Рішення № 139849773, 17.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30715/26

Провадження 2-а/127/327/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу № 127/30715/26 за адміністративним позовом громадянина ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

31.08.2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДМС України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.08.2026 року про примусове повернення до країни походження в строк до 18.09.2026 року. Вказане рішення вважає неправомірним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки таке рішення прийняте всупереч чинного законодавства і порушує конституційні права ОСОБА_3 . Перекладач при оголошенні рішення був відсутній, а надрукована фраза у рішенні, що ОСОБА_4 «перекладача не потребує» не підтверджує відмову від перекладача. Позивач не розумів на достатньому рівні українську мову і самостійно цю фразу не писав, що свідчить про необізнаність позивача зі змістом оскаржуваного рішення. Крім того, рішення про примусове повернення в країну походження прийнято одночасно із притягненням ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, проте він не може нести відповідальність двічі за одне і те саме порушення. Також відповідачем не було враховано, що до кримінальної і адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на території України не притягувався, не вчиняв дій, які б суперечили інтересам безпеки України чи охорони громадського порядку, здоров`я і захисту прав та інтересів громадян України.

В зв`язку з порушенням відповідачем норм Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ 23.04.2012 року № 353/271/150, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» при прийнятті та оголошенні оскаржуваного рішення, позивач ОСОБА_4 просив визнати протиправним та скасувати рішення № 0510130100022187 від 21.08.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Молдова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Провадження у даній справі відкрите 01.09.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача Богославський В.А. підтримав позовні вимоги відповідно до обставин, викладених в позовній заяві, додатково повідомив, що ОСОБА_4 розумів право перебувати на території України без візи протягом 90 днів, проте він порушив цей строк, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, штраф сплатив. За захистом в Україні або для оформлення статусу біженця, для оформлення посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_4 до уповноважених органів не звертався. Він працював в Україні, порушень кримінального, адміністративного законодавства не допускав. Просив позов задоволити.

Представник відповідача Скляр О.В. позов не визнав, подав письмовий відзив. Суду пояснив, що перетин кордону в напрямку «в`їзд» в Україну був здійснений ОСОБА_6 04.08.2025 року, проте він порушив встановлений законом 90-денний безвізовий термін перебування в Україні, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

На підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» УДМС прийняло рішення про примусове повернення ОСОБА_5 до країни походження із зобов`язанням залишити територію України до 18.09.2026 року. Рішення було доведено до відома позивачу в установленому порядку, порушень норм Інструкції працівниками УДМС не було допущено. Позивач перекладача не потребував, про що було зазначено в тексті рішення, розумів зміст рішення і свій обов`язок залишити територію України. Один примірник йому був вручений і він скористався своїм правом на оскарження. Оскільки позивач не довів, що рішення від 21.08.2026 року є незаконним, порушує права і свободи, просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Молдова.

Останній раз перетин кордону України в напрямку «в`їзд» був здійснений 04.08.2025 року у пункті пропуску «Могилів-Подільський».

ОСОБА_2 фактично проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 . Даних про офіційне працевлаштування в матеріалах справи немає.

21.08.2026 року громадянина Республіки Молдова ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП в зв`язку з перевищенням встановленого строку перебування в Україні більше як на 30 днів, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 3, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року, п.п. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та ОБГ на території України , затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 року № 150. Згідно постанови від 21.08.2026 року на ОСОБА_5 накладене стягнення за ч. 2 ст. 203 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. Згідно квитанції від 03.09.2026 року штраф сплачений.

21.08.2026 року головним спеціалістом відділу № 2 у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області Лозінською І.В. прийняте рішення № 0510130100022187, затверджене в.о. начальника відділу № 2 у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області Радзіоновою Ю.І. 21.08.2026 року, про примусове повернення громадянина Республіки Молдова ОСОБА_3 до країни походження або третьої країни та зобов`язано покинути територію України не пізніше 18.09.2026 року.

ОСОБА_7 повідомлено про прийняте рішення, він зобов`язався не пізніше 18.09.2026 року залишити територію України, про що 21.08.2026 року розписався в примірнику рішення. Також зазначив, що перекладача не потребує.

Також в судовому засіданні було встановлено, що до адміністративної або кримінальної відповідальності на території України ОСОБА_2 не притягувався, працював неофіційно, в шлюбних стосунках не перебував, дітей, народжених в Україні, не мав, до уповноважених органів з приводу захисту в Україні (одержати статус біженця або додатковий захист) не звертався.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також міжнародними нормами.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України визначені ст. 288 КАС України.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, зокрема підстави для примусового повернення іноземця, доведення рішення органу УДМС про примусове повернення, зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений строк, причини невиконання рішення тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Згідно інформації про осіб, які перетнули державний кордон, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 останній раз перетнув кордон України в напрямку «в`їзд» 04.08.2025 року. Даних про залишення території України немає.

Як передбачено п.2 ст.25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

При цьому, порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (Інструкція).

Згідно з п.1.5 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну зокрема на підставі рішення територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, про примусове повернення або примусово видворенні на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Відповідно до п.1.6 Інструкції підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є:

- дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

- дії іноземців, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

-якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Також, згідно з ч.3-5 ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

В судовому засіданні відповідачем було доведено, що ним була дотримана процедура прийняття рішення щодо примусового повернення громадянина Республіки Молдова ОСОБА_3 до країни походження чи до третьої країни, визначена Інструкцією.

Рішення про примусове повернення було доведено ОСОБА_7 у встановленому порядку мовою, якою він володіє і здатний розуміти зміст офіційного документу, і взято зобов`язання про добровільний виїзд з України у строк до 18.09.2026 року.

Згідно розписки ОСОБА_2 зазначив, що з рішенням він ознайомлений, перекладача не потребує. Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності від 21.08.2026 року, постанова про накладення штрафу за ч. 2 ст. 203 КУпАП також складені українською мовою. В протоколі вказані пояснення ОСОБА_5 про те, що він вину визнає, питань до працівників міграційної служби не має. Штраф в сумі 3400 грн. ОСОБА_4 сплатив 03.09.2026 року, що дає суду достатньо підстав вважати, що він володіє українською мовою і розуміє зміст та значення офіційних документів, в тому числі знав про своє зобов`язання покинути територію України в термін до 18.09.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Богославський В.А. також підтвердив, що ОСОБА_7 було зрозуміло, що він має право перебувати без візи на території України протягом 90 днів, проте він хотів залишитись в Україні і працювати, оскільки на Батьківщині роботи не мав.

Таким чином, відповідачем дотримано вимоги Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом № 353/271/150 при прийнятті рішення 21.08.2026 року.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справах з приводу примусового повернення обов`язок доказування лежить на суб`єкті владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини, а також те, що УДМС доведена правомірність рішення від 21.08.2026 року, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 90, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

в задоволенні адміністративного позову громадянина Молдови ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Молдова, паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач - Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, 21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, ЄДРПОУ 37836770

Суддя: