Постанова № 139842726, 17.09.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/5072/26

Провадження 3/362/1626/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

встановив:

15.06.2026 о 00:50 год. у с. Данилівка Фастівського району Київської області по вул.. Шляхова, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, мова нерозбірлива, нестійка хода) та у порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 859984. Від керування відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу.

ОСОБА_1 до суду не прибув.

Захисник ОСОБА_1 Поковба Т.В. у судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. У обґрунтування своєї позиції з-поміж іншого вказала, що матеріали справи не містять доказів законної підстави зупинки ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, а тому всі подальші дії працівників поліції є незаконними та недопустимими, що тягне за собою законність відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння. Наголосила, що поліцейські не роз`яснили водію його права, не надали можливості скористатися правовою допомогою, не конкретизувати який саме вид огляду пропонують пройти. Натомість вони погрожують застосувати до водія кайданки. Вказала, що матеріали справи не містять доказів, що поліцейський ВП № 3 (с. Данилівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області сержантом ОСОБА_2 є уповноваженою особою на складання протоколу, а тому наявні всі підстави вважати, що таким правом він не наділений. Зазначила, що акт огляду на стан сп`яніння не містить дати і часу складання, направлення до медичного закладу і рапорт поліцейського складено одномоментно і не співпадають з часом, зазначеним на відеозаписах. Наголосила, що поліцейські склали постанову про відсутність у водія полісу страхування, хоча насправді він наявний, копію якого долучила до матеріалів справи.

Вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов про висновків про таке.

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення ( ч. 4 ст. 266 КУпАП).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а разі його відсутності у присутності двох свідків.

У випадку, що розглядається, поліцейський фіксував відмову водія від проходження огляду на технічний засіб.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події правопорушення, що відображені на електронних дисках, які долучені до матеріалів справи і переглянуті в судовому засіданні.

На відеозаписах з-поміж іншого зафіксовано зупинку автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки водій ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним транспортним засобом та вживання ним алкогольних напоїв (~0:03:00 хв.). Надалі працівники поліції повідомляють водія про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки тз або в медичному закладі (~0:03:15 хв.). Водій ОСОБА_1 категорично відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (~0:03:35 хв.). Надалі водій знову підтверджує факт вживання ним алкогольних напоїв. В подальшому зафіксовано оформлення адміністративних матеріалів. Водія повідомляють, що транспортний засіб було евакуйований на майданчик тимчасового утримання.

Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

-фактичними відомостями, викладеними у протоколі серії ЕПР 1 № 693299 від 15.06.2026;

-даними акта огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі здоров`я, за яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, мова нерозбірлива, нестійка хода) ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через відмову ОСОБА_1 , у графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 » від підпису відмовився»;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2026, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

-даним письмових письмової розписки ОСОБА_1 від 16.06.2026, про отримання тимчасового дозволу на право керування.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, та відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки або у медичному закладі, уповноваженою на те особою оформлено цей протокол і додатки до нього. Під час пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння поліцейський застосував технічний засіб відеозапису.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановлений законом порядку, однак водій відмовився.

Факт керування транспортним засобом у час та місці, зазначеному у протоколі, та факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння не заперечувалось стороною захисту.

Крім того, суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду.

При цьому у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо відсутності доказів наявності у поліцейського права складати протокол про адміністративне правопорушення, так як згідно ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції, зокрема за ст. 130 КУпАП.

В даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 693299 від 15.06.2026 був складений поліцейським ВП № 3 (с. Данилівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області сержантом Павлієнком В.Ю. Вказаний протокол був направлений на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області у законодавчо визначений термін (15 календарних днів з моменту складення протоколу). Жодні сумніви в тому, що поліцейський Павлієнко В.Ю. є особою, уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення, у суду відсутні. До того ж законодавство України про адміністративні правопорушення не вимагає долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень особи складати протокол.

Покликання сторони захисту з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, стороною захисту не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 15.06.2026 року.

Також суд бере до уваги, що у силу до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи.

Так, фіксація порушення п. 2.5 ПДР та складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, а тому, на думку суду, деклароване право на захист ОСОБА_1 порушено не було, водночас при розгляді цієї справи судом право ОСОБА_1 на захист реалізовано.

Щодо відсутності у матеріалах справи підпису водія, на що звертала увага сторона захисту, то суд констатує, що водій відмовився проставляти будь-які підписи, що зафіксовано на відеозаписі.

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, яке є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, високий ступінь суспільної шкідливості цього правопорушення, особи ОСОБА_1 та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко