Рішення № 139830253, 17.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6865/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) в якому заявлені наступні позовні вимоги:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті згідно ст.53 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 01.08.2001;

2) зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області виплатити згідно ст.53 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 01.08.2001.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання померлого вітчима. Однак, листом від 11.02.2026 відповідач відмовив позивачу у виплаті допомоги на поховання, оскільки в ГУ ПФУ у Волинській області перебуває не « ОСОБА_4 .

Позивач вважає відмову протиправною, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

З наведених підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про відсутність підстав для проведення виплати допомоги на поховання.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є падчеркою померлого ОСОБА_2 .

За даними паспорту громадянина України, померлого ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 , виданого Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 01.08.2001, місце реєстрації пенсіонера зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував пенсію в ГУ ПФУ у Волинській області по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.01.2026 Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 .

09.02.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про виплату допомоги на поховання.

Листом від 11.02.2026 №0300-0501-8/11165 ГУ ПФУ у Волинській області, повідомило про відсутність підстав для задоволення заяви про виплату допомоги на поховання за померлого гр. ОСОБА_3 , у зв`язку з невідповідністю прізвища померлого пенсіонера.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

На підставі частини третьої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Відмова позивачу у виплаті допомоги на поховання мотивована тим, що у наданих документах виявлена невідповідність в написанні прізвища, а саме, у свідоцтві про смерть прізвище померлого зазначено як « ОСОБА_5 » (з буквою «и»), а в документах що містяться в матеріалах пенсійної справи прізвище померлої зазначено як « ОСОБА_6 » (з буквою «і»).

Так, з паспорту померлого серія НОМЕР_2 вбачається, що він ОСОБА_3 .

Згідно картки фізичної особи-платника податків (Дублікат) від 29.11.2001 ОСОБА_2 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Крім того, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 померлого, видане ОСОБА_3 , а посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2) серії НОМЕР_5 видане ОСОБА_2 .

Разом з цим, незважаючи на різне написання прізвища померлого, решта персональних даних, наведених в цих документах, (як от ім`я, по батькові, дата і місце народження), в їх сукупності зумовлюють висновок про те, що в цих документах йдеться про одну і ту саму особу.

Той факт, що вітчим позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 (за даними, що містяться в пенсійній справі відповідача), яка перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області є однією і тією ж особою підтверджується його РНОКПП НОМЕР_6 , а також вищезазначеними доказами.

Відтак, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем разом із заявою від 09.02.2025 про виплату допомоги на поховання померлого ОСОБА_7 , стосуються саме ОСОБА_3 (за даними, що містяться в пенсійній справі відповідача), який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримував пенсію і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Суд відзначає, що всі документи на померлого видані компетентними державними органами та заповнені їх посадовими особами, тож позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання допомоги на поховання померлого через розбіжності, які на думку відповідача, полягають в написанні прізвища.

Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання про необґрунтоване покладення негативних наслідків розбіжності написання прізвища померлого вітчима позивача на позивача та безпідставність відмови у виплаті відповідної допомоги на поховання, оскільки відповідні (належні) документи були надані позивачем при зверненні до відповідача з відповідною заявою.

Відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на поховання, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Виходячи з цих міркувань, суд приходить до висновку, що відмова пенсійного органу у виплаті позивачу допомоги на поховання у зв`язку з неможливістю ідентифікувати особу померлого внаслідок різного написання прізвища в свідоцтві про смерть є проявом надмірного формалізму.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 10.03.2026 №1453\з1.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 01.08.2001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір на суму 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ф.А. Волдінер