Ухвала суду № 139838467, 16.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38259/26

Провадження № 1-кс/947/13842/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480001516 від 03.09.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, з середньою освітою, студента 1 курсу Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання.

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480001516 від 03.09.2026 року відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 94 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ;

- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні ;

- застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 надала короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримала. Зазначила, що повідомлена підозра є обґрунтованою, а наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження. Звернула увагу, що інкриміновані підозрюваному дії місять систематичний характер, оскільки органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний вже вчиняв дії зі сприяння в незаконному переправленні особи. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 94 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На думку прокурора саме даний розмір застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного, натомість як більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти визначеним ризикам.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просила долучити до матеріалів клопотання відомості щодо стану здоров`я підзахисного та про освіту. Заперечувала проти задоволення клопотання повідомила, що підзахисний готовий сприяти слідству оскілок свою вину визнає у повному обсязі, надав слідчому покази, що на її думку зменшує наявність ризиків. Вважає, що ризики які покладені в основу обґрунтування відповідного клопотання є непідтвердженими належними та допустимими доказами, суперечать фактичним даним. Звернула увагу на стан здоров`я підзахисного , який потребує значних матеріалах затрат та потребує постійних затрат. Визначна сума застави є непомірною для підзахисного. У зв`язку з чим просила обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що погоджується з підозрою, проте не погодився у сумі неправомірної вигоди яка зазначена стороною обвинувачення у розмірі 7 000 дол. США, так як дана сума, з його слів, складала 5500 дол. США. Систематичність дій заперечував. Зазначив, що не міг знайти собі роботу тому з метою отримання коштів на лікування, вирішив вчинити даний злочин.

Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переслідуючи злочинний умисел, направлений на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України до Республіки Молдова, скоївши ці протиправні дії в умовах воєнного стану, що введений на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., відповідно до чого перетин державного кордону у напрямку на виїзд за межі країни заборонено громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років на період воєнного стану, став на злочинний шлях і умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Наприкінці серпня 2026 року, більш точний час та місце в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та встановлені законодавством України обмеження щодо виїзду окремих категорій осіб за межі України, маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України з метою отримання грошової винагороди, розпочав пошук осіб, які мають намір виїхати за межі України та не мають законних підстав для перетину державного кордону України.

У ході такого пошуку ОСОБА_4 встановив контакт з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та запропонував останньому організувати його незаконний виїзд за межі України, незважаючи на відсутність у нього законних підстав для перетину державного кордону України, повідомивши про наявність у нього можливостей та способів організації такого незаконного переміщення.

10 вересня 2026 року приблизно о 18:50 під час зустрічі з ОСОБА_7 за адресою: м. Одеса, вул. Довга, 77, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повідомив останньому конкретний спосіб та порядок організації його незаконного виїзду за межі України.

Зокрема, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що першим етапом організації його незаконного виїзду є отримання так званого «пропуску», який, за словами ОСОБА_4 , мав надати можливість безперешкодного проїзду транзитною ділянкою автомобільної дороги Одеса - Рені, що проходить через територію Республіки Молдова в районі села Паланка, у межах маршруту через пункт пропуску «Паланка - Маяки - Удобне».

При цьому ОСОБА_4 повідомив, що зазначений «пропуск» має бути оформлений за сприяння співробітників Державної прикордонної служби України, а його отримання дозволить ОСОБА_7 безперешкодно здійснити проїзд вказаною транзитною ділянкою та надалі виїхати за межі України.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що загальна вартість організації його незаконного переміщення за межі України становить 7000 доларів США, при цьому першим етапом передбачалася передача 3000 доларів США за отримання так званого «пропуску», а після прибуття ОСОБА_7 до транзитної зони - передача ще 1500 доларів США за подальше забезпечення його переміщення за визначеним маршрутом. Решта грошових коштів мала бути передана відповідно до досягнутих між ними домовленостей на інших етапах організації незаконного переправлення.

Після цього ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 копію паспорта, яку мав намір використати для подальшої організації його незаконного переправлення через державний кордон України, у тому числі для оформлення зазначеного «пропуску» та забезпечення можливості його незаконного переміщення за визначеним маршрутом.

14 вересня 2026 року приблизно о 15:55, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, ОСОБА_4 повторно зустрівся з ОСОБА_7 , під час чого продовжив обговорення деталей організації його незаконного переміщення за межі України.

Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_4 підтвердив можливість організації незаконного виїзду ОСОБА_7 за межі України та повторно повідомив спосіб здійснення такого переміщення, зокрема порядок отримання так званого «пропуску», який, за його словами, мав забезпечити можливість безперешкодного проїзду транзитною ділянкою автомобільної дороги Одеса - Рені, що проходить через територію Республіки Молдова в районі села Паланка, у межах маршруту через пункт пропуску «Паланка - Маяки - Удобне».

Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 подальший порядок його переміщення після отримання зазначеного «пропуску», а саме необхідність здійснення поїздки на автомобілі, який мав бути наданий ОСОБА_4 , визначення ним часу та порядку такого переміщення, а також надання відповідних порад та вказівок, спрямованих на забезпечення безперешкодного проїзду ОСОБА_7 за визначеним маршрутом.

На виконання досягнутих домовленостей та в рахунок обумовленої грошової винагороди за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, останній 14 вересня 2026 року приблизно о 16:05, перебуваючи у транспортному засобі марки «Tesla Model 3», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , припаркованому за адресою: м. Одеса, вул. Довга, 77, передав ОСОБА_4 частину обумовлених грошових коштів у загальній сумі 5500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.09.2026 року склало 245015,65 гривень.

ОСОБА_4 , отримавши зазначені грошові кошти за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, був затриманий працівниками правоохоронних органів, у ході чого у нього вилучено, грошові кошти у сумі 5500 доларів США, мобільний телефон марки Iphone 14 Max синього кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , унаслідок чого його подальші дії, спрямовані на реалізацію зазначеного злочинного умислу, були припинені.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

15.09.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, з корисливих мотивів.

Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами допитів свідків, протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколами обшуків, вилученими речами та документами, протоколом затримання особи у вчиненні злочину та іншими доказами у сукупності.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій останнього, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваної, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженн.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12026162480001516 від 03.09.2026 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також обставини, що характеризують його особу, зокрема стан здоров`я та пов`язані з ним можливості пересування за межі України.

Відповідно до пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Усвідомлення тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та можливих негативних наслідків у разі доведення вини може спонукати підозрюваного до вжиття заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Окремо слідчий суддя враховує, що відповідно до наданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я визнаний непридатним до військової служби, має інвалідність 1 групи. Зазначена обставина сама по собі не свідчить про намір особи залишити територію України, однак у сукупності з характером пред`явленої підозри та обізнаністю підозрюваного щодо способів організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України може об`єктивно підвищувати його потенційні можливості для переховування за межами України.

З огляду на специфіку інкримінованого кримінального правопорушення, пов`язаного з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може бути обізнаний із маршрутами, способами та організаційними механізмами перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, а також із можливостями використання відповідних каналів для власного виїзду за межі України. За таких обставин не виключається можливість того, що у разі усвідомлення невідворотності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може вдатися до спроби залишити територію України як через офіційні пункти пропуску, за наявності відповідних правових підстав, так і поза ними, з метою уникнення участі у процесуальних діях та подальшого судового розгляду.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому зазначений ризик підлягає оцінці не абстрактно, а з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного та його потенційних можливостей забезпечити власне переховування.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя звертає увага на наявність в матеріалах клопотання даних про свідків зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від таких осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може впливати на свідків з погрозами застосування насильства з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже ОСОБА_4 наразі підозрюється організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, з корисливих мотивів, а свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного ОСОБА_4 у можливості спілкування зі свідками, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, є студентом 1 курсу Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, раніше не судимий.

