Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/21066/25
Провадження № 2/761/6579/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
30.09.2025 ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № CCNG-631000464 від 28.08.2018 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк відкрив та обслуговував поточний рахунок позичальника і встановлено ліміт кредитування в розмірі 200 000 грн, строк на 12 місяців, процентна ставка становить 24 % річних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.08.2018 між відповідачем та
АТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір № CCNG-631000464. Згідно зі статтями 626 та 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказаний правочин є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення взаємних прав та обов`язків. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитування, зокрема: розміру кредиту, строку користування коштами, процентної ставки, загальної вартості кредиту та графіка платежів. Письмова форма договору дотримана відповідно до вимог статті 207 ЦК України, що підтверджується наявними матеріалами справи. Як зазначив представник позивача, кредитодавець виконав свої договірні зобов`язання у повному обсязі, відкривши та встановивши позичальнику кредитний ліміт у сумі 200 000,00 грн , строком на 12 місяців.
Відповідно до Договору, нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість днів використання коштів. Підписавши Договір, відповідач підтвердив ознайомлення з усіма істотними умовами, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 6 та частині 1 статті 627 ЦК України. Згідно з частиною 1 статті 530 та статтею 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у визначені договором строки. Проте відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснення платежів, що свідчить про неналежне виконання умов договору, які згідно зі статтею 599 ЦК України припиняються лише їх належним виконанням. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість у розмірі 25728,64 грн, яка складається з: 20404,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2374,69 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1882,84 грн - Заборгованість за пенею та/або штрафами; 890,97 грн - інфляційні збитки; 176,08 грн - нараховані 3% річних.
17.05.2021 на підставі договору факторингу №2 АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за Договором № CCNG-631000464. Згодом, 18.05.2021 на підставі договору факторингу №18-05/2021 ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за Договором № CCNG-631000464. 10.01.2023 на підставі договору про віступлення прав вимоги №10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за Договором № CCNG-631000464.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в повному обсязі.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, згода боржника на заміну кредитора не вимагається, якщо інше не передбачено договором. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» є належним кредитором та набуло законного права вимоги заборгованості за Договором
№ CCNG-631000464 до відповідача. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 19.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 28.08.2018 між відповідачем та АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач (на підставі договору про відступлення прав вимоги №10-11/2023 від 10.11.2023), за допомогою веб-сайту (www.alfabank.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем АТ «Альфа-Банк», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання втановити позичальнику (відповідачу) і ліміт кредитування в розмірі 200 000 грн, строком на 12 місяців та процентною ставкою, яка становить 24 % річних .
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 р.
№ 127/33824/19.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу в кредит грошові кошти.
У зв`язку з невиконання відповідачем умов договору, у останнього утворилась заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком, що перевірений судом, що складає 25728,64 грн, яка складається з: 20404,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2374,69 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1882,84 грн - Заборгованість за пенею та/або штрафами; 890,97 грн - інфляційні збитки; 176,08 грн - нараховані 3% річних.
Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Враховуючи, що між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір, умови якого АТ «Альфа-Банк» були виконані, шляхом встановлення кредитного ліміту, останній взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 25728,64 грн, яка складається з: 20404,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2374,69 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1882,84 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; 890,97 грн - інфляційні збитки; 176,08 грн - нараховані 3% річних.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, представником позивача подано до суду договір про надання правової допомоги та прайс-лист, заявку, акт та платіжну інструкцію, відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги у цій справі складає 13 000,00 грн.
Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача додав до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Коллект Центр»№ 02-09/2024-7 від 02.09.2024 року, Тарифи на пуслуги ФОП ОСОБА_3 , платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 19.05.2025, заявка на надання юридичної допомоги №6 від 01.08.2025, витяг з акту №12 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025.
Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр».
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн, а всього з відповідача на користь позивача підлягає
41 151,04 грн (25 728,64 грн + 2 422,40 грн + 13 000,00 грн).
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 41 151 (сорок одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн 04 коп., з яких: 20 404,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн 69 коп - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн 84 коп - заборгованість за пенею та/або штрафами; 890 (вісімсот дев`яносто) грн 97 коп - інфляційні збитки; 176 (сто сімдесят шість) грн 08 коп - нараховані 3% річних; 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрати по сплаті судового збору; 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя
Судове рішення № 139851375, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 02.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/21066/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: