Рішення № 139845791, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5081/26

Провадження №2/442/2192/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 442/5081/26 за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), яка розташована у с.Ясениця-Сільна Дрогобицького району Львівської області , розміром 1,29 в умовних кадастрових гектарах, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється внучкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадкова справа.

29 березня 2001року Державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Ясенице-Сільнянської сільської ради 10 серпня 1995р. і зареєстрований в реєстрі за №23.

Спадкове майно, на яке Позивачці видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається із житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .

Оскільки за життя бабуся Позивачки працювала у сільському господарстві та була членом колективного сільськогосподарського підприємства ССП «Світанок», то вона мала право на земельний сільськогосподарський пай. Сертифікат на право на земельну частку (пай) було видано на ім?я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Дрогобицької райдержадміністрації від 13 вересня 2000р.№ 284, тому що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром 1.29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості). Вартість земельної частки(паю) становить дві тисячі триста дванадцять грн.

Сертифікат зареєстровано 10 квітня 2003р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №17. Тобто видано уже після смерті спадкодавця.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом Позивачка звернулась до державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області та 24 листопада 2025р. отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що Заявником не було подано документу, який є підставою для заклика його до спадкоємва.

Крім Позивачки немає інших спадкоємців, які б за законом мали право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином оформити право на земельну частку (пай) позивач не в змозі у позасудовому порядку, у зв?язку з нотаріальною відмовою не має можливості реалізувати свої спадкові права після смерті бабусі. Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, про що повідомити сторони, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Призначено підготовче судове засідання на 27.07.2026. Постановлено витребувати у Дрогобицької державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.07.2026 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, де просить визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), яка розташована у с.Ясениця-Сільна Дрогобицького району Львівської області, розміром 1,29 в умовних кадастрових гектарах, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

24.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просить відмовити у позові. Зазначає, що Відповідно до положень статті 537 Цивільного кодексу Української РСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529 533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

27.07.2026 від представника позивачки надійшла заява про витребування спадкової справи у Львівського державного нотаріального архіву.

Ухвалою від 27.07.2026 постановлено витребувати у Львівського державного нотаріального архіву копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розгляд справи відкладено на 09.09.2026.

17.08.2026 на виконання ухвали від 27.07.2026 надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 17.09.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності та підтримання позову.

Від представника відповідача надійшла заява про слухання справи у його відсутності, просить відмовити у позовних вимогах.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом.

Згідно зі ст.534 ЦК УРСР Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно

або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої

обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,

так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також

державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським

організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства

одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Згідно зі ст.548 для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку

неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою

згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для

прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців,

він продовжується до трьох місяців.

Суд встановив, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Бориславі, Львівської області.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2025 встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідною бабусею по лінії батька для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а остання відповідно внучкою для ОСОБА_5 .

Відповідно до заповіту від 10.08.1995, ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: належний їй на праві особистої власності житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,31 га заповідає своїй внучці ОСОБА_1 .

З свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серії ААЕ №542350 від 29.03.2001, яке видане державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Бекеш В.О., вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Ясенице-Сільнянської сільської ради 10.08.1995 і зареєстрований в реєстрі за №23 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .

З Сертифікату на право на земельну частку (пай) від 10.04.2003 вбачається, що ОСОБА_2 , яка проживає в с. Ясениця-Сільна, Дрогобицького району, Львівської області на підставі розпорядження голови Дрогобицької райдержадміністрації від 13.09.2000 №284, належить право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром 1,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості).

З постанови державного нотаріуса Кушнір О. від 24.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Конституції України, Цивільного кодексу України, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог ао заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивач позбавлений можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, не заявив про відмову від спадщини, у встановлений законодавством строк, а тому прийняла її після смерті ОСОБА_2 , яка склала заповіт на корись позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 64, 76-83, 247, 258, 315 ЦПК України, статтями 328, 1216, 1233, 1235, 1236, 1270, 1273 ЦК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Визнати за визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), яка розташована у с.Ясениця-Сільна Дрогобицького району Львівської області, розміром 1,29 в умовних кадастрових гектарах, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Нагірна О.Б.