Рішення № 139858150, 14.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.09.2026

Справа № 334/4311/26

Провадження № 2/334/3410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 20 900,81 грн., з яких заборгованість за кредитом 13 421,09 грн., заборгованість за відсотками 7 479,72 грн. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 28.08.2019 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір №95576481000. За змістом договору банк надав позичальнику кредит у сумі 5 000 грн. строком до 10.09.2021 року під 55 % річних. В подальшому, сума кредиту збільшена шляхом збільшення кредитного ліміту.

19.02.2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладений договір відступлення права вимоги №200, за умовами якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року.

22.02.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладений договір №04/22/02/2021/1, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року на користь ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» отримало право вимоги до відповідача за договором №95576481000 від 28.08.2019 року.

Станом на момент подання позову до суду сума боргу не погашена.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що позов не містить належного розрахунку суми заборгованості, а відтак вимоги позивача є безпідставними. Крім того, відповідач заперечив щодо суми витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути на свою користь, зазначивши про те, що це спір незначної складності і витрати не мають перевищувати 1000 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначений судовий розгляд.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року витребувано додаткові докази у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.09.2026 року оголошено перерву у зв`язку із переходом суду до стадії таємниці ухвалення судового рішення.

04.09.2026 року відповідачем подане клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення строком на 12 місяців, яке обґрунтоване важким матеріальним становищем відповідача та наявністю на утриманні дитини-інваліда.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

28.08.2019 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір №95576481000. За змістом договору банк надав позичальнику кредит у сумі 5 000 грн. строком до 10.09.2021 року під 55 % річних. В подальшому, сума кредиту збільшена шляхом збільшення кредитного ліміту.

19.02.2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладений договір відступлення права вимоги №200, за умовами якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року.

22.02.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладений договір №04/22/02/2021/1, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило своє право вимоги за договором №95576481000 від 28.08.2019 року на користь ТОВ «Коллект Центр».

Згідно із наданими АТ «УкрСиббанк» документами станом на 19.02.2021 року (дата відступлення права вимоги) заборгованість ОСОБА_1 складала 20 900,81 грн., з яких заборгованість за кредитом 13 421,09 грн., заборгованість за відсотками 7 479,72 грн..

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України унормовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 1050 ЦК України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору позики проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Оцінивши надані суду докази понесення позивачем витрат, суд вважає, що доводи відповідача щодо неспівмірності розміру витрат із заявленою до стягнення сумою та складністю спору є правомірними, а відтак вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача в цій частині частково на рівні 1000 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 267 ЦПК України врегульовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Надані відповідачем документи підтверджують її тяжке матеріальне становище та перебування у неї на утриманні дитини-інваліда, що є фактором додаткових витрат, а тому суд задовольняє заяву відповідача щодо надання розстрочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) борг за кредитним договором №95576481000 від 28.08.2019 року у сумі 20 900 (двадцять тисяч дев`ятсот) гривень 81 копійка.

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) виконання рішення про стягнення з нього заборгованості за рішенням суду на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати рівними частинами.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін