Ухвала суду № 139829023, 11.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4045/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду та в режимі відеоконференцзв`язку клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про обрання в межах кримінального провадження № 62023000000000168 від 24.02.2023, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теплик Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

Учасники судового провадження: прокурор - ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000168 від 24.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у незаконному заволодінні транспортними засобами, вартість яких у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволодів транспортними засобами, вартість яких у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.

05.01.2023, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Слідчий вважає наявними всі законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків у даному кримінальному провадженні. Просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки оголошення підозрюваного в міжнародний розшук наразі не відбулося.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000168 від 24.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у незаконному заволодінні транспортними засобами, вартість яких у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.

Вищевказані матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 62023000000000168 виділено 24.02.2023 прокурором в окреме провадження із матеріалів кримінального провадження № 42022000000000430 від 06.04.2022, обвинувальний акт в якому, 02.05.2023 скеровано до суду відносно іншої особи, яка є співучасником ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 41 Основного Закону України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону України в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначається Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону України примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Згідно з частиною другою вказаної статті у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акту про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Крім того, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Також, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п. 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», оголошено та розпочато проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Наказом (по стройовій частині) начальника Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України (далі - ЦІРОТ МО України) від 20.03.2022 № 37 ОСОБА_5 з 18.03.2022 прийнято на роботу до вказаного Центру на посаду інженера відділення космічної підтримки.

Також, наказом (по стройовій частині) начальника ЦІРОТ МО України від 21.03.2022 № 38 до вказаного Центру з 21.03.2022 на посаду інженера відділу підтримки застосування Збройних Сил України в кіберпросторі прийнято особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Відповідно до Положення про ЦІРОТ МО України, затвердженого наказом т.в.о. Міністра оборони України від 01.09.2021 № 265, ЦІРОТ МО України є органом військового управління, який підпорядковується Міністру оборони України. Діяльність ЦІРОТ МО України спрямовує та координує заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України виконує завдання із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва в мирний час та особливий період щодо інноваційних розробок у сфері інформаційних, роботизованих, сенсорних технологій та технологій кібербезпеки в інтересах оборони, а також інші завдання та функції, які покладені на Міністерство оборони України.

У зв`язку із виконанням своїх службових обов`язків, на початку квітня 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 03.04.2022 ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження виявили залишені місцевими жителями автомобілі, а саме автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Captiva», 2017 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , автомобіль марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 та автомобіль марки «Lexus» моделі «RX 350», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 на території окремих домоволодінь по вул. Антонія Михайловського у місті Буча Київської області, на зовнішній стороні кузова яких містились намальовані та/або наклеєні латинські літери «V», що могло свідчити про ймовірність самовільного захоплення та подальшої експлуатації військовослужбовцями збройних сил російської федерації вказаних транспортних засобів під час бойових дій на території м. Буча у період з 25.02.2022 по 31.03.2022, власники яких, у зв`язку із проведенням бойових дій на території міста Бучі Київської області, тривалий період часу перебували поза межами вказаного населеного пункту, що фактично позбавило їх можливості здійснення права користування своїм нерухомим майном.

У подальшому, на початку квітня 2022 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 03.04.2022 у ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник спільний єдиний злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння вищевказаними транспортними засобами для власних потреб, та останні домовилися між собою про незаконне заволодіння транспортними засобами.

З метою створення уяви про законність своїх дій, спрямованих на вилучення та транспортування без присутності власників цивільних транспортних засобів, та безперешкодного їх вивезення з населеного пункту, ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження домовилися представлятися уповноваженими військового командування особами на вилучення транспортних засобів в умовах воєнного стану, та за невстановлених обставин під час досудового розслідування підготували ряд документів щодо примусового відчуження транспортних засобів в умовах воєнного стану, які за своїми реквізитами були схожими на документи військового командування Збройних Сил України (відтиски печаток та підписи невстановлених посадових осіб), в тому числі письмові накази (розпорядження) про вилучення (відчуження) автомобілів на встановлених зразках передбачених Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» однак не відповідали їм.

Реалізовуючи спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаними трьома транспортними засобами, 04.04.2022, приблизно о 19 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , використовуючи засоби телефонного зв`язку здійснив телефонний дзвінок у Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Т» (код ЄРДПОУ 37445259), працівники якого не були обізнані із їх злочинним умислом, та замовили послугу щодо транспортування окремих легкових автомобілів з території м. Бучі Київської області до м. Києва двома спеціалізованими транспортними засобами - вантажними евакуаторами, при цьому повідомив представнику вказаного суб`єкта господарської діяльності про те, що він є посадовою особою Міністерства оборони України, уповноваженою на здійснення евакуації окремих транспортних засобів.

Наступного дня, 05.04.2022, приблизно об 11 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 на автомобілі марки «Land Rover» моделі «Discovery Sport», реєстраційний номер НОМЕР_4 , за кермом якого перебував останній, здійснили супровід з території м. Києва виділених ТОВ «Експрес-Т» для надання раніше обумовлених послуг спеціалізованих транспортних засобів, а саме: вантажного евакуатора марки «Mercedes-Benz» моделі «1117L», з реєстраційним номером НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_8 , який не був обізнаний із їх злочинним задумом, та вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000», з реєстраційним номером НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_9 , який також не був обізнаний із їх злочинним задумом, та прибули до м. Бучі Київської області поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2 .

У подальшому ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи одягнутими у однострій військового типу, маючи при собі автоматичну зброю, діючи умисно, на виконання раніше узгодженого спільного єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння трьома транспортними засобами, з метою створення у водіїв вантажних евакуаторів ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уяви про законність своїх дій щодо вилучення та транспортування без присутності власників цивільних транспортних засобів, а саме: автомобіля марки Chevrolet» моделі «Captiva», 2017 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , що знаходився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіля марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номером шасі (кузова): НОМЕР_8 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , що знаходився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , повідомили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що вони ( ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) є військовослужбовцями Збройних сил України, уповноваженими на вилучення та доставлення вказаних транспортних засобів до станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_5 , при цьому, продемонструвавши невстановлений досудовим розслідуванням ряд документів військового командування Збройних Сил України, які мали реквізити схожі до офіційних (відтиски печаток та підписи невстановлених посадових осіб), в тому числі письмові накази (розпорядження) про вилучення (відчуження) близько 20 автомобілів різних марок на потреби Збройних Сил України, серед яких значився автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Captiva».

Одразу після вищевказаного, ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння трьома транспортними засобами, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, діючи умисно, не маючи ані дійсного ані уявного права на автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Captiva», 2017 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , всупереч волі власника, без його відома, потрапивши на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, надали ОСОБА_8 вказівку за допомогою маніпулятора завантажити на причіп евакуатора марки «Mercedes-Benz» моделі «1117L», з реєстраційним номером НОМЕР_5 , вищевказаний автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Captiva», після чого ОСОБА_8 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження діючи на виконання зазначеної вказівки та під безпосереднім контролем ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснив таке завантаження, після чого, виїхав на вулицю загального користування де зупинився.

В цей же час водій іншого вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000» ОСОБА_9 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на виконання вказівки останнього здійснив спробу заїзду на територію домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , доступ до якої був вільний, з метою завантаження на причіп евакуатора автомобіля марки «Honda» моделі «CR-V», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , однак, у зв`язку із наявністю значного об`єму пісочного покриву на в`їзді, вантажний евакуатор-С марки «MAN» моделі «L2000» не зміг потрапити безпосередньо на вищезазначену територію.

Після викладених обставин, ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Land Rover» моделі «Discovery Sport», поїхав у невстановленому досудовим слідством напрямку.

У зв`язку із ускладненням заїзду вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000», особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , під`єднав буксирувальний трос з двох кінців до автомобілів марки «Honda» моделі «CR-V», з реєстраційним номером НОМЕР_2 до автомобіля марки «Lexus» моделі «RX 350», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , номером шасі (кузова) НОМЕР_9 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_12 та сів за кермо вищевказаного автомобіля «Lexus».

Далі, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння трьома транспортними засобами, з корисливих мотивів, діючи умисно, не маючи ані дійсного ані уявного права на автомобіль марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , та автомобіль марки «Lexus» моделі «RX 350», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , всупереч волі власників вказаних транспортних засобів, без їх відома, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Lexus» моделі «RX 350» за допомогою ключа запалювання, який він попередньо відшукав у невстановлений досудовим слідством час та місці, привів вказаний автомобіль в рухливий стан (здійснив запуск двигуна) та здійснив буксирування автомобіля марки «Honda» моделі «CR-V» на вулицю загального користування.

Продовжуючи, реалізацію спільного з ОСОБА_13 спільного єдиного злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння трьома транспортними засобами, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, діючи умисно, не маючи ані дійсного ані уявного права на автомобіль марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , всупереч волі власника вказаного транспортного засобу, без його відома, перебуваючи поблизу території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , наказав ОСОБА_9 завантажити на причіп вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000» вищевказаний автомобіль марки «Honda» моделі «CR-V», після чого ОСОБА_9 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи на виконання вказівок та під контролем останнього, здійснив таке завантаження, після чого, разом із водієм евакуатора марки «Mercedes-Benz» моделі «1117L» ОСОБА_8 очікував подальших вказівок особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження щодо готовності виїзду та маршруту транспортування завантажених за вищевикладених обставин автомобілів.

Після завантаження автомобіля марки «Honda» моделі «CR-V» на причіп вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000», приблизно о 18 год. 00 хв. 05.04.2022, ОСОБА_5 прибув до місця розташування вантажних евакуаторів разом із представниками Гатненського добровольчого формування територіальних громад (далі Гатненського ДФТГ) ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким, з метою створення уяви про законність дій, спрямованих на вилучення та транспортування цивільних транспортних засобів, заздалегідь повідомив про те, що він ( ОСОБА_5 ) та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження є співробітниками Директорату політики цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міністерства оборони України, уповноваженими на вилучення та доставлення автомобілів: марки «Chevrolet» моделі «Captiva», марки «Honda» моделі «CR-V» та марки «Lexus» моделі «RX 350» за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А (місцезнаходження службових приміщень підрозділів Директорату Міноборони України та Центру Міноборони України) для потреб Збройних Сил України.

На прохання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження одним із представників Гатненського ДФТГ (ким саме не встановлено) на автомобіль марки «Lexus» моделі «RX 350» встановлено надані заздалегідь підготовлені особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження військові номерні знаки НОМЕР_10 , закріплені в резерві управління безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 , законність набуття останнім яких у ході досудового розслідування не підтверджено.

У подальшому, 05.04.2022, приблизно 18 год. 30 хв., вищевказані транспортні засоби почали рухатися у складі колони в напрямку м. Києва, а саме: автомобіль марки «Land Rover» моделі «Discovery Sport» під керуванням ОСОБА_5 з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у якості пасажирів, за ним автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Captiva», 2017 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , шляхом перевезення на причепі евакуатора марки «Mercedes-Benz» моделі «1117L» з реєстраційним номером НОМЕР_5 , за кермом якого був ОСОБА_8 , за ним автомобіль марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номером шасі (кузова) НОМЕР_8 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , шляхом перевезення на причепі вантажного евакуатора-С марки «MAN» моделі «L2000» з реєстраційним номером НОМЕР_6 , за кермом якого був ОСОБА_9 , та автомобіль марки «Lexus» моделі «RX 350», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , номером шасі (кузова) НОМЕР_9 , який на праві власності належить ОСОБА_12 , унаслідок запуску двигуна особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за кермом якого перебував останній.

За викладених обставин, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи умови воєнного стану, з метою незаконного заволодіння транспортними засобами для власних потреб, всупереч волі власників транспортних засобів, не маючи ані дійсного, ані уявного права на транспортні засоби, 05.04.2022 з 11 год. 00 хв. по 18 год. 30 хв. незаконно заволодів автомобілем марки «Chevrolet» моделі «Captiva», 2017 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , як автомобілем марки «Lexus» моделі «RX 350», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , номером шасі (кузова) НОМЕР_9 , який на праві власності належить ОСОБА_12 , та автомобілем марки «Honda» моделі «CR-V», 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номером шасі (кузова): НОМЕР_8 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , загальною вартістю 1 489 774 (один мільйон чотириста вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 46 копійок, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволодів транспортними засобами, вартість яких у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1, 3, 7 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ст. 136 КПК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.01.2023, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 у повній відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 05.05.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 20.04.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 15.04.2022;

- протоколом огляду речей від 15.04.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 10.05.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 07.06.2022;

- протоколом огляду речей від 29.04.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 05.05.2022;

- протоколом огляду від 09.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.05.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.05.2022;

- протоколом огляду речей від 13.07.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 26.08.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 05.09.2022;

- висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 15531/22-54 від 18.07.2022;

- матеріалами службового розслідування Головної інспекції МО України від 20.04.2022 ;

- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) дії: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження від 30.08.2022;

- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) дії: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 від 30.08.2022.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Виходячи з наявних матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з п. 1 ст. 52 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року будь-яке обмеження прав і свобод, що визначаються цією хартією, повинне здійснюватися на підставі закону з повагою до сутності цих прав і свобод; застосовані за принципом пропорційності обмеження можуть бути встановлені тільки тоді, коли вони потрібні та відповідають цілям і загальним інтересам, визнаним Європейським Союзом, або потребі захистити права і свободи інших осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.

Під час досудового розслідування виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 та проведення з його участю слідчих дій, однак останній ухиляється від органу досудового розслідування.

У зв`язку із набуттям процесуального статусу підозрюваного у вищевказаному провадженні, ОСОБА_5 , у передбачений КПК України спосіб для вручення повідомлень, повідомлено про необхідність прибуття до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань на 10.01.2023, 12.01.2023 та 13.01.2023 о 10 год. 00 хв. для участі у допиті та інших процесуальних діях, а також на 27.01.2023 та 30.01.2023 о 10 год. 00 хв. для отримання копії клопотання про продовження строку досудового розслідування та участі у інших процесуальних діях.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення вищевказаних процесуальних дій, на виклики до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань жодного разу не прибув, про поважні причини неприбуття - в усній та/або письмові формі не заявляв.

Таким чином, у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, та тим, що його місцезнаходження невідоме, 24.02.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

27.02.2023, з огляду на вищевикладене, в порядку ст. 280 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000168 від 24.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинено у зв`язку із оголошенням у розшук підозрюваного.

Стороною обвинувачення забезпечено вжиття заходів щодо внесення відносно підозрюваного ОСОБА_5 відомостей до бази даних Міністерства внутрішніх справ України про осіб, які переховуються від органів влади.

06.02.2024 за результатом розгляду клопотання слідчого, погодженого прокурором, у кримінальному провадженні № 62023000000000168 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу по справі № 757/5782/24-к про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте станом на момент звернення із цим клопотанням до суду виконати ухвалу не виявилося можливим, зокрема враховуючи наступне.

20.03.2024 до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист, у якому повідомляється про перетин ОСОБА_5 державного кордону України на автомобілі марки «Land Rover» моделі «Discovery Sport» з реєстраційний номер НОМЕР_4 , а саме здійснення виїзду 12.11.2022 о 03 год 25 хв. через пункт пропуску «Грушів» на кордоні із Республікою Польща. Офіційні відомості про повернення ОСОБА_5 до території України відсутні.

Враховуючи наявність у сторони обвинувачення офіційної інформації про можливе перебування підозрюваного ОСОБА_5 за межами території України, а також з метою встановлення його місцеперебування та пересування, 19.04.2024 через Управління міжнародного співробітництва Державного бюро розслідувань, з використанням можливостей Європолу для організації обміну інформацією з правоохоронними органами інших країн через захищений мережевий додаток для обміну інформацією (SIENA), здійснено звернення до компетентних органів країн-членів Євросоюзу та третіх сторін, з якими Європол уклав необхідні угоди щодо надання відомостей про місцеперебування підозрюваного, а також його пересування між країнами починаючи з 12.11.2022.

За результатами вищевказаних заходів, Управлінням міжнародного співробітництва Державного бюро розслідувань через захищений мережевий додаток Європолу SIENA від іноземних колег Угорщини отримано повідомлення щодо фіксації у 2023 році в журналі даних вишки стільникового зв`язку номеру телефону НОМЕР_11 , який згідно доказів, зібраних органом досудового розслідування, перебував у постійному користування підозрюваного ОСОБА_5 .

Зважаючи на вищевикладені обставини, зокрема наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно переховується від органу досудового слідства та суду за межами України, 07.10.2024 останнього оголошено у міжнародний розшук, здійснення якого на території України доручено оперативним підрозділам Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, а організацію та вжиття заходів з міжнародного розшуку підозрюваного - Українському бюро Інтерполу та Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції.

Так, 25.11.2024 Управлінням карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області відносно ОСОБА_19 заведено оперативну-розшукову справу категорії «Розшук».

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а доводи сторони захисту щодо зворотніх обставин не є переконливими.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тим, що злочин, який йому інкримінують є особливо тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, переховується від органу досудового розслідування за межами території України, у зв`язку із чим його оголошено у міжнародний розшук..

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість ймовірного покарання не є самостійною підставою для утримання особи, проте є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» та у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Необхідність урахування тяжкості ймовірного покарання при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також підтверджена рішенням Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року № 14рп/2003.

Також ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження за участю ОСОБА_5 не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, оскільки останній переховується від органу досудового розслідування.

Таким чином, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, актуальним та підтверджується характером злочинної діяльності, способом її вчинення, тривалістю функціонування злочинного механізму та незавершеністю досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних потерпілих: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідків: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, надасть останньому можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом, а зважаючи на те, що залучені особи до вчинення кримінальних правопорушень, будучи допитані як свідки. надали суперечливі показання, не виключено, що підозрюваним у разі не застосування до нього запобіжного заходу пов`язаного з триманням під вартою будуть вчинятися дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування, спонукати свідків, інших підозрюваних у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового розслідування або судового розгляду.

Таким чином, є підстави стверджувати про обґрунтовану наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості підозрюваним ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що є підставою до обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, оскільки в ході досудового розслідування, шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_5 , задокументовано, що ця особа, маючи сталі зв`язки у правоохоронних органах (в т.ч. числі в Державному бюро розслідувань та Службі безпеки України) може здійснити втручання в діяльність працівників органу досудового розслідування або їх близьких осіб, в тому числі шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень, з метою перешкодити виконанню службових обов`язків або добитися прийняття незаконного рішення.

Крім того, за результатами проведення 06.07.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000000 обшуку об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_6 , що перебувала в користуванні ОСОБА_5 , окрім іншого, виявлено та вилучено: предмети зовні схожі на патрони калібру 5х45 мм у кількості 120 (ста двадцяти) одиниць, запаковані у 4 (чотирьох) пачках, тобто по 30 (тридцять) патронів у кожній.

Висновком експерта від 15.08.2022 № СЕ-19-22/24030-БЛ установлено, що вилучені в ході вищевказаного обшуку предмети (схожі на патрони) є бойовими припасами (проміжними патронами калібру 5,45х39 мм з кулею зі сталевим осердям) призначеними та придатними для стрільби з автоматів та кулеметів системи Калашникова калібру 5,45 мм.

Враховуючи те, що станом на 06.07.2022 ОСОБА_5 , не будучи військовою службовою особою, без передбаченого законом дозволу зберігав бойові припаси (патрони) до вогнепальної зброї за місцем свого проживання, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань 27.02.2023 зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження під № 62023000000000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Матеріали досудового розслідування вказаного кримінального провадження скеровано до Головного управління Національної поліції у місті Києві, у зв`язку зі зміною прокурором підслідності.

Також слід враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України діє воєнний стан.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні, має ураховуватися як відповідний ризик, адже ця обставина суттєво ускладнює швидке і своєчасне реагування органів досудового розслідування та проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, фактичні обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Зокрема необхідно враховувати підвищений ступінь суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення, який обумовлений тим, що злочинна діяльність, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_5 здійснювалась в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного на всій території України.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, відсутність підозрюваного за місцем реєстрації та місцем свого проживання, у зв`язку з чим ОСОБА_5 був оголошений у міжнародний розшук та вважає наявними підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час переховується від органу досудового розслідування, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, розміру шкоди, у завданні якої підозрюється особа, суспільного інтересу, слідчий суддя дійшов висновку про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Обрати в межах кримінального провадження № 62023000000000168 від 24.02.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теплик Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1