Ухвала суду № 139859069, 15.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

15.09.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1; ідентифікаційний номер 05761620)

про визнання грошових вимог на суму 157 410,23 грн та 5 324,80 грн судового збору

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

Представники учасників справи:

від кредитора: повноважний представник не з`явився;

від боржника: повноважний представник не з`явився;

розпорядника майна боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" 17.11.2025 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 матеріали заяви передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот", призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" в розмірі 24224,00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 72000,00 грн - витрати з оплати авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 97590251,99 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введенл процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича.

На офіційному веб-порталі судової влади України 23.12.2025 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" за №78014.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот". Призначено підсумкове засідання на 03.08.2026 о 11:00 год.

До Господарського суду Дніпропетровської області 29.06.2026 за допомогою системи "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх. суду №26-1694/26) до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" про визнання грошових вимог на суму 157 410,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 було залишено без руху заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про визнання грошових вимог на суму 157 410,23 грн, встановивши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали, а саме подання до суду доказів доплати у розмірі 5 324,80 грн з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

До Господарського суду Дніпропетровської області 08.07.206 за допомогою системи "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх. суду №34161/26 від 09.07.206) про усунення недоліків. До заяви додано копію платіжної інструкції від 08.07.2026 про оплату судового збору в розмірі 5324,80 грн.

Дослідивши подану заяву про визнання грошових вимог, а також заяву про усунення недоліків, господарський суд ухвалою від вирішив призначити заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на суму 157 410,23 грн до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2026 о 14:00 год.

В судовому засіданні представники учасників участі не прийняли. Господарський суд, дослідивши матеріали справи вирішив здійснювати розгляд заяви про визнання грошових вимог на підставі наявних в матеріалах справи документів. За наслідками розгляду судом постановлено ухвалу суду по суті вимог кредитора.

Обставини встановлені судом та висновки суду.

Заява кредитора обґрунтована наступним.

У період з 23.02.2018 по 01.07.2025 Кредитор знаходився у трудових відносинах з Акціонерним товариством "Дніпроазот". 01.07.2025 року ОСОБА_1 був звільнений з посади командира відділення Аварійно-газорятувальної служби АТ «Дніпоазот» ЄДРПОУ: 05761620. Наказом № 580 від 01.07.2025 року, копя якого додана до матеріалі справи, за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Станом на день звільнення Кредитора Боржник не здійснив повного та остаточного розрахунку, не виплатив усі належні йому суми, зокрема заробітну плату, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та інші передбачені законодавством виплати чим порушив вимоги ст.116 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 по справі №904/6487/25 (207/7988/25), розгляд якої було проведено в межах справи № 904/6487/25, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплаченої заробітної плати в розмірі 55700,87 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот гривень вісімдесят сім копійок), невиплаченої вихідної допомоги у розмірі 40109,77 грн (сорок тисяч сто дев`ять гривень сімдесят сім копійок), середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 59254,92 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні дев`яносто дві копійки), а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2344,67 грн (дві тисячі триста сорок чотири гривні шістдесят сім копійок). Вирішено видати накази після набрання рішенням законної сили.

Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/6487/25 (207/7988/25)був виданий Наказ про примусове виконання від 16.06.2026.

Станом на день подання даної заяви боржник не здійснив повного та остаточного розрахунку з Кредитором, рішення господарського суду - не виконав.

До матеріалів заяви кредитором додано доказ оплати судового збору в сумі 5324,80 грн платіжною інструкцією 8420-6591-2278-7625 від 08.07.2026, копії розрахункового листа за липень 2025, довідки АТ "Дніпроазот" від 20.11.2025 вих. № 107 станом на 01.07.2025, наказу про звільнення ОСОБА_1 № 580 від 01.07.2025, паспорту кредитора, рішення Господарського суду від 26.05.26 у справі № 904/6487/25 (207/7988/25) та наказу виданого на виконання рішення.

Боржник заперечень до заяви кредитора суду не надав, доказів на спростування вимог про визнання грошових вимог - не надав.

Розпорядник майна боржника повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора суду не надав.

Статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 94 Кодексу законів про працю України).

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється, крім іншого, на підставі законодавчих та інших нормативних актів, колективних договорів.

Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно статті 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа "Суханов та Ільченко проти України" заяви №68385/10 та 71378/10, справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини", заява №942527/98 тощо) "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги" відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання"/" правомірне очікування" (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначена структура заробітної плати, зокрема, до структури заробітної плати можуть входити: додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

За загальним правилом заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №100 від 08.02.1995 (з наступними змінами і доповненнями).

Так, постановою Кабінету міністрів України №100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати №100. Даний порядок застосовуються, зокрема, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (параграф І стаття 1, пункт "л").

Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (параграф 2, ст. 2, частина 3).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи проводиться за правилами встановленими параграфом IV, частиною 2 пункту 8 Порядку №100. А саме при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 94 Кодексу законів про працю України).

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України "Про оплату праці").

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

У межах провадження у справі про банкрутство на розсуд ВС постало питання щодо порядку доведення наявності/відсутності заборгованості із заробітної плати. За приписами статей 95, 115, 116 КЗпП України, статей 21, 30 Закону України "Про оплату праці" відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець. Постанови КГС ВС від 17.04.2019 у справах № 911/4610/15, № 911/4610/15.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для для визнання грошових вимог кредитора в повному обсязі.

Враховуючи правову природу заявлених вимог та приписи статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, грошові вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Дніпроазот" підлягають визнанню з таким розподілом за черговістю задоволення:

- 101 135,44 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, з яких: 55 700,87 грн - заборгованість із заробітної плати; 40 109,77 грн - невиплачена вихідна допомога; 5 324,80 грн - витрати зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство;

- 61 599,59 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, з яких: 59 254,92 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні; 2 344,67 грн - судові витрати зі сплати судового збору, стягнуті рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі №904/6487/25 (207/7988/25).

Загальний розмір визнаних грошових вимог кредитора становить 162 735,03 грн.

Водночас судом встановлено, що заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника подана після закінчення тридцяти денного строку, встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як і для кредиторів, вимоги яких заявлені протягом установленого строку. Вимоги таких кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення встановленого для їх подання строку, можуть брати участь у зборах кредиторів боржника з правом дорадчого голосу.

Отже, пропуск ОСОБА_1 строку, встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ, не є підставою для відмови у визнанні обґрунтованих грошових вимог та не змінює встановленої Кодексом черговості їх задоволення, проте позбавляє кредитора права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. ОСОБА_1 має право брати участь у зборах кредиторів із правом дорадчого голосу.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 9, 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) у загальному розмірі 162 735,03 грн, з яких: 101135,44 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 61 599,59 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 15.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів статті 9, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2026.

Суддя Ю.Ю. Первушин