Рішення № 139845790, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4897/26

Провадження №2/442/2148/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,

в місті Дрогобичі у відкритому судовому засіданні, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 442/4897/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про збільшення розміру відшкодування шкоди.,

встановила:

Позивачка звернулася з позовом до відповідачів, просить стягувати з Міністерства внутрішніх справ в її користь за рахунок державного бюджету - Державної казначейської служби України втрачеий заробіток у розмірі мінімальної заробітної плати 8647, 00 грн та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд -4323,50 грн, починаючи з дня подання позовної заяви до суду з 17.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду № 442/5169/13-ц від 02.10.2015 р. стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_4 за рахунок державного бюджету - Державна Казначейська служба України - втрачений заробіток за період з 16.05.2005 року по 31.03.2015року в сумі 93444 гривні, зобов?язавши відповідача сплачувати позивачу втрачений заробіток в розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 1218 гривень, 4931 гривню 33 копійки витрати на проїзд до місць її лікування та в зворотньому напрямку, 46722 гривні витрат на необхідний сторонній догляд, зобов?язавши відповідача сплачувати позивачу 609 гривень - половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд, а також 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Як зазначено у рішенні Дрогобицького міськрайонного суду від 02.10.2015 року, підставою для звернення до суду з позовом були незаконні дії зі сторони старшого інспектора дорожно-патрульної служби 1 оперативного батальйону Державтоінспекції Спеціалізованого загону «Кобра» осливого призначення імені Юрія Дагаєва - працівника правоохоронного органу Панчука О.О., який 13.02.2005 року наніс їй тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого вогнепального поранення задньо-зовнішньої поверхні верхньої частини правого плеча з проникненням в праву плевральну порожнину, відламковим переломом III го ребра справа, справа, перелому кореня дужки XII - го грудного хребця зліва, наскрізного кульового поранення правої легені з забоєм ІІ та правобічним гемоплевмотораксом, , кульової хребетно-спинномозгової травми з явищами забою спинного мозку та параплегією розладів функції тазових органів, травматичного правобічного плекситу, які супроводжувалися геморагічним шоком ІІІ-IV-го ступеня та спінальним шоком, і які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких. Наслідком незаконних дій ОСОБА_3 є втрата загальної працездатності на 100%. На момент заподіяння працівником міліції ОСОБА_3 тяжких вогнепальних поранень громадянці ОСОБА_5 остання була неповнолітньою, а тому, медико-соціальною експертною комісією визнана інвалідо дитинта довічно. Постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі №442/5037/19 був збільшений розмір відшкодування, якою постановлено стягувати щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в мою користь за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної зарплати в сумі 4723,00 гривень та половину мінімальної зарплати на постійний сторонній догляд в сумі 2361 гривню 50 копійок. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду у справі № 442/815/23 від 24 квітня 2023 року збільшений розмір відшкодування, яким встановлено стягувати щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в мою користь за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 6700 гривень та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд в сумі 3350 гривень, починаючи з 02.02.2023 року.

Ухвалою від 16.10.2023 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

13.07.2026 від представника МВС України надійшов відзив, просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що шкоду каліцтвом Позивачці завдано внаслідок протиправних дій службової особи (старшого інспектора 1-го оперативного батальйону ДПС ДАІ Спеціалізованого загону особливого призначення «Кобра») органу державної влади (міліції) при виконанні нею своїх службових обов`язків. Крім того, при розгляді касаційної скарги МВС у справі № 442/5169/13-ц Верховний Суд дійшов такого висновку: «Разом із тим суд обґрунтовано вважав, що МВС України несе цивільно- правову відповідальність перед позивачем за дії працівника міліції ОСОБА_3 саме за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, так як ОСОБА_3 був службовою особою державного органу виконавчої влади і під час виконання своїх службових обов`язків виконував функції представника влади, а тому за спричинену ним шкоду відповідальність повинна нести держава». Оскільки у цій справі суб`єктом кримінального правопорушення є службова особа органу державної влади - працівник правоохоронного органу, який при здійсненні своїх повноважень завдав шкоди каліцтвом потерпілій, застосуванню підлягає саме норма статті 1174 ЦК України, яка є спеціальною для таких випадків і не потребує якогось окремого закону для її застосування. Аналіз змісту статті 1174 ЦК України вказує на те, що викладена у ній норма розмежовує: - суб`єкта, який безпосередньо завдав шкоду (посадова або службова особа), та - суб`єкта, у якого виникає обов`язок відшкодування такої шкоди (держава Україна, АР Крим або орган місцевого самоврядування). правова норма, викладена у статті 1174 ЦК України, є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню у випадках завдання шкоди фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень та безальтернативно покладає обов`язок з відшкодування такої шкоди на державу, АР Крим або орган місцевого самоврядування незалежно від вини такої посадової або службової особи. У пункті 85 постанови від 27.05.2026 у справі № 754/1519/22 Велика Палата Верховного Суду підтверджує свої висновки, викладені в постанові від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16, та вкотре наголошує, що в деліктному зобов`язанні, передбаченому статтею 1174 ЦК України, обов`язок з відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади внаслідок вчиненого зазначеною особою кримінального правопорушення, пов`язаного з використанням її посадового, службового становища та порушенням її посадових, службових обов`язків, покладається безпосередньо на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у провадженні через відповідні органи державної влади, зазвичай орган, діями посадових або службових осіб якого завдано шкоду. Водночас згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів. Отже встановлений судами факт завдання Позивачці шкоди каліцтвом протиправними діями службової особи органу державної влади (працівникаправоохоронного органу Панчука О. О.), при здійсненні нею своїх повноважень, а також висновок Верховного Суду у справі № 442/5169/13-ц про те, що за спричинену працівником правоохоронного органу шкоду відповідальність повинна нести держава вказують на те, що щомісячні виплати: втрачений заробіток у розмірі мінімальної заробітної плати 8647 грн та половина мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд 4323,50 грн на відшкодування шкоди завданої каліцтвом необхідно стягувати з держави за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2015 (залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06.06.2016 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017) у справі №442/5169/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту ДАІ МВС України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб - Спеціальний загін ДПС особливого призначення МВС України, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Дрогобицька міжрайонна прокуратура Львівської області про відшкодування моральної та майнової шкоди про завданої незаконними діями працівника міліції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_4 за рахунок державного бюджету Державна Казначейська служба України - втрачений заробіток за період з 16.05.2005 року по 31.03.2015 року в сумі 93444 гривні, зобов`язавши відповідача сплачувати позивачу втрачений заробіток в розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 1218 гривень, 4931 гривню 33 копійки витрати на проїзд до місць її лікування та в зворотному напрямку, 46722 гривні витрат на необхідний сторонній догляд, зобов`язавши відповідача сплачувати позивачу 609 гривень - половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд, а також 200000 гривень на відшкодування моральної шкоди; - в решті задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18.05.2021 у справі № 442/5037/19 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту Державної автомобільної інспекції, Державної Казначейської служби України, з участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та Спеціального загону особливого призначення, про збільшення розміру відшкодування задоволено. Стягуто щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) гривень 00 копійок та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд в сумі 2361 (дві тисячі триста шістдесят одна) гривень 50 копійок.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2023, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 31.08.2023, у справі № 442/815/23 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , про збільшення розміру відшкодування задоволено та постановлено стягувати щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 6700 гривень та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд в сумі 3350 гривень, починаючи з 02.02.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно із ч. 1 ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Законом передбачено право потерпілого на перерахунок раніше визначеного розміру відшкодування йому шкоди, завданої ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об`єднань профспілок і спільного представницького органу об`єднань організацій роботодавців на національному рівні. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, фактично виплачуване позивачці відшкодування є меншим за розмір відшкодування, на яке вона має право.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 2026 року становить 8647 грн.

Як вбачається з рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2023, що постановлено стягувати щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 6700 гривень та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд в сумі 3350 гривень, починаючи з 02.02.2023 року.

Таким чином, попередньо визначений розмір моральної шкоди оцінювався судом на час ухвалення рішення у 2023 році; на час нового розгляду суд оцінює заявлену вимогу з урахуванням актуальних обставин та фактичної тяжкості наслідків для позивачки; істотними є не сама по собі МЗП, а І група інвалідності, втрата працездатності, характер і тяжкість поранення, незворотність наслідків, обмеження життєдіяльності тощо.

Посилання відповідача у відзиві на те, що відповідальність за шкоду, завдану позивачці протиправними діями службової особи органу державної влади, має нести держава Україна, суд вважає такими, що не впливають на вирішення заявлених у цій справі вимог.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачка не ставить питання про встановлення підстав відповідальності відповідача за завдану їй моральну шкоду, а просить збільшити її розмір. При цьому питання щодо факту завдання моральної шкоди та підстав відповідальності за її заподіяння вже було предметом судового розгляду.

Отже, предметом розгляду у цій справі є питання щодо наявності підстав та визначення розміру збільшення моральної шкоди, у зв`язку з чим наведені відповідачем доводи щодо суб`єкта відповідальності не мають визначального значення для вирішення спору.

З урахуванням характеру та тяжкості отриманого позивачкою поранення, встановлення їй інвалідності І групи внаслідок такого поранення, втрати працездатності, тривалості та тяжкості фізичних і душевних страждань, істотного обмеження можливостей життєдіяльності, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку про наявність підстав для збільшення визначеного раніше розміру відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позивач звільнена від сплати судового збору (є особою з інвалідністю І групи), судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, статтями 23, 1167, 1174 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягувати щомісячно з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_4 за рахунок державного бюджету через Державну Казначейську службу України шкоду, завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 8647 гривень та половину мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд в сумі 4323 гривень 50 коп., починаючи з дня подання позовної заяви 24.06.2026.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України в дохід держави 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Нагірна О.Б.