Рішення № 139850223, 17.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1078/26

Провадження 2/681/1092/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У липні 2026 року позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач) на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 25.03.2024 (далі - Договір).

На обґрунтування вимог зазначав, що 25.03.2024 АТ «Універсал Банк» та відповідач уклали Договір шляхом приєднання до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» (далі Умови і правила) через підписання Анкети-заяви до Договору.

Позивач виконав умови договору, зокрема, відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , випустив розрахункову картку НОМЕР_2 та надав можливість розпоряджатись кредитними коштами, встановивши початковий кредитний ліміт у розмірі 5000 грн. Відповідач, своєю чергою, активував платіжну картку та скористався кредитними коштами, однак взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту належним чином не виконав.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору утворилась заборгованість, яка станом на 07.06.2026 становить 80748,39 грн, та, згідно з розрахунком позивача, складається із: заборгованості за тілом кредиту - 53961,84 грн, заборгованості за пенею - 10616,44 грн, та заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 16170,11 грн. Усі нарахування за договором (відсотки та неустойка) капіталізовані (додані до тіла кредиту) відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 07.08.2026 за його останнім відомими місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним в позовній заяві та витязі з Єдиного державного демографічного реєстру та 07.08.2026 розміщено оголошення на вебсайті «Судова влада». Поштовий конверт повернувся на адресу суду 08.09.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 27.07.2026 через систему «Електронний суд».

Ухвалою суду від 03.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 53).

Позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.03.2024 відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 12). У преамбулі цієї заяви відповідач погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами й правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають єдиний Договір. У пункті 1 заяви відповідач звернувся з проханням відкрити на його ім`я поточний рахунок та у пункті 2 просив встановити кредитний ліміт. В Анкеті-заяві також зазначено: «У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом».

Цього ж дня, 25.03.2024, відповідач підписав Запевнення Клієнта до Договору, яким підтвердив отримання примірника Договору та згоду з його умовами (а.с. 15-16). Відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з відкритим ключем та визнав, що він є аналогом його власноручного підпису. Відповідно до Довідки про етапи реєстрації, клієнт пройшов дистанційну верифікацію та наклав цифровий власноручний підпис на екран електронного сенсорного пристрою. Формами підтвердження електронного документу засвідчено цілісність даних та успішну перевірку підписів клієнта й представників банку. Також сторонами було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому погоджено базову процентну ставку, орієнтовну реальну річну процентну ставку та порядок застосування санкцій (а.с. 31-33).

Згідно з Довідкою про розмір встановленого ліміту, банк неодноразово змінював доступний кредитний ліміт: 09.06.2025 його встановлено на рівні 15000 грн, 16.06.2025 зменшено до 10000 грн, а 29.06.2025 до 5000 грн (а.с. 20).

Долучена до матеріалів справи виписка про рух коштів за карткою детально відображає усі операції за рахунком відповідача з 08.04.2025 по 07.06.2026. Згідно з випискою, відповідач активно користувався кредитними коштами та послугою «Розстрочка на картку» (зокрема, отримував транші 10500 грн 09.06.2025, 5000 грн 16.06.2025). Сума витрат за період склала 125323,58 грн, сума зарахувань - 52457,00 грн, що призвело до виникнення несанкціонованого овердрафту (а.с 11).

Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» містить, зокрема, пункт 5.22 розділу II, який встановлює, що «кредит збільшується на суму заборгованості за Договором за відсотками до погашення, за неустойкою, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості». Це положення є договірною підставою для механізму капіталізації, відображеного у банківській виписці.

Згідно з Тарифами, встановлено базову відсоткову ставку в розмірі 3,1% на місяць та збільшену відсоткову ставку 6,2% на місяць у разі наявності простроченої заборгованості. Також Тарифами передбачено штрафні санкції та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4% річних після спливу 121 (210) дня прострочення (а.с. 29-30).

У зв`язку з простроченням зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, 03.11.2025 банк направив відповідачеві повідомлення про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, після чого з 26.02.2026 кредит став у формі «на вимогу».

Долучений до матеріалів справи Розрахунок заборгованості за договором станом на 07.06.2026 детально відображає механізм нарахування боргу та підтверджує утворення заборгованості у загальному розмірі 80748,39 грн, з яких: 53961,84 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 10616,44 грн - заборгованість за пенею; 16170,11 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання (а.с. 8).

Копія паспорта відповідача (серія НВ 358984) та ідентифікаційного коду підтверджують його особу (а.с. 34-35).

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством. Предметом спору є виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати платежів, передбачених договором.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Стаття 12 Закону визначає, що моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Договір про надання банківських послуг, укладений між сторонами 25.03.2024 шляхом приєднання відповідача до Умов та правил, є укладеним у належній письмовій формі (з використанням електронного підпису) та відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту належним чином не виконував.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором станом на 07.06.2026, суд встановив, що загальна сума боргу відповідача становить 80748,39 грн. Цей розрахунок підтверджується випискою по рахунку, відповідно до якої заборгованість за тілом кредиту становить 53961,84 грн. Такий розмір тіла кредиту утворився, серед іншого, внаслідок правомірного застосування позивачем п. 5.22 розділу II Умов і правил, згідно з яким кредит збільшується (капіталізується) на суму заборгованості за відсотками та неустойкою у разі нестачі власних коштів клієнта для їх погашення. Розрахунок заборгованості за тілом кредиту є арифметично правильним, відповідає умовам укладеного договору, відповідачем не спростований.

Оскільки відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 53961,84 грн.

Водночас, крім вимоги про стягнення залишку заборгованості за тілом кредиту, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за пенею в розмірі 10616,44 грн та заборгованість за порушення грошового зобов`язання в розмірі 16170,11 грн.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки пеня та заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, що суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, то суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 10616,44 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 16170,11 грн не підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог (66,83 %), що становить 2224,00 грн.

Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 25.03.2024 в сумі 53961 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот шістдесят одна) грн 84 коп., яка складається виключно із заборгованості за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 17.09.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК