Єдиний державний реєстр судових рішень
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/939/26
номер провадження 2/695/1688/26
17 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О., Оніщенко Н.В.,
представника позивача Мірошниченко Л.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Побиванця Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої житлової субсидії,
УСТАНОВИВ:
11.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму надміру переплаченої (виплаченої) житлової субсидії в розмірі 10 715,17 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Черкаській області як одержувач житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 . За зверненням ОСОБА_1 від 29.10.2024 до сервісного центру Головного управління ПФУ із заявою про призначення житлової субсидії за вказаною адресою домогосподарства та декларацією, в якій він задекларував загальну площу житлового будинку 180,1 кв. метрів, опалювальну площу 107 кв. метрів, йому було призначено субсидію рішенням від 12.11.2024 № 1073779610-2024-1 з 01.10.2024 по 30.04.2025. Протягом періоду з листопада 2024 року по лютий 2025 року відповідачу було виплачено житлову субсидію на загальну суму 10 715,17 грн.
На підставі акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № ЧК25-ПЗ/27А від 07.03.2025, складеного Головним управлінням Національної сервісної служби у Черкаській області, позивач установив, що згідно даних КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», загальна площа житлового будинку АДРЕСА_2 становить 289,8 кв. метрів, а тому призначення субсидії відповідачеві не відповідало вимогам законодавства (підп. 1 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі Положення № 848)).
Позивач вважає дії відповідача по зазначенню площі будинку в документах для призначення субсидії недобросовісними, а тому згідно з указаним Положенням № 848 відповідач має повернути позивачеві виплачену йому субсидію, а також відшкодувати судові витрати.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 16.04.2026. Однак у судових засіданнях 16.04.2026, 01.06.2026, 08.06.2026 оголошувалася перерва в зв`язку зі вступом у справу представника відповідача за дорученням центру БВПП, підготовкою заперечень представником позивача, повітряною тривогою.
01.06.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечив і просив у його задоволенні відмовити, оскільки ОСОБА_1 починаючи з 1995 року отримував житлову субсидію на оплату комунальних послуг та завжди вказував житлову площу, яка зазначена в його технічному паспорті на будинок. За цей період його будинок не реконструювався та житлова не збільшувалась, тому ОСОБА_1 , будучи впевненим в тому, що він має право на отримання субсидії і звернувся до позивача із заявою на отримання субсидії. ОСОБА_1 перед зверненням до позивача в дійсності звертався до ЦНАП Новодмитрівської сільської ради із аналогічною заявою, проте отримав відмову у зв`язку з тим, що загальна площа будинку перевищує 230 кв. м.
У той же час ОСОБА_1 звертався зі скаргами на дії Новодмитрівської сільської ради до різних установ і за консультацією Міністерства праці та соціальної політики він звернувся із заявою на отримання субсидії до сервісного центру ПФУ, зазначивши в декларації ті ж самі
дані, що він зазначав у ЦНАП Новодмитрівської сільської ради, та додав копію технічного паспорту на будинок.
Підкреслив, що ОСОБА_1 надав інформацію про площу свого будинку згідно з технічним паспортом на будинок, нічого не приховуючи. Про те, що на даний час законодавство змінилось та враховує до загальної площі будинку в тому числі неопалювальну його частину, відповідачу відомо не було, оскільки в силу свого пенсійного віку та інвалідності не може слідкувати за всіма змінами в законодавстві. Тому відповідач, подаючи декларацію, діяв добросовісно, нічого не приховував та вважав, що працівники Новодмитрівської сільської ради діють відносно нього упереджено, тому і звернувся до позивача із заявою безпосередньо.
У поданих суду 08.06.2026 запереченнях представник позивача підкреслила, що при зверненні за отриманням субсидії ОСОБА_1 наполягав на зазначенні в декларації загальної площі житлового будинку 180,1 кв. метрів та опалювальної площі будинку 107 кв. метрів, про що він зазначив в окремому власноручно написаному поясненні від 29.10.2024. Правильність внесення всіх відомостей у заяві та декларації була перевірена ним особисто, про що свідчать його підписи у відповідних розділах вказаних документів.
Також указала, що під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не вимагається за законодавством, а громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру. Указала, що звернення ОСОБА_1 за отриманням субсидії було розглянуто за екстериторіальним принципом.
У судові засідання 24.07.2026, 21.08.2026 та 07.09.2026 з`явилися відповідач та представники позивача й відповідача.
Представник позивача надала пояснення, аналогічні наведеним у позовній заяві, і додатково пояснила, що після змін до Положення № 848 у 2022 році призначення субсидії здійснюється з урахуванням розміру не опалювальної площі приміщення, як було раніше, а загальної площі індивідуального житлового будинку. Розмір опалювальної площі в будинку відповідача дозволяв раніше призначати ОСОБА_1 субсидію, однак зараз при прийнятті рішення враховується загальна площа будинка, яка у будинку відповідача перевищує 230 кв.м. Як наслідок, відповідач не має права на призначення субсидії, і може її отримати в разі поділу рахунків. Також пояснила, що призначення субсидії відповідачеві здійснювалося за екстериторіальним принципом, і в даному разі відповідне рішення приймав спеціаліст не з ГУ ПФУ в Черкаській області, а з іншого управління ПФУ, якому не було відомо про відмову в призначенні субсидії ОСОБА_1 у 2023 році та підстави такої відмови. Перевірити площу будинку відповідача при призначенні субсидії позивач не мав можливості, оскільки право власності відповідача на житловий будинок не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому автоматична верифікація відповідних даних про площу будинку не могла відбутися.
Представник відповідача надав пояснення, які в цілому повторюють відзив на позову заяву. Також зазначив, що відповідач роками отримував субсидію, проте у 2023 році йому було вімовлено в її призначенні через розмір загальної площі будинку, який указала при складанні заяви та декларації працівник ЦНАП Новодмитрівської міської ради, куди ОСОБА_1 , звернувся з приводу оформлення заяви. У відповідних документах адресованих позивачеві, було зазначено розмір будинку - 289,8 кв. м, у той час як в акті державної приймальної комісії, складеному в 2006 році компетентними посадовими особами, він визначений як 180,1 кв.м. Оскільки житловий будинок не перебудовувався, то загальна площа будинку не змінена. Також повідомив суду, що відповідач неодноразово звертався до різних органів влади з приводу поновлення призначення йому субсидії, оспорюючи площу належного йому будинку. Саме через незгоду з цього питання із працівником ЦНАП відповідач восени 2024 року самостійно написав заяву про призначення йому субсидії і відповідну декларацію, де чесно вказав загальну площу будинку згідно з актом державної приймальної комісії.
Крім того, представник відповідача підкреслив можливості позивача перевірити інформацію, яку він отримує від відповідача шляхом проведення перевірок і запитів, і за наявності відповідних підстав відмовити в призначенні субсидії. Умислу надати неправдиву інформацію ПФУ відповідач не мав. Помилка при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень покладається на останнього згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, рішенням «Рисовський проти України», яке має бути застосовано в даній справі.
Відповідач пояснив, що не здатен оплачувати житлово-комунальні послуги через розмір своїх доходів, допомоги в цьому його діти співвласники будинку йому не надають, а тому він і звертається кожного року за отриманням субсидії.
Заслухавши представників сторін і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні 07.09.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення й відклав його ухвалення та проголошення до 17.09.2026 15:45.
Суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з копіями повідомлень про призначення субсидії ОСОБА_1 у жовтні 2018 року квітні 2019 року отримував субсидію, при цьому у відповідному повідомленні опалювальна площа приміщення визначена як 180,1 кв.м (а.с. 103-104).
Згідно з копією рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області від 27.12.2023 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні субсидії на житлово-комунальні послуги з підстави того, що загальна площа житлового приміщення перевищує 230 кв. м для індивідуального будинку (а.с. 125).
