Ухвала суду № 139831549, 17.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

17 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5846/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО, перевіривши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просить:

1) Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області код ЄДРПОУ-20632802 (25605, місто Кропивницький, вул. Соборна, б.7-а) щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), починаючи з 01.01.2025 року.

2) Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області код ЄДРПОУ -20632802 (25605, місто Кропивницький, вул. Соборна, б.7-а) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» - без обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 68 % від сум грошового забезпечення, та з урахуванням останніх проведених діючих виплат в 01.03.2026 року та розрахунку ГУ ПФУ в Кіровоградській області який існує в матеріалах електронної пенсійної справі - у розмірі 29625,75 ( двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять ) 75 грв. - без застосовування понижуючих коефіцієнтів та обмеження максимальним розміром пенсії.

3) Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області код ЄДРПОУ20632802 (25605 місто Кропивницький, вул. Соборна, б.7-а) виплатити ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії, яка утворилася внаслідок незаконного застосування обмеження максимальним розміром пенсії та застосування, понижуючих коефіцієнтів, починаючи з 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум по час постановлення рішення суду.

Ухвалою судді від 24.08.2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог.

На виконання вимог ухвали судді, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує, що про обмеження пенсійних виплат позивач дізнався 06.08.2026 року після ознайомлення з матеріалами електронної пенсійної справи.

Надаючи оцінку цій заяві суд зазначає.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» - без обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 68 % від сум грошового забезпечення, та з урахуванням останніх проведених діючих виплат в 01.03.2026 року та розрахунку ГУ ПФУ в Кіровоградській області який існує в матеріалах електронної пенсійної справі - у розмірі 29625,75 ( двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять ) 75 грн. - без застосовування понижуючих коефіцієнтів та обмеження максимальним розміром пенсії, а до суду звернувся лише 17.08.2026 року (через систему "Електронний суд").

Отже, відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла до висновку, що норми статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Цей спір не стосується виплати вже нарахованих сум пенсій за минулий час, а підстави для виплати цієї доплати до пенсії без обмеження будь-яким строком у даній справі відсутні.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відтак, шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з моменту отримання позивачем відповідних пенсійних виплат, тобто за січень 2025 року.

Крім того, звернення до відповідача із заявою від 06.08.2026 року та отримання відповіді на неї не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і вказана дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спорів такої категорії, тож звернення позивача до відповідача із заявою не дає підстав для застосування правил обчислення строку звернення до суду, наведених у частині 4 статті 122 КАС України.

Таким чином, позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Отже, з огляду на строки виплати пенсій (щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія) та строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 17.08.2026 року, судовому захисту підлягають порушені права позивача у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 17.02.2026 року.

Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорах з приводу нарахування та виплати щомісячних підвищень, доплат, індексації до пенсії, які наведені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі №460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі №460/100/21, від 15.06.2022 року у справі №280/3045/19.

Враховуючи наведені обставини суд доходить висновку, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом в частині позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у вказаній частині за період з 01.01.2025 до 16.02.2026, позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в цій частині відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.

При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даними вимогами при наявності поважних підстав пропуску строку.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 до 16.02.2026 подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2025 до 16.02.2026 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО