Рішення № 139858295, 14.09.2026, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/20/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого: судді Борняк Р.О.,

секретаря: Вовк О.С.,

за участю:

представника позивача: Гаврущенко М.І.,

представників Перемишлянської міської ради: Гуменчука Р.Б., Сайка Б.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом судовому засіданні позовну заяву Пустомитівської окружної прокуратури до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, повернення земельної ділянки та скасування реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Позивач просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 05.05.2018, укладений між Вишнівчицькою сільською радою та ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим №4623382200:09:001:0021, загальною площею 17,1312 га, зобов`язати ОСОБА_1 , повернути Перемишлянській територіальній громаді Львівського району Львівської області земельну ділянку загальною площею 17,1312 га, з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021, розташовану на території с. Вишнівчик, Перемишлянської ТГ, Львівського району, Львівської області та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623382200:09:001:0021 в Державному земельному кадастрі із видом використання для індивідуального садівництва та стягнути судові витрати по справі. Свої вимоги аргументує тим, що Рішенням сесії Вишнівчицької сільської ради №211 від 13.12.2017 року, задоволено заяву ОСОБА_1 та надано дозвіл на розроблення технічної документації з землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для огородництва площею 18.0 га. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 17,1312 га в с.Вишнівчик для ведення городництва розроблено Перемишлянським РВВ Львівського РФ Центру ДЗК та затверджено 29.04.2018 Рішенням сесії Вишнівчицької сільської ради №265 від 29.04.2018 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва; прийнято рішення про передачу в оренду терміном на 49 років ОСОБА_1 земельну ділянку площею 17.1312 га в межах села Вишнівчик Вишнівчицької сільської ради для городництва, встановивши орендну плату в розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. 05.05.2018 між Вишнівчицькою сільською радою та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 надано в строкове платне користування земельну ділянку для індивідуального городництва, загальною площею 17,1312 га, яка розташована на території Вишнівчицької сільської ради Перемишлянського району, терміном на 49 років, у відповідності до п.14 Договору цільове призначення земельної ділянки: для городництва. Вважає, що Вишнівчицька сільська рада при укладенні Договору оренди діяла всупереч ст. 36, 124, 134 Земельного кодексу, так як не мала законної підстави надання в оренду земель городництва для цілей індивідуального садівництва (01,05) та для іншого сільськогосподарського призначення, при цьому в умовах договору надавати право: зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем та вважає, що вказаний Договір укладено шляхом зловживання з метою уникнення аукціону (земельних торгів). Крім того, після передачі земельної ділянки городництва така фактично використовується для інших цілей, а саме для садівництва.

Представник Артемовича А.Б. подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача судові витрати по справі, свої вимоги аргументував тим, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, даний випадок не вважає виключним, зазначає, що у цивільному процесі прокурор може діяти лише в інтересах конкретно визначеного органу державної влади, при цьому такий орган отримає статус позивача. У даній справі прокурор визначив статус Перемишлянської міської ради як відповідача, що є порушенням, адже позивачем і відповідачем у даній справі є один і той самий суб`єкт держава, яка представлена різними органами влади, відповідно у жодній цивільній справі позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Вважає, що договір було укладено відповідно до чинного на той час законодавства, повністю дотримано процедури укладення договору, визначено усі істотні умови договору, які відповідають вимогам законодавства. Проект Договору для підписання було надано ОСОБА_1 Вишнівчицькою сільською радою, жодних змін у проект Договору ОСОБА_1 внести не міг, адже це типова форма договору, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. ОСОБА_1 з дня укладення Договору використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення для городництва, не порушував прав органу місцевого самоврядування. Згодом, рішенням сесії Вишнівчицької сільської ради від 01.11.2018 року вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки з індивідуального городництва у індивідуальне садівництво, надано ОСОБА_1 дозвіл на використання цієї земельної ділянки для індивідуального садівництва. цільове використання земельної ділянки було змінено на підставі рішення сесії Вишнівчицької сільської ради від 01.11.2018 року. У сільської ради повноваження на зміну цільового призначення земельної ділянки наявні відповідно до ст.20 ЗК України. Таким чином, рішення прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування і є чинним.

Представник позивача подав відповідь на відзив, згідно якого зауважив, що оскільки Перемишлянська міська рада Львівського району Львівської області на даний час є власником спірної земельної ділянки та як правонаступник Вишнівчицької сільської ради є учасником цивільно-правових відносин (стороною Договору), який укладено всупереч вимогам ст. ст. 36, 124, 134 Земельного кодексу України, відповідно Пустомитівська окружна прокуратура звернулась з позовною заявою в інтересах держави до Перемишлянської міської ради та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Вважає, що Вишнівчицька сільська рада в особі сільського голови і Орендар в особі Артемовича А.Б. при укладенні Договору діяли всупереч законодавству, шляхом уникнення конкурентної процедури укладення договору, що підтверджується і умовами Договору і подальші дії щодо зміни виду угідь. Також, вказане вище засвідчує, що Орендар не мав дійсного наміру використовувати дану земельну ділянку для ведення городництва.

