Рішення № 139847476, 10.09.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/580/26

Провадження № 2/604/480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позиції сторін.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 600 грн за Кредитним договором №1134496 від 17.12.2019 (далі - Кредитний договір). Зокрема, просить стягнути 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 000 грн - заборгованість за відсотками, 1600 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4000 грн - штрафні санкції. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

17 грудня 2019 року між первісним кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1134496 в розмірі 8000 грн.

27 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги, згідно якого Клієнт відступає Новому Кредиторові, а Новий Кредитор приймає Права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на дату подання позовної заяви у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 31 600 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засіданння не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання повісток про виклик до суду через установу поштового зв`язку(відсутній за вказаною адресою) та шляхом надсилання смс-повідомлень через мобільний застосунок «Viber» на номер телефону, вказаний у позовній заяві та в додатках до позовної заяви (статус доставлено). Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Сторони в судове засідання не з`явилися, тому суд ухвалює рішення у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд постановив ухвалити заочне рішення у справі відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу не здійснюється.

Встановлені обставини справи та докази на їх підтвердження.

17 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі було укладено кредитний договір №1134496, який підписаний одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п.2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Згідно з умовами Договору (пункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1):

сума кредиту становить - 8000,00 грн;

строк кредитування - 30 календарних днів з 17.12.2019;

дата повернення - 16.01.2020;

комісія за надання кредиту - 20.00% від суми виданого кредиту становить -1600 грн;

Згідно з п.1.5.2 Договору Проценти за користування кредитом: 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Згідно з п.2.2.3 Договору Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цьоrо Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в n.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. l .5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись і за базовою ставкою згідно п.1.6 Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Пунктом 2.3 договору передбачена пролонгація кредиту. Згідно з п. 2.3.1 Договру позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на 3, 7 або 15 днів за умови сплати комісії за продовження кредиту та певної частки заборгованості. За п. 2.3.2 волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору. Інших підстав продовження строку кредитування, у тому числі автоматичного, договір не містить.

Згідно з п.4.1 Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його :користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, перерахувавши Відповідачу кошти у сумі 8000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №5289492 від 17.12.2019 та інформацією банку про зарахування коштів.

Позивачем надано розрахунок заборгованості Первісним Кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за яким заборгованість ОСОБА_1 за договором №1134496 становить: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1600 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту та за період з 18.12.2019 по 16.03.2020 (89 днів) нараховувалися проценти в сумі 22 000 грн, а саме: 18 000 грн- за прострочені проценти користування кредитом та 4000 грн - пеня.

27 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками.

Позивачем Долучено платіжну інструкцію №17922 від 27.03.2020 в сумі 3 201 648,48 грн, призначення платежу - оплата згідно з Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Згідно із витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020 заборгованість відповідача перед первинним кредитором становить 31 600 грн, з яких: 8000,00 - заборгованість по тілу кредиту; 18 000 грн заборгованість по відсотках, 1600 грн - заборгованість по комісії за видачу кредиту, 4000 грн - пеня.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №1134496 від 17.12.2019, складеної ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 становить 31 600 грн, з яких: 8000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 1600 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту; 18 000 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 4000 грн - пеня.

02 вересня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 , та по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 8000,00 гривень від 17.12.2019.

Встановлено, що Позивач набув та підтвердив право вимоги до Відповідача за Договором кредиту.

Норми права, застосовані судом.

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновок по суті спору.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі договору кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що під час укладання договору Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору, погодився з ними шляхом підписання договору.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту та нараховані відсотки у повному обсязі не сплатив.

Щодо заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту.

Вимога про стягнення 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою, оскільки кредит отриманий відповідачем і не повернутий.

Комісія за надання кредиту визначена п. 1.5.1 договору у фіксованому розмірі, нарахована одноразово в день видачі кредиту, включена до сукупної вартості кредиту (п. 1.5 договору) та є складовою погодженої сторонами плати за кредит (п. 1.1 договору). Відповідач з цією умовою погодився, підписавши договір. Суд визнає вимогу про стягнення заборгованості за комісією правомірною.

Щодо процентів за користування кредитом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає вимоги в частині стягнення процентів обґрунтованими лише частково, виходячи з такого.

За умовами п. 1.3 та п. 1.4 договору кредит надано строком на 30 днів з 17.12.2019, а термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначений 16.01.2020. Саме за цей строк договором визначено проценти у сумі 6000,00 грн за ставкою 2,5 % на день, і саме така сума разом з тілом кредиту та комісією включена до графіка розрахунків як така, що підлягала сплаті.

Судом встановлено, що строк кредитування не продовжувався. Пролонгація за п. 2.3.1, 2.3.2 договору не є автоматичною та можлива лише за умови сплати позичальником комісії за продовження кредиту і певної частки заборгованості, а волевиявлення позичальника підтверджується виключно здійсненням відповідного платежу. Проте, як убачається з відомості про щоденні нарахування та погашення і виписки з особового рахунка, відповідач жодного платежу за договором не здійснював.

Нараховані первісним кредитором проценти у сумі 12 000 грн по 16.03.2020 нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки умови п. 2.2.3 договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, суд відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, здійснив тлумачення умов договору для з`ясування того, чи мали сторони на увазі встановлення нарахування процентів як міри відповідальності за період після закінчення строку кредитування, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за користування кредитом).

Відтак у п. 2.2.3 договору сторони передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за користування кредитом), а не проценти як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такий висновок додатково підтверджується змістом самої умови: п. 2.2.3 не встановлює кінцевого моменту нарахування процентів, а після спливу 60 днів надає Товариству право в односторонньому порядку зупинити чи припинити нарахування і в будь-який момент без погодження з позичальником відновити його до повного виконання зобов`язань за договором. Умова з таким змістом не може бути витлумачена як домовленість сторін про визначений строк, у межах якого нараховується плата за кредит. Крім того, за ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка, тип якої сторони обрали у п. 1.5.2 договору, є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Оскільки за наслідками тлумачення умов договору суд дійшов висновку, що п. 2.2.3 передбачає проценти за користування кредитом, а не міру відповідальності, застосуванню підлягає висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, за яким після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України). Вимог, заснованих на ст. 625 ЦК України, позивач у цій справі не заявляв, а суд згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог.

Спірний договір є договором приєднання, його умови розроблені кредитодавцем і запропоновані позичальнику в редакції, на зміст якої останній не мав можливості впливати. За таких обставин застосуванню підлягають принцип contra proferentem, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, та ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", за якою нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За таких обставин обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, є проценти за користування кредитом у сумі 6000,00 грн, нараховані у межах строку кредитування за погодженою сторонами ставкою і такі є чітко та однозначно визначені в кредитному договорі, анкеті - заяві, графіку розрахунків. У задоволенні вимог про стягнення решти процентів у сумі 12000 грн слід відмовити.

Щодо пені. Пеня у сумі 4 000 грн нарахована на підставі п. 4.1 договору за ставкою 2,00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення за період з 17.01.2020 по 10.02.2020, і її нарахування припинене після досягнення визначеного цим же пунктом граничного розміру 50 відсотків від загальної суми одержаного кредиту. Розрахунок пені відповідає умовам договору та не виходить за встановлену договором межу. З урахуванням наведеного вимога про стягнення пені у розмірі 4 000 грн є обґрунтованою.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання професійної правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фк «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт №Д/23065 надання послуг послуг за Договором №0107 про надання професійної правничої(правової) допомоги, вартість наданих послуг складає 8000 гривень.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).

Суд, з урахуванням складності та категорії справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціни позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, доходить висновку про те, що з Відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у пропорційному розмірі 1651,3грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

задоволити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1134496 від 17.12.2019 у загальному розмірі 19600,00 (девятнадцять тисяч шістсот) гривень, що складається з 8000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 6 000,00 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1600,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту та 4000,00 грн - пені.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1651,3 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України - до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с.Ободівка, Підволочиський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено у відсутності сторін, без проголошення - 15.09.2026.

Суддя І. В. Федорович