Ухвала суду № 139859598, 18.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" вересня 2026 р. Справа № 911/2003/26 (911/2827/26)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши

заяву Приватного підприємства "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

про забезпечення

позову Приватного підприємства "Контраст"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінорін"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р"

про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2003/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г.Кравченка" до Приватного підприємства "Контраст" про банкрутство, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 15.07.2026 р.

17.09.2026 р. до суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "Контраст", в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (позивач), до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінорін" (відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" (відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним правочин, укладений між Приватним підприємством "Контраст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Холдинг", оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Холдинг" від 05.09.2025 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчуком Ігорем Олеговичем, зареєстрованим в реєстрі за № 4856-4858;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" на користь Приватного підприємства "Контраст" нерухоме майно: будівля, адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" на користь Приватного підприємства "Контраст" нерухоме майно: будівля, адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" на користь Приватного підприємства "Контраст" нерухоме майно: будівля, магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" на користь Приватного підприємства "Контраст" нерухоме майно: будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040.

Також 17.09.2026 р. до суду, разом з позовною заявою, надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним правочину, а саме: накладення арешту на майно, що є предметом спору та заборону вчинення будь-яких, в тому числі реєстраційних, дій щодо такого майна.

Вказана заява вмотивована тим, що станом на дату подання цієї заяви існує необхідність у вжитті передбачених ГПК України заходів забезпечення поданої розпорядником майна позовної заяви, зважаючи на наступні обставини.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що предметом спору є, зокрема, витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Спейс-Р" нерухомого майна, яке раніше належало ПП "Контраст", а саме: будівлі АЗС загальною площею 23,3 кв.м, адміністративної будівлі загальною площею 32,3 кв.м, будівлі магазину загальною площею 72,4 кв.м та адміністративно-виробничої будівлі зі станцією технічного обслуговування автомобілів загальною площею 708,8 кв.м, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Запорізька, будинок 1.

Як зазначає позивач, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.09.2025 р. право власності на вказані об`єкти було зареєстровано за ПП "Контраст".

Водночас 05.09.2025 р. на підставі протоколу загальних зборів засновників (учасників) № 1 ТОВ "Рент Холдинг" та акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Рент Холдинг" зазначене майно було передано ПП "Контраст" до статутного капіталу ТОВ "Рент Холдинг", у зв`язку з чим право власності на відповідні об`єкти зареєстровано за останнім.

Надалі, за доводами позивача, 27.02.2026 р., тобто менш ніж через шість місяців після набуття права власності, ТОВ "Рент Холдинг" відчужило всі чотири об`єкти нерухомого майна на користь ТОВ "Спейс-Р" на підставі окремих договорів купівлі-продажу. Станом на дату звернення із заявою про забезпечення позову право власності на всі спірні об`єкти зареєстровано за ТОВ "Спейс-Р".

Позивач вважає, що наведена послідовність переходу права власності на спірне майно свідчить про наявність реального ризику його подальшого відчуження на користь інших осіб до вирішення спору по суті. При цьому спірне майно є індивідуально визначеним, а його перебування у фактичному та юридичному володінні відповідача-2 забезпечує можливість виконання рішення суду в частині його витребування на користь ПП "Контраст".

У разі подальшого відчуження спірних об`єктів на користь третіх осіб, як зазначає позивач, виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог буде істотно ускладнене або може стати неможливим, оскільки виникне необхідність встановлення нових набувачів майна, з`ясування обставин його набуття та вирішення питання щодо можливості його витребування у таких осіб.

Крім того, позивач посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про заінтересованість та узгодженість дій осіб, між якими відбувалося відчуження спірного майна. Зокрема, після його відчуження ТОВ "Рент Холдинг" на користь ТОВ "Спейс-Р" у діяльності ТОВ "Рент Холдинг" відбулися істотні зміни: 03.03.2026 р. статутний капітал товариства було зменшено з 4 500 000,00 грн. до 1 300 000,00 грн., а 26.03.2026 р. змінено найменування юридичної особи на ТОВ "ФІНОРІН", її місцезнаходження, керівника та засновника.

Позивач вважає, що зазначені обставини у сукупності з відчуженням спірного майна можуть свідчити про вчинення дій, спрямованих на зміну структури та фактичного стану юридичної особи після вибуття спірного майна, що створює додатковий ризик ускладнення поновлення порушених прав ПП "Контраст". При цьому позивач посилається на відомості з відкритих джерел щодо особи, яка після зазначених змін стала керівником та засновником ТОВ "ФІНОРІН" та, за його твердженнями, одночасно значиться керівником та/або засновником значної кількості інших юридичних осіб.

Також позивач зазначає, що ціна, за якою ТОВ "Рент Холдинг" відчужило спірне нерухоме майно на користь ТОВ "Спейс-Р", на його думку, не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна, та пов`язує цю обставину із загальними обставинами його вибуття з власності ПП "Контраст".

На переконання позивача, попереднє неодноразове відчуження спірних об`єктів нерухомого майна та наведені обставини щодо подальших дій осіб, пов`язаних із його відчуженням, свідчать про наявність обґрунтованого припущення щодо можливості подальшої зміни власника або правового статусу майна. При цьому заявник (позивач) зазначає, що для застосування заходів забезпечення позову не вимагається встановлення факту вчинення відповідачем на момент звернення до суду конкретних дій, спрямованих на відчуження майна, якщо з обставин справи вбачається об`єктивна можливість такого відчуження та пов`язаний із цим ризик утруднення виконання майбутнього судового рішення.

На підтвердження зазначеного підходу позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, від 10.01.2024 р. у справі № 910/268/23 та від 08.07.2024 р. у справі № 916/143/24, відповідно до яких вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання майбутнього судового рішення, може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою умовою для їх застосування.

Крім того, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 15.08.2024 р. у справі № 907/935/21, у якій зазначено, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що їх невжиття у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, а метою таких заходів є забезпечення реального виконання судового рішення.

Посилаючись на наведену судову практику, позивач вважає, що сукупність зазначених обставин свідчить про наявність обґрунтованого ризику подальшого відчуження спірного майна, у зв`язку з чим невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З огляду на викладене позивач просить накласти арешт на спірні об`єкти нерухомого майна, заборонити ТОВ "Спейс-Р" вчиняти дії щодо їх відчуження, передачі до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачі у спільну власність, зміни, поділу та зміни адреси, а також заборонити іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ТОВ "Спейс-Р" на спірне майно або зміну його правового статусу.

Крім того, позивач просить заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам, уповноваженим на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника спірних об`єктів нерухомого майна або їх частин.

На переконання позивача, зазначені заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпосередньо стосуються предмета спору та спрямовані на збереження спірного майна і його правового статусу до вирішення спору по суті.

При цьому позивач зазначає, що застосування вказаних заходів не призведе до позбавлення ТОВ "Спейс-Р" права володіння та користування спірним майном, а лише тимчасово обмежить можливість розпорядження ним та вчинення юридично значимих дій щодо такого майна до завершення розгляду справи. Відтак, на думку позивача, такі заходи не порушують балансу інтересів сторін та не створюють для відповідача надмірного обмеження його прав.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд вжити заявлених ним заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин спору в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Верховний Суд в постанові від 13.08.2021 р. № 902/1264/20 зазначає, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 р. у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 р. у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 р. у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 р. у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 р. у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 р. у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 р. у справі № 916/2761/20).

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У даному випадку заявник (позивач) просить суд застосувати заходи забезпечення позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним правочину, накласти арешт на наступне нерухоме майно: будівля, Адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040; будівля, Адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040; будівля, Магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040; будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040 шляхом:

1) встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р", як власнику, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ, вчиняти дії щодо зміни адреси щодо вищевказаного нерухомого майна;

2) встановлення заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" на вищевказані об`єкти нерухомого майна чи їх частини;

3) встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника вищевказаних об`єктів нерухомого майна чи їх частин.

Так, предметом позову у справі є визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Рент Холдинг" від 05.09.2025 р., та витребування чотирьох об`єктів нерухомого майна із чужого незаконного володіння їх актуального власника ТОВ "Спейс-Р". Отже, заявлені заходи забезпечення безпосередньо стосуються майна, щодо якого виник спір, та спрямовані на збереження його фактичного і правового стану до вирішення спору по суті.

Як убачається з матеріалів позову, станом на 04.09.2025 р. за ПП "Контраст" було зареєстровано право власності на чотири об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Запорізька, будинок 1, а саме: будівлю АЗС площею 23,3 кв.м.; адміністративну будівлю площею 32,3 кв.м.; будівлю магазину площею 72,4 кв.м.; адміністративно-виробничу будівлю із станцією технічного обслуговування автомобілів площею 708,8 кв.м.

05.09.2025 р. зазначене майно було передано ПП "Контраст" до статутного капіталу новоствореного ТОВ "Рент Холдинг", унаслідок чого право власності на всі чотири об`єкти зареєстровано за цим товариством. При цьому загальна вартість внесеного майна була визначена сторонами у розмірі 2 000 000,00 грн., а частка ПП "Контраст" у статутному капіталі ТОВ "Рент Холдинг" становила 44,44 %.

При цьому, як зазначено у позові та підтверджується наведеними в ньому документами, на момент передачі нерухомого майна ПП "Контраст" вже мало невиконані грошові зобов`язання перед низкою кредиторів. За наведеними розпорядником майна даними, загальний розмір такої заборгованості становив щонайменше 9 710 172,64 грн., з яких 5 660 402,61 грн. заборгованість, строк виконання якої вже настав.

Зазначена обставина має значення для оцінки ризику невиконання майбутнього судового рішення, оскільки спірне майно було виведено з власності боржника саме в період існування невиконаних зобов`язань перед кредиторами, а предметом цього спору є правомірність такого вибуття та можливість повернення майна до складу активів боржника.

Більше того, як убачається з позову, вже 08.09.2025 р., тобто лише через три дні після передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Рент Холдинг", частка ПП "Контраст" у цьому товаристві номінальною вартістю 2 000 000,00 грн. була відчужена ОСОБА_1 , унаслідок чого останній став одноосібним учасником ТОВ "Рент Холдинг". При цьому, за твердженням розпорядника майна, доказів оплати вартості відчуженої частки на користь ПП "Контраст" не встановлено.

Надалі, менш ніж через шість місяців після набуття ТОВ "Рент Холдинг" права власності на спірне майно, усі чотири об`єкти нерухомості одночасно були відчужені на користь ТОВ "Спейс-Р" на підставі чотирьох договорів купівлі-продажу від 27.02.2026 р., посвідчених одним нотаріусом. Станом на дату звернення з позовом право власності на всі чотири об`єкти зареєстровано за ТОВ "Спейс-Р".

Отже, спірне майно, яке первісно належало ПП "Контраст", у відносно короткий проміжок часу двічі змінило власника: спочатку було передано до статутного капіталу ТОВ "Рент Холдинг", а надалі відчужене останнім на користь ТОВ "Спейс-Р". Така послідовність переходу права власності має істотне значення при оцінці ризику подальшого розпорядження майном, оскільки свідчить про те, що спірна нерухомість фактично вже була предметом неодноразової зміни її правового титулу протягом нетривалого часу.

При цьому наведені у позові та заяві про забезпечення позову обставини щодо подальшої поведінки ТОВ "Рент Холдинг" посилюють такий ризик. Так, вже 03.03.2026 р., тобто через п`ять днів після відчуження спірної нерухомості, статутний капітал цього товариства було зменшено з 4 500 000,00 грн. до 1 300 000,00 грн., а 26.03.2026 р., менш ніж через місяць після відчуження майна, змінено його найменування на ТОВ "ФІНОРІН", місцезнаходження на м. Дніпро, а керівником та засновником зазначено іншу особу.

Суд враховує ці обставини не як встановлення протиправності зазначених корпоративних дій чи вирішення питання про недійсність спірного правочину по суті, а виключно у контексті оцінки заявленого ризику подальшого розпорядження спірним майном та можливого ускладнення виконання рішення суду.

Окремого значення у цьому аспекті набувають наведені у позові відомості про подальшу долю спірного майна після його набуття ТОВ "Спейс-Р". Зокрема, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у день реєстрації права власності на спірні об`єкти за ТОВ "Спейс-Р" останні були передані в іпотеку ОСОБА_1 особі, яка до цього була керівником та засновником ТОВ "Рент Холдинг" і від імені цього товариства підписувала договори купівлі-продажу спірної нерухомості. Іпотекою забезпечено виконання зобов`язань ТОВ "Спейс-Р" за договором позики від 27.02.2026 р. на суму 17 392 000,00 грн.

За наведених обставин суд вбачає, що після набуття ТОВ "Спейс-Р" права власності спірне майно не залишалося у незмінному майновому стані, а стало предметом наступного обтяження. Відтак з огляду на вже здійснені переходи права власності та наступне обтяження нерухомості існує обґрунтована можливість подальшого розпорядження нею, у тому числі шляхом її відчуження, передачі до статутного капіталу іншої юридичної особи, передачі у спільну власність, поділу, зміни характеристик чи вчинення інших юридично значимих дій щодо такого майна.

При цьому суд бере до уваги й наведені обставини щодо вартості набуття ТОВ "Спейс-Р" спірної нерухомості. За твердженням позивача, кожен із чотирьох об`єктів було відчужено за ціною 590 000,02 грн., а загальна вартість придбання склала 2 360 000,08 грн., при тому що загальна площа об`єктів становить 836,8 кв.м. Позивач пов`язує зазначені обставини з невідповідністю ціни майна його ринковій вартості.

Наведені доводи щодо вартості майна суд також оцінює виключно у межах вирішення питання про забезпечення позову та не надає їм остаточної оцінки з точки зору дійсної ринкової вартості спірних об`єктів або правомірності відповідних договорів купівлі-продажу. Водночас у сукупності з установленою послідовністю переходів права власності та наступним обтяженням майна вони є обставинами, на які позивач посилається, обґрунтовуючи існування ризику подальшого розпорядження спірною нерухомістю.

З огляду на предмет позову та характер заявленої похідної вимоги про витребування майна, подальше відчуження спірної нерухомості на користь інших осіб до вирішення спору по суті може істотно ускладнити ефективний захист порушеного права. У разі зміни власника виникне необхідність встановлення нового фактичного володільця майна, оцінки його правового статусу, обставин набуття ним майна та, залежно від характеру такого переходу, вирішення додаткових правових питань, пов`язаних із можливістю витребування майна.

Отже, у цьому випадку ризик утруднення або унеможливлення виконання можливого рішення суду не ґрунтується лише на припущенні про те, що відповідач-2 теоретично може розпорядитися належним йому майном. Такий ризик підтверджується фактичною поведінкою щодо спірного майна: воно вже було неодноразово передане від одного власника до іншого протягом нетривалого часу, а після набуття ТОВ "Спейс-Р" права власності було обтяжене іпотекою. За таких умов можливість його подальшого відчуження або зміни його правового статусу є реальною, а не абстрактною.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна. Такий захід спрямований безпосередньо на збереження майна, щодо якого заявлено вимогу про його витребування, та забезпечує недопущення його подальшого розпорядження на час розгляду справи. Накладення арешту у цьому випадку має на меті зберегти спірне майно у тому стані, в якому воно перебуває на час розгляду заяви, та забезпечити можливість фактичного виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом із тим, з урахуванням установленого ризику подальшого розпорядження майном суд вважає необхідною і заборону ТОВ "Спейс-Р" вчиняти дії щодо відчуження спірних об`єктів нерухомого майна, у тому числі шляхом внесення їх до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачі у спільну власність, зміни, зокрема шляхом реконструкції, поділу, а також вчинення дій, спрямованих на зміну адреси такого майна.

Зазначений захід безпосередньо спрямований на поведінку відповідача-2 як зареєстрованого власника спірного майна та покликаний запобігти вчиненню ним юридичних та фактичних дій, наслідком яких може стати зміна власника, характеристик або правового статусу майна, що є предметом спору. При цьому така заборона доповнює накладення арешту, оскільки конкретизує обмеження щодо розпорядження майном та унеможливлює вчинення відповідачем визначених дій, які можуть призвести до зміни стану спірної нерухомості до вирішення спору по суті.

Водночас суд вважає необхідним застосувати заборону Міністерству юстиції України, його територіальним органам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам, уповноваженим на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника спірних об`єктів нерухомого майна або їх частин.

Необхідність застосування зазначеного заходу обумовлена тим, що сама по собі заборона ТОВ "Спейс-Р" вчиняти певні дії не виключає можливості звернення до суб`єктів державної реєстрації для оформлення відповідних змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак заборона проведення реєстраційних дій має самостійне практичне значення, оскільки спрямована на недопущення юридичного оформлення зміни власника спірного майна або його частин та забезпечує дієвість інших застосованих судом заходів забезпечення позову.

Окремо суд вважає обґрунтованою необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення права власності ТОВ "Спейс-Р" на спірні об`єкти нерухомого майна або зміну правового статусу такого майна чи його частин.

Необхідність застосування цього заходу зумовлена тим, що спірне майно вже було предметом послідовного відчуження між різними особами, а після набуття права власності ТОВ "Спейс-Р" щодо нього вчинялися наступні юридично значимі дії, зокрема передача майна в іпотеку. Причому іпотекодержателем став ОСОБА_1 особа, яка до цього була керівником та засновником ТОВ "Рент Холдинг" (наразі ТОВ "Фінорін") і підписувала від імені останнього договори купівлі-продажу спірної нерухомості.

За таких обставин ризик зміни правового статусу спірного майна не може бути пов`язаний виключно з можливими діями його безпосереднього власника. Вчинення юридично значимих дій щодо нерухомого майна може відбуватися також за участю інших осіб, у тому числі шляхом набуття ними певних речових прав або обтяжень, прийняття майна до статутного капіталу, передачі його у спільну власність, вчинення інших правочинів або здійснення інших дій, наслідком яких може стати припинення чи зміна права власності ТОВ "Спейс-Р" або зміна правового статусу спірного майна.

При цьому суд враховує, що спірне майно вже змінювало власника у нетривалі проміжки часу, а після його набуття ТОВ "Спейс-Р" було одразу обтяжене іпотекою. Така фактична послідовність подій свідчить про реальну можливість участі інших осіб у подальшому оформленні прав щодо спірного майна та обумовлює необхідність запобігти виникненню нових прав чи обтяжень до вирішення спору по суті.

Застосування цього заходу при цьому не є дублюванням заборони відповідачу вчиняти певні дії або заборони суб`єктам державної реєстрації проводити відповідні реєстраційні дії. Заборона відповідачу спрямована безпосередньо на поведінку ТОВ "Спейс-Р" як власника майна, заборона суб`єктам державної реєстрації на недопущення оформлення відповідних змін у Державному реєстрі речових прав, тоді як заборона іншим особам покликана унеможливити вчинення третіми особами юридично значимих дій щодо конкретно визначених об`єктів нерухомості, які можуть призвести до припинення права власності ТОВ "Спейс-Р" або зміни правового статусу спірного майна.

Водночас така заборона не є самостійним чи надмірним обмеженням прав невизначеного кола осіб, оскільки стосується виключно конкретно визначених об`єктів нерухомого майна, які є безпосереднім предметом спору, та лише тих дій, наслідком яких може бути припинення права власності ТОВ "Спейс-Р" на спірне майно або зміна його правового статусу. Вона спрямована не на обмеження будь-якої діяльності третіх осіб як такої, а виключно на збереження існуючого правового стану майна, щодо якого судом розглядається спір про дійсність підстав його вибуття з власності боржника та його подальше витребування.

Також суд зазначає, що на цій стадії не вирішується питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, не встановлюється недійсність акту приймання-передачі від 05.09.2025 р., не надається остаточна оцінка добросовісності ТОВ "Спейс-Р" як набувача та не встановлюється правомірність або неправомірність дій учасників відповідних правочинів. Наведені обставини оцінюються судом виключно в межах вирішення питання про наявність ризику, який зумовлює необхідність тимчасового забезпечення можливості реального виконання майбутнього судового рішення.

При цьому заявлені заходи забезпечення позову є безпосередньо пов`язаними з предметом спору, оскільки стосуються саме тих об`єктів нерухомого майна, щодо яких заявлено вимоги про їх повернення до володіння ПП "Контраст".

Обрані заходи також є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами. Накладення арешту на спірне майно спрямоване на забезпечення його збереження; заборона ТОВ "Спейс-Р" на недопущення його відчуження, передачі до статутного капіталу інших юридичних осіб, зміни характеристик, поділу та інших дій щодо розпорядження ним; заборона суб`єктам державної реєстрації на недопущення оформлення зміни власника спірного майна або його частин; заборона іншим особам на недопущення виникнення нових прав чи зміни правового статусу спірного майна внаслідок дій третіх осіб. У сукупності зазначені заходи спрямовані на збереження існуючого стану речей до вирішення спору по суті та забезпечують можливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому такі заходи не позбавляють ТОВ "Спейс-Р" права володіння та користування спірним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують можливість розпорядження ним та вчинення дій, які можуть призвести до зміни його правового статусу. Отже, втручання у майнову сферу відповідача є мінімально необхідним для досягнення мети забезпечення позову та відповідає характеру заявлених вимог.

Застосування наведених заходів також відповідає характеру заявленої вимоги про витребування майна, оскільки у разі її задоволення предметом виконання судового рішення буде конкретно визначене нерухоме майно. Тому збереження саме цих об`єктів у незмінному правовому стані на час розгляду справи має безпосереднє значення для можливості фактичного виконання такого рішення.

Таким чином, враховуючи предмет позову, характер заявленої вимоги про витребування майна, встановлену послідовність переходу права власності на всі чотири спірні об`єкти, нетривалі проміжки часу між відповідними правочинами, подальше обтяження майна іпотекою, а також сукупність інших наведених позивачем обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За наведеного суд вважає обґрунтованою необхідність збереження спірного майна у тому правовому та фактичному стані, в якому воно перебуває на час розгляду заяви про забезпечення позову, до вирішення спору по суті.

Відтак заява ПП "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно з приписами частини третьої статті 141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Разом з тим, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи документів, предмету позовних вимог та вжитих судом заходів забезпечення позову, судом встановлено, що в даному випадку відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, так як відсутня ймовірність понесення відповідачем збитків, спричинених забезпеченням позову у визначений в даній справі спосіб.

Поряд з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову вчиняються з метою забезпечення виконання рішення суду, виконання якого може бути ускладнене, у разі не вжиття в даному випадку таких заходів. Водночас, у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.

Згідно з частиною восьмою ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 ГПК України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Щодо клопотання ПП "Конраст" в особі арбітражного керуючого Демчана О.І. про відстрочення сплати судового збору суд зазначає таке.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ПП "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. просить відстрочити сплату судового збору за подання такої заяви до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на майновий стан боржника та зазначає про відсутність у ПП "Контраст" коштів для сплати судового збору. Зокрема, відповідно до отриманих розпорядником майна відповідей АТ "Сенс Банк", АТ "Укрсиббанк", АБ "Укргазбанк" та АТ "ПУМБ" залишки коштів на рахунках боржника відсутні.

Крім того, за результатами проведеної інвентаризації активів та зобов`язань до інвентаризаційних описів включено дебіторську заборгованість ГУ ДПС у Київській області на суму 281 963,56 грн. та 8 об`єктів необоротних активів, тоді як розмір кредиторської заборгованості ПП "Контраст" становить 17 684 646,40 грн. На думку заявника, наведені обставини свідчать про складний майновий стан боржника та об`єктивну неможливість сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2026 р. відкрито провадження у справі № 911/2003/26 про банкрутство Приватного підприємства "Контраст" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз`яснення судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, що ця заява подається ПП "Контраст" в електронній формі, при поданні заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору загалом становить 1 331,20 грн.

Водночас, приписами пункту 4 частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін, а зі змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Оцінивши наведені заявником доводи та подані на їх підтвердження докази, суд враховує, що ПП "Контраст" перебуває у процедурі розпорядження майном, а пунктом 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено можливість відстрочення сплати судового збору за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна).

При цьому відсутність коштів на рахунках боржника підтверджена відповідями банківських установ, а розмір кредиторської заборгованості ПП "Контраст" становить 17 684 646,40 грн. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про складний майновий стан боржника та об`єктивні перешкоди для сплати судового збору на момент звернення із заявою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання ПП "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. та наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Клопотання Приватного підприємства "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

2. Відстрочити Приватному підприємству "Контраст" (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 1Б; код ЄДРПОУ 13706055) в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, який діє як законний представник боржника, сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позовної заяви про визнання недійсним правочину та витребування майна із чужого незаконного володіння до ТОВ "Фінорін" та ТОВ "Спейс-Р" до винесення судом рішення за результатами розгляду позовної заяви по суті.

3. Заяву Приватного підприємства "Контраст" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича № 02-169/53 від 14.09.2026 р. про забезпечення позову задовольнити.

4. Вжити заходи забезпечення позову, накласти арешт на наступне нерухоме майно: будівля, Адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040; будівля, Адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040; будівля, Магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040; будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040 шляхом:

1) встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" (01042, м. Київ, б. Приймаченко Марії, буд. 1/27, оф. 506/4, код 46316368), як власнику, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ, вчиняти дії щодо зміни адреси щодо наступного нерухомого майна: будівля, Адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040; будівля, Адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040; будівля, Магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040; будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040;

2) встановлення заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" (01042, м. Київ, б. Приймаченко Марії, буд. 1/27, оф. 506/4, код 46316368) на наступні об`єкти нерухомого майна чи їх частини: будівля, Адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040; будівля, Адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040; будівля, Магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040; будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040;

3) встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника наступних об`єктів нерухомого майна чи їх частин: будівля, Адміністративна будівля, загальна площа: 32,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197840432040; будівля, Адміністративно-виробнича будівля із станцією технічного обслуговування автомобілів, загальна площа: 708,8 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197833732040; будівля, Магазин, загальна площа: 72,4 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197829532040; будівля, АЗС, загальна площа: 23,3 кв.м., адреса: Київська обл., Бориспільський р., м. Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 1, РНОНМ: 3197807732040.

5. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

6. Стягувачем за ухвалою є розпорядник майна Приватного підприємства "Контраст" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

7. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спейс-Р" (01042, м. Київ, б. Приймаченко Марії, буд. 1/27, оф. 506/4, код 46316368).

8. Ухвала набирає законної сили "18" вересня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "19" вересня 2029 року включно.

В порядку частини другої ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 3 частини першої ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до частини першої ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата підписання ухвали 18.09.2026 р.

Суддя А.В. Лопатін