Рішення № 139857431, 17.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді Кучиної Н.Г., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з адміністративним позовом, в якому просила постанову серії ГАА № 491331 від 25 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП скасувати, а справу закрити.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою серія ГАА № 491331 від 25 травня 2026 року, яка складена інспектором взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП капітаном поліції Кулішем В.Ю. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за порушення ч. 1 ст. 178 КУпАП.

У постанові зазначено, що 24.05.2026 о 22:20 год. м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, 17, ОСОБА_1 перебувала у п`яному вигляді (мала неохайний зовнішній вигляд казала непристойні слова, нечітка вимова, чим ображала людську гідність та громадську мораль.

Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає до скасування.

Зазначає, що до зустрічі з поліцейськими в дворі будинку, факт її появи чи перебування у п`яному вигляді у громадському місці ні у кого, в тому числі в інших поліцейських, чи громадян не викликав ніяких претензій, зауважень, вона не порушувала громадський порядок, спокій інших громадян.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 липня 2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Надано ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 665 грн 60 коп., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; подати клопотання про поновлення строку на оскарження постанови із зазначенням поважних причин пропущення такого строку.

10.08.2026 до суду надійшла заява від представника позивача адвокат Тищук К.П. на виконання вимог ухвали, згідно якої недоліки позовної заяви було усунуто.

У поданому клопотання про поновлення строків на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2026 представник позивача, адвокат Тищук К.П. просила поновити строк на подання позовної заяви, оскільки позовну заяву ОСОБА_1 направила до суду 04 червня 2026 року о 16.00 год.

Оскільки це був останній день для подання позову ОСОБА_1 направила позовну заяву через кур`єрську доставку "EXPRESS MAIL", що підтверджується квитанцією, проте кур`єрська доставка була здійснена до суду з тривалим запізненням з технічних причин (такі пояснення надала кур`єрська служба). (а.с. 23, 24)

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Оскільки постанова серії ГАА № 491331 винесена 25 травня 2026 року, то десятиденний строк на її оскарження закінчується 04 червня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України строк на судове оскарження обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на адміністративний позов про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення від 18.08.2026 представник відповідача Івашинюта І.О. просив позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення, постанову серії ГАА № 491331 від 25.05.2026 - залишити без змін.

Зазначає, що згідно відеозапису слідує, що позивач, будучи на вулиці (в момент, коли підійшли поліцейські) перебувала у п`яному вигляді, що, зокрема, вбачається з поведінки останньої, її розмови з працівниками поліції, некоректними висловлюваннями в сторону працівників поліції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 178 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень.

24.08.2026 від представника позивача адвоката Тищук К.П. надійшла заява, згідно якої просить долучити до матеріалів справи копію постанови судді Рівненського міського суду Рівненської області Костюка О.В. від 29 липня 2026 року у справі № 569/14786/26 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративнихправопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Зазначає, що суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В. розглянувши вищевказані протоколи, повністю вивчивши матеріали справи та відеозаписи з бодікамер поліцейських, не знайшов доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративнихправопорушень передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП та закрив провадження у справі.

Вважає, що оскаржувана постанова серія ГАА № 491331 від 25.05.2026, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесяти) гривень за порушення ч. 1 ст. 178 КУпАП була складена безпідставно, адже працівники поліції розуміли, що саме їх дії щодо керування патрульним поліцейським автомобілем по тротуару, де були діти, є протиправними.

З неодноразових заяв поліцейських щодо того, чому вони рухались автомобілем по тротуару, вони зазначали, що їх дії були спрямовані на припинення вчинення адмінправопорушення щодо розпивання ОСОБА_1 спиртних напоїв в громадському місці. Проте, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису - поліцейські, на неодноразові вимоги, так і не надали відеодоказів того, що ОСОБА_1 розпивала спиртні напої, адже, на їхню думку, на тому відео було б зафіксовано факт того, що дитина мало не опинилась під колесами поліцейського автомобіля під час його руху по тротуару. Тому вважають, що складання оскаржуваної постанови є, на їхню думку, нічим іншим, як намаганням працівниками поліції прикрити свої неправомірні дії та відповідно така постанова підлягає до скасування.

З 14.08.2026 по 10.09.2026 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці згідно Наказу № 105-від 21 липня 2026 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з постанови серії ГАА № 491331 від 25 травня 2026 року 24.05.2026 о 22:20 в м. Рівне по вул. Льонокомбінатівська, 17, на вулиці ОСОБА_1 перебувала у п`яному вигляді (мала неохайний зовнішній вигляд, кричала непристойні слова, нечітка мова), чим ображала людську гідність та громадську мораль.

Положеннями ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правовопрушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція частини першої ст. 178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, полягає в розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді.

