Ухвала суду № 139834153, 17.09.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №953/3674/26 Провадження № 2/613/898/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області ускладі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/3674/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 21.05.2026 позовну ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

03.08.2026 відповідачем було подано подано додаткові пояснення та додатково надано копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2026 № 3004 за формою 5 стосовно ОСОБА_1 ..

04.08.2026 представником позивача було подано додаткові пояснення у справі, в яких він просить не брати до уваги під час розгляду та вирішення справи та не долучати до матеріалів справи нові докази, які сторона відповідача додала до своїх додаткових пояснень 03.08.2026, визнати їх недопустимими на підставі ч.1 ст.78 ЦПК України та залишити їх без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Представник позивача у додаткових поясненнях просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання представника відповідача за відсутності сторін та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши питання можливості прийняття додаткових доказів, наданих відповідачем, та клопотання представника позивача про залишення цих доказів без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 43 ЦПК України передбачено право учасників справи, зокрема, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За приписами ч.ч. 1-3, 5 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

За приписами ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч.ч.1-4, п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.ч.1-4, 6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 21.05.2026 встановлено 15-денний строк для подачі відповідачем відзиву на позов, який обчислюється з дня вручення копії даної ухвали, та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

01.06.2026 відповідачем було подано письмовий відзив на позов, разом з доказами перебування відповідача на військовій службі.

02.06.2026 позивачем було подано відповідь на відзив, у якій вказано на ненадання відповідачем належних, допустимих і достовірних доказів перебування ОСОБА_1 на військовій службі протягом строку дії договору та висловлено сумнів у належності наданих документів саме відповідачу по справі.

03.08.2026 відповідачем було подано подано додаткові пояснення та надано копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2026 № 3004.

При цьому суд враховує, що додаткові пояснення відповідача подані до початку розгляду справи по суті та стосуються обставин, які, на думку відповідача, мають значення для вирішення заявлених позовних вимог.

З поданих відповідачем пояснень вбачається, що долучена ним довідка військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2026 року № 3004 стосується його статусу та обставин, які відповідач пов`язує із застосуванням передбачених законодавством пільг, тобто, обставин, якими обгрунтовуються заперечення проти позову, викладені у відзиві.

При цьому, необхідність у поданні додаткових доказів виникла з урахуванням змісту відповіді на відзив, поданої позивачем.

Крім того, судом взято до уваги дату отримання відповдіачем довідки - 27.07.2026.

Вирішуючи питання про можливість прийняття додаткових пояснень та доказів, поданих відповідачем, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, змагальності та рівності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, беручи до уваги, що станом на дату подачі додаткових доказів та пояснень відповідача суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне продовжити відповдіачу строк на подання доказів, прийняти додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 щодо позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, разом з наданими доказами - довідкою форми 5 від 27.07.2026.

У зв`язку з цим у задоволенні клопотання представника позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 43, 83, 127, ч.1 ст.223, ч. 2 ст. 247, ч.2 ст.258, ч. 6 ст. 259, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача.

Продовжити відповідачу ОСОБА_1 строк на подачу додаткових доказів та прийняти додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 щодо позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості разом з наданими доказами.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.С. Сеник