Ухвала суду № 139838456, 16.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38058/26

Провадження № 1-кс/947/13835/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого-криміналіста відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026162480001556 від 11.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162480001556 від 11.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоп. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2026 в період приблизно з 15 год. 15 хв. по 15 год. 34 хв., ОСОБА_5 , знаходячись на першому поверсі під`їзду № 1 квартирного будинку АДРЕСА_1 , використовуючи невстановлений предмет, яким ймовірно є ніж,нанесла ОСОБА_6 тридцять дев`ять ударів в область спини, голови, шиї, грудної клітини,лівої надключичної зони, лівого передпліччя та внутрішньої сторони лівої кисті, спричинившиостанній проникаючі колото-різані рани, у результаті яких вона померла на місці події.

Крім того встановлено, що вбивство ОСОБА_6 мало ознаки підготовки, планування та штучного створення відповідних умов, зокрема, ОСОБА_5 розробила злочинний план, який полягав у забезпеченні прибуття ОСОБА_6 до попередньо підшуканого нею місця та обраного часу, а також у визначенні способів та маршрутів пересування до місця вчинення злочину і від нього, створенні схованок для тимчасового зберігання та приховування одягу, необхідного для зміни зовнішнього вигляду та залученні третіх осіб, які будучи необізнаними про дійсні наміри та мотиви ОСОБА_5 , спрятимуть у реалізації її злочинного плану, в тому числі шляхом схову та знищення речових доказів (засобів і знарядь вчинення злочину).

Надалі, 13.09.2026 за наявності достатніх доказів, слідчим, за погодженням з процесуальним керівником, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КПК України, та цього ж дня затримано, що у свою чергу призвело до обізнаності третіх осіб, залучених нею до реалізації злочинного плану, про вищеописані події.

Так, за результатами проведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , з метою схову та знищення речових доказів, 11.09.2026 передала своїй сестрі ОСОБА_7 сумку в які, окрім іншого, знаходилось знаряддя вчинення злочину (ніж) та одяг в який вона була одягнена під час вбивства ОСОБА_6 , після чого, ОСОБА_7 за проханням підозрюваної, використовуючи послуги з перевезень пасажирів та багажу, водієм автобуса приміського сполучення ОСОБА_8 передала зазначену сумку ОСОБА_9 , яка є їхньою матір`ю та проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

Надалі, під час допиту як свідка ОСОБА_9 , остання приховала той факт, що у вищезазначеній сумці, окрім продуктів харчування знаходився ніж та одяг.

У зв`язку із зазначеним та іншими обставинами кримінального провадження, в органу досудового розслідування були обґрунтовані підстави вважати, що на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , та у приміщеннях будівель, які на ній розташовані, можуть зберігатись засоби та знаряддя вчинення злочину (ніж, одяг, засоби зв`язку тощо), а також інші речі, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Згідно інформаційної довідки від 15.09.2026 № 494087341 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості що власника об`єкта нерухомого майна, розташованого за вищезазначеною адресою, відсутні.

З огляду на зазначене та враховуючи той факт, що до території домоволодіння та приміщень будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , де ймовірно зберігались предмети, що потенційно можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, мають вільний доступ інші особи, серед яких ОСОБА_9 , яка попередньо приховала від органу досудового розслідування важливі обставини, була обізнана про обставини кримінального провадження та є матір`ю підозрюваної ОСОБА_5 , з метою недопущення прогнозованого знищення тавтрати речових доказів, 14.09.2026 слідчим, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України та з дотриманням вимог ст. 223, 234, 236 КПК України проведено невідкладний обшук за вказаною адресою, під час якого відшукано та вилученоніж, брошку у формі орла, зубну щітку, частину картриджу електронної цигарки (поду), плата мобільного телефона, картка клієнта мережі магазинів «Копійка», 4 фрагмента тканини(одягу), фрагменти мобільного телефона, резинка та шпилька для волосся.

14.09.2026 на підставі постанови слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження вилученого майна сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Прокурор звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12026162480001556 від 11.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, та приходить до переконання, що виявлене майно може містити на собі сліди розслідуваного в рамках даного кримінального провадження кримінального правопорушення, а тому відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Викладене підтверджується також постановою слідчого від 14.09.2026 про визнання вилученого майна речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти із забороною користування та розпорядження арешт на майно, на майно, яке вилучено 14.09.2026 під час проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_2 , а саме ніж, брошку у формі орла, зубну щітку, частину картриджу електронної цигарки (поду), плата мобільного телефона, картка клієнта мережі магазинів «Копійка», 4 фрагмента тканини (одягу), фрагменти мобільного телефона, резинка та шпилька для волосся.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1