Слідчий суддя також враховує стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , який, відповідно до наданих медичних документів, має онкологічне захворювання, що потребує відповідного медичного спостереження та лікування.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані вище ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного ОСОБА_4 може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в тому числі й цілодобового, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м`яких запобіжних заходів. Зокрема, застава не може бути застосованою до підозрюваного, оскільки є занадто м`яким запобіжним заходом. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_11 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів (зафіксованих дій за участю підозрюваного) і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.

Щодо визначення розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

При цьому розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, характеру встановлених ризиків, а також бути співмірним із метою застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, сторона обвинувачення просить у разі застосування до ОСОБА_4 тримання під вартою визначити заставу у розмірі 94 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої застава має забезпечувати належну процесуальну поведінку особи та її явку до суду, а її розмір повинен оцінюватися з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану та інших обставин, які мають значення для ефективності цього запобіжного заходу.

Зокрема, у рішеннях «Мангурас проти Іспанії» та «Істоміна проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що розмір застави не може визначатися виключно з огляду на тяжкість пред`явленого обвинувачення, а має бути таким, щоб перспектива її втрати у випадку невиконання процесуальних обов`язків становила для особи достатній стримуючий фактор.

Разом із тим застава не повинна бути встановлена у розмірі, який фактично позбавляє особу можливості її внесення та перетворює альтернативний запобіжний захід на безальтернативне тримання під вартою.

Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України за загальним правилом розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас ч. 5 ст. 182 КПК України допускає визначення у виняткових випадках застави у розмірі, який перевищує зазначені межі, з огляду на відповідні обставини кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного.

У цьому випадку слідчий суддя бере до уваги не лише формальну тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а й конкретні обставини його вчинення, характер висунутої підозри, корисливу спрямованість інкримінованих дій, розмір обумовленої за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України грошової винагороди у сумі 7000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.09.2026 року становило 311 838,10 грн, а також те, що 14.09.2026 року ОСОБА_4 фактично отримав від ОСОБА_7 частину зазначених коштів у сумі 5500 доларів США, що за відповідним курсом становило 245 015,65 грн. Більш того, як з`ясувалось у судовому засіданні вказані протиправні дії підозрюваного містили систематичний характер.

Наведені обставини мають істотне значення при оцінці того, наскільки визначений розмір застави буде здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти реалізації встановлених ризиків, зокрема ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

При цьому слідчий суддя враховує, що визначення застави у розмірі, який перевищує загальні межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у цьому випадку обумовлено сукупністю конкретних обставин кримінального провадження, а не лише тяжкістю пред`явленої підозри.

Зокрема, істотним є встановлений стороною обвинувачення розмір грошової винагороди, яка безпосередньо пов`язана з інкримінованою діяльністю, та фактичне отримання підозрюваним її частини.

Вказане свідчить про те, що сума застави має бути співвіднесена не лише з формальними межами, визначеними законом, але й із характером встановлених ризиків та необхідністю забезпечення дієвості запобіжного заходу. Разом із тим слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у розмірі, який був би явно непомірним для ОСОБА_4 , оскільки такий підхід суперечив би самій природі застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що визначення застави у розмірі 94 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 312 832 грн, є співмірним із характером висунутої підозри, встановленими ризиками та конкретними обставинами кримінального провадження. Такий розмір застави, з одного боку, є достатнім для забезпечення її основної мети гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного, його явки за викликом до органу досудового розслідування та суду, а також виконання покладених процесуальних обов`язків, а з іншого не має ознак явно непомірного для особи. Перспектива втрати внесеної суми у випадку невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків має становити реальний майновий стимул для дотримання встановлених судом обмежень.

Враховуючи характер встановлених ризиків, слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у зазначеному кримінальному провадженні, визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Сукупність зазначених обов`язків є необхідною та достатньою для мінімізації встановлених ризиків і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у випадку застосування застави.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 12 листопада 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 94 (дев`яносто чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 312 832 (триста дванадцять тисяч вісімсот тридцять дві ) гривні.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 12.11.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у зазначеному кримінальному провадженні, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застав, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1