Ухвала суду № 139849778, 15.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/32117/26

Провадження №1-кс/127/12185/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_6 , про застосування, в межах кримінального провадження №42026020000000010 від 16.01.2026, запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026020000000010 від 16.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного збройного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24.02.2022, у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року, перебуваючи на території Одеської області (більш точні місце, дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим) громадянка України ОСОБА_4 , діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022, постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» та постанови Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором сприяє зміцненню її економічного потенціалу, який використовується, зокрема, для забезпечення збройної агресії проти України, свідомо розуміючи, що такі дії в свою чергу завдають шкоди економічній безпеці та інтересам України в цілому в умовах воєнного стану, бажаючи настання таких наслідків, налагодила схему постачання виробленої в Україні українським підприємством ТОВ «Інфраред» продукції електричних нагрівальних пристроїв (керамічних інфрачервоних елементів опору з ізольованим каркасом) на адресу суб`єкту господарювання ООО «ТД Электронагрев» (ІПН 7722479138), зареєстрованому на території Російської Федерації, яке в подальшому здійснювало поставку продукції підприємствам оборонно-промислового комплексу країни-агресора (РФ).

З метою реалізації свого злочинного умислу, вказана група осіб, використовуючи підконтрольну юридичну особу ТОВ «Теплостандарт Юг» (код ЄДРПОУ 43641638, адреса реєстрації: Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 20, кв. 6) організували експорт продукції на адресу казахстанської компанії ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847).

При цьому, керівництво ТОВ «Теплостандарт Юг» фактично здійснювалось ОСОБА_7 , який отримував офіційний дохід від вказаного підприємства; ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , будучи офіційно працевлаштованими на вказаному підприємстві виконували обов`язки бухгалтерів (при цьому, ОСОБА_4 відповідно даних контролюючих органів головний бухгалтер), ОСОБА_9 виконувала обов`язки бухгалтера без офіційного працевлаштування, а ОСОБА_10 без офіційного працевлаштування до підконтрольних підприємств виконував обов`язки менеджеру з продажу підконтрольного в рф підприємства ТОВ «ТД Электронагрев».

Вказані особи, перебуваючи на території Одеської області, більш точне місце встановити не представилось можливим, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 14.04.2022, досягли спільної домовленості щодо здійснення фінансово-господарської діяльності у взаємодії з підприємствами, зареєстрованими на території держави-агресора, що завідомо для кожного спільника суперечить інтересам України в умовах воєнного стану.

При цьому, ОСОБА_7 , маючи зв`язки з представниками російського підприємства «ТД Электронагрев» та маючи змогу координувати взаємодію вказаного підприємства з ТОВ «Теплостандарт Юг» при провадженні господарської діяльності та взаємних розрахунків, формував перелік товарів, які мають бути поставлені до підприємства країни агресора, давав вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які виконували обов`язки бухгалтерів, щодо оформлення документів, виплати заробітної плати, формування звітності, зокрема стосовно підприємства «ТД Электронагрев» (рф), контролював оплату митних платежів з рахунків ООО «ТД Электронагрев» та взаєморозрахунки за товар, який поставлявся до країни-агресора через ТОВ «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан). Таким чином, ОСОБА_7 організовував та координував схему постачання продукції до рф.

ОСОБА_10 , відповідно відведеної йому ролі, був відповідальний за реалізацію на території рф товару, поставленого ТОВ «Теплостандарт Юг» на адресу ООО «ТД Электронагрев» (рф), контролював надходження коштів за товар, про що звітував ОСОБА_7 , а також головному бухгалтеру ОСОБА_4

ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , виконуючи обов`язки бухгалтерів ТОВ «Теплостандарт Юг» маючи доступ до бухгалтерських баз даних підприємства, в т.ч. експортних, безпосередньо брали участь у підготовці звітності, здійснювали облік фінансових операцій з російськими контрагентами, обмінювались виписками та даними бухгалтерських програм з представниками «ТД Электронагрев» (рф), забезпечувала документообіг, необхідний для господарської діяльності ТОВ «Теплостандарт Юг» у взаємодії з підприємствами, зареєстрованими на території держави-агресора, вели облік операцій, пов`язаних з поставками продукції на склади в рф.

Так, діючи незаконно, умисно, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , перебуваючи на території Одеської області, в період з 02.12.2022 по 16.08.2023 через підконтрольне ТОВ «Теплостандарт Юг» здійснили експорт товару «елемент опору нагрівальний змонтований з ізолювальним каркасом» з м. Одеса одержувачу ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан) в загальній кількості 3905 одиниць на загальну суму 21 767,5 доларів США, а саме:

1. відповідно митної декларації 22UA205050077755U8, оформленої 02.12.2022, загальною кількістю 1200 одиниць на суму 4800 доларів США.

2. відповідно митної декларації 23UA205050037222U5, оформленої 26.05.2023, загальною кількістю 1325 одиниць на суму 7367,5 доларів США;

3. відповідно митної декларації 23UA205050037222U5, оформленої 16.08.2023, загальною кількістю 1380 одиниць на суму 9600 доларів США.

При цьому, для всім співучасникам було достовірно відомо, що реальна поставка товару здійснюється на адресу російського підприємства ООО «ТД Электронагрев» (ІПН 7722479138, зареєстроване за адресою: м. Москва, вул. Нижнєгородська, б. 29-33 прим. 313), а ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан) використано лише як фірма-посередник для здійснення експортних операцій та з метою приховання факту порушення законодавчо встановленої заборони провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з РФ.

Після отримання товару «елемент опору нагрівальний змонтований з ізолювальним каркасом», уповноважені представники підприємства ТОО «Імпорт Центр» (Республіка Казахстан), діючи в координації із ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , здійснили експорт зазначеного товару на адресу російського підприємства ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» (ІПН 6732038469, адреса реєстрації Смоленська область, м. Смоленськ, вул. Тенишевой, б. 15, 5 приміщ. 5), яке також використовувалось зазначеними особами як підприємство-посередник для приховання прямих фінансово-господарських взаємовідносин між ООО «ТД Электронагрев» (РФ) та ТОВ «Теплостандарт Юг» (Україна), а саме: 19.01.2023 ТОВ «Імпорт Центр» (Республіка Казахстан) здійснило експорт на адресу ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1200 одиниць, отриманого раніше від ТОВ «Теплостандарт Юг» відповідно до митної декларації №22UA205050077755U8 від 02.12.2022; 11.07.2023 експорт товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1325 одиниць, отриманого відповідно до митної декларації №23UA205050037222U5 від 26.05.2023; 16.10.2023 експорт товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1380 одиниць, отриманого відповідно до митної декларації 23UA205050037222U5 від 16.08.2023.

Після цього ООО «ТД Электронагрев» у невстановлений під час досудового розслідування час отримало від ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» товар «керамічний інфрачервоний елемент опору», вироблений в Україні українським підприємством ТОВ «Інфраред» та поставлений російським підприємствам завдяки умисним незаконним діям ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які діяли за попередньою змовою групою осіб з метою завдання шкоди Україні.

В послідуючому вказана продукція реалізована ООО «ТД Электронагрев» на території Росії, в т.ч. підприємствам оборонно-промислового комплексу Російської Федерації, зокрема, наступним підприємствам: АТ «НПО «СПЛАВ» ім. А.Н. Ганичева», що входить до структури державної корпорації «Ростех», який є розробником і виробник реактивних систем залпового вогню); ФГУП «ВНИИА» (підприємство державної корпорації «Росатом», який здійснює розробка ядерних боєприпасів); ФГУП «ФЦДТ «Союз» (який здійснює розробку твердого ракетного палива та зарядів для ракетних двигунів); АТ «НПК «Уралвагонзавод» (який є виробником бронетанкової техніки, зокрема танків Т-14 «Армата», Т-90, Т-72); АТ «НПО «Курганприбор» (який є виробником приладів для артилерії і РСЗВ); АТ «Иргиредмет» та АТ «Ярославский завод РТИ» (які є підприємствами, що працюють в інтересах промисловості та оборонного сектору РФ).

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України та статус РФ, як держави-агресора, умисно та з корисливих мотивів, всупереч інтересам України, забезпечувала надання допомоги державі-агресору (пособництво) шляхом реалізації рішень держави агресора направлених на обхід санкційних обмежень організувавши постачання електричних нагрівальних пристроїв, що сприяло надходженню матеріальних і фінансових ресурсів до економіки РФ та зміцненню її економічного потенціалу в умовах збройної агресії проти України.

10.09.2026 громадянка України ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частини 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, слідчий в клопотанні вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом обшуку від 10.09.2026;

- речовими доказами у кримінальному провадженні мобільними телефонами, що були вилучені під час обшуку;

- протоколами оглядів інтернет-ресурсів щодо збуту поетапного експорту в РФ матеріальних ресурсів від ТОВ «Теплостандарт ЮГ».

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових)дій щодо ОСОБА_11 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Крім того, слідчий в клопотанні вказує, що підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 має високу суспільну небезпечність й остання усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на тривалий строк;

- незаконного впливу підозрюваної на осіб, з якими вона співпрацювала, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, підозрювана, матиме можливість незаконного впливу на свідків, особливо з числа працівників ТОВ «Тепростандарт Юг», з метою створення сприятливих для себе умов або їх залякування для ненадання або зміни показань.

- вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини вчинення нею інкримінованого злочину, в якому вона підозрюється, що вказує на схильність до вчинення дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, у тому числі шляхом продовження ведення господарської діяльності у співпраці із Російською Федерацією. Ідеологічні мотиви, тобто свідомо обрана антиукраїнська позиція під час збройної агресії проти України, може стати підґрунтям для вчинення інших злочинів проти основ національної безпеки України, у тому числі у співпраці із ворогом у період війни, яка триває.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором просив суд, застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання і обрати підозрюваній запобіжний захід не пов`язаний з триманням її під вартою.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. На запитання суду повідомила, що вона не судима, не одружена, дітей не має, працює в ТОВ "ТД "ІНТМАКС", займає посаду головний бухгалтер, отримує заробітну плату в сумі 40 000,00 грн., має заощадження в сумі 50 000,00 грн., у власності має автомобіль Fiat 500, 2011 року випуску.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваною особою кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає наступне.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактичні обставини, які зазначив у клопотанні слідчий та вказав в судовому засіданні прокурор, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною особою конкретних дій та доведеність вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

З огляду на викладене суд констатує, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже підозра, в розумінні закону є обґрунтованою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слід зазначити наступне.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що усвідомивши невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі та можливий тривалий строк такого позбавлення, ОСОБА_4 при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання суду сама по собі суворість покарання за інкримінований злочин може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обумовлена тим, що відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, та фактично всі свідки, які можуть надати корисну для слідства інформацію, ще не допитані, а можливо і не встановлені.

В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, відповідно до ч. 6 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 1 ст.111-2 КК України).

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_4 не судима, не одружена, дітей не має, працює в ТОВ "ТД "ІНТМАКС", займає посаду головний бухгалтер, отримує заробітну плату в сумі 40 000,00 грн., має заощадження в сумі 50 000,00 грн., у власності має автомобіль Fiat 500, 2011 року випуску.

Щодо можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя зазначає наступне.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим суд вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

На думку слідчого судді більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваній застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою.

Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 по справі № 3-111/2023(207/23, 315/23) зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Таким чином, вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих підозрюваному злочинів, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші, наведені вище обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, вказаних у ст. 194 КПК України, у зв`язку із чим, вважає за необхідне визначити заставу - 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399 360, 00 гривень, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

На переконання судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178,183,184,186, 193, 194, 196,197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 листопада 2026 року включно.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 10 листопада 2026 року включно.

Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 399 360, 00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на неї обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на підозрювану ОСОБА_4 визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов`язків.

Затримати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.

Організацію затримання ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: