Ухвала суду № 139842989, 18.08.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/536/24

Провадження№ 2-п/375/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючої судді Штифорук Оксани Вікторівни, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про перегляд заочного рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про перегляд заочного рішення.

Крім того у заяві просить поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Суд, оглянувши заяву, матеріали справи, дійшов висновку, що заява відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Заочним рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"заборгованість за кредитним договором № 1157-3774 від 17.02.2023 року у розмірі 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 51 200 ( п`ятдесят одна тисяча двісті) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 дослідила питання процесуальних особливостей оскарження судового рішення, постановленого в порядку заочного провадження, реалізації учасниками процесу права на апеляційне оскарження заочного рішення та, зокрема, процесуальних наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском установленого законом строку.

Зокрема, у контексті сформованої Великою Палатою Верховного Суду практики щодо дій суду першої інстанції при розгляді заяв про перегляд заочного рішення, зазначено, що заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому, правила ч.3 ст. 287 ЦПК України, щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування ст. 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і ч.2 ст. 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Отже, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Копії заочного рішення суду, а саме його повного тексту, були направлені залученим до участі у справі учасникам справи засобами рекомендованого поштового зв`язку та на електронну адресу зазаначену в позовній заяві.

Відповідач, котрий на час подання позову до суду та ухвалення судом рішення був повнолітньою особою, який не був визнаний недієздатною особою, зловживаючи своїми процесуальними правами та обов`язками, нехтуючи їх реалізацією, недбало поставився щодо отримання судової кореспонденції, якою у порядку рекомендованого поштового зв`язку були направлені копії заочного рішення суду та не вжив заходів щодо їх отримання. Крім того відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання шляхом надсилання судових повісток засобами рекомендованого поштового зв`язку та шляхом опублікування оголошення про виклик.

07.01.2025 року конверт з повісткою повернувся з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" ( а.с. 46).

14.01.2025 року ОСОБА_1 була повідомлена про судове засідання шляхом опублікування оголошення про виклик на веб сайті Рокитнянського районного суду (а.с. 49).

Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток "Viber" судова повістка на 17.02.2025 р. була доставлена 11.02.2025 року на номер телефону НОМЕР_1 , який вказаний позивачем у позовній заяві ( а.с. 52).

Крім того, ОСОБА_1 була додатково повідомлена про судове засідання 17.02.2025 року шляхом опублікування оголошення про виклик на веб сайті Рокитнянського районного суду ( а.с. 55).

Суд звертає увагу, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримала поштове відправлення 30.01.2025 року про що зроблено відповідну відмітку (а.с. 56).

Суд зазначає, що твердження заявника про те, що вона дізналася про рішення лише 29.04.2026 року після відкриття виконавчого провадження, не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом було забезпечено належне повідомлення сторін про судове засідання, зокрема шляхом направлення поштових відправлень, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті суду, а також доставкою судової повістки у додаток «Viber» на номер телефону. Крім того, наявні докази отримання поштового відправлення відповідачем 30.01.2025 року.

За таких обставин заявник була обізнана щодо наявності відносно неї справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, мала можливість своєчасно ознайомитися з матеріалами справи до винесення рішення суду та реалізувати своє право на його оскарження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою домогтися повторного розгляду справи, адже ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про розгляд справи мала можливість своєчасно здійснити процесуальну дію, строк якої обмежений законом, та подати заяву про перегляд заочного рішення у строк, встановлений ст. 284 ЦПК України.

У даному випадку, відповідачем пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а поважних причин для поновлення пропущеного строку судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, оскільки відповідачем не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з вказаною заявою, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на перегляд заочного рішення суду від 17.02.2025 року задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 127 ЦПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, враховуючи те, що заява відповідача про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуальних строків, визначених у ст. 284 ЦПК України, така заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 126, 127, 284, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 у поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК