Рішення № 139854173, 16.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 Справа №607/15263/26 Провадження №2/607/6553/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М., за участі секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором 24683,79 гривень.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому - АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 27.02.2020 уклали Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/836542.

Згідно з умовами даного Договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 22 182,79 грн (з яких 20 000,00 грн - на власні потреби, 2 182,79 грн - на оплату страхового платежу на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя») зі строком користування 48 місяців та зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до підпункту 1.2.3 пункту 1.2 Заяви-Договору процентна ставка з 27.02.2020 по 27.04.2020 становила 8,00% річних, а з 28.04.2020 була встановлена на рівні 52,90% річних. Погашення кредиту та процентів мало здійснюватися щомісячними ануїтетними платежами в розмірі 1 119,00 грн щомісяця 27 числа.

Банк повністю виконав свої зобов`язання за Договором та надав кредитні кошти позичальнику. Натомість відповідач порушила договірні зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту й сплати процентів.

АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» 20.02.2024 уклали Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, згідно з яким до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за Заявою-Договором № 014/380805/82/836542 від 27.02.2020.

Станом на дату відступлення (19.08.2024) заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 24 683,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом (основна сума) - 21 183,22 грн; заборгованість за процентами - 3 500,57 грн.

Направлена позивачем на адресу відповідача досудова вимога залишилася без виконання, що стало підставою для звернення до суду.

ОСОБА_1 надала суду відзив, проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заперечує повністю з огляду на наступне.

Зазначає, що їй невідомо, за яким саме кредитним договором заявлено вимоги та яка конкретна сума підлягає стягненню. У матеріалах, доступних відповідачу, відсутні докази, які підтверджують правомірність переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та наявність у позивача законних підстав для звернення до суду.

Відповідач вказує на відсутність підтверджуючих документів щодо механізму та правильності нарахування основного боргу, процентів, комісій, штрафних санкцій чи інших платежів.

У зв`язку з відсутністю інформації про дату виникнення права вимоги та період утворення стверджуваної заборгованості, відповідач позбавлена можливості перевірити дотримання позивачем процесуальних строків. Відповідач наполягає на необхідності перевірки судом дотримання строку позовної давності та застосування наслідків його спливу (ст. 256-267 Цивільного кодексу України) у разі встановлення відповідного факту.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс»» не з`явився, у прохальній частині позову просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Відповідно до Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/836542 від 27.02.2020, укладеної між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , банк відкрив відповідачу поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 та надав кредит у сумі 22182,79 грн.

Згідно з Графіком погашення Кредиту (Додаток № 1 до Заяви-Договору) та Паспортом споживчого кредиту, визначено загальний строк кредитування (48 місяців), розмір щомісячного ануїтного платежу (1 119,00 грн), а також графік внесення платежів із зазначенням реальної річної процентної ставки.

Як вбачається з копії Виписки по рахунку відповідача, АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, зарахувавши їх на рахунок ОСОБА_1 , що свідчить про початок користування кредитом.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», та Реєстру боржників до нього, Новий кредитор (ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/380805/82/836542 від 27.02.2020 у загальній сумі 24 683,79 грн, з яких 21 183,22 грн - заборгованість за кредитом та 3 500,57 грн - заборгованість за процентами.

При цьому, на підтвердження сплати фінансування за договором факторингу згідно пункту 3.3 договору позивачем надана платіжна інструкція про перерахування оплати вартості портфеля за договором факторингу на суму 3110185,01 грн

Згідно з наданим Позивачем деталізованим Розрахунком заборгованості, Станом на дату відступлення (19.08.2024) заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 24 683,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом (основна сума) - 21 183,22 грн; заборгованість за процентами - 3 500,57 грн.

Як вбачається з копії Досудової вимоги та доказів її поштове відправлення (фіскального чека, опису вкладення та списку згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта»), Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про виконання грошових зобов`язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, доходить таких висновків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 27.02.2020 уклали Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/836542, згідно з умовами даного Договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 22 182,79 грн (з яких 20 000,00 грн - на власні потреби, 2 182,79 грн - на оплату страхового платежу на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя»).

Факт надання кредитних коштів за кредитним договором підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, відповідач частково оплачував заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 014/380805/82/836542, перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 20.02.2024, що підтверджується змістом договору, витягом і Реєстру боржників та платіжною інструкцією.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконував, в обумовлений строк погашення кредиту не здійснювала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 24 683,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом (основна сума) - 21 183,22 грн; заборгованість за процентами - 3 500,57 грн.

Водночас, суду не надано доказів повернення відповідачем отриманих коштів та процентів в повному обсязі.

Щодо аргументів відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Дослідивши графік погашення кредиту, розрахунок заборгованості та періодичність внесення платежів, судом встановлено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості не сплив, з урахуванням пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків на час дії карантину та воєнного стану, а відтак клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 3328 грн зі сплати судового збору.

Крім того, на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 7500 надано договір про надання правової допомоги із АО «Тітаренко Лігал Груп» від 26.11.2025, замовлення про надання правової допомоги, акт виконання послуг на суму 7500 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є неспівмірним з складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

При цьому, суд виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву, а ціна позову є незначною.

Суд вважає, що такі послуги, які зазначені в акті прийому-передачі наданих послуг, як правовий аналіз нормативної бази та судової практики на суму 1500 грн - 1 година, формування позицій позивача, побудова логічної та обґрунтованої правової позиції на суму 1500 грн, не підтверджені щодо саме цієї справи, та охоплюються іншими видами послуг, які зазначені в акту, а саме, складання позовної заяви аналіз документів у справі, тощо.

Тому, суд вважає підтвердженим розміром витрат на правову допомогу 4500 грн.

Отже, загалом позивачем понесено 7828 (3328+4500) грн судових витрат.

Зважаючи на те, що позов задоволено, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 7828 грн судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»» 24683 гривень 79 копійок заборгованості за кредитним договором від 27.02.2020 № 014/380805/82/836542 та 7828 гривень 00 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС»», 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41; код ЄДРПОУ 39508708; тел.: (044) 227-92-60; office@cityfinance.com.ua).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН): НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В. М. Позняк