Рішення № 139840535, 17.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9367/25

Провадження № 2/159/827/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 07.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 868554.

Відповідно до укладеного договору, відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки в розмірі 4400,00 грн. Строк кредитування - 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 2,2% в день.

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача за договором № 868554 від 07.07.2023.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 868554 від 07.07.2023 становить 24631,20 грн., з яких: 4400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20231,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»заборгованість за кредитним договором № 868554 від 07.07.2023 в розмірі 24631,20 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2026 відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву.

02.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Тисячник Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву.

У вказаному відзиві на позов представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 заперечує укладення кредитного договору та його підписання електронним підписом. Крім цього, відповідно до умов кредитного договору, відсоткова ставка за надання кредиту становить 2,20%, що, в свою чергу, суперечить змінам, які були внесені у Закон України Про споживче кредитування.

Позивачем також не доведено, що саме до нього перейшло право грошових вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором.

З врахуванням викладеного, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитних договорів відповідачем.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

07.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір № 868554 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort». Укладення цього договору здійснюється в порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію.

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1).

Відповідно до укладеного договору № 868554 від 07.07.2023, сума кредиту - 4400,00 грн., строк кредиту - 360 днів (п.1.3, п.1.4 договору).

Згідно п. 1.5.1 договору, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У паспорті споживчого кредиту зазначені умови аналогічні за змістом тим, які містяться у договорі № 868554 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07.07.2023.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем 07.07.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора «Х762».

В паспорті та договорі міститься інформація про умови кредитування, на які подавала заяву ОСОБА_1 , зазначені її прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, адреса електронної пошти, номер та серію паспорта громадянина України, адреса проживання.

Довідкою ТОВ «Пейтер» від 20.10.2025 та відповіддю АТ КБ Приват Банк доводиться та обставина, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та 07.07.2023 на зазначену карту було зараховано кошти в сумі 4400,00 грн.

Тобто, позивачем доведено, що ОСОБА_1 дійсно отримала кредит в сумі 4400,00 грн. Зазначену обставину відповідачем належними та допустими доказами не спростовано.

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 868554 від 07.07.2023.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 868554 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07.07.2023 в сумі 24631,20 грн., з яких: 4400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20231,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відтак, аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за договором № 868554 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07.07.2023, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідач такого договору не оспорювала та не надала доказів про його нечинність.

Судом встановлено, що відповідачем умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно поданого відзиву, відповідач заперечує проти позову, проте таке заперечення ґрунтується лише на загальних фразах та надуманих доводах. При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції.

Оскільки ОСОБА_1 кредитні кошти не повернула, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4400,00 грн. є підставними та підлягаю задоволенню.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 868554, відсоткова ставка за кредитним договором № 868554 становить 2,20% (п.1.5.1), що суперечить Закону України Про споживче кредитування, оскільки відсоткова ставка за надання кредиту не може перевищувати 1%. Тобто, умови кредитного договору є несправедливими для клієнта (відповідача), а такий договір є нікчемний.

Що стосується нарахованих відсотків, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнено частиною п`ятою такого змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).

Отже, за загальним правилом, норма частини п`ятої статті 8 Закону України Про споживче кредитування щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.

Також, цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про споживче кредитування доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) 1,5%.

В даному випадку, кредитний договір був укладений до набрання чинності змін до Закону України Про споживче кредитування, тобто 07.07.2023, а позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, які нараховані з 07.07.2023 по 01.02.2024 (209 днів) з відсотковою ставкою 2,2% в день, що, в грошовому еквіваленті, становить 96,80 грн. в день від суми боргу 4400,00 грн., а всього 20231,20 грн. (96,80 грн. х 209 днів).

За таких обставин Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг від 22.11.2023 та пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про споживче кредитування не може бути застосований до спірних правовідносин.

Позивачем надано розрахунок заборгованості. Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок, відповідач суду не надала.

У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, а стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не спростований.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

За таких обставин та враховуючи, що доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань відповідачем суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 24631,20 грн. заборгованості за кредитним договором.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 2422,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, стороною позивача подано до суду: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт № 1182 наданих послуг від 08.12.2025; детальний опис надання послуг до акту № 1182 від 08.12.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, іншими документами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Очевидно, що перелічені в детальному описі наданих послуг дії адвоката не вимагали від останнього витрат часу у зазначеному ним обсязі, а заявлена до відшкодування сума, зважаючи на розгляд справи в спрощеному позовному провадженні та на ціну позову, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, заявлених до відшкодування витрат.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором №868554 від 07.07.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» в розмірі 24631 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 20 коп. та судові витрати по справі в сумі 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК