Рішення № 139854350, 17.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1311/26

Провадження № 2/675/1226/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

"17" вересня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» (далі - ТОВ «ФК «Джобер») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 642983. Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачці кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 29 днів, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Однак ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.

03 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір факторингу № 03/12/2021-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року, що уклали ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 .

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року, що уклали ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідачка, в порушення умов кредитного договору, не повернула отримані грошові кошти.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 14 252,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 084,00 грн, 3 % річних 27,28 грн, інфляційні втрати 141,53 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2026 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати заяви по суті справи.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання, призначене судом для розгляду справи по суті на 17 вересня 2026 року о 12 год 45 хв, не з`явилася, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини свого неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не надіслала.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 642983.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 4000,00 грн, строк кредиту становить 29 днів, а саме: з 22 березня 2021 року по 19 квітня 2021 року включно. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту в день (п.п. 1.1 1.4).

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки позичальника.

У матеріалах справи наявні докази на підтвердження вказаних обставин, а саме: копія кредитного договору (оферта) № 642983 від 23 березня 2021 року, акцепт № 642983 від 23 березня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, згода на обробку персональних даних, скріплені електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , у яких визначені умови кредитування, зокрема в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

03 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 03/12/2021-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року, що уклали ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 .

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року, що уклали ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідачка, в порушення умов кредитного договору, не повернула отримані грошові кошти.

Загальний розмір заборгованості станом на 04 серпня 2026 року становить 14 252,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 084,00 грн, 3 % річних 27,28 грн, інфляційні втрати 141,53 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року, укладеним між ТОВ «ФК Джобер» та ОСОБА_1 .

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких із позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також суд приймає до уваги, що у статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Також ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачка, як позичальник, отримала кошти по кредитному договору, не повернула їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу, тому позовні вимоги про стягнення коштів є обґрунтованими.

Доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачкою суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути борг у загальному розмірі 14 252,81 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.

Також позивачем до суду подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій він просить стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Судом встановлено, що до клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу стороною позивача надані докази на підтвердження обсягу понесених позивачем витрат та їх розміру.

Так, представником позивача на підтвердження понесених витрат надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 276 на суму 9000,00 грн по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , витяг з Акту № 24 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року на суму 9000,00 грн.

Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не подала.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З огляду на відсутність заперечень відповідачки проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження - м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ - 44276926) заборгованість за кредитним договором № 642983 від 23 березня 2021 року у розмірі 14 252 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 81 коп, а також судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп витрат на правову допомогу, а загалом 25 915,21 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 21 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження - м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2026 року.

Суддя: В. І. Столковський