Представник Артемович А.Б. просив застосувати строки позовної давності, оскільки про договір оренди від 05.05.2018 року і його умови Вишнівчицька сільська рада довідалась у день його укладення, адже саме її представник, голова сільської ради підписував цей договір. Про зміну цільового призначення земельної ділянки Вишнівчицька сільська рада дізналась в день зміни такого, коли ухвалила відповідне рішення. І як зазначалось з 10.08.2021 року про дану обставину знала держава і усі зацікавлені особи.

Представник позивача подав заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, вважає, що на час укладення Договору, так і на даний час не існує контролюючого органу, чи уповноваженого органу на якого покладено обов`язок перевіряти законність договорів оренди землі, укладених органами місцевого самоврядування, а обов`язок перевіряти умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням та видом угідь у спірному Договорі належало саме Вишнівчицькій сільській раді, яка при передачі в оренду спірної земельної ділянки діяла всупереч закону. У зв`язку з реформуванням органів місцевого самоврядування та децентралізацією, Вишнівчицька сільська рада ввійшла до складу Перемишлянської територіальної громади, тому, саме Перемишлянську міську раду визначено співвідповідачем. Перемишлянська міська рада, як правонаступник Вишнівчицької сільської ради, довідалась про нецільове використання спірної земельної ділянки після проведення акту обстеження земельної ділянки - 19.10.2023 року. Зміни в Державний земельний кадастр щодо виду угідь з земель городництва на землі для індивідуального садівництва внесено 10.08.2021 на підставі звернення від 09.08.2021 та підробленого рішення сесії органу місцевого самоврядування. Зазначає, що, в органів прокуратури відсутні встановлений законодавством обов`язок та об`єктивна можливість проводити щоденний моніторинг кожного без винятку факту державної реєстрації, яку здійснено у Державному земельному кадастрі країни чи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та документи, на підставі яких такі зміни внесені, а докази неправомірної зміни виду угідь в Державному земельному реєстрі здобуті органом досудового розслідування лише в 2024 році в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142270000017 від 11.04.2024. Тільки після системного аналізу всіх здобутих доказів, можна прийти до висновку, що спірна земельна ділянка передана в оренду в обхід земельних торгів з метою подальшого її використання саме для ведення садівництва, про що свідчить послідовність дій в часі Відповідача та фактичне використання земельної ділянки на даний час. Зазначені в позовній заяві порушення тривають і на даний час, а порушені права Перемишлянської територіальної громади можуть бути відновлені тільки за рішенням Суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, із мотивів наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та заперечення на строки застосування позовної давності просила його задоволити.

Представники Перемишлянської міської ради в судовому засіданні у вирішенні даної справи поклалися на розсуд суду.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала чергове клопотання про відкладення судового засідання, зважаючи що дана справа надійшла до суду 06.01.2025 року, а систематично відкладалася за клопотанням представника відповідача а також через неявку представника позивача.

Суд розцінює вищевказані дії відповідача ОСОБА_1 та його представника, як зловживанням процесуальними правами, звертаючи увагу, що такими своїми діями сторона намагається затягнути розгляд справи судом.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами знайшов своє відображення і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, відповідно до ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) закріплено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захистув національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статеттею 17 Конвенції (заборона зловживання правом) встановлено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будьякою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, зважаючи що у даній справі представник відповідача Артемовича А.Б. в судове засідання не з`являється та заявляє клопотання про відкладення, у переважній більшості випадків не надаючи доказів причин неявки до суду, також не з`являється в судові засідання без зазначення причин своєї неявки, в результаті чого вже на протязі 1 року і 8 місяців дану справу не розглянуто по суті, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності представника відповідача, з врахуванням його позиції викладеної у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, що не буде порушувати його права.

Вислухавши сторін, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).

Судом встановлено, що при вивченні Пустомитівською окружною прокуратурою законодавства у земельній сфері, було скеровано запит у Перемишлянську міську раду про надання відомостей щодо договору оренди укладеного всупереч земельного законодавства України та повідомлення що в разі відсутності дієвих заходів щодо їх усунення, окружною прокуратурою планується вжиття заходів позовного характеру з метою усунення порушень інтересів держави.

Відповіддю Перемишлянської міської ради від 27.12.2024 року, стверджено, що Перемишлянською міською радою не вживалися заходи, щодо усунення допущених вимог закону при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021.

Крім цього за даним фактом Пустомитівською окружною прокуратурою внесено відомості в ЄРДР за №42024142270000017 від 11 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, досудове розслідування ще не завершене.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Постановою від 20.06.2023 року № 633/408/18 Великої Палати Верховного Суду зазначено, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави.

Відповідно суд не вбачає порушення в тому, що Перемишлянська міська рада виступає відповідачем у даній справі, а прокурор Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області є позивачем справі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», та додатком до даного розпорядження Вишнівчицька сільська рада ввійшла до складу Перемишлянської територіальної громади, відповідно, землі сільськогосподарського призначення, які розташовані на території с.Вишнівчик Перемишлянської міської ради (колишнього Перемишлянського) Львівського району, Львівської області є землями комунальної власності Перемишлянської міської ради.

Оскільки Перемишлянська міська, як правонаступник Вишнівчицької сільської ради, не вжила заходів щодо усунення допущених вимог закону при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021, прокурор Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Перемишлянського районного суду із даним позовом.

Рішенням сесії Вишнівчицької сільської ради №211 від 13.12.2017 року, задоволено заяву ОСОБА_1 та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для огородництва площею 18.0 га.

Рішенням сесії Вишнівчицької сільської ради №265 від 29.04.2018 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для огородництва гр. ОСОБА_1 для городництва, терміном на 49 років ОСОБА_1 земельну ділянку площею 17.1312 га в межах села Вишнівчик Вишнівчицької сільської ради (кадастровий номер: 4623382200:09:001:0021), встановивши орендну плату в розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Договором оренди від 05.05.2018 року, Вишнівчицькою сільською радою передано ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку для індивідуального городництва, (кадастровий номер 4623382200:09:001:0021), загальною площею 17,1312 га, яка розташована на території Вишнівчицької сільської ради Перемишлянського району, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 358427 грн., строк дії оренди 49 років. У даному договорі цільове призначення земельної ділянки зазначено для городництва, в умовах використання земельної ділянки зазначено, що така передається в оренду для індивідуального городництва, для індивідуального садівництва, для іншого сільськогосподарського призначення.

Відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021 за Вишнівчицькою сільською радою 14.05.2018 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 26215551) державним реєстратором Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області.

Відомості про право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021 за ОСОБА_1 14.05.2018 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про інше речове право: 26216012) державним реєстратором Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області. Підстава внесення відомостей про право оренди договір оренди від 05.05.2018 року.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 143 Земельного кодексу України).

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 50)).

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є її використання не за цільовим призначенням (пункт «ґ» частини першої статті 141 ЗК України).

Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на ділянці із певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Обставини використання орендарем земельної ділянки оцінює суд. Дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. Окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем цієї ділянки не за цільовим призначенням (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 916/3679/23, від 15 квітня 2025 року у справі № 917/839/22).

Статтями 21, 203, 215 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтями 18, 19, 20 ЗК України передбачено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Згідно ст.ст. 116 ч.ч.1, 2; 122 ч.1 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно ст.ст. 123, 134 ч.ч.1, 2 ЗК України рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Пунктом 23 Перехідних положень ЗК України передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо: земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, затверджується органом, що приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Проте згідно ч.2 ст. 36 ЗК України, перебачено, що на земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

Актом обстеження земельної ділянки від 19.10.2023 року, виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради проведено огляд на земельної ділянки з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021, за результатами огляду встановлено, що на земельній ділянці ростуть багаторічні насадження ліщинові горіхи.

Суд погоджується із думкою прокурора, що Вишнівчицька сільська рада при укладенні Договору оренди діяла всупереч ст. 36, 124, 134 Земельного кодексу, так як не мала законної підстави надання в оренду земель городництва для цілей індивідуального садівництва та для іншого сільськогосподарського призначення, при цьому в умовах договору надавати право: зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем та вважає, що вказаний Договір укладено шляхом зловживання з метою уникнення аукціону (земельних торгів). Оскільки, після передачі земельної ділянки городництва така фактично використовується для інших цілей, а саме для садівництва.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає, що зазначені в позовній заяві порушення тривають і на даний час, відповідно строк позовної давності ще не закінчився.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати понесені стороною позивача покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, ст.ст. 36,78, 80, 83, 116, 123, 134 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Пустомитівської окружної прокуратури до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, повернення земельної ділянки та скасування реєстрації земельної ділянки задоволити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 05.05.2018, укладений між Вишнівчицькою сільською радою та ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим №4623382200:09:001:0021,загальною площею 17,1312 га .

Зобов`язати ОСОБА_1 , повернути Перемишлянській територіальній громаді Львівського району Львівської області земельну ділянку загальною площею 17,1312 га, з кадастровим номером 4623382200:09:001:0021, розташовану на території с. Вишнівчик, Перемишлянської ТГ, Львівського району, Львівської області.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623382200:09:001:0021 в Дежавному земельному кадастрі із видом використання для індивідуального садівництва.

Стягнути солідарно в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) сплачений судовий збір в розмірі 6056 грн. з ОСОБА_1 та Перемишлянської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Пустомитівська окружна прокуратура Львівської області, місцезнаходження: м. Пустомити, вул. Шевченка, 3, Пустомитівського району Львівської області, ЄДРПОУ 0291003127.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , жит. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Перемишлянська міська рада, місцезнаходження м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 3а, Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 26485176.

Суддя Р. О. Борняк