Як визнав у відзиві на позов та в судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_1 у 2023 році звертався до ЦНАПу Новодмитрівської сільської ради за допомогою в оформленні документів на отримання субсидії. У заяві на отримання субсидії у 2023 році, як ствердив відповідач і не спростував позивач, працівник ЦНАП указав загальну площу будинку ОСОБА_1 як 289,8 кв.м, унаслідок чого в призначенні субсидії ОСОБА_1 було відмовлено. Ці обставини підтверджуються й листом секретаря Новодмитрівської сільської громади Золотоніського району Черкаської області до Міністерства соціальної політики України від 06.01.2025 №12/02/04 (а.с. 115)
24.01.2024 року відповідач звертався із заявою до голови Новодмитрівської сільської громади (а.с. 63 - 66), в якій повідомив, що із жовтня 2023 року тричі звертався до працівників сільської ради з приводу призначення субсидії й отримав відмови з різних причин. У тому числі у зверненні згадується акт обстеження житлового будинку, за яким, на думку заявника, невірно вказана загальна площа будинку 289,8 кв. м, у той час як ця площа 180,1 кв. м, а площі гаража та в`їзду до нього, кладової і веранди не включені в загальну площу, бо це не опалювальна площа. Указав, що з моменту будівництва реконструкція будинку не проводилась.
Листом від 12.02.2024 Головне управління ПФУ в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про розгляд його звернень про призначення субсидії від 23.10.2023 та від 12.12.2023. Пояснило, що відмова у призначенні субсидії обумовлена загальною площею його будинку, що становить 289,8 кв.м (а.с. 67-68).
У листі позивача від 12.08.2024 повідомляється про розгляд звернення відповідача від 12.07.2024 на Урядову «гарячу лінію» щодо відмови у призначенні субсидії; відповідь із порушеного питання, вказано в листі, надана листом від 27.06.2024 (а.с. 69-70).
Листом від 23.10.2024 відповідач звертався до Уповноваженого ВРУ з прав людини з приводу отримання субсидії на опалювальний період 2024-2025 року (а.с. 71-73). Серед іншого, повідомив, що без його відома в декларації про доходи, що додавалась до заяв на отримання субсидії у 2023 та 2024 роках, працівник ЦНАП указав загальну площу житлового будинку 289,8 кв.м, у той час як вона за технічним паспортом на будинок становить 180,1 кв.м. Як і в листі до голови Новодмитрівської сільської громади від 24.01.2024, відповідач покликається на невеликий розмір пенсії та незадовільний стан здоров`я, що перешкоджають оплачувати самостійно вартість житлово-комунальних послуг.
29.10.2024 року ОСОБА_1 самостійно оформив документи на отримання субсидії й подав їх до сервісного центру Головного управління ПФУ в Черкаській області. При цьому разом із заявою про призначення та надання житлової субсидії від 29.10.2024 ОСОБА_1 надав декларацію про доходи і витрати, в якій указав загальну площу житлового будинку 180,1 кв. м, опалювану площу 107 кв. м, кількість поверхів у будинку 2 (а.с. 88-90).
За заявою ОСОБА_1 від 29.10.2024 рішенням Головного управління ПФУ в Черкаській області від 12.11.2024 йому було призначено субсидію на період із 01.10.2024 до 30.04.2025 у розмірі:
з 01.10.2024 по 31.10.2024 1 215,69 грн;
з 01.11.2024 по 31.03.2025 2 374,87 грн щомісячно;
з 01.04.2025 по 30.04.2025 1 177,03 грн (а.с. 93).
У зверненні від 17.12.2024 до голови Новодмитрівської сільської громади щодо відшкодування збитків за неотримання субсидії за 2023-2024 роки відповідач знову покликається на заповнення документів на отримання субсидії співробітниками сільської ради із вказівкою площі будинку 289,8 кв.м (а.с. 74).
У листі від 24.12.2024 секретар Новодмитрівської сільської громади Золотоніського району Черкаської області пояснила, що загальна площа будинку відповідача в документах для призначення йому субсидії зазначена вірно, що підтвердило КП «Черкаське ООБТІ» на запит Золотоніської районної військової адміністрації, вона становить 289,8 кв. м. Також указала, що спеціаліст ЦНАП рекомендувала відповідачеві замовити повторну технічну інвентаризацію будинку, якщо він не згодний з відомостями про площу в техпаспорті будинку (а.с. 75-76).
Як випливає з листа секретаря Новодмитрівської сільської громади Золотоніського району Черкаської області до Міністерства соціальної політики України від 06.01.2025 №12/02/04 (а.с. 115), працівники ЦНАП виконкому Новодмитрівської сільської громади дійсно допомагали заповнювати відповідачеві заяву на отримання субсидії, в якій вказували загальну площу його будинку 289,8 кв.м, опалювальну 180,1 кв.м (відповідний час оформлення документів не зазначено). Оскільки ОСОБА_1 не був із цим згодний, було зроблено запит до КП «Черкаське обласне об`єднане БТІ» щодо роз`яснення питання про загальну площу будинку. Згідно з відповіддю останнього від 13.03.2024 № 5 загальна площа будинку ОСОБА_1 становить 289,8 кв.м, що випливає з даних інвентаризаційної справи на будинок (а.с. 116).
У вказаному листі секретаря Новодмитрівської сільської громади порушено питання про правомірність призначення житлової субсидії відповідачу та надання відповідного роз`яснення. Як розуміє суд, судячи із хронології подій, мова йде про призначення відповідачу субсидії рішенням Головного управління ПФУ в Черкаській області від 12.11.2024.
Відповідачу було виплачено житлову субсидію на загальну суму 10 715,17 грн за період із листопада 2024 року до лютого 2025 року, що підтверджується розрахунком надміру нарахованої (виплаченої) суми житлової субсидії ОСОБА_1 , не оспореним відповідачем(а.с. 124).
Головне управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області скерувало Головному управлінню ПФУ в Черкаській області лист від 24.02.2025 № 0021-02-09/132-25 стосовно правомірності призначення житлової субсидії ОСОБА_1 із жовтня 2024 року (а.с. 114).
Листом від 07.03.2025 Головне управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області від 07.03.2025 № 0021-02-10/153-25 направило Головному управлінню ПФУ в Черкаській області акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № ЧК25-ПЗ/27А від 07.03.2025, складений Головним управлінням Національної сервісної служби у Черкаській області (а.с. 117).
В акті зазначено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» загальна площа житлового будинку ОСОБА_1 становить 289,8 кв. м. А тому призначення субсидії ОСОБА_1 суперечить нормам підп. 1 п. 14 Положення № 848 (а.с. 118-119).
Листами від 17.03.2025 та від 23.10.2025 відповідач був повідомлений позивачем про виникнення переплати житлової субсидії та порядок її відшкодування (а.с. 120-123).
Визначену в листах позивача суму коштів 10 715,17 грн (як надмірно виплачену житлову субсидію) відповідач не відшкодував.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується такими нормами права.
До основних завдань Пенсійного фонду України належить, зокрема, реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 3, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280).
Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 р. № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, визначені Порядком надання житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року № 848.
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає: заяву; декларацію; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього Положення, - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності) або договір позички (у разі наявності); рішення суду (в разі наявності); інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби). Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання (пункт 43 Положення).
Пунктом 48 Положення № 848 передбачено, що під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
Відповідно до пункту 49 Положення № 848 громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням (пункт 56 Положення)
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - дев`ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період уповноважений орган може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків (пункт 125 Положення).
У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку (пункт 127 Положення).
Відповідно до абз. 4,5 п. 119 Положення № 848 надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у п. 90 цього Положення.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення норми статті 1215 ЦК свідчить, що законодавцем передбачені два винятки з відповідного правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати. Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Установлені судом факти свідчать, що основним питанням, яке потребує оцінки в спірних правовідносинах, є правомірність призначення субсидії відповідачу і добросовісність/ недобросовісність дій відповідача при зверненні за призначенням субсидії.
Щодо наявності/ відсутності підстав для призначення субсидії ОСОБА_1 суд виходить із такого.
За Положенням № 848 житлова субсидія не призначається, якщо загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків (підп. 1 п. 14).
За твердженням представника позивача та представника відповідача, право власності відповідача на житловий будинок відповідача по АДРЕСА_2 не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Більше того, представники позивача й відповідача не надали суду доказів про відповідну державну реєстрацію права власності на будинок ОСОБА_1 .
При вирішенні справи суд керується принципом змагальності сторін, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки обидві сторони спору визнають, що право власності на будинок ОСОБА_1 (на 1/3 частку згідно зі свідоцтвом про право на спадщину, а.с. 87, 112) не зареєстровано в складі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зважаючи на спірний характер позовного провадження, суд не має сумнівів у добросовісності відповідних заяв сторін про цю обставину, які співпадають за змістом і неодноразово оголошувалися й навіть обговорювалися в кількох судових засіданнях під час надання пояснень представниками сторін. Зокрема, про цю обставину представник позивача заявляла в судовому засіданні 24.07.2026, також вона радила відповідачеві здійснити відповідну державну реєстрацію й нагадувала про це відповідачеві в наступному судовому засіданні, а представник відповідача пояснював, що цього зроблено не було попри безоплатність процедури.
За таких обставин суд критично оцінює положення акту проведення перевірки від 07.03.2025, здійсненої ГУ НССС у Черкаській області, про те, що загальна площа будинку ОСОБА_1 як 289,8 кв. м наводиться в ДРРП на нерухоме майно (а.с. 118-119) і доходить висновку, що позиція посадових осіб за результатами перевірки про площу домоволодіння ОСОБА_1 ґрунтуються на інформації КП «ЧООБТІ».
Як установив суд під час дослідження доказів у справі, перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 , 08.02.2006 була проведена технічна інвентаризація останнього. 10.02.2006 було складено й підписано акт державної приймальної комісії прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку (а.с. 104-105).
Відповідно до вказаного акту прийняття в експлуатацію житловий будинок складається з двох поверхів, має підвал, 5 житлових кімнат, кухню, два передпокої, комору, ванну кімнату, вбиральню, дві веранди. Житлова площа будинку, визначена в акті, - 107 кв. м, загальна площа 180,1 кв.м.
За технічним паспортом будинку (а.с. 112-113) площа жилих приміщень складається з двох складових:
жила площа 107 кв. м (включає площу п`яти кімнат),
підсобна площа 73,1 кв. м (охоплює площу трьох коридорів, кухні, санвузла, ванної, прихожої, веранди),
а загалом 180,1 кв.м.
Також у техпаспорті визначено площу окремих нежитлових приміщень (загалом - на 109,7 кв м), що не включена в загальну площу, й вона охоплює площу гаража, котельні, кладової, в`їзду до гаража й веранди.
Отже, визначена правовстановлювальним документом на житловий будинок (акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку) загальна площа останнього 180,1 кв. м. Така ж загальна площа жилих приміщень наведена в техпаспорті на будинок та перенесена ОСОБА_1 до документів, поданих для отримання субсидії.
Обґрунтовуючи недобросовісність дій відповідача, позивач покликається на лист КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 13.03.2024 № 5, в якому указується, що загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 становить 289,8 кв.м.
Як слідує з техпаспорта житлового будинку, оригінал якого досліджувався в судовому засіданні 21.08.2026, загальна площа житлового будинку 289,8 кв.м складається з двох частин:
площа жилих приміщень 180,1 кв.м;
площа гаража, котельні, кладової, в`їзду до гаража й веранди - 109,7 кв м.
Як випливає з матеріалів справи, при призначенні субсидії позивач виходив із того, що загальна площа будинку відповідача 180,1 кв.м, а при припиненні виплати субсидії що вона становить 289,8 кв м.
Тлумачення термінів, що вжиті посадовими особами в акті прийняття в експлуатацію будинку та техпаспорті на будинок, визначається в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженій наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики 24.05.2001 № 127 (втратила чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 939 від 12.10.2023). Саме вона регламентувала відносини з технічної інвентаризації індивідуальних будинків громадян у 2006 році, коли проводилась техінвентаризація будинку відповідача.
Ця Інструкція визначала механізм проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд з метою, зокрема: 1) встановлення їх наявності; 2) визначення їх фактичної площі та об`єму; 3) огляду та опису наявних конструктивних елементів об`єктів. Технічну інвентаризацію проводили, наприклад, у такому випадк у, як перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів (п. 5-6 Інструкції).
Суд звертає увагу на наступні положення вказаної Інструкції, що мають значення для вирішення спору й повністю узгоджуються з редакцією чинного Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 12 травня 2023 р. № 488 (далі - Порядку).
Відповідно до пункту 2 Порядку, житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі житлового будинку, яке призначене для постійного або тимчасового проживання і відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів щодо шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів, іонізуючого випромінювання.
Аналогічне визначення житлового приміщення як опалюваного приміщення, розташованого в надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання, містилося в п. 2 вказаної Інструкцї.
Згідно з п. 27 розд. VI Інструкції «Підрахунок площ об`єктів» загальна площа будинку садибного типу, дачного та садового будинків визначається як сума площ приміщень без урахування площ балконів, лоджій, терас, прибудованих альтанок (відкритих веранд), технічних підпіль, неопалюваних горищ і відкритих паркувальних місць із навісами. До загальної площі таких будинків включаються площі приміщень усіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний і підвальний.
Під час підрахування загальної площі будинку садибного типу:
1) площа, яку займають піч або камін, до площі приміщень не включається;
2) площа технічних поверхів (технічного підпілля або підвалу заввишки 1,9 м і менше), холодних (неопалюваних) горищ незалежно від висоти, в тому числі технічного горища, до площі будинку не включається. Площа прибудованих ґанків (портиків), не засипаних пустот під ґанками, зовнішніх відкритих сходів та пандусів, відкритих та критих терас (мощення) до загальної площі будинку не включається.
Аналогічна норма міститься в п. 97 Порядку: Загальна площа житлового будинку садибного типу, дачного та садового будинків визначається як сума площ усіх приміщень без урахування площ балконів, лоджій, терас, прибудованих альтанок (відкритих веранд), технічних підпіль, горищ. До загальної площі таких будинків включаються площі приміщень усіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний і підвальний. Площа горища, технічного поверху або підвалу заввишки 1,9 метра і менше, а також портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів та пандусів, відкритих та критих терас до загальної площі будинку не включається.
Отже, до загальної площі будинку садибного типу не включаються площі технічних підпіль/ підвалу заввишки 1,9 метрів і менше та відкритих веранд.
Поняття технічного підпілля згадується у визначенні технічного поверху (п. 2 Інструкції): це поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, а також для влаштування нежитлових приміщень, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку.
Також слід звернути увагу на визначення поняття характеристик об`єкта нерухомого майна в Інструкції та Порядку, до яких належить: загальна площа та об`єм об`єкта нерухомого майна, загальна площа його приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, забудована площа земельної ділянки, корисна площа, житлова площа приміщень, площа допоміжних приміщень, поверховість (поверх розташування), висота, протяжність тощо.
Отже, законодавство про інвентаризацію нерухомого майна (у т.ч. індивідуальних будинків садибного типу) розрізняє такі поняття як: загальна площа приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, житлова площа приміщень.
За Положенням № 848 (підп. 1 п. 14), житлова субсидія не призначається, якщо загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків.
Отже, рішення про призначення житлової субсидії законодавець узалежнив від розміру загальної площі житлового приміщення в індивідуальному будинку, а не від розміру загальної площі індивідуального будинку, яка включає площу житлових та нежитлових приміщень.
За техпаспортом будинку ОСОБА_1 площа житлових приміщень 180,1 кв. м, а площа гаража, веранди та інших нежитлових приміщень 109,7 кв. м. Водночас за актом прийняття в експлуатацію житлового будинку загальна площа 180,1 кв. м.
З огляду на викладене, наявна площа житлових приміщень у будинку ОСОБА_1 дозволяла призначити йому субсидію, що й було зроблено позивачем у жовтні 2024 року.
Як наслідок, відсутні підстави стверджувати про неправомірність призначення житлової субсидії ОСОБА_1 , надмірну виплату йому житлової субсидії та обов`язок відповідача відшкодовувати виплачені йому кошти житлової субсидії.
Надаючи оцінку аргументу позивача про неможливість перевірки (верифікації) площі будинку ОСОБА_1 відразу після подання ним заяви, а також покликання позивача на лист КП «ЧООБТІ» як підставу визначення площі його будинку, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні визначає Закон України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Відповідно до ст. 7 вказаного Закону органи, що здійснюють державні виплати, мають такі повноваження:
1) проводити додаткові перевірки інформації, наданої реципієнтами під час звернення за державними виплатами та опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;
2) надсилати запити для отримання інформації, що впливає на право реципієнтів на отримання державних виплат;
3) приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;
4) здійснювати передбачені законодавством заходи щодо повернення та/або стягнення сум неправомірно отриманих державних виплат.
За ч. 1 ст. 10 Закону орган, що здійснює державні виплати, у разі звернення реципієнта за призначенням державних виплат формує запит в інформаційно-аналітичній платформі на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі, та в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі інформації, передбаченої статтею 13 цього Закону.
У разі відсутності в інформаційно-аналітичній платформі інформації про реципієнта, передбаченої статтею 13 цього Закону, орган, що здійснює державні виплати, розглядає звернення реципієнта і призначає державні виплати відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 16 Закону за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо:
1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
1) призначення (перерахунку) державної виплати;
2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Згідно з п. 50-1 Положення № 848 проведення перевірки достовірності даних, що надійшли від осіб, які звертаються за призначенням житлових субсидій, здійснюється на підставі даних, зокрема отриманих шляхом автоматизованого доступу, з:
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - про право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок);
Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, - про знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку);
Державного реєстру актів цивільного стану громадян - про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, народження, смерті осіб;
Єдиного реєстру боржників - про заборгованість за виконавчими провадженнями щодо стягнення аліментів;
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про зареєстрованих фізичних осіб - підприємців;
Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб - про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб;
Централізованого банку даних з проблем з інвалідності - про встановлення статусу особи з інвалідністю та групи і підгрупи (за наявності);
Реєстру осіб, які мають право на пільги, що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, - про надання пільг.
Згідно з п. 56 Положення № 848 уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
А за правилом пункту 58 Положення № 848 якщо інформацію, необхідну для призначення житлової субсидії (в тому числі на наступний період) та автоматичного розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон отримати неможливо внаслідок помилки, виявленої під час обміну інформацією із суб`єктами надання інформації, державними реєстрами чи ресурсами, визначеними в абзацах другому, третьому, восьмому - тринадцятому пункту 50 та в абзацах другому - четвертому пункту 50-1 цього Положення, уповноважений орган повідомляє громадянину про необхідність виправлення помилки самим заявником і проводить розрахунок житлової субсидії протягом 10 днів після подання ним оновлених даних та/або отримання необхідної інформації.
Водночас позивач перед призначенням відповідачеві субсидії не перевірив і не витребував у відповідача та компетентних органів влади інформацію про площу житлових приміщень відповідача, що дозволяють йому норми Закону «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» та Положення № 848. З огляду на це покликання представника відповідача в поясненнях суду на відсутність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про площу будинку відповідача та екстериторіальний принцип призначення субсидії як причину помилкового призначення субсидії відповідачеві суд відхиляє як неспроможні.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Право власності на житловий будинок ОСОБА_1 не зареєстровано в складі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас у разі його державної реєстрації до вказаного Реєстру має бути внесена інформація про площу будинку згідно з вимогами Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майновід 26 жовтня 2011 р. № 1141 (далі Порядку № 1141).
Згідно з підп. 2 п. 29 Порядку № 1141 до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про закінчений будівництвом об`єкт:
ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів речових прав, яким присвоєно відповідний ідентифікатор);
тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо);
загальна та житлова (за наявності) площа приміщень об`єкта (для об`єкта будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво);
відсоток готовності (для об`єкта будівництва);
адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості яким присвоєно адресу).
Відомості про об`єкт будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, закінчений будівництвом об`єкт вносяться автоматично на підставі відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в порядку інформаційної взаємодії з такою системою. У разі відсутності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про відповідний об`єкт такі відомості вносяться на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав.
Отже, законодавство про державну реєстрацію нерухомого майна, як і законодавство про технічну інвентаризацію об`єктів нерухомості, розрізняє поняття загальної та житлової площі об`єктів нерухомості.
Будинок ОСОБА_1 був збудований у період із 1991 по 1993 рік (а.с. 105), введений в експлуатацію у 2006 році (а.с. 104-105). У цей час Єдина державна електронна система у сфері будівництва не функціонувала. Відповідно, при внесенні відомостей до Реєстру державний реєстратор має використовувати документи, подані для державної реєстрації.
Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (п. 78), державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Як установив суд, в акті прийняття в експлуатацію будинку ОСОБА_1 загальна площа визначена як 180,1 кв. м, а житлова як 109,7 кв. м.
Тому згідно процитованих вище норм законодавства при внесенні інформації про будинок ОСОБА_1 до реєстру державний реєстратор мав би вносити саме вказані технічні параметри будинку.
З огляду на проаналізовані в судовому рішенні положення законодавства про технічну інвентаризацію та державну реєстрацію закінчених будівництвом об`єктів, суд вважає логічним висновок про те, що джерелом інформації для позивача про загальну площу та, що важливіше, площу житлових приміщень у будинку ОСОБА_1 мав слугувати насамперед акт прийняття будинку в експлуатацію та технічний паспорт житлового будинку, що визначає технічні параметри будинку при прийнятті його в експлуатацію.
Щодо інформації в листі КП «ЧООБТІ» від 13.03.2024 № 5 про площу будинку відповідача, то зважаючи на наведені вище норми законодавства, вона не могла служити цілям призначення або перевірки достовірності наданої відповідачем інформації.
Суд звертає увагу на ту обставину, що копія технічного паспорту на будинок відповідача надана до суду разом із позовною заявою. Відповідно позивач володів документом, що визначає технічні параметри будинку ОСОБА_1 і міг належним чином обрахувати площу житлових приміщень в індивідуальному будинку.
Отже, перед прийняттям рішення про призначення житлової субсидії позивач як уповноважений орган влади мав право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від відповідача, а в разі не отримання інформації про площу житлового будинку відповідача з державного реєстру - повідомити про це відповідача й запропонувати надати документи, які підтверджують площу його будинку та житлових приміщень у ньому, як це передбачено пунктами 56, 58 Положення № 848.
Враховуючи викладене вище, дії відповідача по зазначенню площі житлового будинку в поданих для призначення субсидії документах у жовтні 2024 року були добросовісними. Відповідна інформація внесена ним у відповідності до наявних у відповідача як у власника документів, що визначають технічні параметри будинку, у тому числі його площу. Більше того, протягом 2024 року відповідач неодноразово звертався до відповідача, сільської ради, на урядову «Гарячу лінію» ПФУ та до Омбудсмана України з приводу незгоди з визначенням площі його будинку як такої, що дорівнює 289,8 кв. м. Відповідна позиція відповідача була відома позивачеві до призначення субсидії рішенням від 12.11.2024, як підтверджує переписка сторін спору у 2024 році (а.с. 67-70). Відповідні дії відповідача були послідовними, він відкрито не погоджувався з позицією представників суб`єктів владних повноважень щодо обчислення площі його будинку й доносив цю позицію позивачеві.
Для оцінки добросовісності дій відповідача та дій позивача у спірних правовідносинах доцільно також враховувати практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Як зазначається в рішенні «Рисовський проти України» (№ 29979/04, 20 жовтня 2011р.), у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п. 70-71 рішення).
У світлі викладених позицій про належне урядування слід підкреслити, що держава, запроваджуючи екстериторіальний принцип призначення субсидій, правила про верифікацію даних громадян тощо, мала би подбати про механізми недопущення або виправлення випадкових помилок, зокрема, й під час реалізації Положення № 848 щодо перевірки інформації, яка не була належним чином верифікована. Відповідно, ризик можливих помилок при призначенні субсидій або таких, що обумовлені прогалинами процедури призначення субсидій, не повинен перекладатися на громадян.
З огляду на добросовісність дій відповідача при зверненні за отриманням житлової субсидії, наведення ним позивачеві достовірних даних про площу житлових приміщень, суд дійшов висновку про відсутність визначених відповідно до вимог статті 1215 ЦК України підстав повернення виплаченої субсидії. За таких умов стягнення виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії не допускається, а в задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, зважаючи на відмову в задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 12, 258, 259, 264 - 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої житлової субсидії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000 Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя К.І. Апанасенко
Судове рішення № 139857669, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 17.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 695/939/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: