Ухвала суду № 139838745, 17.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10314/26

Номер провадження № 2/521/7390/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження по справі

17 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру стягнених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.06.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надміру стягнених коштів.

Ухвалою судді від 23.06.2026 року позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

03.07.2026 року надійшла заява від позивача, судовий збір сплачено, недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року відкрито провадження по справі у спрощеному позовному порядку з викликом сторін у судове засідання.

10.09.2026 року через підсистему Електронний суд на адресу суду надійшла заява від представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Кіс А.В. про відмову від позову, з підстав що відповідачем було добровільно повернуто на розрахунковий рахунок Головного управління ПФУ суму переплати пенсійних виплат у сумі 2474,00 грн., та повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

Сторони були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, однак до суду 17.09.2026 року не з`явились, що в свою чергу не є перешкодою для розгляду питання про закриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розгляд справи здійснювався за матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Тобто, в контексті наведеної правової норми є підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Проте, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається із заяви про відмову від позову у справі, 24.08.2026 року відповідачем відбулося добровільне повернення на розрахунковий рахунок головного управління ПФУ в Одеській області надмірно виплаченої суми пенсії у розмірі 2474,00 грн., тобто вже в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria.

Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року по справі №662/397/15-ц.

Враховуючи той факт що заборгованість відповідача перед позивачем була сплачена в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача від 10 вересня 2026 року фактично є заявою про відмову від позову у зв`язку з погашенням боргу, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень ч. 1 п. 4 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч. 2 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету .

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Отже підстав для відмови в закритті провадження у справі в судовому засіданні не встановлено, тому в цій частині вимог заява представника позивача Головного управління ПФУ в Одеській області Кіс А.В. підлягає задоволенню.

Щодо повернення Головному управлінню ПФУ в Одеській області сплаченого судового збору за подання цивільного позову з Державного бюджету України суд висновує про наступне.

Судом встановлено що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2753 від 25.06.2026 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, у зв`язку з тим, що відповідач погасив заборгованість під час розгляду справи у суді, то суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання про повернення з державного бюджету сплаченого судового збору слід відмовити.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку із відмовою позивача від позову, а тому вимоги представника позивача про повернення судового збору задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 206 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність прийняття відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від заявлених позовних вимог до відповідача та закриття провадження у справі, у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 142, ч. 3 ст. 206, 247, ч. 2 ст. 255, 263, 354 ЦПК України та ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову від позову задовольнити частково, прийняти відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від позову до ОСОБА_1 про стягнення надміру стягнених коштів.

Провадження у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру стягнених коштів - закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

В іншій частині вимог щодо повернення судового збору за подання позову -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ Сергій ГАНОШЕНКО