Постанова № 139856208, 18.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

18.09.2026 Справа №: 368/1281/26

провадження 3/368/397/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Кагарлик

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 по ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу № 1654/10-36-07-07 від 25.06.2026 року вбачається, що 10.06.2026 року о 15 год. 15 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , порушив встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: здійчснення розрахункових операцій щодо продажу підакцизних товарів (пива) з порушенням порядку використання режиму програмування, в касовому (фіскальному) чеку ПРРО відсутнє найменування товару, яке відображає споживчі ознаки товру (назва пива), чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері громадського харчування, торгівлі та послуг» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 - 1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та надав рішення про результати скарги Державної податкової служби України, в якій зазначено, що Державна податкова служба України розглянула скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; далі - ФОП ОСОБА_1 ) від 11.07.2026 № 22 (вх. ДПС № 5622/С/6 від 13.07.2026) на податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2026 № 0312170707. Платник податків просить скасувати зазначене вище ППР, оскільки вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України. З урахуванням пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), рішенням ДПС від 23.07.2026 № 19529/6/99-00-06-03-02-06 продовжено строк розгляду скарги до 10.09.2026 (включно). Для розгляду скарги використано копії: акту фактичної перевірки, ППР та інших документів, що засвідчують обставини справи. Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до наказа від 01.06.2026 № 1840-П та на підставі направлень від 09.06.2026 №№ 6177/10-36-07-07, 6176/10-36-07-07 проведено фактичну перевірку магазину з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснював діяльність ФОП ОСОБА_1 (акт перевірки від 10.06.2026 № 27471/Ж5/10/36/ НОМЕР_2 ). В акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 за вказаною вище адресою має зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) фіскальний номер 4000728161 та здійснює діяльність на підставі наступних ліцензій: на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (попередня, що закінчилась) № 10120312202401103 від 16.12.2024, термін дії з 16.12.2024 по 16.12.2025; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (діюча) № 10360318202505034 від 22.12.2025, термін дії з 22.12.2025 по 22.06.2026. В ході перевірки, згідно з інформацією з Системи обліку даних РРО (далі - СОД РРО), перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), а саме: встановлено факти здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів за період з 18.12.2025 по 20.12.2025, включно, через зареєстрований програмний РРО фіскальний номер 4000728161 з порушенням порядку використання режиму програмування, а саме: у фіскальних чеках відсутнє найменування товару, яке відображає споживчі ознаки товару (назва пива) (згідно з Додатками №№ 4, 5, 6 до акта перевірки). За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято ППР від 26.06.2026 № 0312170707, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 100,00 грн (300 х 17,00 грн) за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів без зазначення у фіскальних чеках найменування товару. Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Функції контролюючих органів (територіальних органів ДПС) визначені статтею 19і Кодексу, серед яких: 19.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; 19. 1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; 19'.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; 19'.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу. Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 Кодексу). Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Пунктом 81.1 статті 81 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. Абзацами п`ятим та одинадцятим пункту 2 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13) визначено, що назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ; спрощена назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457. Абзацом другим пункту 3 розділу І Положення № 13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. У пункті 2 розділу II Положення № 13 визначений вичерпний перелік обов`язкових реквізитів, які має містити фіскальний чек, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду МАП (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної МАП, або серійний номер електронної МАП (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11). Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265. Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Пунктом 7 статті 17 Закону № 265 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Вирішуючи питання щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 100,00 грн. за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265, ДПС виходить з такого. Пунктом 2 розділу І Положення № 13 визначено, що назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ. Водночас, матеріали перевірки не містять посилань на дані документообігу СГ, тобто видаткові накладні на товар, при реалізації якого контролюючим органом зроблено висновок про порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265. З урахуванням наявних обставин справи, висновок Головного управління ДПС у Київській області щодо порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 не підтверджений належними доказами, як це передбачено пунктом 56.4 статті 56 Кодексу, ґрунтується на припущеннях, а тому є необгрунтованим та передчасним, та потребує додаткового дослідження під час проведення іншої перевірки. Відповідно до пункту 56.4 статті 56 Кодексу під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. Згідно з пунктом 55.1 статті 55 Кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Враховуючи викладене вище і керуючись главою 4 Кодексу, ДПС скасувала ППР Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2026 № 0312170707, а скаргу задовольнила.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши ОСОБА_1 , приходжу до наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, предметом з`ясування по даній справі є встановлення факту порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення № 1654/10-36-07-07 від 25 червня 2026, як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , а також рішення Державної податкової служби України № 24261/6/99-00-06-03-02-06 від 04.09.2026 року про те, що ДПС скасувала ППР Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2026 року № 0312170707, а скаргу задоволено, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області.

Суддя: І.І. Шевченко