Ухвала суду № 139840989, 16.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/19128/24

Категорія 38

2-п/295/65/26

УХВАЛА

(про перегляд заочного рішення)

16.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Трофімова Андрія Вячеславовича, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 представник відповідача адвокат Трофімов А.В., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Богунським районним судом м. Житомира 18.06.2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явився, належним чином повідомлені про розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішенням може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та його представник ОСОБА_2 неодноразово викликався у судове засідання шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, смс-повідомлень та оголошеннями на офіційному веб-сайті судової влади України.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, представником відповідача при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 18.06.2026 року.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача посилається на те, що оскаржуване заочне рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки за електронним кредитним договором № 1271-5188 від 13 вересня 2023 року, підписаним одноразовим ідентифікатором, позичальникові надано 14 400,00 грн строком на 300 днів до 8 липня 2024 року, а договором визначено стандартну процентну ставку 3,00 % за кожен день користування кредитом, тобто близько 1 095 % річних, за реальної річної процентної ставки, зазначеної самим кредитодавцем, на рівні 1 139 965,0 %, унаслідок чого станом на 25 листопада 2024 року позивач нарахував проценти в сумі 121 044,00 грн, що більш ніж у вісім разів перевищує тіло кредиту, а після часткового списання за так званою програмою лояльності до стягнення заявлено проценти в сумі 55 596,00 грн, що майже вчетверо перевищує тіло кредиту. Спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредиту, укладеного між фінансовою установою та фізичною особою споживачем, а тому до них підлягали застосуванню Закон України «Про споживче кредитування» і Закон України «Про захист прав споживачів», при цьому споживач є слабкою стороною договору, яка потребує особливого правового захисту (частина четверта статті 42 Конституції України; рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 та від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013), а оцінка справедливості умов споживчого договору є питанням застосування імперативних норм закону, яке вирішується судом незалежно від наявності відповідних заперечень відповідача (стаття 263 Цивільного процесуального кодексу України), унаслідок чого, не з`ясувавши споживчого характеру відносин і не перевіривши умов договору на предмет справедливості, суд першої інстанції припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Однак, досліджені судом матеріали справи містять копію договору про відкриття кредитної лінії № 1271-5188 від 13.09.2023 року укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем з додатками, копію довідки про перерахування суми кредиту, копію відповіді АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay від 25.11.2024, та копію розрахунку, заборгованість відповідача перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по договору про відкриття кредитної лінії № 1271-5188 від 13.09.2023, з якої вбачається неодноразове погашення заборгованості відповідачем, а саме: 26.09.2023, 14.11.2023 та 16.11.2023, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості та її розміру.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі №478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц також вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

З урахуванням того, що відповідачем не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Трофімова Андрія Вячеславовича, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Єригіна