Отже, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони вказаного правопорушення є: поява в п`яному вигляді, місце вчинення діяння - громадське місце та такий суспільно - шкідливий наслідок діяння як образа людської гідності і громадської моралі, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і наслідками, що настали.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки громадян, Рівненська міська рада вирішила визначити перелік громадських місць у місті Рівному (Рішення Рівненської міської ради від 16.04.2020 № 7461, https://rivnerada.gov.ua/publicservices/decisions/senate), до яких належать:

1) території загального користування: вулиці, майдани, площі, бульвари, проспекти, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, сквери, дитячі та спортивні майданчики, стадіони, підземні переходи, парки (в тому числі гідропарки та парки культури і відпочинку), рекреаційні зони, сади, пляжі, кладовища, інші території загального користування;

2) приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (зокрема, але не виключно: заклади торгівлі закритого і відкритого типів (у тому числі торгові ряди та ринки), надання послуг тощо) усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, вокзалів та аеропорту;

3) транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів (у тому числі той, який працює в режимі регулярних спеціальних перевезень), зупинки громадського транспорту;

4) прибудинкові території;

5) території будівель та споруд інженерного захисту;

6) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору;

7) ліфти і таксофони;

8) приміщення та території закладів охорони здоров`я;

9) приміщення та території навчальних закладів;

10) приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

11) під`їзди житлових будинків;

12) приміщення закладів ресторанного господарства;

13) приміщення об`єктів культурного призначення;

14) території навколо культових споруд у радіусі 200 метрів.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2020 року по справі № 536/2056/16-а роз`яснив, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 липня 2026 року у справі № 569/14786/26 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 № 569/14786/26 за ст. 173 КУпАП та № 569/14787/26 за ст. 185 КУпАП було об`єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номера справи № 569/14786/26.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 липня 2026 року у справі № 569/14786/26 у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП було закрито провадження за відсутністю в її діях складу адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, що набрала законної сили 10 липня 2026 року.

Зі змісту даної постанови встановлено, що "протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Суд критично оцінює фактичні дані, які містяться в письмових поясненнях потерпілого поліцейського ОСОБА_2 , оскільки вони не містять відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 явної неповаги до оточуючих, суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження працівників поліції чи інших осіб.

Суд також критично оцінює відеозапис із бодікамери поліцейського, адже він не містить відомостей про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню поліцейського ОСОБА_2 при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку.

Разом з тим, інших доказів, які б підтверджували, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, суду не надано".

Суд враховує висновки суду у справі № 569/14786/26 про притягнення ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП за даною подією, згідно якої було ухвалено рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративнихправопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, оскільки це доводить відсутність в діях ОСОБА_1 явної неповаги до оточуючих, суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження працівників поліції чи інших осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При перегляді відеозаписів clip-0.mp4, clip-1.mp4, clip-2.mp4, clip-3.mp4, clip-4.mp4, clip-5.mp4, clip-6.mp4, clip-7.mp4, який здійснювався на відеореєстратор поліцейського 472825, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву щодо розгляду даного правопорушення судом встановлено, що при розгляді даної справи поліцейським не було надано позивачу відеозапису вчинення нею даного адміністративного правопорушення, що посягає на право особи бути обізнаною з матеріалами справи, передбачене ст. 268 КУпАП, про що неодноразово протягом свого затримання заявляла позивач.

При цьому судом враховується, що дії, які утворюють об`єктивну сторону правопорушення є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальні норми. Сам факт появи у нетверезому стані у громадському місці, не створює підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, якщо поведінка особи при цьому є пристойною. Відповідно поведінка особи у стані сп`яніння, має явно порушувати загальновизнані норми, наприклад - чіплятись до перехожих і ображати їх. Її непристойний вигляд має викликати відразу, тобто брудний, мокрий, порваний одяг.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили що позивач мала неохайний вигляд (на відео відсутнє), мала нечітку мову, що вона ображала людську гідність і громадську мораль.

Також не встановлено осіб, людську гідність і громадську мораль яких ображав п`яний вигляд позивача.

Крім того, позивач зазначає, що це вона зупинила авто правоохоронців і почала вимагати від них зрозумілих для всіх пояснень їхнім діям, а саме причини їх їзди автомобілем без включених проблискових маячків по тротуару, де бігали її діти.

Також суд зазначає, що розгляд справи відбувався у пізній час доби (близько 01:00 год.), що не перешкоджало призначити розгляд справи на інший день з урахуванням того, що позивач телефонувала адвокату для надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі, яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачу не було надано для перегляду доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема відеозапису вчинення нею даного адміністративного правопорушення, що посягає на право особи бути обізнаною з матеріалами справи, передбачене ст. 268 КУпАП, не встановлено осіб, людську гідність і громадську мораль яких ображав п`яний вигляд позивача, також не розглянуто можливість призначити розгляд справи на інший день, оскільки розгляд справи було проведено у пізній час доби (біля 01:00 год), врахувавши висновки суду у постанові у справі № 569/14786/26 про притягнення ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП за даною подією, згідно якої було ухвалено рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративнихправопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, суть якого викладена у постанові про приягнення до відповідальності та винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного праввопорушення, а відтак провадження відносно неї підлягає закриттю.

Отже, позов необхідно задоволити повністю, постанову серії ГАА № 491331 від 25 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі серії ГАА № 491331 від 25 травня 2026 року, винесену інспектором взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП капітаном поліції Кулішем В.Ю. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14-А.

Суддя Н. Г. Кучина