Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/2230/26
Провадження № 2/346/2344/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В С Т А Н О В И В:
01 травня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №1853186 від 01.04.2021 в розмірі 14130,49 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовані тим,що 01.04.2021р. між ТОВ «Фінансова компані «Верона» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1853186. Договір був укладений дистанційно, у письмовій (електронній) формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписання уповноваженою особою кредитодавця із застосуванням аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою технічних засобів або іншого аналога власноручного підпису) та позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору. Умовами договору передбачений загальний розмір наданого кредиту: 3900.00 грн, яку позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (або непогашену його частину) у розмірі 1.90 % від суми кредиту за кожен день користування. Попри взяті на себе зобов`язання, позичальник не здійснив своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим станом утворилася заборгованість, розмір якої станом на дату подання позову становить 14130,49 грн. та складається з: заборгованості за основним зобов?язанням 3900,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 10065,90 грн., інфляційних збитків 137,99 грн. та 3% річних 26,60 грн.
03.12.2021 було укладено договір № 03/12/2021-2 відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Верона» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1853186. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1853186. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1853186.
Ухвалою від 05.05.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити за його відсутності відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в позовній заяві не заперечував.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.04.2021р. ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 уклали між собою кредитний договір №1853186. Договір підписаний сторонами електронними підписами, зі сторони позичальника одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.1-1.6 договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.
Загальний розмір наданого Кредиту складає 3900.00 гривень. Строк, на який надається, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 31.03.2021 року по 28.04.2021 року включно.
Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого Кредиту. Тип процентної ставки - фіксована. Реальною річною процентною ставкою є загальні витрати Позичальника за договором (проценти за користування Кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця та кредитного посередника (за наявності)), виражені у процентах річних від загального розміру виданого Кредиту. Реальна річна процентна ставка - 693,5 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту. Обчислення реальної річної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та що Кредитодавець та Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Загальна вартість Кредиту становить 6,048.90 гривень.
Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.
Пунктами 3.1-3.3 договору передбачено, що за користування наданими у Кредит грошовими коштами Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти від суми наданого Кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитодавцем в день надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за Кредитом з поточного рахунку Кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит. Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених Договором, але не більше строку, на який надається Кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за період продовження терміну користування Кредитом та погашення суми боргу.
Згідно п. 4.1 договору, позичальник зобов`язується повернути суму отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування Кредитом у строки, визначені в Графіку платежів, а саме 28.04.2021 р. в сумі 6048,90 грн., з яких: 3900,00 грн. сума кредиту та 2148,90 грн. сума нарахованих процентів.
Пунктами 9.2-9.3 передбачено, що строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 28.04.2021 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Відповідно до п. 9.4.1-9.4.3.2 Договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів.
За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.
В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.
Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору.
У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.
Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого Кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.
З долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 своїх зобов?язань по поверненню кредитних коштів та сплати процентів у передбачені договором строки не виконав, жодних оплат не здійснював, внаслідок чого станом на 10.01.2023р. розмір його заборгованості становив 13965,90 грн., з яких: 3900,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту та 10065,90 грн. заборгованість за відсотками, які нараховані в межах максимального строку пролонгації (70 календарних днів) за підвищеною процентною ставкою у розмірі 2,9 %.
03.12.2021р. ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали між собою договір факторингу №03/12-2021-2, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору право грошової вимоги, а фактор зобов?язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками.
Пунктом 6.1.4 договору факторингу №03/12-2021-2 передбачено, що право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників (додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
03.12.2021р. між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «Вердикт Капітал» був підписаний акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №03/12/2021-2.
Згідно витягу з Реєстру боржників до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1853186 на загальну суму 13965,90 грн. (порядковий № в реєстрі 860).
Набувши право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на суму основного зобов?язання здійснило нарахування 3% річних в сумі 26.60 грн. та інфляційних втрат в сумі 137,99 грн. за період з 03.12.2021 по. 23.02.2022р., що підтверджується долученим до справи розрахунком заборгованості.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» був укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
10 січня 2023р. між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Верликт Капітал» був підписаний акт прийому-передачі боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023р. За вказаним актом первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 осіб. Після цього, з урахуванням умов договору №10/01/2023 від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10/01/2023, ТОВ «Коллект центр» набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №1853186 в загальній сумі 14130,49 грн.,
Звертаючись до суду, позивач вказав, що кредитні зобов`язання відповідача до теперішнього часу залишаються невиконаними, а тому просив стягнути з нього вищевказану суму заборгованості.
Мотиви і доводи суду та застосовані норми права
Згідно ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 1054, 155 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.
При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «ФК «Верона» було укладено договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у позику. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в загальному розмірі 14130,49 грн.
У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 підтвердженої кредитної заборгованості на загальну суму 14130,49 грн., право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10/01/2023, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», копію тарифів з переліком правничих послуг та їхньої вартості, заявку на надання юридичної допомоги №1028 від 02.03.2026р. та витяг з акту №20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026р., в якому зазначено вид наданих послуг, витрачений час та їхню вартість (надання усної консультації 2 год. на суму 3000 грн. та складання позовної заяви 2 год. на 6000 грн.) на загальну суму 9000,00грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512-512, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) заборгованість за кредитним договором №1853186 від 01.04.2021р. в сумі 14130 (чотирнадцять тисяч сто тридцять) гривень 49 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 (три тисячі п?ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.09.2026р.
Суддя: Третьякова І. В.
Судове рішення № 139833663, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 346/2230/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: