Рішення № 139833664, 16.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3609/26

Провадження № 2-о/346/230/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю :

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

представника заявника Яковишин В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності актового запису цивільного стану про смерть, -

В С Т А Н О В И В :

10.07.2026 ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Яковишин В.В., в порядку окремого провадження звернулася до суду з заявою, в якій просила:

- встановити факт неправильності актового запису про смерть №2 від 03.02.2026 року, складеного Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у частині зазначення дати смерті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість правильної дати смерті - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

- внести зміни до актового запису про смерть №2 від 03.02.2026 року, складеного Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши дату смерті « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Свою заяву обґрунтувала тим, що заявниця перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її чоловік був військовослужбовцем ЗСУ, проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді командира 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти у військовому званні солдат, та безпосередньо брав участь у бойових діях із захисту територіальної цілісності України, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації.

Обставини та час загибелі ОСОБА_2 установлені компетентними військовими органами. Актом проведення спеціального розслідування № 1172 від 12 грудня 2024 року (призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 20.11.2024 № 2068) достеменно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 00 год. 48 хв. солдат ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання під час евакуації поранених у районі бойових дій біля населеного пункту Білогорівка Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області, унаслідок вогневого ураження (мінометного обстрілу) з боку збройних сил Російської Федерації зазнав ураження. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.12.2024 № 1437 солдата ОСОБА_2 слід вважати таким, що зник безвісти 24 листопада 2024 року.

Сповіщенням сім`ї загиблого № 174/ЦВС від 26 січня 2026 року, складеним на підставі постанови про встановлення особи загиблого від 22.01.2026, чоловіка заявниці офіційно визнано загиблим ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України. Таким чином, усі первинні військові документи акт спеціального розслідування, наказ командира військової частини та фінальне сповіщення сім`ї загиблого узгоджено та несуперечливо фіксують саме дату ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Попри це, під час державної реєстрації смерті до актового запису було внесено недостовірну дату. Так, Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи первісно видало лікарське свідоцтво про смерть № 1997/25 від 26 вересня 2025 року (з позначкою «остаточне»), у якому дату смерті було зазначено помилково ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі цього (помилкового) свідоцтва Коломийський відділ ДРАЦС провів державну реєстрацію смерті, склав актовий запис про смерть № 2 від 03 лютого 2026 року та видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , в якому дату смерті також зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто технічна (медична) помилка була механічно перенесена до актового запису цивільного стану.

У подальшому судово-медична установа самостійно виявила та виправила власну помилку, видавши лікарське свідоцтво про смерть № 1997/25 від 04 лютого 2026 року (з позначкою «замість остаточного»), в якому зазначено правильну дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також місце смерті (Луганська область, Сіверськодонецький район, н.п. Білогорівка) та обставини загибелі під час виконання бойового завдання. Отже, сама судово-медична установа суб`єкт, уповноважений законом посвідчувати факт і дату смерті, офіційно спростувала первісно зазначену дату ІНФОРМАЦІЯ_5 та підтвердила дійсну дату 24.11.2024.

Заявниця, діючи добросовісно звернулася до Коломийського відділу ДРАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про смерть у частині дати (з 20.11.2024 на 24.11.2024). Висновком про відмову від 10 лютого 2026 року у внесенні змін відмовлено виключно з формальних мотивів наявності двох лікарських свідоцтв із різними датами; при цьому у самому висновку зазначено про можливість вирішення питання в судовому порядку.

Встановлення неправильності дати смерті та правильної дати має для заявниці істотне юридичне значення, оскільки від дати смерті безпосередньо залежить виникнення та реалізація цілої низки її особистих немайнових і майнових прав. Достовірність відомостей цивільного стану є складовою особистого немайнового права фізичної особи (ст. 269, 270, 273 ЦК України); держава в особі органів реєстрації актів цивільного стану зобов`язана забезпечувати відображення в актових записах достовірної інформації

Крім того, від правильної дати смерті залежать майнові права заявниці та інших членів сім`ї, зокрема: право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, правильність нарахування грошового забезпечення, а також визначення дня відкриття спадщини та обчислення строку для її прийняття (ст. 1220, 1270 ЦК України). Наявність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян недостовірної дати смерті створює об`єктивні перешкоди у реалізації цих прав та може призвести до безпідставної відмови відповідних органів у 3дійсненні виплат і оформленні спадщини.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 16.09.2026.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Представник заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити з зазначених в ній підстав.

Представник Заінтересованої особи Коломийський ДРАЦС в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника, при вирішення зави покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 23.05.2020 року, про що Коломийським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено актовий запис №180, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 . (а.с.8,28)

ОСОБА_2 проходив військову службу в ЗСУ, на посаді командира 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 в званні солдата.

Зі сповіщення сім`ї зниклого безвісті №10205 від 20.11.2024 на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 о 04:00 виконуючи бойове завдання в складі підрозділу щодо проведення захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в адміністративних межах смт Білогорівка Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області зник безвісті (а.с.30)

З Акту проведення спеціального розслідування від 12.12.2024, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 20.11.2024 №2068 «Про призначення спеціального розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 в районі ведення бойових дій» встановлено, що 24.11.2024 о 00:48 командир 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області під час проведення евакуації поранених в районі лісосмуги по групі евакуації було здійснено вогневе ураження з боку підрозділів збройних сил рф, в результаті солдат ОСОБА_5 зник безвісти, місце перебування його не відоме. (а.с.13-16)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.12.2024 №1437 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що зник безвісти 24.11.2024 (а.с.17-18)

Зі сповіщення сім`ї загиблого №174/ЦВС від 26.01.2026 на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , на підставі постанови про встановлення особи загиблого від 22.01.2026 визнано загиблим ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області зник безвісті (а.с.29)

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть №1997/25 від 26.09.2025 року (остаточного), виданого Львівським бюро СМЕ, дата смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті Луганська область, Сіверськодонецький район, н.п.Білогорівка (а.с.20)

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть №1997/25 від 04.02.2026 року (замість остаточного), виданого Львівським бюро СМЕ, дата смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті Луганська область, Сіверськодонецький район, н.п.Білогорівка (а.с.19)

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.02.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис №2 від 03.02.2026 року (а.с.22)

З висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 10.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про внесення змін до актового запису №2 про смерть чоловіка ОСОБА_2 , складеному Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила виправити дату смерті померлого з 20 листопада 2024 року на ІНФОРМАЦІЯ_3 . В задоволені заяви відмовлено, через розбіжності в документах в датах смерті ( а саме в лікарському свідоцтві про смерть ( остаточному ) дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , а в лікарському свідоцтві про смерть (замість остаточного) дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.9-10)

Звертаючись в суд із заявою заявниці зазначила, що встановлення неправильності актового запису в частині дати смерті її чоловіка та внесення змін до актового запису щодо правильної дати смерті залежать майнові права заявниці та інших членів сім`ї, зокрема: право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, правильність нарахування грошового забезпечення, а також визначення дня відкриття спадщини та обчислення строку для її прийняття. Наявність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян недостовірної дати смерті створює об`єктивні перешкоди у реалізації цих прав та може призвести до безпідставної відмови відповідних органів у 3дійсненні виплат і оформленні спадщини. Іншого (позасудового) порядку виправлення дати смерті за наявності спростованого та виправленого лікарського свідоцтва законом не передбачено.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами другою, сьомою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» регулюються відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням та припиненням їхньої дії, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.(ст.2 Закону)

Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.(ст.17 Закону)

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Смерть є актом цивільного стану (стаття 49 ЦК України).

Згідно зі статтею 22 цього Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом ДРАЦС за наявності достатніх підстав; за наслідками перевірки орган складає обґрунтований висновок про внесення змін або про відмову; у разі відмови у висновку зазначаються причини та можливість оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін урегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5.

Згідно з підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу ІІ цих Правил однією з підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші рішення, у яких зазначено про внесення конкретних змін. Відповідно до пункту 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, зазначені в рішенні суду. Пунктом 1.5 розділу І Правил передбачено, що коли підставою для внесення змін є рішення суду, таке внесення проводиться на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого в результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян. Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду у цій справі виправлення дати смерті в актовому записі здійснюється органом ДРАЦС фактично автоматично, на підставі самого рішення.

Наведене узгоджується і з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану»: суд постановляє рішення про неправильність запису саме в тій його частині, в якій встановлено неправильність (а не всього акта); у резолютивній частині зазначається, який запис є неправильним, яким органом і щодо яких осіб він складений, номер та дата запису і які саме виправлення слід внести (пункт 11); рішення суду про встановлення факту не підміняє собою документів органів ДРАЦС, а є підставою для їх виправлення/одержання (пункт 18). З огляду на це прохальна частина цієї заяви сформульована з дотриманням наведених вимог із зазначенням конкретного запису, його номера, дати, органу та конкретного виправлення у графі «Дата смерті».

Таким чином, неправильність в актовому записі цивільного стану може бути встановлено рішенням суду. Із урахуванням того, що заявниця вправі обрати самостійно спосіб захисту своїх прав та інтересів, дана заява підлягає розгляду за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства, що відповідає положенням вищевказаних правових норм.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове завдання під час евакуації поранених у районі бойових дій біля населеного пункту Білогорівка Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області, унаслідок вогневого ураження (мінометного обстрілу) з боку збройних сил Російської Федерації.

Правильність дати смерті ОСОБА_2 саме « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підтверджує сукупність доказів досліджених в судовому засіданні, які узгоджуються між собою, а саме: акт проведення спеціального розслідування № 1172 від 12.12.2024, у якому зафіксовано час ураження 24.11.2024 о 00:48; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1437 від 19.12.2024 (зник безвісти 24.11.2024); сповіщення сім`ї загиблого № 174/ЦВС від 26.01.2026 (визнано загиблим ІНФОРМАЦІЯ_6 ); виправлене лікарське свідоцтво про смерть № 1997/25 від 04.02.2026 («замість остаточного») із датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, в актовому записі про смерть та виданому свідоцтві про смерть дата смерті ОСОБА_2 . Коломийським відділом ДРАЦС помилково зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість вірної « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

На звернення заявниці до органу ДРАЦС щодо виправлення дати смерті її чоловіка було складено висновок про відмову у виправлені дати смерті в актовому записі. В основу висновку про відмову від 10 лютого 2026 року покладено твердження Коломийського відділу ДРАЦС про наявність «двох суперечливих лікарських свідоцтв про смерть», яке унеможливлює внесення змін до актового запису.

Разом з цим суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.а ст.1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).

Відповідно до ст.2.6 розділу ІІ Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженої Наказом МОЗ України від 08.08.2006 №545, Лікарське свідоцтво про смерть видається обов`язково з поміткою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього", "замість остаточного". Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "остаточне" та була виявлена помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво у двох примірниках "замість остаточного лікарського свідоцтва про смерть №___ ", перший примірник якого заклади охорони здоров`я або ФОП направляють у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення "остаточного" лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров`я або місці провадження медичної практики ФОП.

Як встановлено судом, на підстав лікарського свідоцтва про смерть №1997/25 від 26.09.2025 з поміткою остаточне Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України проведено реєстрація смерті ОСОБА_2 , складено актовий запис про смерть №2, в якому вказано дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видано свідоцтво про смерть.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1997/25 від 04.02.2026 з поміткою замість остаточного дата смерті ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Між зазначеними лікарськими свідоцтвами немає жодної правової суперечності: перше («остаточне» від 26.09.2025) є первинним і на цей час спростованим, а друге («замість остаточного» від 04.02.2026) виправленим та єдино чинним.

Відмовляючи у внесенні змін, орган ДРАЦС помилково розцінив передбачену законом процедуру виправлення судово-медичною установою власної помилки як непереборну «розбіжність документів».

Отже, заявниця використала позасудове вирішення питання про внесення змін до акту громадського стану шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з відповідною заявою. Єдиним шляхом встановлення факту, про який просить заявниця є встановлення факту неправильності актового запису про смерть у судовому порядку, та саме на підставі рішення суду відділом реєстрації актів цивільного стану в актовий запис про смерть особи вносяться зміни.

Враховуючи, що задоволення заяви має юридичне значення для заявниці, то даний юридичний факт має бути встановлений в судовому порядку.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявницею та підтверджених дослідженими судом доказами, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд керуючись ст.ст. 4, 10, 59, 60, 61, 208-218, 234, 256, 259 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт неправильності актового запису про смерть № 2 від 03 лютого 2026 року, складеного Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у частині зазначення дати смерті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість правильної дати смерті « ІНФОРМАЦІЯ_3 »

Зобов`язати Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про смерть № 2 від 03 лютого 2026 року, складеного Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в графі «дата смерті» ОСОБА_2 змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на правильну « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.09.2026 року

Суддя: Третьякова І. В.