Ухвала суду № 139846712, 17.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2089/26

2-з/705/22/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОМ» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення невиплаченої заробітної плати,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЛАДОМ» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначає про те, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді бухгалтера. При цьому, відповідач протягом тривалого часу нараховував позивачу заробітну плату, однак фактично її не виплачував. Заява про звільнення була подана позивачем безпосередньо директору відповідача 06 березня 2026 року, а надалі направлена відповідачу поштовими відправленнями. При цьому, наказ про звільнення виданий не був, а належні позивачу виплати не здійснені. Таким чином, поведінка відповідача свідчить про те, що навіть за наявності нарахованої заборгованості та неодноразових звернень позивача добровільне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань не відбулося. Існує ризик не отримання позивачем виплат, адже на даний час відповідач з 14 травня 2026 року перебуває під санкціями Антимонопольного комітету України через порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також є боржником у виконавчих провадженнях.

За таких обставин існує обґрунтований ризик того, що у разі задоволення позову виконання майбутнього рішення суду може бути істотно ускладнене або потребуватиме додаткового часу та примусових заходів. При цьому забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача виключно в межах суми заявлених до стягнення вимог, тобто 146935,64 грн., є безпосередньо пов`язаним із предметом спору та співмірним із позовними вимогами. Такий захід не позбавляє відповідача можливості здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, оскільки арешт пропонується застосувати лише в межах конкретної суми, необхідної для забезпечення виконання можливого рішення суду.

Просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОМ» (код ЄДРПОУ 42994511), у тому числі на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства у банківських та інших фінансових установах, у межах суми заявлених позовних вимог 146935 (сто сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 64 копійки.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За змістом ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з ТОВ «ВЛАДОМ»: нарахованої та невиплаченої заробітної плати у розмірі - 97701,97 грн.; компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі - 6256,75 грн.; середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі - 42976,92 грн.

Позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ВЛАДОМ», що знаходяться на рахунках Товариства у банківських та інших фінансових установах, у межах суми заявлених позовних вимог, до остаточного вирішення спору судом.

Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав та інтересів, оскільки існує обґрунтований ризик несплати відповідачем коштів, які предметом позову, у разі задоволення позовних вимог, враховуючи процесуальну поведінку ТОВ «ВЛАДОМ», а також наявність відкритих стосовно нього виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішень судів про стягнення коштів.

За вказаних обставин, на думку суду, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки за наявними матеріалами обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОМ» (код ЄДРПОУ 42994511) у банківських та інших фінансових установах, у межах суми заявлених позовних вимог 146935 гривень 64 копійки.

Заходи забезпечення позову застосувати до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОМ» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р. В. Піньковський