Вирок № 139851329, 09.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33285/14-к

Провадження №1-кп/761/20/2026

В И Р О К

іменем України

09 червня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження № 12014100100008700 від 19.08.2014 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, зокрема:

-01.12.2006 вироком Кременецького районного суду Тернопільської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року), із застосуванням ст. 70 КК України (в редакції 2001 року), до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі;

-22.03.2012 вироком Кременецького районного суду Тернопільської області за ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України (в редакції 2001 року), із застосуванням ст. 69, ст. 70 КК України (в редакції 2001 року), до остаточного покарання у виді 1 року та 6 місяців позбавлення волі;

-29.06.2021 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), із застосуванням ст. 70 КК України (в редакції 2001 року), до остаточного покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності;

-20.09.2023 вироком Житомирського районного суду Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

-08.10.2024 вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357 КК України (в редакції 2001 року), із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України (в редакції 2001 року), до остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-10.07.2025 вироком Кременецького районного суду Тернопільської області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи неодноразово судимим, в тому числі вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2012 року за ч. 1 ст. 395, ч. 2 ст. 186 КК України, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин за таких обставин.

19 серпня 2014 року, в нічний час, ОСОБА_7 вступив з двома особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло, а саме квартиру АДРЕСА_3 , де, на їх думку, знаходились цінні речі та гроші, якими можливо було заволодіти.

Далі, в цей же день, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , діючи сумісно та узгоджено з іншими наведеними особами, під надуманим приводом, незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , де на той час знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , з метою святкування Дня народження.

Перебуваючи за вказаною адресою, один із спільників обвинуваченого ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою залякування осіб, які перебували у цій квартирі, та подолання їх волі до опору, наніс предметом, схожим на дерев`яну биту, декілька ударів по лівій руці та корпусу тіла ОСОБА_13 , спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритої травми лівого передпліччя, перелом дистальної третини діалізу лівої ліктьової кістки.

Після чого ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з іншими згаданими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілих, що виражалось у залякуванні використання гранати та предмету схожого на дерев`яну биту, завели ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 в гостеву кімнату квартири, де їх почали примусово утримувати.

В цей же час ОСОБА_7 , діючи сумісно та узгоджено з двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, відповідно до попередньої злочинної домовленості, оглянули приміщення квартири та приватні речі присутніх у квартирі осіб, заволоділи приватним майном останніх, а саме:

- мобільним телефоном моделі «iPhone 4», марки «Apple», вартістю 3000 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 20 гривень на рахунку якої знаходилось 10 гривень, який належить ОСОБА_9 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 3030 гривень;

- мобільним телефоном марки «Lenovo К900», вартістю 4348 гривень 38 копійок, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 180 гривень на рахунку якої було 35 гривень, чохлом до телефону «AZNS», вартістю 350 гривень, образком Святого Георгія, який матеріальної цінності не представляє, які належать ОСОБА_13 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 4913 гривень 38 копійок;

- мобільним телефоном моделі «iPhone 4s», марки «Apple», вартістю 4500 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 гривень на рахунку якої коштів не було, мобільним телефоном моделі «iPhone5», марки «Apple», вартістю 6000 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 гривень, на рахунку якої коштів не було, гаманцем марки «Louis Vuitton», вартістю 1500 гривень, у якому знаходилось 68 гривень, студентський квиток виданий на ім`я ОСОБА_14 , який матеріальної цінності не представляє, білет на трамвай, вартістю 1 гривня 50 копійок, які належать ОСОБА_14 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 12 089 гривень 50 копійок;

- мобільним телефоном моделі «iPhone 5», марки «Apple», вартістю 3500 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 15 гривень, який належить ОСОБА_15 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 3525 гривень;

- мобільним телефоном моделі «iPhone 4s», марки «Apple», вартістю 4500 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, який належить ОСОБА_19 , завдавши останній матеріального збитку на загальну суму 4550 гривень;

- грошима в сумі 1000 гривень та планшетом моделі «iPad», марки «Apple», вартістю 3000 гривень, який належить ОСОБА_17 , завдавши останній матеріального збитку на загальну суму 4000 гривень.

А всього, ОСОБА_7 з двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, вчинили розбійний напад, поєднаний з проникненням у житло та заволоділи майном ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 на загальну суму 32 107 гривень 88 копійок, однак згодом були затримані працівниками правоохоронних органів на місці вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, та при цьому пояснив, що в серпні 2014 року він з двома іншими особами, матеріали стосовно яких виділено у інше кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, під надуманим приводом проникли до квартири АДРЕСА_3 , де заволоділи майном (мобільними телефонами, грошима, іншими цінностями) осіб, що перебували у квартирі, при цьому, з метою залякування осіб, які перебували у вказаній квартирі, та подолання їх волі до опору, вони погрожували їм використанням гранати та предмету схожого на дерев`яну биту. Також один зі спільників наніс предметом, схожим на дерев`яну биту, тілесні ушкодження чоловіку, що перебував у квартирі. Водночас місце вчинення кримінального правопорушення їм не вдалось покинути, оскільки були затримані працівниками правоохоронних органів.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом`якшує покарання - його щире каяття (на стадії судового розгляду).

Обставини, які обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлені.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує те, що ОСОБА_7 є раніше неодноразово судимою особою за вчинення умисних кримінальних правопорушень, зокрема проти власності, при цьому не має стійких соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований. Разом з тим, останній на психіатричному чи наркологічному обліках не перебуває, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, а тому, на думку суду, в даному конкретному випадку є можливість обмежитись призначенням покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі, у наближеному до мінімального розміру, з конфіскацією майна.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України до постановлення вироку Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.07.2025, яким останнього засуджено до покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, то, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання обвинуваченому шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Що ж стосується строку перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIIІ від 26 листопада 2015 року), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Отже, таким чином, зважаючи на положення ст. 5 КК України, в частині застосування Закону про кримінальну відповідальність, який поліпшує становище особи, в даному конкретному випадку у строк відбування остаточного покарання, призначеного за цим вироком ОСОБА_7 слід зарахувати строк, який він відбув в якості покарання за іншим вироками (Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2021, Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2023) - а саме періоди з 07.10.2017 по 07.01.2018, з 04.11.2020 по 30.01.2023, з 02.06.2023 по 11.07.2023, при цьому строк перебування під вартою в рамках цієї справи (як попереднє ув`язнення) - з 19.08.2014 по 27.07.2015 - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 , у вигляді застави в розмірі 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) гривень, підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням експертизи вартістю 1 523 грн 34 коп, слід частково покласти на ОСОБА_7 , стягнувши з останнього на користь держави 1/3 даної суми, а саме 507 грн 78 коп.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, беручи до уваги покарання, призначене вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.07.2025, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування ОСОБА_7 покарання рахувати з 21 серпня 2023 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання покарання відбуте за вироками Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2021, Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2023, а саме періоди з 07.10.2017 по 07.01.2018, з 04.11.2020 по 30.01.2023, з 02.06.2023 по 11.07.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIIІ від 26 листопада 2015 року) зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування під вартою (як попереднє ув`язнення) у цьому кримінальному провадженні (№ 12014100100008700 від 19.08.2014) - з 19.08.2014 по 27.07.2015 - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 , у вигляді застави в розмірі 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) гривень, - скасувати, повернувши заставу заставодавцю.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 507 грн 78 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Судді