання на формальний недолік документа, який виник виключно внаслідок його власних дій, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим статтями 3, 13, 509 Цивільного кодексу України. При цьому твердження відповідача про відсутність після 01.01.2026 правових підстав для здійснення оплати прямо суперечить змісту укладеного ним Договору.

Таким чином, позивач наголошує на тому, що відповідач не заперечує факту укладення Договору, належного виконання позивачем проєктних робіт, отримання проєктної документації, підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт та відсутності будь-яких претензій щодо їх якості. Єдиною підставою для відмови від оплати відповідач визначає формальні обставини, які не спростовують реальності виконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

10.09.2026 судом отримано від ТОВ «ТК Проект» заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу /вх.№30822/26 від 10.09.2026/, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи № 916/2794/26 докази понесення ТОВ «ТК Проект» витрат на професійну правничу допомогу. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат при ухваленні рішення у справі № 916/2794/26. Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ПРОЕКТ» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

15.09.2026 судом від КП «Теплопостачання міста Одеса» отримано заперечення на заяву про розподіл судових витрат /вх.№31325/26 від 15.09.2026/, в якому відповідач посилається на те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи та обсягу фактично здійснених дій, а також дійсної кількості витраченого часу на її супроводження, в зв`язку з чим відповідач просить у разі задоволенні позовних вимог ТОВ «ТК ПРОЕКТ» у справі № 916/2794/26 частково відмовити у задоволенні клопотання Позивача про стягнення з КП «ТМО» витрат на професійну правничу допомогу та зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в межах справи № 916/2794/26 на 80 %.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (далі Відповідач, Замовник), в особі директора Іванова В.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Проект» (далі - Позивач, Підрядник) укладено Договір №ТМО 308/25 від 22 серпня 2025 року про виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації (далі Договір).

Преамбулою вказаного договору зазначено, що договір укладено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації на Роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з п.1.2. Договору найменування робіт: «Реконструкція двох ділянок КЛ-10кВ «ПС 110/10кВ ПАЛІЯЦРП-10кВ «Північна-2» для приєднання когенераційної установки до електричних мереж за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. 28 бригади, 29а» за кодом СРV за ДК 021:2015 71320000-7 Послуги з інженерного проєктування (далі-Роботи).

Відповідно до п. 1.5. Договору результатом виконаних Робіт є комплект документації, оформлений відповідно до п.3.2. Договору (далі - Результат виконаних Робіт) та є власністю Замовника.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна договору тверда та становить 150 027,66 грн (сто п`ятдесят тисяч двадцять сім гривень 66 копійок), з ПДВ 20% - 25 004, 61 грн, що підтверджується Договірною ціною на виконання проєктних робіт (Додаток № 3 до цього Договору) та протоколом погодження договірної ціни (Додаток №2 Протокол погодження договірної ціни).

Відповідно до п.2.3. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з рахунку Замовника на рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання актів здачі-приймання виконаних проєктних робіт; комплекту документації, розробленої відповідно до вимог завдання на проєктування, у 3-х примірниках; 1 екземпляр на електронному носії інформації у форматі pdf.; кошторисну документацію в програмі АВК, оригінали позитивної експертизи та виставленого Підрядником рахунку.

Строк виконання робіт визначено п. 3.1. договору:

- початок: з моменту укладання Договору.

- закінчення: до 31 жовтня 2025 року ( з правом дострокового виконання).

Згідно із п. 3.2. Договору за результатами виконаних Робіт Підрядник передає Замовнику комплект документації розробленої відповідно до вимог завдання на проєктування, у 3-х примірниках; 1 екземпляр на електронному носії інформації у форматі pdf.; кошторисну документацію в програмі АВК, оригінали позитивної експертизи, акти здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що Замовник протягом п`яти календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних проєктних робіт, розглядає та за результатами такого розгляду підписує акт здачі-приймання виконаних проєктних робіт. У разі відмови від підписання такого акту Замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання акту здачі-приймання виконаних проєктних робіт направляє Підряднику свої заперечення і обґрунтування причин не підписання акту, а також перелік необхідних доробок і термінів їх виправлення.

Додатковою угодою №1 від 22.10.2025 до Договору №ТМО-308/25 від 22.08.2025 у зв`язку із необхідністю приведення у відповідність назви предмета договору та назви завдання на проєктування, внесені зміни та викладено в новій редакції Додаток №1 до Договору (завдання на проєктування): «Реконструкція двох ділянок КЛ-10кВ «ПС 110/10кВ ПАЛІЯЦРП-10кВ «Північна-2» для приєднання когенераційної установки до електричних мереж за адресою: м. Одеса, вул. 28 бригади, 29а».

Пункт 3.1. договору викладено також в новій редакції: Термін виконання робіт: « - початок: з моменту укладання Договору. -закінчення: до 14 листопада 2025 року (з правом дострокового виконання). Терміни виконання робіт можуть переглядатися при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлений термін. Рішення про зміну термінів виконання робіт оформлюються додатковою угодою».

Викладено в новій редакції також Додаток №3 до договору Договірна ціна, зведений кошторис та локальні кошториси.

Так, згідно Додатку №3 до Договору від 22.08.2025 №ТМО-308/25 в редакції Додаткової угоди №1 від 22.10.2025: Всього за кошторисами форми 2-П (проєктні) 54 256,13 грн. Всього за кошторисами форми 2-П (геодезичні) 28 179,03 грн. Всього за кошторисами форми 3-П 42 587,89 грн. Разом за договірною ціною 125 023,05 грн. ПДВ 20% -25 004,61 грн. Всього за договірною ціною 150 027,66 грн.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2025, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення до суду із позовом строк виконання робіт та строк дії спірного договору закінчились. Проте в частині взаєморозрахунків договір продовжує діяти до повного їх виконання.

На виконання п.4.3.7 договору, Підрядником проведено та отримано позитивний Експертний звіт ТОВ «ЕКСПЕРТИЗА ЮА» №06/1769Ю-11/25 від 06.11.2025, реєстраційний номер ЕХ01:2650-1279-2007-2163 щодо розгляду робочого проєктної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва та її кошторисної частини.

У подальшому Підрядником, на виконання п. 3.2. договору, направлено на адресу Замовника накладну №1 від 14.11.2025, відповідно до якої представником Замовника прийнято ТОМ 1, ТОМ 2, ТОМ 3 Робочого проєкту у 4-х примірниках, Експертний звіт від 06.11.2025, електронний носій USB з інформацією у форматі pdf. та кошторисною документацією в програмі АВК, а також у двох екземплярах Акт №1 прийому-передачі виконаних робіт.

Також з матеріалів справи вбачається, що замовнику було направлено рахунок на оплату №66 від 20.11.2025.

Окрім того, позивачем на адресу КП «Теплопостачання міста Одеси» листом від 10.04.2026 направлялась Претензія щодо порушення умов Договору та зобов`язання сплатити заборгованість за виконані та прийняті проєктні роботи.

Відповіді на претензії матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 150 027, 66 грн за виконані проєктні роботи за договором №ТМО-308/25 від 22.08.2025.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник (проектувальник) зобов`язується на підставі вихідних даних замовника розробити проектну (або іншу технічну) документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник прийняти їх і оплатити.

За приписами частини 1 статті 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, в ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що позивачем в повному обсязі виконані зобов`язання за Договором №ТМО-308/25 від 22.08.2025 року про виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації. Вказані обставини стороною відповідача не оскаржуються.

Доводи сторони відповідача, викладені в запереченні, фактично зводяться до формальних зауважень щодо складеного та підписаного обома сторонами Акту прийому-передачі робіт. В той же час наявність зобов`язання щодо оплати виконаної позивачем роботи відповідач не заперечує.

Суд також приймає доводи сторони позивача щодо відсутності зауважень з боку відповідача щодо якості виконаної роботи.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2663,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 3102 від 29.06.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір у даній справі становить 2662,40 грн (переплата 0,60 грн).

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що у позовній заяві, датованій 06.07.2026, позивачем не визначено в конкретній грошовій сумі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, лише зазначено, що позивач просить суд покласти на відповідача всі понесені позивачем судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 2663, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі, підтвердженому належними доказами, які будуть подані суду у встановленому процесуальним законом порядку.

При цьому в заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, датованій 10.09.2026 позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Проект» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000 гривень 00 копійок.

Між ТОВ «ТК Проект» та адвокатом Вигнанюк Тетяною Леонідівною укладено Договір про надання правової допомоги від 25.06.2026, згідно з п.п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги від 25.06.2026 сторонами погоджено фіксований гонорар адвоката за надання професійної правничої допомоги у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

З поданих стороною позивача матеріалів вбачається, що ТОВ «ТК Проект» 06.07.2026 сплатило адвокату погоджений сторонами гонорар у повному обсязі - 45 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3119 та випискою банка за рахунком адвоката станом на 07.07.2026.

Судом досліджено Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 та Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги адвокатом.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки позовної заяви (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору).

Суд враховує, що дана справа є малозначною, містить незначний обсяг доказів, адвокатом не було вжито додаткових заходів щодо отримання доказів, окрім позовної заяви не було складено інших процесуальних документів.

При цьому суд критично ставиться до переліку наданих послуг, вказаних в детальному описі, оскільки деякі пункти фактично дублюють зміст виконаної роботи, зокрема аналіз умов договору. Також в переліку наявний пункт Проведення розрахунку основної заборгованості та договірної пені з урахуванням строків прострочення та розміру облікової ставки НБУ у відповідні періоди. В той же час в позовній заяві адвокатом не наведено такого розрахунку та не заявлено позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, що також відповідає позиції відповідача, викладеній в запереченні на заяву про розподіл судових витрат від 15.09.2026.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251, 257-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Проект до Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеса про стягнення заборгованості у розмірі 150 027, 66 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеса /ЄДРПОУ 34674102, адреса 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Проект /ЄДРПОУ 42074132, адреса 65017, м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 20/ заборгованість за виконані проєктні роботи за договором №ТМО-308/25 від 22.08.2025 в розмірі 150 027, 66 грн /сто п`ятдесят тисяч двадцять сім гривень 66 копійок/, судовий збір у розмірі 2662,40 грн /дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок/ та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн /дев`ять тисяч гривень 00 копійок/.

3. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17 вересня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко