Ухвала суду № 139853057, 16.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2880/14-ц

6/133/182/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

16.09.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Корбут Ю.А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Гуменюка О.В.

представника заінтересованої особи Адаменко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин Вінницької області заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник боржника адвокат Гуменюк Олександр Володимирович (адреса: Житомирська обл.., м. Бердичів, вул. Вінницька, буд. 39а, оф. 41а), стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з даною заявою, яку вмотивовано наступним.

18.09.2008 року між банком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIKWGК0000000995 , згідно якого банк надав кредитні кошти в сумі 35270,08 доларів США, на наступні цілі: у розмірі 31297,28 доларів США на придбання нерухомості та 7830 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених в п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, з кінцевим терміном повернення до 18.09.2018 року.

В забезпечення умов даного договору ПАТ КБ «Приват банк» і ОСОБА_1 уклали договір іпотеки відповідно до якого , відповідач надав в іпотеку майно, а саме : житловий будинок , який розташований за адресою по АДРЕСА_2 .

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2015 р. позовні вимоги позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам, комісії, пені та штрафів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам, пені, комісії та штрафів за кредитним договором № VIKWGK 0000000995 від 18.09.2008 року у розмірі 469 104 грн. 37 коп. та судові витрати, понесені при сплаті судового збору в сумі 1 880 грн.

На підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 133/2880/14ц від 19.05.2025 р. Проте, заявник вважає, що зобов`язання за кредитним договором виконані.

Так, рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.12.2010 р. по справі № 2-1094/10р задоволено позов АТ КБ «Приватанк».до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В рахунок погашення за VIKWGK0000000995 від 18.09.2008 року, в сумі 346614,43 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 з застосуванням процедури, відповідно до положень ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Виселено ОСОБА_1 з будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

11.04.2014 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу даного жилого будинку. Таким чином, стягнення на предмет іпотеки проведено в позасудовому порядку, а тому застосуванню підлягають положення ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» та після завершення позасудового врегулювання, будь-які наступні вимоги іпотеко держателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Просить суд визнати виконавчий лист № 133/2880/14-ц , виданий Козятинським міськрайонним судом Вінницької області від 19.05.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватанк» заборгованості за кредитним договором VIKWGK0000000995 від 18.09.2008 року в розмірі 469104 грн. 37 коп. , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1880 грн. таким, що не підлягають виконанню.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги. Представник заявника надав пояснення, аналогічні в заяві та додаткових письмових поясненнях. Наполягав на тому, що банком була застосована саме позасудова процедура звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечила за заявою, надавши пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях та зазначила, що було звернення стягнення на предмет іпотеки саме в судовому порядку. На даний час заборгованість не погашена, існує заборгованість близько 1 млн гривень у боржника, реалізованого предмета іпотеки було недостатньо для покриття заборгованості за кредитним договором. Заявник процедуру проведення торгів не оскаржив.

Фактичні обставини, встановлені судом

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.12.2010 р. по справі № 2-1094/10р задоволено позов АТ КБ «Приватанк».до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.Стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 заборгованість, станом на 02.03.2010 року, за кредитним договором № VIKWGK0000000995 від 18.09.2008 року, в розмірі -346614 (триста сорок шість тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 43 копійки, що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/141 від 14.04.2010 року складає 43729,66 доларів США. В рахунок погашення за VIKWGK0000000995 від 18.09.2008 року, звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також, наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажи. Виселено ОСОБА_1 з будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 із зняттям його з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Козятинського РВ УМВС України у Вінницької області. Рішення набрало законної сили.

11.04.2014 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Продаж будинку здійснено за 72000 грн.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2015 р. позовні вимоги позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено позовні вимоги ПАТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам, комісії, пені та штрафів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 ( для погашення заборгованості), рахунок № НОМЕР_2 ( для відшкодування судових витрат), МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № VIKWGK 0000000995 від 18.09.2008 року у розмірі 469 104 грн. 37 коп.( чотириста шістсот дев`ять тисяч сто чотири гривні 37 коп.) та судові витрати, понесені при сплаті судового збору в сумі 1 880 грн. Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що колегія суддів приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ « Приватбанк» та вважає, що стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № VIKWGK 0000000995 від 18.09.2008 року. яка виникла за період з 03.03.2010 року по 13.05.2014 року, включно, в сумі 469 104 грн. 37 коп., яка складається з наступного: заборгованість по процентам за користування кредитом - 193 996 грн.43 коп. ( за курсом 11.64 еквівалент 16 666.36 доларів США); заборгованість по комісії за користування кредитом - 52 769 грн. 94 коп. ( за курсом 11.64 еквівалент 4533.50 долара США); пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання 200 000 грн. штраф 22 338 грн. Колегія суддів відхилила посилання апелянта про підтвердження факту сплати Банком страхових платежів за договором особистого страхування Позичальника та страхування майна, що сплачувались за рахунок кредитних коштів наданих Позичальнику, оскільки належних доказів позивачем надано не було ( платівки, виписки по рахунку на яких обліковується кредитна заборгованість). Із наявних у справах № 2-1094/10 та № 133/2880/14-ц розрахунків позивача вбачається, що при заявлені даних позовних вимог позивачем не було враховано попереднє рішення суду.

На підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 133/2880/14ц від 19.05.2025 р. Матеріали провадження не містять даних про відсутність заборгованості за даним виконавчим листом.

Правова база та мотиви суду

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, порядок, підстави та послідовність вчинення дій в межах якого визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За положеннями статей 1 та 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Статтею 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено чіткий перелік підстав закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 5 ч.2 вищевказаної статті, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, то не підлягає виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Отже, надані суду та досліджені докази по провадженню не містять даних щодо виконання боргового обов`язку заявника за виконавчим листом № 133/2880/14-ц. Заявником не доведено правові підстави звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку та, як наслідок, відсутність заборгованості, у тому числі приймаючи до уваги хронологію подій. Так, виконавчий лист на виконання судового рішення про стягнення заборгованості видано на підставі рішення апеляційного суду від 07.04.2015 р, судом апеляційної інстанції здійснювалась перевірки наявності заборгованості за кредитним договором та його складових. При цьому, предмет іпотеки, був реалізований до 07.04.2015 р., а саме 11.04.2014 року, на виконання рішення суду від 20.12.2010 р.

Висновки суду

Враховуючи вищенаведене, дослідивши доводи заяви та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог ОСОБА_1 . Таким чином, в задоволенні поданої заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-19, 76-78, 81, 173, 352-355, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник боржника адвокат Гуменюк Олександр Володимирович (адреса: Житомирська обл.., м. Бердичів, вул. Вінницька, буд. 39а, оф. 41а), стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.09.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач