Рішення № 139835435, 10.01.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3640/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням ухвали суду від 11.08.2021 р. в частині позовних вимог про стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, повернуто позивачу, позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправною відмову Чернівецької обласної прокуратури, оформлену відповіддю №21-218вих-21 від 01.07.2021, щодо невиплати середнього заробітку за увесь період затримки виплати вихідної допомоги при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 29.04.2020 р. її було звільнено з військової служби, однак повний розрахунок при звільнені відбувся 25.02.2021 року. У зв`язку із вказаним, позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про виплату середнього заробітку за увесь період затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, однак відповідач відповіддю №21-218 вих-21 від 01.07.2021 р. відмовив у виплаті середнього заробітку. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві проти позову вказав на безпідставність заявленого позову та зазначив, що наразі триває розгляд у судовому порядку справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернівецької обласної прокуратури про поновлення на роботі, а тому виплата середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги призведе до подвійного стягнення. Таким чином, відповідач вважає, що вирішення питання про виплату середнього заробітку за час затримки при звільненні є передчасними, а тому вважає обґрунтованою оскаржувану відмову №21-218вих-21 від 01.07.2021 року. З вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 05.08.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів, з моменту отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, в ухвалі вказано на необхідність надати обґрунтування та докази щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом.

На виконання вимог ухвали суду від 05.08.2021 р. позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.08.2021 р. позовну заяву, в частині позовних вимог про стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, повернуто позивачу.

Судом відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Відповідач подав до суду заперечення щодо розгляду справи порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.08.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , працювала в органах прокуратури Чернівецької області з 10.12.2001 р. по 29.04.2020 р. на різних посадах. Наказом прокурора Чернівецької області №222-к від 28 квітня 2020 року позивач звільнена з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури області та органів прокуратури Чернівецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 29 квітня 2020 року. (а.с. 9-13).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 р. в адміністративній справі №600/706/20-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку із звільненням в розмірі 23283,49 гривень. В решті позову відмовлено. 28.12.2020 р. видано виконавчий лист в адміністративній справі №600/706/20-а. (а.с. 14-17).

У постанові зазначено, що оскільки ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 р. в адміністративній справі №600/706/20-а Чернівецькою обласною прокуратурою виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні в сумі 18743,21 гривень. (а.с. 18-19).

Позивач звернулась 18.06.2021 р. до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, однак Чернівецька обласна прокуратура у відповіді №21-218вих-21 від 01.07.2021 р. зазначила, що у рішенні суду в адміністративній справі №600/706/20-а відсутня вимога щодо виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні. (а.с. 20).

Матеріали справи містять довідку Прокуратури Чернівецької області від 21.05.2020 р. про розмір середньої заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню, на загальну суму 17036,72 гривень. (а.с. 21).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

За правилами встановленими ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 р. в адміністративній справі №600/706/20-а стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку із звільненням в розмірі 23283,49 гривень. Суд при розгляді вказаної адміністративної справи зробив висновки, що відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків під час звільнення, а саме вихідної допомоги.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду в адміністративній справі №600/706/20-а повний розрахунок при звільнені з позивачем відбувся 25.02.2021 року.

Відповідно до аналізу зазначених вище положень КЗпП України суд вважає, що у випадку наявності спору щодо середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні права та інтереси позивача підлягають захисту у судовому порядку. Тобто, виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у такому випадку здійснюється уповноваженим органом на підставі рішення суду.

При цьому, захист порушеного права особи у спірних правовідносинах передбачено шляхом звернення до суду, у строк встановлений ч. 5 ст.122 КАС України, із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Водночас, суд наголошує, що ухвалою суду від 11.08.2021 р. позовну заяву, в частині позовних вимог про стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, повернуто позивачу. Вказана ухвала суду постановою від 05.10.2021 року Сьомого апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

Таким чином, за відсутності відповідного рішення суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає, що оскаржувана відповідь Чернівецької обласної прокуратури, оформлена листом №21-218вих-21 від 01.07.2021 р. є правомірною, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність дій щодо винесення оскаржуваного наказу.

За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що оскаржувана відповідь Чернівецької обласної прокуратури, оформлена листом №21-218вих-21 від 01.07.2021 р. є правомірною, а відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 02910120).

Суддя Т.М. Брезіна