Постанова № 139842233, 17.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10367/26

3/296/2253/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду міста Житомира з Головного управління ДПС у Житомирській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 534/31-00-04-01-10 від 27.08.2026 р., ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинила правопорушення, а саме: порушено п.189.1 ст. 189, п.198.1, 198.3, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету всього в сумі 6414503 грн; завищено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2026 р. в сумі 18 636 088 грн; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за звітний податковий період березень 2026 року в сумі 6 725 343 грн; не виписано та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на суму ПДВ 12 403 617,4 грн.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду даної адміністративної справи судом повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, з письмовою заявою про відкладення розгляду вказаної адміністративної справи до суду не зверталась, в зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути зазначену адміністративну справу без її участі.

Суд дослідив матеріали адміністративної справи, а саме:

1. Протокол про адміністративне правопорушення № 534/31-00-04-01-10 від 27.08.2026 р.;

2. Копію акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОБІО» від 27.08.2026 р. №1788/Ж5/31-00-04-01-10-18/32828660;

3. Копію акту про неможливість вручення протоколу про адміністративне правопорушення головному бухгалтеру ОСОБА_1 ТОВ «ОБІО»;

4. Копію листа про направлення протоколу ОСОБА_1 ;

5. Копію наказу від 01.04.14 №127-ос про призначення головного бухгалтера ТОВ «ОБІО» - ОСОБА_1 ;

6. Пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких останній просить закрити провадження у справі на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП та зазначає, що у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом доводили б винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Акт перевірки не є рішенням, що породжує правові наслідки. Узгоджене податкове повідомлення-рішення відсутнє.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за відсутність податкового обліку або порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 стали висновки, викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОБІО» від 27.08.2026 року №1788/Ж5/31-00-04-01-10-18/32828660.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, акт перевірки є документом, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати, у тому числі висновки посадових осіб контролюючого органу щодо встановлених під час перевірки обставин та можливих порушень вимог податкового законодавства.

Разом з тим акт перевірки сам по собі не є рішенням контролюючого органу, яким визначаються грошові зобов`язання платника податків, та не породжує для такого платника безпосередніх правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України у відповідних випадках контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, у якому, зокрема, зазначаються підстава для відповідного нарахування або зменшення податкового зобов`язання, сума грошового зобов`язання, сума зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення тощо.

Статтями 55, 56 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на адміністративне та судове оскарження рішень контролюючих органів.

При цьому пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, законодавством передбачено процедуру, за результатами якої висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОБІО» від 27.08.2026 року №1788/Ж5/31-00-04-01-10-18/32828660, яким було б визначено відповідні грошові зобов`язання, зменшено суму бюджетного відшкодування чи від`ємного значення податку на додану вартість.

Також матеріали справи не містять доказів узгодження відповідних сум грошових зобов`язань у встановленому законом порядку.

Таким чином, наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, завищення суми від`ємного значення, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а також невиписання та нереєстрації податкових накладних, за відсутності відповідного податкового повідомлення-рішення та інших належних доказів, не можуть самі по собі свідчити про остаточне встановлення відповідних порушень податкового законодавства та про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, відповідно до якої акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки посадових осіб контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, та сам по собі не породжує для платника податків відповідних правових наслідків.

Зазначена правова позиція підлягає врахуванню судом при оцінці наданого контролюючим органом акта перевірки як доказу у даній справі.

При цьому суд звертає увагу, що акт перевірки може бути досліджений судом у сукупності з іншими доказами, однак його висновки не звільняють орган, який склав протокол, від обов`язку довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та вину конкретної посадової особи.

У даному випадку інших належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували вчинення ОСОБА_1 конкретних дій або бездіяльності, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суду не надано.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ТОВ «ОБІО» також не свідчить про автоматичну наявність у її діях складу адміністративного правопорушення. Належними доказами має бути підтверджено конкретне порушення ним встановленого законом порядку ведення податкового обліку та його вину у такому порушенні.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена в установленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб тягар доведення вини особи покладався на сторону обвинувачення, а всі сумніви, які не усунуті в установленому законом порядку, тлумачилися на користь особи, яка притягається до відповідальності.

У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується переважно на висновках акта податкової перевірки, тоді як доказів, які б підтверджували остаточне визначення відповідних податкових зобов`язань та безпосередню винуватість ОСОБА_1 у порушенні порядку ведення податкового обліку, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність у діях ОСОБА_1 усіх необхідних елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні не встановлено належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного

правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 163-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Cуддя О. Б. Покатілов