Ухвала суду № 139838534, 17.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25354/25

Провадження № 1-кп/947/572/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, об`єднанні в одне провадження (ЄРДР № 12025160000000717 від 24.06.2025 року та ЄРДР № 12026160000000088 від 22.01.2026 року) відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, об`єднане в одне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000717 від 24.06.2025 року та № 12026160000000088 від 22.01.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що запобіжний захід у вигляді застави був застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2025 року, на виконання якої заставодавцями були внесені визначені судом грошові кошти.

Захисник послався на те, що з моменту застосування запобіжного заходу минув значний проміжок часу, протягом якого ОСОБА_4 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, від суду не ухилявся, за викликами прибував, порушень умов застосованого запобіжного заходу не допускав.

За таких обставин сторона захисту вважає, що подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави не є необхідним, а його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

У зв`язку з викладеним захисник просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання та повернути внесені як заставу грошові кошти заставодавцям.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити та зазначив, що надалі належним чином виконуватиме покладені на нього судом процесуальні обов`язки.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вважаючи можливим на даній стадії судового провадження змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для його вирішення, суд дійшов таких висновків.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження та вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цією нормою.

За змістом ст.ст. 178, 194 КПК України при вирішенні питання щодо запобіжного заходу суд має оцінювати не лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, а й у сукупності інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, місце проживання та роботи, майновий стан, репутацію, а також наявність та актуальність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2025 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 302 800 гривень, яка в подальшому була внесена заставодавцями.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховувались, зокрема, ризики можливого переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, а також можливості знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Разом із тим запобіжний захід не може застосовуватися формально лише з огляду на те, що відповідні ризики були встановлені на попередній стадії кримінального провадження. Їх наявність та ступінь мають оцінюватися з урахуванням фактичного перебігу провадження та поведінки обвинуваченого протягом часу застосування запобіжного заходу.

Як убачається з матеріалів, з моменту внесення застави ОСОБА_4 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, за викликами з`являвся, випадків ухилення від суду або порушення покладених на нього обов`язків судом не встановлено.

При цьому досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано до суду, а тому можливості обвинуваченого впливати на збирання та закріплення доказів у спосіб, який враховувався на початковій стадії кримінального провадження, об`єктивно зменшилися.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, працевлаштований, має міцні соціальні та сімейні зв`язки, а також те, що, як зазначено стороною захисту та підтверджується наданими матеріалами, заподіяні кримінальними правопорушеннями збитки відшкодовані у повному обсязі.

Сукупність наведених обставин, тривалість належної процесуальної поведінки обвинуваченого та відсутність установлених судом фактів порушення ним покладених процесуальних обов`язків свідчать про істотне зменшення ступеня ризиків, які були покладені в основу застосування більш суворого запобіжного заходу.

При цьому сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути єдиною та самодостатньою підставою для подальшого застосування більш обтяжливого запобіжного заходу без оцінки актуальності відповідних ризиків та конкретної поведінки обвинуваченого.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо необхідності наведення конкретних та достатніх підстав для подальшого застосування обмежувальних заходів і недопустимості обґрунтування їх продовження лише тяжкістю обвинувачення та гіпотетичними ризиками. Зокрема, ЄСПЛ у справах проти України звертав увагу на необхідність оцінки актуальності підстав упродовж провадження та розгляду можливості застосування альтернативних, менш обтяжливих заходів.

Суд також враховує, що прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту та зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання не заперечував.

За таких обставин суд доходить висновку, що на даній стадії кримінального провадження подальше застосування застави у раніше визначеному розмірі не є необхідним, оскільки належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 може бути забезпечена менш обтяжливим запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положень ст. 182 КПК України застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Ураховуючи зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та відсутність встановлених судом підстав для звернення застави в дохід держави, внесені заставодавцями грошові кошти підлягають поверненню особам, які їх внесли.

Таким чином, оцінивши наведені обставини в їх сукупності, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зменшення ступеня встановлених раніше ризиків, стадію кримінального провадження, особу обвинуваченого та позицію прокурора, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 176179, 182, 194, 309, 331, 369372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 (два) місяці, поклавши на останнього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою суду.

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, робити або навчання;

Сплачену на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2025 року заставу за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно повернути заставодавцям, а саме:

- ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 52 800 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот) гривень, згідно квитанції АТ КБ «Приват Банк, № 2.181232021.1 від 16.06.2025 року;

- ОСОБА_7 (РНКОПП НОМЕР_2 ) у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, згідно квитанції АТ КБ «Приват Банк» № 2.181183609.1 від 16.06.2025 року;

- ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, згідно квитанції АТ КБ «Приват Банк» № 1.181188329.1 від 16.06.2025 року.

Визначити строк дії ухвали суду до 17.11.2026 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст.392 КПК України.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1