Рішення № 139859625, 10.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/982/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Коростенський щебзавод, Житомирська обл., м. Коростень

до Приватного акціонерного товариства Броварський завод залізобетонних конструкцій, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари

про стягнення 1378603,27 грн.

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю Коростенський щебзавод звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Броварський завод залізобетонних конструкцій про стягнення 1378603,27 грн., з яких 950000,00 грн. боргу, 30524,85 грн. інфляційних втрат, 203713,81 грн. пені, 99364,61 грн. 15 % річних та 95000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару у строк, встановлений п. 2.6 договору поставки № 06032021-УВ від 06.03.2021 р., укладеного між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 950000,00 грн., яку позивач просить стягнути, посилаючись на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем нараховано 30524,85 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 99364,61 грн. 15 % річних на підставі п. 5.7 договору, а також 203713,81 грн. пені та 95000,00 грн. штрафу на підставі п. 5.6 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду: заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзиву на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.

20.05.2026 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позов в частині основної суми боргу 950000,00 грн, проте заперечує задоволення позову в іншій частині, оскільки відповідачем не було допущено порушення строків здійснення розрахунків за поставлену продукцію. Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.5. договору, розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100 % попередньої оплати вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки); сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується сторонами додаткова угода до договору. Відповідач вказував, що згідно з пунктом 2.6. договору у випадку поставки продукції на умовах п. 3.5 договору покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 банківських днів з дати поставки. За твердженнями відповідача, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди, якою визначено інший ніж указаний в договорі порядок здійснення розрахунків, то позивач мав з метою поставки товару на користь відповідача отримати від відповідача відповідну заявку щодо кількісних характеристик, а також асортименту продукції та ціни, узгодити поставку, отримати 100 % передоплату вартості товару і лише після цього здійснювати поставку. На думку відповідача, позивач мав право поставляти лише узгоджену з відповідачем продукцію до отримання 100 % передоплати вартості продукції. Разом з тим, як зазначив відповідач, позивач відступив від умов договору та поставив відповідачеві продукцію, до здійснення її 100 % передоплати, яка не була до цього узгоджена з відповідачем. На думку відповідача, позивачем не надано до суду будь-яких доказів узгодження з відповідачем поставленої у відповідності до п. 3.5 договору продукції, як щодо кількісних характеристик, асортименту продукції, так і ціни. При цьому, за позицією відповідача, підписання відповідачем видаткових накладних та фактичне прийняття товару свідчить, що ним прийнятий товар, що вказаний у видаткових накладних, по вартості, яка також зазначена в первинному документі, однак факт підписання видаткових накладних не є доказом проведеного узгодження продукції, яка мала бути поставлена, оскільки узгодження має бути здійснено до поставки товару, а натомість видаткова накладна складається вже по факту поставки такої продукції. Відповідач наголосив на тому, що видаткова накладна це первинний бухгалтерський документ, що фіксує лише факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця та не є документом, який підтверджує узгодження продукції, яка має бути поставлена в майбутньому, при цьому, узгодження продукції по факту її поставки, шляхом підписання видаткових накладних, суперечить умовам договору та вимогам ділового обороту, так як до поставки товару покупець вже має володіти відомостями щодо кількісних характеристик, асортименту продукції та ціни, яку має сплатити за поставку товару. Разом з тим, відповідач вказав, що оскільки він прийняв продукцію, не заявивши жодних зауважень щодо її кількісних характеристик, асортименту продукції та ціни, то він зобов`язаний здійснити розрахунки за поставлений товар, проте оскільки сторони при поставці продукції відійшли від умов договору, то до таких взаємовідносин сторін в частині строків здійснення розрахунків має бути застосована ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Однак, від позивача не надходило будь-яких вимог щодо здійснення розрахунків за поставлений товар.

28.05.2026 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить прийняти дану відповідь до відзиву й врахувати наведені заперечення на підтвердження позовних вимог позивача та спростування позиції відповідача. Позивач вказав, що згідно з п. 3.3 договору заявку відповідач міг подавати позивачу як в усній так і у письмовій формі, а тому посилання відповідача на відсутність з його сторони заявок та неузгодження між сторонами поставок є маніпуляцією з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов`язань щодо оплати поставленої продукції. На думку позивача, твердження відповідача про те, що «позивачем не надано суду будь-яких доказів узгодження з відповідачем поставленої у відповідності до п. 3.5 договору продукції, як щодо кількісних характеристик, асортименту продукції, так і ціни» не грунтується на нормах договору та не відповідає дійсним обставинам, оскільки: по-перше, будь-яка поставка залізницею здійснюється при умові 100% оплати залізничного тарифу, а тому просто неможливо припустити ситуацію, коли позивач, без замовлення відповідача (узгодження обсягу, асортименту продукції, станції призначення, бажаної дати поставки), оплатив залізничний тариф та відправив від 200 до 1000 тон продукції на не узгоджену сторонами залізничну станцію отримання, отже, будь-яка поставка продукції залізницею завчасно узгоджується сторонами, відправник (позивач) формує маршрут доставки, замовляє залізничні вагони, проплачує зд тариф); по друге, письмова заявка не являється первинним бухгалтерським документом та, відповідно, не обліковувалася та не зберігалася позивачем по завершенню відповідної поставки. За твердженнями позивача, за умовами договору заявка могла подаватися відповідачем в усній формі, що є нормальною господарською практикою. З приводу строків оплати позивач також звертає увагу суду, що умовами пунктів 2.6., 3.5 договору врегульовано, що у випадку поставки продукції без 100% попередньої оплати, покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 банківських днів з дати поставки.

06.07.2026 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів оплати, в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати основного боргу в розмірі 150000,00 грн.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2021 р. між Товариством з додатковою відповідальністю Коростенський щебзавод (постачальник) та Приватним акціонерним товариством Броварський завод залізобетонних конструкцій (покупець) було укладено договір поставки № 06032021-УВ.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов?язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором, щебінь, пісок, асфальт (продукція), а покупець зобов?язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору постачальник передає у власність покупцю продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-10, щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 10-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, щебінь фракції 2-5, щебенево-піщана суміш фракції 0,05-70, щебенево-піщана суміш фракції 0,05-40. щебінь фракції 0-40, щебінь фракції 0-70, відсів, пісок з відсівів дроблення фракції 0-5, пісок річковий, асфальтобетонна продукція, тощо.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що кількісні характеристики, а також асортимент продукції визначаються заявками покупця і закріплюються у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п. 1.5 договору загальна кількість продукції, яка поставляється згідно умов цього договору, визначається після припинення дії цього договору на підставі відповідних видаткових накладних.

За умовами п. 2.1 договору продукція постачається за узгодженими сторонами договірними цінами. Ціни на продукцію зазначаються у видаткових накладних, які є невід?ємною частиною цього договору.

Ціна продукції включає вартість її навантаження та доставки до пункту призначення. У випадку поставки продукції на умовах самовивозу ціна продукції включає вартість її навантаження (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору загальна вартість продукції визначається на підставі видаткових накладних, підписаних у період дії цього договору.

Згідно з п. 2.5 договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100 % попередньої оплати вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується сторонами додаткова угода до цього договору.

Відповідно до п. 2.6 договору у випадку поставки продукції на умовах п. 3.5. цього договору покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.7 договору).

Згідно з п. 2.10 договору зараховані на поточний рахунок постачальника кошти незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжних документах покупця, розподіляються в наступній черговості: 1) погашення існуючої заборгованості за поставлену продукцію згідно з цим договором; 2) оплата поставленої продукції у звітному періоді; 3) оплата продукції, що поставляється у період зарахування коштів; 4) аванс.

Згідно з п. 3.1 договору поставка продукції за цим договором здійснюється автомобільним або залізничним транспортом до відповідного пункту призначення або залізничної станції, що вказується покупцем у відповідній заявці.

За попередньою домовленістю сторін поставка продукції може здійснюватися шляхом її самовивозу автомобільним транспортом зі складу постачальника (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору заявка може бути подана покупцем як в усній, так і в письмовій формі за допомогою телефону, факсу, електронної пошти, пошти або інших засобів комунікації. Заявка повинна містити інформацію про найменування продукції, її асортимент та кількість, вид поставки та пункт призначення, контактний номер телефону відповідальної особи за приймання продукції тощо.

За умовами п. 3.4 договору постачальник зобов?язується здійснити поставку узгодженої продукції за умови оплати 100 % її вартості.

Згідно з п. 3.5 договору постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої продукції поставити її покупцю.

Відповідно до п. 3.6 договору обов?язок постачальника щодо поставки продукції покупцю вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) продукції покупцю відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 цього договору. Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 3.10 договору уся продукція, отримана покупцем від постачальника в період дії цього договору, вважається отриманою на виконання цього договору.

Згідно з п. 3.18 договору у випадку відсутності з боку покупця письмових заперечень на письмову вимогу постачальника про сплату заборгованості або підписання документів по здійснених поставках, надіслану на юридичну адресу покупця згідно даних ЄДР або адресу для листування, якщо дані про таку містяться в цьому договорі, вважається, що такі поставки схвалені керівником покупця.

Відповідно до п. 4.2.7 договору покупець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі провести оплату вартості продукції на умовах цього договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов?язань - до їх повного виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.2 договору після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності до п.п. 6.3, 6.4, 6.5 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору поставки № 06032021-УВ від 06.03.2021 р. позивачем у період з травня 2025 року по листопад 2025 року було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1054698,50 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1309 від 29.05.2025 р. на суму 206339,52 грн; № 1538 від 12.06.2025 р. на суму 433205,65 грн; № 2420 від 09.08.2025 р. на суму 147876,20 грн; № 2453 від 12.08.2025 р. на суму 144858,00 грн; № 3741 від 04.11.2025 р. на суму 122419,13 грн.

Вказані видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками.

Також факт поставки продукції підтверджуються залізничними накладними № 32346204 32881427 від 29.05.2025 р., № 32346204 33009887 від 12.06.2025 р., № 32346204 33009507 від 12.06.2025 р., № 32346204 33566589 від 09.08.2025 р., 32346204 33594730 від 14.08.2025 р., № 32346204 34459057 від 06.11.2025 р., № 32346204 34462150 від 06.11.2025 р.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 2.6 договору у випадку поставки продукції на умовах п. 3.5. цього договору покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Згідно з п. 3.5 договору постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої продукції поставити її покупцю.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару на підставі видаткової накладної № 1309 від 29.05.2025 р. на суму 206339,52 грн у строк до 03.06.2025 р.; № 1538 від 12.06.2025 р. на суму 433205,65 грн у строк до 17.06.2025 р.; № 2420 від 09.08.2025 р. на суму 147876,20 грн у строк до 12.08.2025 р.; № 2453 від 12.08.2025 р. на суму 144858,00 грн у строк до 15.08.2025 р.; № 3741 від 04.11.2025 р. на суму 122419,13 грн у строк до 07.11.2025 р.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте відповідачем лише частково оплачений поставлений позивачем товар у сумі 104698,50 грн за видатковою накладною № 1309 від 29.05.2025 р. на суму 206339,52 грн, що підтверджується карткою рахунку 361 за березень 2021 р. - березень 2026 р. позивача.

Таким чином, товар, поставлений на підставі видаткової накладної № 1309 від 29.05.2025 р. на суму 206339,52 грн, відповідачем оплачений частково у сумі 104698,50 грн.

Отже відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з оплати позивачу вартості поставленого на підставі видаткової накладної № 1309 від 29.05.2025 р. на суму 101641,02 грн (206339,52 грн - 104698,50 грн) з 04.06.2025 р.; № 1538 від 12.06.2025 р. на суму 433205,65 грн з 18.06.2025 р.; № 2420 від 09.08.2025 р. на суму 147876,20 грн з 13.08.2025 р.; № 2453 від 12.08.2025 р. на суму 144858,00 грн з 16.08.2025 р.; № 3741 від 04.11.2025 р. на суму 122419,13 грн з 08.11.2025 р.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 950000,00 грн (1054698,50 грн - 104698,50 грн) станом на час звернення з позовом до суду.

Звертаючись із даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 950000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач після відкриття провадження у справі (20.04.2026 р.) сплатив позивачу 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.06.2026 р. № 1329 на суму 150000,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем після відкриття провадження у цій справі було частково погашено заборгованість за договором, то провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 150000,00 грн боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем на підставі договору поставки № 06032021-УВ від 06.03.2021 р. станом на час прийняття рішення становить 800000,00 грн (950000,00 грн. - 150000,00 грн).

З огляду на те, що решта заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 800000,00 грн за поставлений товар на підставі договору поставки № 06032021-УВ від 06.03.2021 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 800000,00 грн боргу підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 99364,61 грн 15 % річних та 30524,85 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.7. договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15 (п?ятнадцять) процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у договорі.

Позивач просить стягнути з відповідача 99364,61 грн 15 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача окремо за кожною накладною за загальний період з 04.06.2025 р. по 02.04.2026 р.

Наданий позивачем розрахунок 15 % річних є неправильним. Позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення відповідача з оплати вартості товару за видатковою накладною № 2420 від 09.08.2025 р. Як вже зазначалось, відповідач є таким що прострочив оплату товару за вказаною видатковою накладною з 13.08.2025 р.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 15 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 04.06.2025 р. по 02.04.2026 р. становить 99303,85 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 30524,85 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з червня 2025 року по лютий 2026 року.

Оскільки судом встановлено, що сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, є більшою, ніж заявлена позивачем, а відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 30524,85 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути 203713,81 грн пені та 95000,00 грн штрафу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.6 договору у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим договором покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути 203713,81 грн пені, нарахованих на заборгованість відповідача окремо за кожною накладною за загальний період з 04.06.2025 р. по 02.04.2026 р.

Наданий позивачем розрахунок пені є неправильним з тих самих підстав, що і розрахунок 15 % річних.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої на заборгованість відповідача окремо за кожною накладною за загальний період з 04.06.2025 р. по 02.04.2026 р. становить 203588,21 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача 95000,00 грн 10 % штрафу.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 950000,00 грн тривало понад 30 календарних днів, а наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 95000,00 грн 10 % штрафу підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що за відсутності додаткової угоди позивач мав право здійснювати поставку виключно після отримання 100 % попередньої оплати, оскільки пунктом 3.5 договору сторони прямо передбачили право постачальника, не очікуючи надходження оплати повної вартості узгодженої продукції, здійснити її поставку, а пунктом 2.6 договору встановили у такому випадку обов`язок покупця оплатити повну вартість поставленої продукції протягом трьох банківських днів з дати поставки.

Доводи відповідача про те, що відсутність додаткової угоди виключає можливість поставки без попередньої оплати, є безпідставними, оскільки пункт 3.5 договору є погодженою сторонами договірною умовою, яка встановлює виняток із загального порядку, визначеного пунктом 2.5 договору, та не потребує укладення окремої додаткової угоди для її реалізації постачальником.

Посилання відповідача на ненадання позивачем письмових заявок не спростовує факту узгодження поставок, оскільки відповідно до пункту 3.3 договору заявка покупця могла подаватися як в усній, так і в письмовій формі, а пунктом 1.4 договору передбачено, що кількісні характеристики та асортимент продукції закріплюються у відповідних видаткових накладних.

Щодо твердження про неузгодження асортименту, кількості та ціни до поставки то суд відхиляє цей довід, оскільки товар прийнятий відповідачем без зауважень, а видаткові накладні № 1309 від 29.05.2025, № 1538 від 12.06.2025, № 2420 від 09.08.2025, № 2453 від 12.08.2025 та № 3741 від 04.11.2025 підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені їх печатками, при цьому саме договором передбачено зазначення в таких накладних асортименту, кількості та ціни продукції.

Посилання відповідача на частину другу статті 530 ЦК України є необґрунтованим, оскільки строк виконання грошового зобов`язання прямо встановлений сторонами пунктом 2.6 договору та становить три банківські дні з дати поставки продукції, здійсненої відповідно до пункту 3.5 договору.

Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині позовної вимоги про стягнення 150000,00 грн боргу, в якій провадження у справі закрито, судовий збір покладається судом на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в цій частині спір також виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Броварський завод залізобетонних конструкцій (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 26-В, код 01273711) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Коростенський щебзавод (11502, Житомирська обл., місто Коростень, вулиця Каштанова, будинок 3, код 01374567) 800000,00 грн (вісімсот тисяч грн 00 коп) боргу, 99303,85 грн (дев`яносто дев`ять тисяч триста три грн 85 коп) 15 % річних, 30524,85 грн (тридцять тисяч п`ятсот двадцять чотири грн 85 коп) інфляційних втрат, 203588,21 грн (двісті три тисячі п`ятсот вісімдесят вісім грн 21 коп) пені, 95000,00 грн (дев`яносто п`ять тисяч грн 00 коп) штрафу та 16541,00 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот сорок одна грн 00 коп) судового збору.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 150000,00 грн боргу закрити.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.09.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева