Ухвала суду № 139859475, 15.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.09.2026Справа № 910/4154/25

За заявою Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про відстрочення виконання судового рішення

у справі №910/4154/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІЯ СОЛАР»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 5 399 622, 78 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Дубина Т.М.

Представники учасників справи:

від позивача (стягувача): Бугайцов Є.В.;

від відповідача (боржника): не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІЯ СОЛАР» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 6 121 865, 71 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026, яке набрало законної сили 13.07.2026, позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІЯ СОЛАР» 661 347, 98 грн 3% річних, 2 097 104, 94 грн інфляційних втрат, 1 908 025, 82 грн пені, 733 144, 04 грн штрафу та 80 994, 34 грн судового збору.

27.07.2026 на виконання вказаного рішення видано наказ.

30.07.2026 від представника позивача надійшла заява про повернення сплаченого при поданні судового збору в розмірі 27 029, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2026 заяву позивача про повернення судового збору задоволено частково, повернуто позивачу з Державного бюджету України 10 833, 64 грн надмірно сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №292 від 30.09.2024, оригінал якої залишається в матеріалах судової справи №910/4154/25. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено, з підстав зазначених в ухвалі.

13.08.2026 від представника відповідача (боржника) надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік. Вказана заява, у зв`язку з перебуванням у відпустці, отримана суддею Карабань Я.А. 17.08.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 призначено розгляд заяви відповідача (боржника) про відстрочення виконання рішення в справі на 15.09.2026 та запропоновано позивачу (стягувачу) надати суду в строк до 31.08.2026 письмові пояснення по суті заяви.

11.09.2026 від представника позивача (стягувача) надійшли додаткові пояснення.

15.09.2026 від представника відповідача (боржника) надійшла заява про залишення заяви про відстрочення виконання судового рішення без розгляду.

У судове засідання 15.09.2026 з`явився представник позивача (стягувача), представник відповідача (боржника) в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні підтримав заяву відповідача (боржника) про залишення заяви про відстрочення виконання судового рішення без розгляду та просив її задовольнити.

Розглянувши заяву відповідача (боржника) про залишення заяви про відстрочення виконання судового рішення без розгляду, суд приходить до висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, не містить положень, які б врегульовували порядок розгляду заяви про залишення без розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, а тому суд на підставі п.10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин положення ст. 226 цього Кодексу (аналогія закону).

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

В силу приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Право заявника на залишення заяви без розгляду визначає диспозитивність господарського процесу, яка полягає у тому, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи сторін та заінтересованих осіб.

Хоча суд і наділений певною компетенцією щодо прийняття процесуальних рішень за власною ініціативою, однак в силу ст.2, 14 Господарського процесуального кодексу України така компетенція є обмеженою та залежить виключно від наявності конкретно визначених положеннями процесуального закону обставин.

У той же час, Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд свободою розсуду щодо розгляду поданих учасниками процесу та заінтересованими особами заяв (клопотань), якщо сам заявник втратив інтерес у розгляді таких заяв та не підтримує їх.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Приписи ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не наділяють суд правом розсуду щодо залишення позову (заяви) без розгляду, якщо позивач (заявник) до початку розгляду справи (заяви) по суті подав заяву про залишення відповідної заяви без розгляду.

Суд вважає, що вказане право може бути реалізоване заявником також і щодо заяв про відстрочення виконання судового рішення та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів останнього чи волі інших сторін у справі.

Отже, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про залишення без розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення відповідної заяви та залишення заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/4154/25 без розгляду.

Керуючись ст.42, 226, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/4154/25 залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повна ухвала складена та підписана 18.09.2026.

Суддя Я.А.Карабань